Decision № 140900940, 22.09.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3577/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 41090620)

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вадіта» (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 25414493)

про застосування наслідків нікчемності правочину та визнання прав іпотекодержателя, -

за участю учасників справи:

від позивача: Жовнерук А.М., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- застосувати наслідки нікчемності іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134, а саме: скасувати державну реєстрацію права іпотеки щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та об`єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134;

- визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (код ЄДРПОУ 41090620; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б) іпотекодержателем (права на іпотеку) об`єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 на підставі іпотечного договору від 18.08.2006, що укладений між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №1062;

- визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (код ЄДРПОУ 41090620; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б) іпотекодержателем (права на іпотеку) об`єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 18.08.2006, що укладений між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №1062.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що іпотечний договір від 28.01.2021 є нікчемним в силу ч.3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а тому з метою захисту своїх законних прав та інтересів ТОВ «Файненс Компані» просить суд застосувати наслідки нікчемності іпотечного договору від 28.01.2021; водночас ТОВ «Вадіта» без згоди ТОВ «Файненс Компані» було відчужено предмет іпотеки до ОСОБА_1 , яка надалі, знову ж таки, без згоди ТОВ «Файненс Компані» здійснила його поділ на два об`єкти нерухомого майна; зазначене порушує законні права та інтереси ТОВ «Файненс Компані», адже унеможливлює реалізацію ТОВ «Файненс Компані» належних йому прав іпотекодержателя на підставі іпотечного договору, зокрема, й щодо звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок наявності заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками позовної заяви та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали шляхом визначення ціни позову виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки та подання до суду доказів доплати судового збору, виходячи з ціни позову, визначеної позивачем та з урахуванням вже сплачених 7267,20 грн.

17.09.2025 за вх.№28994/25 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій заяві позивачем визначено ціну позову за майновими вимогами у розмірі 5000000 грн. та надано докази доплати судового збору, виходячи з визначеної ціни позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2026, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3577/25; визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.10.2025 о 14:15; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Вадіта» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

07.10.2025 за вх.№31222/25 до суду від відповідача-1 надійшов відзив, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач-1 просить суд відмовити в позові та зазначає, зокрема, наступне:

- обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством; у разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно; позивачем не надано до суду доказів того, що обтяження нерухомого майна іпотекою, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34, станом на час укладення оскаржуваного договору, а саме 28.01.2021, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, також позивачем не надано доказів внесення змін до державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку з укладенням договору №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019;

- якщо в Державному реєстрі іпотек та Реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на момент укладення договору іпотеки були відсутні відомості про обтяження нерухомого майна, попередній іпотекодержатель (заставодержатель) не може посилатись на обмеження повноважень іпотекодавця щодо передачі майна в наступну іпотеку без згоди іпотекодержателя у відносинах з наступним іпотекодержателем; таким чином, наступний договір про передачу майна в іпотеку не може бути визнаний недійсним за позовом попереднього іпотекодержателя на підставі статей 12, 13 Закону України «Про іпотеку», якщо обтяження нерухомого майна попередньою іпотекою не було зареєстровано у порядку, встановленому законодавством (постанова Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №755/513/18);

- отже, твердження позивача, що його вимога є пріоритетною відносно прав чи вимог ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю зареєстрованого за позивачем обтяження нерухомого майна іпотекою, не ґрунтується на вимогах закону, тому відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 12, 13 Закону України «Про іпотеку»; у позивача відсутній статус іпотекодержателя, а тому вимога про визнання його іпотекоержателем на нерухоме майно, обтяження іпотекою на яке зареєстровано за іншою особою, не підлягає задоволенню;

- у позивача не має зареєстрованого за ним обтяження нерухомого майна іпотекою, у зв`язку з чим не має статусу іпотекодержателя, а тому здійснення відчудження чи поділу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Одеса, вул. Бабеля, буд. 34, не потребує отримання згоди від позивача;

- єдиним іпотекодержателем на нерухоме майно, що розташовано за адресами: м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А та АДРЕСА_3 , на підставі іпотечного договору від 28.01.2021 за реєстровим №134 та відповідними записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна іпотекою, номера записів про іпотеку 40313563, 40313690, зареєстрованих приватним нотаріусом Фроловою Русланою Валеріївною, є ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №445338526 від 26.09.2025.

14.10.2025 за вх.№32047/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позов та зазначив, зокрема, наступне:

- на підтвердження державної реєстрації іпотеки на підставі іпотечного договору від 18.08.2006 реєстровий №1062 позивачем було долучено до позовної заяви Інформаційну довідку №165039300 від 25.04.2019; так, на сторінках 13-16 даної інформаційної довідки вказано, що право іпотеки на підставі іпотечного договору від 18.08.2006 реєстровий №1062 було зареєстровано у Державному реєстрі іпотек 30.10.2006; дані обставини були зазначені також і в позовній заяві ТОВ «Файненс Компані», проте ОСОБА_1 свідомо ігнорує дані обставини та намагається ввести цим суд в оману; відтак право іпотеки на підставі іпотечного договору від 18.08.2006 реєстровий №1062 було належним чином зареєстровано у Державному реєстрі іпотек відповідно до вимог чинного на той час законодавства; отже відповідне обтяження є чинним з 30.10.2006 та діє й на даний час;

- ТОВ «Вадіта» свої зобов`язання за кредитним договором не виконало, що підтверджується заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 у справі №2-2962/11, тому підстави для припинення іпотеки на підставі іпотечного договору від 18.08.2006 реєстровий №1062 відсутні;

- щодо того, що ТОВ «Файненс Компані» не здійснило реєстрації своїх прав іпотекодавця у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, то відповідну реєстрацію неможливо було вчинити через дії відповідачів і ТОВ «Вадіта», які безпідставно виключили відповідні обтяження без належних правових підстав, здійснили поділ предмету іпотеки та надалі здійснили подальшу державну реєстрацію іпотеки на підставі нікчемного іпотечного договору від 28.01.2021;

- відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 05.11.2018 у справі №754/12197/16-ц законом не встановлено строку переоформлення прав від первісного кредитора до нового, а здійснення такого переоформлення через певний час не є підставою для припинення зобов`язань як за основним договором, так і за договором, який укладено на його забезпечення, оскільки змінюється лише суб`єктний склад сторін зобов`язання; відтак твердження ОСОБА_1 щодо не здійснення ТОВ «Файненс Компані» реєстрації своїх прав іпотекодавця у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень жодним чином не спростовують доводи позовної заяви; більше того, спір у даній справі спрямований на те, щоб ТОВ «Файненс Компані» мало змогу зареєструвати свої права іпотекодержателя, зокрема саме з цією метою позивачем заявлено позовні вимоги про визнання за іпотекодержателем об`єктів нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А та за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б;

- за результатом задоволення відповідних позовних вимог щодо визнання ТОВ «Файненс Компані» іпотекодержателем об`єктів нерухомого майна, позивач зможе відновити у державному реєстрі відомості про реєстрацію відповідних обтяжень та надалі задовольнити свої вимоги як кредитора та іпотекодержателя у спірних правовідносинах.

21.10.2025 за вх.№33148/25 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 23.10.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 13.11.2025 об 11:30.

12.11.2025 за вх.№36006/25 до суду від відповідача-1 надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій відповідач-1 зазначив, зокрема, наступне:

- станом на листопад 2020 року, тобто на час звернення до Малиновського районного суду м. Одеси ТОВ «Файненс Компані» з позовом про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію та реєстраційних записів, припинення державної реєстрації права власності та визнання права власності, ТОВ «Файненс Компані» було відомо про перереєстрацію права власності на спірне нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 , існування іпотечного договору від 28.01.2021 за реєстровим №134, а тому позивач мав можливість заявити ці вимоги ще під час розгляду справи за №521/19234/20; звернення до суду з цими позовними вимогами у вересні 2025 року відбулось з пропуском строку позовної давності;

- щодо позовних вимог про визнання ТОВ «Файненс Компані» іпотекодержателем об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А та об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б, окрім наведених вище підстав для застосування строку позовної давності, за цими вимогами є й інші підстави для застосування строку позовної давності: наразі склалася ситуація, коли позивач, пропустивши строки позовної давності на звернення стягнення на іпотечне майно, на підставі рішення суду про визнання ТОВ «Файненс Компані» іпотекодержателем спірного нерухомого майна, може реалізувати свої права в позасудовому порядку, що є односторонніми діями кредитора, спрямованими на задоволення його вимог, строк давності за якими пропущено; натомість перебіг строків позовної давності за вимогою про повернення кредитних коштів або звернення стягнення на предмет іпотеки, у системному аналізі з положеннями п.7 ч.11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 602 ЦК України, є підставою для припинення права кредитора на позасудове задоволення його вимог за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому ст.ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку».

13.11.2025 за вх.№36118/25 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача-1 про застосування строку позовної давності. У поданих запереченнях позивач зазначив, зокрема, наступне:

- послідовно та безперервно з 02.04.2020 по 29.01.2024 строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної, були продовжені на строк дії карантину та строк дії воєнного стану; з 30.01.2024 до 04.09.2025 строки позовної давності були зупинені; в свою чергу, позовна заява у даній справі була направлена до Господарського суду Одеської області ще 01.09.2025, тобто в період, коли строки позовної давності були зупинені;

- спір у даній справі стосується застосування наслідків нікчемного іпотечного договору від 28.01.2021; відтак виконання зазначеного нікчемного договору фактично розпочалося з 28.01.2021, а отже строк позовної давності для звернення з вимогами про застосування наслідків його нікчемності, з урахуванням наведеного вище порядку її продовження та зупинення, у будь-якому разі не пропущено;

- не є пропущеним строк позовної давності щодо звернення до суду з позовними вимогами про визнання ТОВ «Файненс Компані» іпотекодержателем об`єктів нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А та за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б, адже незаконні дії щодо поділу первинного предмета іпотеки, в результаті чого на даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право іпотеки ТОВ «Файненс Компані» не визнається, були вчинені у липні 2020 року, тобто теж у період продовження зупинення позовної давності;

- про який пропуск строку позовної давності може йтися, якщо заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 у справі №2-2962/11 було задоволено позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Вадіта» заборгованості за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та про звернення стягнення на предмет іпотеки іпотечним договором від 18.08.2006; факт задоволення позовних вимог банку у справі №2-2962/11 є підтвердженням того, що позовна давність щодо стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки не була пропущена, інакше суд би відмовив у задоволенні відповідних позовних вимог; враховуючи ці обставини, подальші твердження представника ОСОБА_1 в даному контексті, в тому числі й про нібито припинення права кредитора на позасудове задоволення його вимог, є абсурдними;

- незрозуміло, чому представник ОСОБА_1 акцентує свою увагу на вчиненні нотаріусом виконавчого напису як на способу позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та на строку можливості вчинення такого виконавчого напису, адже предметом цієї справи не є звернення стягнення на предмет іпотеки або зобов`язання нотаріуса вчинити відповідний виконавчий напис.

У підготовчому засіданні 13.11.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 03.12.2025 об 11:20. Підготовче засідання 03.12.2025 об 11:20 не відбулось через технічний збій в роботі підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) ЄСІТС. Ухвалою суду від 08.12.2025 підготовче засідання призначено на 23.12.2025 о 15:30. У підготовчому засіданні 23.12.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.01.2026 об 11:30.

19.01.2026 за вх.№2-67/26 до суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити наступні заходи забезпечення позову: - накласти арешт на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; - накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер: 2143384451101, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; - заборонити ОСОБА_2 або іншим особам звертати стягнення на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та на об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстровано в реєстрі за №134; - заборонити всім суб`єктам державної реєстрації, в тому числі будь-яким приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (проводити, вчиняти) реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101.

