Court ruling № 140901622, 23.10.2026, Bakhmach District Court of Chernihiv Oblast

Єдиний унікальний номер 728/3009/26

Номер провадження 2-о/728/63/26

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

23 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

розглянувши матеріали заяви, які надійшли від Першого заступника Ніжинської окружної прокуратури (вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16600 код ЄДРПОУ 02910114), заінтересована особа Бахмацька міська рада (вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 04061702), про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В :

до Бахмацького районного суду Чернігівської області (далі також Суд) 20.10.2026 звернувся перший заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі заявника Бахмацької міської ради Бахмацька міська рада (далі також Прокурор) із відповідною заявою, за змістом якої просить визнати відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та складається із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відумерлою та передати її у власність Бахмацької міської територіальної громади в особі Бахмацької міської ради.

Розглянувши матеріали заяви, перш за все Суд зауважує, що у відповідності до положень статей 293, 294, 334, 335 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України) цивільні справи про визнання спадщини відумерлою розглядаються судами у порядку окремого провадження з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом

У свою чергу, з огляду на приписи частини другої статті 185 ЦПК України, Суд при вирішенні питання про прийняття до розгляду позовних заяв, має встановити їх відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Так, опрацювавши матеріали цієї заяви, Суд вважає, що її подано без додержання процесуальних вимог статей 175, 177 ЦПК України.

Суд враховує, що згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а Суд, в свою чергу, згідно з частиною другою статті 9 згаданого Закону, перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому за подання до суду заяви юридичною особою у справах окремого провадження, розмір судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2026 дорівнює 3 328,00 грн.

При цьому у поданій заяві Прокурор наголошує, що у правовідносинах щодо визнання спадщини відумерлою, він діє не самостійно, а в інтересах держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування та робить висновок, що, оскільки відповідно до статті 57 ЦПК України при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою прокурор має процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду, то процесуальне право щодо звільнення органів місцевого самоврядування під час розгляду справ за подання заяви про визнання спадщини відумерлою розповсюджується і на випадки подання заяв відповідної категорії прокурорами в інтересах органів місцевого самоврядування.

У цьому контексті Суд нагадує, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, і такі висновки враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові від 05.06.2024 по справі № 642/3048/23 (провадження № 61-1077св24) Верховний Суд навів такі міркування:

Згідно із частиною другою статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина четверта статті 42 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга статті 131-1 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у частині першій якої зазначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює компетентний орган;

- у разі відсутності такого органу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 (провадження № 12-1гс22).

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, в супереч вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України Прокурором до заяви не додано документів про сплату судового збору у повному розмірі за заявлені вимоги, а загальна сума судового збору, яка повинна бути сплачена Прокурором складає 1 664,00 грн.

За таких обставин, заява на підставі положень частини першої статті 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 259-261, 263, 293 ЦПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву про визнання спадщини відумерлою залишити без руху.

2. Встановити Прокурору п`ятиденний строк з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків по сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Судовий збір у розмірі 1 664,00 грн за подання заяви у справі окремого провадження до Бахмацького районного суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Черніг.обл/тг м.Бахмач/22030101, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA148999980313151206000025711.

3. Копію цієї ухвали невідкладно надіслати Прокурору.

Роз`яснити, що якщо Прокурор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що постановляється ухвала в порядку, який встановлений статтею 187 ЦПК України.

Якщо Прокурор не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений Судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://bh.cn.court.gov.ua/sud2501/.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.М. Сороколіт