Ухвалою суду від 21.01.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» за вх.№2-67/26 від 19.01.2026 про забезпечення позову у справі №916/3577/25 задоволено; накладено арешт на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 ; заборонено ОСОБА_2 або іншим особам звертати стягнення на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та на об`єкт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 28.01.2021, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134; заборонено всім суб`єктам державної реєстрації, в тому числі будь-яким приватним та державним нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (проводити, вчиняти) реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А, загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б, загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101.

Судове засідання 23.01.2026 об 11:30 не відбулось на підставі акту Господарського суду Одеської області від 22.01.2026, складеного керівником апарату і відповідальними працівниками суду із засвідченням того факту, що в будівлі суду сталась розгерметизація системи опалення і наступне різке охолодження повітря в адміністративній будівлі, у зв`язку з чим з 22.01.2026 до усунення відповідних несправностей було призупинено як реєстрацію вхідної кореспонденції, так і проведення призначених судових засідань. Ухвалою суду від 27.01.2026 судове засідання призначено на 11.02.2026 о 09:50. У судовому засіданні 11.02.2026 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 05.03.2026 об 11:15.

04.03.2026 за вх.№7726/26 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просив суд повернутись до стадії підготовчого провадження по справі №916/3577/25, поновити процесуальний строк позивачу на заявлення клопотання про витребування доказів та витребувати в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчені копії реєстраційних справ щодо наступних об`єктів нерухомого майна: - будівель військового містечка №211, що розташовані за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Бабеля (вулиця Виноградна), будинок 34, загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1989590451101; - нежитлових будівель, що розташовані за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Бабеля (вулиця Виноградна), будинок 34-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2143413551101; - нежитлових будівель, що розташовані за адресою: Україна, м. Одеса, вул. Бабеля (вулиця Виноградна), будинок 34-Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2143384451101.

У судовому засіданні 05.03.2026 судом у протокольній формі задоволено заяву позивача від 04.03.2026 за вх.№7726/26; оголошено ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження; витребувано в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради у строк до 23.03.2026 належним чином засвідчені копії реєстраційних справ. У підготовчому засіданні 05.03.2026 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2026 об 11:00.

24.03.2026 за вх.№10291/26 до суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надійшли запитувані судом документи, які залучено судом до матеріалів справи.

24.03.2026 за вх.№10295/26 та 25.03.2026 за вх.№10344/26 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 25.03.2026 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2026 о 12:30. У судовому засіданні 16.04.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 15.05.2026 о 10:15.

14.05.2026 за вх.№16824/26 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання, в якому відповідач-1 просив суд здійснити повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження у справі №916/3577/25 та зупинити провадження у справі №916/3577/25 до набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції у справі №2-2962/11, провадження №22-ц/813/4743/26, щодо оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2020 по справі №2-2962/11.

Судове засідання 15.05.2026 о 10:15 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги. Ухвалою суду від 15.05.2026 судове засідання призначено на 05.06.2026 о 12:45.

04.06.2026 за вх.№19465/26 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 05.06.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 25.06.2026 о 09:45. У судовому засіданні 25.06.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 17.07.2026 о 10:15.

У судовому засіданні 17.07.2026 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 за вх.№16824/26 про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, оскільки суд може самостійно встановити обставини по справі, а розгляд справи №2-2962/11 не унеможливлює розгляду справи №916/3577/25, а отже відповідачем-1 не доведено об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

У судовому засіданні 17.07.2026 судом у протокольній формі у порядку ст. 202 ГПК України винесено ухвалу про відкладення судового засідання на 04.09.2026 о 10:30. Судове засідання 04.09.2026 о 10:30 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги. Ухвалою суду від 08.09.2026 судове засідання призначено на 22.09.2026 о 14:20.

У судовому засіданні 22.09.2026 представник позивача просить суд задовольнити позов.

Відповідач-1 у судове засідання 22.09.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, повідомлявся шляхом доставлення ухвал суду до його електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу; відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. 21.09.2026 за вх.№32084/26 до суду від відповідача-1 надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника відповідача-1 на лікарняному, пов`язаним з захворюванням доньки, у задоволенні якої судом у протокольній формі відмовлено з огляду на її недоведеність. До того ж, суд приймає до уваги наявність в матеріалах справи позицій учасників справи, зокрема і відповідача-1, неодноразове відкладення розгляду справи з метою забезпечення вчинення дій та подання письмових позиції у справі, а також неповідомлення відповідачем-1 про намір та/або неможливість подати додаткові заяви або письмові обґрунтування; одночасно суд прийняв до уваги можливість за бажанням взяти участь у справі в режимі відеоконференції або іншим представником, натомість відповідач-1 зазначеним не скористався.

Відповідач-2 та третя особа у підготовчі та судові засідання не з`явились, про дату, час та місце засідань повідомлені належним чином шляхом направлення ухвал суду засобами поштового зв`язку на наявні адреси, разом з тим поштові відправлення повернулись на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями; відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси; відтак господарський суд констатує, що відповідач-2 та третя особа належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом, судом було надано час для забезпечення процесуальних прав на подання позиції у справі, заяв, клопотань, натомість відповідач-2 та третя особа жодних доказів, заяв/клопотань до суду не надали, про розгляд справи повідомлені належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 13.07.2026 №596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/3577/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 22.09.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі письмовими позиціями сторін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 22.10.2026 з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (22.10.2026), на що суд звертає увагу учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

18.08.2006 між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» (банк) (правонаступником якого є ПАТ «СВЕДБАНК»», в подальшому - ПАТ «Омега Банк») та ТОВ «Вадіта» (позичальник, третя особа) укладено кредитний договір №504, за умовами якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію, відповідно до якої надає кредит у доларах США, а позичальник зобов`язується одержувати кошти кредиту та повернути їх у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання; ліміт заборгованості за кредитною лінією складав 1000000 доларів США, строк дії кредитної лінії - з 18.08.2006 по 17.08.2011.

Додаток №1 до кредитного договору визначає графік встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією.

В матеріалах справи наявні ряд додаткових договорів до кредитного договору №504 від 18.08.2006, а саме: №4 від 30.09.2008, №5 від 18.11.2008; №6 від 22.12.2008; №7 від 05.01.2009; №8 від 27.02.2009.

18.08.2006 в якості забезпечення виконання ТОВ «Вадіта» зобов`язань за кредитним договором №504 від 18.08.2006 між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» (іпотекодержатель) (правонаступником якого є ПАТ «СВЕДБАНК»», в подальшому - ПАТ «Омега Банк») та ТОВ «Вадіта» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №1062 зі змінами та доповненнями, які були внесені на підставі угод про внесення змін від 20.09.2006, від 18.10.2006 та договору від 30.07.2008, за умовами якого ТОВ «Вадіта» передало банку в іпотеку будівлі військового містечка №211, що розташовані по вул. Бабеля (Виноградна), 34 у м. Одесі, загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, які складаються з адміністративного корпусу, літ. А, пл. 382,6 кв.м (основна 278,5+допоміжна 104,1); складу, літ. Б, пл. 341,9 кв.м; насосної, літ. З, пл. 34,1 кв.м; цех зі складом і котельнею, літ. М, И, К, Л, Ж, В, Г, Д, Е, пл. 3 914,5 кв.м (основна 3531,4+допоміжна 383,1); пожежного депо, літ. Н, пл. 24,3 кв.м; трансформаторної підстанції, літ. О, пл. 30,0 кв.м; складу паливно-мастильних матеріалів, літ. Т, пл. 22,8 кв.м; майстерні і гаражу, літ. Ф, У, пл. 381,6 кв.м (основна 374,5+допоміжна 7,1); складу, літ. Ш, Ш1, пл. 116,5 кв.м; цеху, літ. Р, пл. 713,2 кв.м; службової будівлі, літ. Є, пл. 11,3 кв.м (допоміжна); навісу, літ. С 1, пл. 149,0 кв.м; навісу, літ. С, пл. 397,0 кв.м; навісу, літ. С 2, пл. 104,0 кв.м; навісу, літ. П, пл. 99,0 кв.м; мощення (споруда) пл. 13617,0 кв.м; огорожі (споруда) пл. 462 кв.м, що належали останньому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Нікітюк Г.О., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 28.12.2005, за реєстровим №480, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, виданого Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості, 30.12.2005, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане КП «ОМБТІ та РОН» 30.12.2005, витяг №9483975, реєстраційний номер 9978549, номер запису: 3679 в книзі: 49неж-67 та розташовані на земельній ділянці, площею 24429 кв.м, що знаходиться у фактичному користуванні.

Відповідно до п.п. 3.2.5, 3.2.6 іпотечного договору іпотекодавець зобов`язаний не вчинювати без письмової згоди іпотекодержателя дії, пов`язані із зміною прав власності на предмет іпотеки, або передачею його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування чи у наступну іпотеку; не здійснювати без письмової згоди іпотекодержателя: зведення або знищення будівель (споруд) на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, істотних поліпшень цієї земельної ділянки чи капітального ремонту нерухомості, що є предметом іпотеки.

Згідно з п.3.3.2 іпотечного договору іпотекодавець має право виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати будівлі (споруди) на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки, чи проводити капітальний ремонт нерухомості, що є предметом іпотеки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

За п.6.1 іпотечного договору іпотека за іпотечним договором діє до припинення основного зобов`язання; іпотека припиняється також на підставах, передбачених Законом України «Про іпотеку».

18.08.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком Г.О. на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв`язку з посвідченням іпотечного договору було накладено заборону відчуження (зареєстровано в реєстрі за №62) зазначених у договорі будівель військового містечка № НОМЕР_3 , що розташовані по АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, які належать на праві власності ТОВ «Вадіта», до припинення договору.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 у справі №2-2962/11 задоволено позов ПАТ «СВЕДБАНК» та стягнуто солідарно з ТОВ «Вадіта», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «СВЕДБАНК» заборгованість за кредитним договором №504 від 18.08.2006 в розмірі 20060203,78 грн., судові витрати у розмірі 1820 грн. та звернуто стягнення на належне ТОВ «Вадіта» майно, зокрема, предмет іпотеки, а саме: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , що розташовані по АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, тощо.

07.03.2019 між ПАТ «Омега Банк» (банк) та ТОВ «Файненс Компані» (новий кредитор, позивач) укладено договір №1 про відступлення прав вимоги, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатках №1 та №2 до цього договору; новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором; право вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні так і умовні) банку в якості кредитора до боржників (як позичальників, так і майнових/фінансових поручителів) за кредитними договорами, а також всі права вимоги банку до осіб, які надали забезпечення (згідно реєстру у додатках №1 та №2 до цього договору), за всіма договорами забезпечення, включаючи будь-які права та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні банку щодо виконання позичальниками та особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення згідно реєстру у додатках №1 та №2 до цього договору.

Згідно з п.2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатках №1 та №2 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань тощо; розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказано у додатках №1 та №2 до цього договору; права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до п.8 додатку №1 та п.11 додатку №2 до договору №1 про відступлення права вимоги від 07.03.2019 передбачено відступлення банком на користь нового кредитора права вимоги за кредитним договором №504 від 18.08.2006 (п.8 додатку №1) та іпотечним договором від 18.08.2006, реєстровий №1062 (п.11 додатку №2).

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №7 від 28.02.2019, за яким ТОВ «Файненс Компані» сплатило ПАТ «Омега Банк» грошові кошти в розмірі 4795793,97 грн.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №165039300 від 25.04.2019 щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 вбачається, зокрема, наступна інформація у розділі - Відомості з державного реєстру іпотек: номер запису про іпотеку 3973445 від 30.10.2006, підстава виникнення: іпотечний договір від 18.08.2006, реєстровий №1062, посвідчений приватним нотаріусом Калінюк Г.О., предмет іпотеки: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , іпотекодавець: ТОВ «Вадіта».

Щодо ТОВ «Вадіта» в матеріалах справи наявні наступні документи:

- у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.11.2019 щодо ТОВ «Вадіта» зазначено: засновники: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; розмір статутного капіталу - 20000000 грн.;

- у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.11.2019 щодо ТОВ «Вадіта» зазначено: засновники: ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; розмір статутного капіталу - 15000000 грн.;

- згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вадіта», яке оформлено протоколом №1 від 10.12.2019, у зв`язку з виходом зі складу засновників ТОВ «Вадіта» ОСОБА_1 останній було передано належну їй частку в статутному капіталі Товариства, а саме: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, вартістю 5000000 грн.;

- 10.12.2019 ТОВ «Вадіта», в особі директора ОСОБА_5 , діючого відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Вадіта» №1/1 від 26.11.2019 та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передачі майна №1, за яким ТОВ «Вадіта» передало, а ОСОБА_1 прийняла будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, вартістю 5000000 грн.

В подальшому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2020 у справі №2-2962/11 було замінено стягувача - з ПАТ «Сведбанк», яке було перейменовано на ПАТ «Омега Банк», на його правонаступника - ТОВ «Файненс Компані» у виконавчих провадженнях з виконання виконавчого листа №2-2962/11 від 23.02.2011, з урахуванням ухвал про виправлення від 23.05.2018 та від 06.07.2018, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Вадіта», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «Сведбанк» заборгованості за кредитним договором №504 від 18.08.2006 в розмірі 20060203,78 грн.

Відповідно до висновку ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 07.07.2020 (будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м) вказаний об`єкт за технічними показниками може бути поділений на два об`єкта, а саме: на нежитлову будівлю в цілому - АДРЕСА_3 у складі: адміністративний корпус літ. «А», склади літ. «Б,В,Г,Д», цех літ. «Е», насосна літ. «З», навіс літ. «С», загальною площею 1559,0 кв.м,; на нежитлову будівлю в цілому - АДРЕСА_3 у складі: цеха літ. «Ж,И,К,Л, Р», котельня літ. «М», пожежне депо літ. «Н», трансформаторна літ. «О», навіси літ. «П,С1,С2», ГСМ літ. «Т», майстерня літ. «Ф», гараж літ. «У», насосна літ. «Ш», приміщення охорони літ. «Є», загальною площею 4413,8 кв.м

07.07.2020 на замовлення ОСОБА_1 . Приватним підприємством «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» було виготовлено технічні паспорти на нежитлові будівлі, які розташовані по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_3 , які наявні в матеріалах справи.

28.01.2021 в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 (відповідач-1) зобов`язань за договором позики від 28.01.2021 між ОСОБА_2 (відповідач-2) та ОСОБА_1 (відповідач-1) було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, строком до 28.01.2026, а саме: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1559,0 кв.м та нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 4413,8 кв.м.

28.01.2021 іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстровано в реєстрі за №134. Цим же нотаріусом проведено державну реєстрацію іпотеки на вищезазначені об`єкти нерухомого майна (номери записів про іпотеку 40313563 та 40313690 від 28.01.2021), про що свідчать інформаційні довідки з реєстру.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка №445338526 від 26.09.2025 по об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 , з якої вбачається:

- номер запису про іпотеку: 33225907 (спеціальний розділ), інформація про зміни іпотеки: дата, час державної реєстрації: 14.09.2019, підстава: лист банку, серія та номер: 825/1/19-БТ, виданий 10.07.2019, видавник: АТ «РВС БАНК»; документи уповноваженої особи, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2018, видавник: ТОВ «Вадіта» та ОСОБА_12 , відомості внесено до Реєстру: 14.09.2019, ОСОБА_13 , Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області, Одеська обл., індексний номер рішення: 48682672; припинення іпотеки;

- номер запису про обтяження: 33225536 (спеціальний розділ), інформація про зміни обтяження: дата, час державної реєстрації: 14.09.2019, підстава: документи уповноваженої особи, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2018, видавник: ТОВ «Вадіта» та ОСОБА_12 ; лист банку, серія та номер: 825/1/19-БТ, виданий 10.07.2019, видавник: АТ «РВС БАНК», відомості внесено до реєстру: 14.09.2019, ОСОБА_13 , Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області, Одеська обл., індексний номер рішення: 48682324; припинення обтяження;

- 11.08.2020 державний реєстратор Турецький О.С. прийняв рішення №53549938 про закриття розділу Державного реєстру речових прав №1989590451101 на об`єкт за адресою: АДРЕСА_5 у зв`язку з поділом об`єкта; одночасно відкрив нові розділи та зареєстрував право власності за ОСОБА_1 : за рішенням №53549560 від 11.08.2020 внесено запис №37707101 від 13.07.2020 про право власності на об`єкт: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер: 2143413551101, площа: 1559,0 кв.м); за рішенням №53548810 від 11.08.2020 внесено запис №37706543 від 13.07.2020 про право власності на об`єкт: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер: 2143384451101, площа: 4413,8 кв.м);

- наявні записи про реєстрацію іпотеки №40313563 та №40313690 від 28.01.2021 на користь ОСОБА_2 .

Натомість у наявному в матеріалах справі листі від 17.05.2021 №778/21-БТ АТ «РВС БАНК» повідомило, що АТ «РВС БАНК» набуло від ПАТ «Омега Банк» всіх прав лише за переданими йому майном (активами) та обов`язків лише за переданими зобов`язаннями; всі інші права та обов`язки залишились в ПАТ «Омега Банк»; як вбачається з актів приймання-передачі, неплатоспроможний банк не передавав, а перехідний банк не приймав в порядку правонаступництва права вимоги, зокрема, за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та за іпотечним договором №1062 від 18.08.2006.

Окрім того, в матеріалах справи наявний наданий позивачем лист АТ «РВС БАНК» від 10.07.2019 №825/1/19-БТ, адресований адвокату Яворському Г.С., в якому повідомлено, що ТОВ «Вадіта» не має заборгованості перед АТ «РВС БАНК».

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.12.2024 у справі №521/19234/20, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вадіта», державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, ОСОБА_2 про визнання права вимоги за кредитним договором, визнання права вимоги та права іпотекодержателя за іпотечним договором, визнання недійсними рішення загальних зборів, акту приймання передачі майна та іпотечного договору, визнання протиправними та скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав, припинення державної реєстрації права власності. У вказаних судових рішеннях судами зазначено наступне:

- з моменту укладення ТОВ «Файненс Компані» з ПАТ «Омега Банк» договору №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019, ТОВ «Файненс Компані», як новий кредитор, набуло права вимоги банку, зокрема, до позичальника за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та до іпотекодавця за іпотечним договором від 18.08.2006, реєстровий №1062; право вимоги позивача за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та іпотечним договором від 18.08.2006 підтверджується договором №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019 та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2020 про заміну стягувача у справі №2-2962/11;

- заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 у справі №2-2962/11 стягнуто солідарно з ТОВ «Вадіта», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «СВЕДБАНК» заборгованість за Кредитним договором №504 від 18.08.2006 в розмірі 20060203,78 грн., судові витрати у розмірі 1820 грн. та звернуто стягнення на належне ТОВ «Вадіта» майно - предмет іпотеки, а саме: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , що розташовані по АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, тощо; зі змісту ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2020 у справі №2-2962/11 вбачається, що на виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 у справі №2-2962/11 було видано виконавчий лист від 23.02.2011, який був пред`явлений до виконання та відкрито виконавче провадження №36472762 від 07.02.2013; отже, у даному випадку іпотекодержателем вже реалізовано своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку; при цьому колегія суддів зауважила, що звертаючись із даним позовом до суду, ТОВ «Файненс Компані» не зазначило про хід виконання вищевказаного заочного рішення, підстави неможливості його виконання тощо; у даному випадку обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання за ТОВ «Файненс Компані» права вимоги за кредитним договором та визнання за ним права вимоги та права іпотекодержателя за Іпотечним договором не є ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки за обставин даної конкретної справи не забезпечує його відновлення;

- у спірних правовідносинах ТОВ «Вадіта» та ОСОБА_1 вчинили правочин, внаслідок якого право власності на нерухоме майно, а саме: будівель військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, вартістю 5000000 грн. перейшло від ТОВ «Вадіта» до ОСОБА_1 ; при цьому рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вадіта» виражено волю на відчуження такого майна, яку в подальшому реалізовано підписанням акту приймання-передачі майна №1 від 10.12.2019;

- окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача; у даному випадку позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним правочину, а саме: акту приймання-передачі майна №1 від 10.12.2019, не просив суд застосувати наслідки його недійсності;

- 28.01.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, за умовами якого остання отримала від ОСОБА_2 позику в розмірі 3000000 грн., строком повернення боргу до 28.01.2026; 28.01.2021 в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 28.01.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, строком до 28.01.2026, а саме: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1559,0 кв.м та нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 4413,8 кв.м; у даному випадку заявлена у цій справі вимога позивача про визнання недійсним іпотечного договору від 28.01.2021, реєстровий №134, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не спроможна відновить його право іпотекодержателя, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним, що є підставою для відмови у задоволенні цього позову;

- за заявою ОСОБА_1 на підставі висновку ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 07.07.2020 предмет іпотеки було поділено на два об`єкти нерухомого майна за різними адресами, а саме: - перший об`єкт: адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер: 2143413551101; загальна площа: 1559 кв.м; відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: адмінкорпус, А; склади, Б, В, Г, Д; цех, Е; насосна, З; навіс, С; мостіння, І, право власності на який 13.07.2020 було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; другий об`єкт: адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер: 2143384451101; загальна площа: 4413,8 кв.м; відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: цех, Ж, И, К, Л, Р; пождепо, Н; котельня, М; трансформаторна, О; навіси, П, С1, С2; ГСМ, Т; майстерня, Ф; гараж, У; насосна, Ш; приміщення охорони, Є; мостіння, І, право власності на який 13.07.2020 було зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

- за таких обставин, суд вважає, що будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, які є предметом іпотеки після їх поділу ОСОБА_1 , не є новоствореними об`єктами нерухомого майна, оскільки створені з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, тому є іпотечним майном;

- позивач не був власником чи володільцем спірного нерухомого майна, за ним не було зареєстроване право власності чи інше майнове право на спірне майно, а тому скасування спірних рішень та записів про державну реєстрацію прав, так само як і припинення державної реєстрації права власності відповідача-1, не призведе до відновлення порушених прав позивача;

- у зв`язку з цим, заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав, а також про припинення державної реєстрації права власності відповідача-1 на спірне майно не впливають і не можуть вплинути на наявність чи відсутність прав позивача щодо предмета іпотеки; підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначила, що з огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог, фактично заявлені позивачем вимоги спрямовані на повернення сторін у первісний стан, тобто повернення спірного майна у власність кредитора ТОВ «Вадіта» та відповідно визначення позивача іпотекодержателем такого майна; однак, на переконання колегії суддів, задоволення заявлених позивачем вимог в сукупності або окремо не призведе до того результату, який прагне досягти позивач, без необхідності звернення з іншими позовними вимогами до суду, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права; оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то це виключає необхідність надання оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника.

Також в матеріалах справи наявні надані Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради матеріали реєстраційних справ на об`єкти нерухомого майна: м. Одеса, вул. Бабеля, будинок 34 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1989590451101); м. Одеса, вул. Бабеля, будинок 34-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2143413551101); м. Одеса, вул. Бабеля, будинок 34-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2143384451101).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв?язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред?явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 586 ЦК України заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням; пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об`єкт. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

За ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору від 28.01.2021) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором. У разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об`єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору. Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Предметом іпотеки може бути право оренди чи користування нерухомим майном, яке надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна. Таке право оренди чи користування нерухомим майном для цілей цього Закону вважається нерухомим майном.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору від 28.01.2021) у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. У разі порушення іпотекодавцем обов`язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Іпотекодавець зобов`язаний негайно на вимогу іпотекодержателя відшкодувати останньому всі витрати, понесені у зв`язку з вжиттям заходів щодо збереження та страхування предмета іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на дату укладення іпотечного договору від 28.01.2021) передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об`єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об`єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

За ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» (в редакції на дату прийняття ОСОБА_1 предмета іпотеки) передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи регулюється статтею 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов?язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Отже, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №727/7193/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (провадження №12-44гс20) зазначено, що:

- «з огляду на наведені у постанові в справі №922/2416/17 мотиви, для забезпечення єдності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі №643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі №643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі №643/19761/13-ц. Означена конкретизація висновків полягає у такому: скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення; виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення; виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі; запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 за провадженням №12-127гс19). За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню»;

- «у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя. Як зазначено вище (див. розділ 7 постанови) при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність кінцевого набувача предмета іпотеки, враховуючи, зокрема, інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно того, хто є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Бонус-трейд», на користь якого, як установили суди першої й апеляційної інстанцій, ТОВ «Бабаївськ-інвест» відчужило предмет іпотеки».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2025 року у справі №127/12920/23 (провадження №61-13132св24).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №501/1703/16-ц (провадження №14-138цс19) вказано, що «згідно з частиною третьою статті 9 Закону №898-IV іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (частина третя статті 12 Закону №898-IV). У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували надання іпотекодержателем майна на момент укладення договору згоди на передачу в оренду предмета іпотеки. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право (частина 1, пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України). За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що договір оренди №7 від 31 січня 2015 року є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом, та відповідно до положень статті 215 ЦК України - нікчемним».

Враховуючи те, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень були прийняті на підставі іпотечного договору, який є нікчемним в силу приписів закону, а отже й права і обов?язки за цим договором не виникли й не могли виникнути у його учасників, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позовні вимоги щодо застосування наслідків нікчемності іпотечного договору та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є належним способом судового захисту порушених прав та інтересів. Такий висновок відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2024 у справі №922/2005/23.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов?язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п.36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», №49684/99, п.30, від 27.09.2001).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, а також з огляду на встановлені в рамках господарської справи №521/19234/20 обставини, господарський суд зазначає наступне:

- 18.08.2006 між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» (правонаступником якого є ПАТ «СВЕДБАНК»», в подальшому - ПАТ «Омега Банк») та ТОВ «Вадіта» був укладений кредитний договір №504, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію, відповідно до якої надав кредит у доларах США;

- 18.08.2006 в якості забезпечення виконання ТОВ «Вадіта» зобов`язань за кредитним договором №504 від 18.08.2006 між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» (іпотекодержатель) (правонаступником якого є ПАТ «СВЕДБАНК»», в подальшому - ПАТ «Омега Банк») та ТОВ «Вадіта» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №1062 зі змінами та доповненнями, які були внесені на підставі угод про внесення змін від 20.09.2006, від 18.10.2006 та договору від 30.07.2008, за умовами якого ТОВ «Вадіта» передало банку в іпотеку будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , що розташовані по АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м.;

- 18.08.2006 приватним нотаріусом було накладено заборону відчуження (зареєстровано в реєстрі за №62) зазначених у договорі будівель військового містечка № НОМЕР_3 , що розташовані по АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, які належать на праві власності ТОВ «Вадіта», до припинення договору;

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у розділі - Відомості з державного реєстру іпотек: внесено дані щодо обтяження об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля 34: номер запису про іпотеку 3973445 від 30.10.2006, підстава виникнення: іпотечний договір від 18.08.2006, реєстровий №1062, посвідчений приватним нотаріусом Калінюк Г.О., предмет іпотеки: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , іпотекодавець: ТОВ «Вадіта»;

- заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20.01.2011 у справі №2-2962/11 задоволено позов ПАТ «СВЕДБАНК» та стягнуто солідарно з ТОВ «Вадіта», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на користь ПАТ «СВЕДБАНК» заборгованість за кредитним договором №504 від 18.08.2006 в розмірі 20060203,78 грн., судові витрати у розмірі 1820 грн. та звернуто стягнення на належне ТОВ «Вадіта» майно, зокрема, предмет іпотеки, а саме: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , що розташовані по АДРЕСА_5 , загальною площею 5972,8 кв.м, основною площею 5467,2 кв.м, тощо;

- 07.03.2019 між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» був укладений договір №1 про відступлення прав вимоги, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором банк відступив, а новий кредитор набув належні банку права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору (боржники). Відповідно до п.8 додатку №1 та п.11 додатку №2 до договору №1 про відступлення права вимоги від 07.03.2019 передбачено відступлення банком на користь нового кредитора права вимоги за кредитним договором №504 від 18.08.2006 (п.8 додатку №1) та іпотечним договором від 18.08.2006, реєстровий №1062 (п.11 додатку №2);

- 14.09.2019 до Державного реєстру речових прав внесено інформацію щодо припинення обтяження - іпотеки щодо об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 : номер запису про іпотеку: 33225907 (спеціальний розділ), інформація про зміни іпотеки: дата, час державної реєстрації: 14.09.2019, підстава: лист банку, серія та номер: 825/1/19-БТ, виданий 10.07.2019, видавник: АТ «РВС БАНК»; документи уповноваженої особи, серія та номер: б/н, виданий 21.02.2018, видавник: ТОВ «Вадіта» та ОСОБА_12 , відомості внесено до Реєстру: 14.09.2019, індексний номер рішення: 48682672; припинення іпотеки;

- у наявному в матеріалах справи листі АТ «РВС БАНК» від 10.07.2019 №825/1/19-БТ, адресованому адвокату Яворському Г.С., повідомлено, що ТОВ «Вадіта» не має заборгованості перед АТ «РВС БАНК»; посилань на кредитний та/або іпотечний договори лист не містить;

- згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Вадіта», яке оформлено протоколом №1 від 10.12.2019, у зв`язку з виходом зі складу засновників ТОВ «Вадіта» ОСОБА_1 останній було передано належну їй частку в статутному капіталі Товариства, а саме: будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, вартістю 5000000 грн.; 10.12.2019 ТОВ «Вадіта» та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передачі майна №1, за яким ТОВ «Вадіта» передало, а ОСОБА_1 прийняла будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, вартістю 5000000 грн. За таких обставин 10.12.2019 право власності на відповідне майно перейшло від ТОВ «Вадіта» до ОСОБА_1 ;

- ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2020 у справі №2-2962/11 було замінено стягувача - з ПАТ «Сведбанк», яке було перейменовано на ПАТ «Омега Банк», на його правонаступника - ТОВ «Файненс Компані» у виконавчих провадженнях з виконання виконавчого листа №2-2962/11 від 23.02.2011, з урахуванням ухвал про виправлення;

- 11.08.2020 до Державного реєстру речових прав внесено інформацію про прийняте державним реєстратором Турецьким О.С. рішення №53549938 про закриття розділу Державного реєстру речових прав №1989590451101 на об`єкт за адресою: АДРЕСА_5 у зв`язку з поділом об`єкта; одночасно відкрито нові розділи та зареєстровано право власності за ОСОБА_1 : за рішенням №53549560 від 11.08.2020 внесено запис №37707101 від 13.07.2020 про право власності на об`єкт: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер: 2143413551101, площа: 1559,0 кв.м); за рішенням №53548810 від 11.08.2020 внесено запис №37706543 від 13.07.2020 про право власності на об`єкт: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер: 2143384451101, площа: 4413,8 кв.м);

- 28.01.2021 в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 28.01.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, строком до 28.01.2026, а саме: нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1559,0 кв.м та нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 4413,8 кв.м.;

- 28.01.2021 іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом, зареєстровано в реєстрі за №134; проведено державну реєстрацію іпотеки на вищезазначені об`єкти нерухомого майна (номери записів про іпотеку 40313563 та 40313690 від 28.01.2021) на користь ОСОБА_2 ;

- у наявному в матеріалах справі листі від 17.05.2021 №778/21-БТ АТ «РВС БАНК» повідомило, що АТ «РВС БАНК» набуло від ПАТ «Омега Банк» всіх прав лише за переданими йому майном (активами) та обов`язків лише за переданими зобов`язаннями; всі інші права та обов`язки залишились в ПАТ «Омега Банк»; як вбачається з актів приймання-передачі, неплатоспроможний банк не передавав, а перехідний банк не приймав в порядку правонаступництва права вимоги, зокрема, за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та за іпотечним договором №1062 від 18.08.2006;

- відомості щодо припинення іпотеки за іпотечним договором від 18.08.2006 №1062 в матеріалах справи відсутні;

- при розгляді господарської справи №521/19234/20 господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставину того, що з моменту укладення ТОВ «Файненс Компані» з ПАТ «Омега Банк» договору №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019, ТОВ «Файненс Компані», як новий кредитор, набуло права вимоги банку, зокрема, до позичальника за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та до іпотекодавця за іпотечним договором від 18.08.2006, реєстровий №1062;

- також при розгляді господарської справи №521/19234/20 господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставину того, що будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 5972,8 кв.м, які є предметом іпотеки після їх поділу ОСОБА_1 , не є новоствореними об`єктами нерухомого майна, оскільки створені з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, тому є іпотечним майном;

- також при розгляді господарської справи №521/19234/20 господарськими судами першої та апеляційної інстанцій визнано, що заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними та скасування рішень та записів про державну реєстрацію прав, а також про припинення державної реєстрації права власності відповідача-1 на спірне майно не впливають і не можуть вплинути на наявність чи відсутність прав позивача щодо предмета іпотеки; заявлена у справі вимога позивача про визнання недійсним іпотечного договору від 28.01.2021, реєстровий №134, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не спроможна відновити його право іпотекодержателя, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неефективним, що стало підставою для відмови у задоволенні позову у господарській справі №521/19234/20.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини та наведені висновки Верховного Суду, господарський суд зазначає наступне.

Щодо позовних вимог про застосування наслідків нікчемності іпотечного договору від 28.01.2021 шляхом скасування державної реєстрації права іпотеки щодо двох об?єктів нерухомого майна (після поділу відповідачем-1).

Судом встановлено, що перехід права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 від ТОВ «Вадіта» до ОСОБА_1 , наступний поділ спірного об?єкту на два об`єкти: 34-А та 34-Б, а також подальше укладення іпотечного договору від 28.01.2021 з ОСОБА_2 відбулися без будь-якої згоди іпотекодержателя - ТОВ «Файненс Компані», оскільки за матеріалами справи, а також враховуючи обставини, встановлені судами у господарській справі №521/19234/20, право вимоги та статус іпотекодержателя належним чином перейшли до ТОВ «Файненс Компані», при цьому іпотекодавець - ТОВ «Вадіта» свої зобов`язання за кредитним договором не виконало. Іншого відповідачами та третьою особою не доведено.

Окрім того, як було зазначено судом вище, у разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності на майно.

Так, в силу прямої вказівки ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» іпотечний договір від 28.01.2021 є нікчемним з моменту вчинення, а наслідком нікчемності цього правочину відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 216 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до його вчинення, та скасування у Державному реєстрі речових прав заборгованостей і обтяжень, зареєстрованих на підставі такого нікчемного правочину. Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку на користь ОСОБА_2 безпідставно створює їй статус пріоритетного іпотекодержателя та перешкоджає ТОВ «Файненс Компані» у реалізації його законних прав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків нікчемності іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134, а саме шляхом: скасування державної реєстрації права іпотеки щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134.

Щодо позовних вимог про визнання позивача іпотекодержателем двох спірних об`єктів нерухомого майна (за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А, загальна площа: 1559 кв.м та за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б, загальна площа: 4413,8 кв.м.

Суд виходить з того, що створення у результаті поділу предмету іпотеки - будівлі військового містечка № НОМЕР_3 - двох нових об`єктів нерухомого майна - нежитлових будівель площею 1559,0 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-А та нежитлових будівель площею 4413,8 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б - само по собі не припинило іпотеку за іпотечним договором від 18.08.2006 №1062.

Окрім того, господарський суд зазначає, що поділ майна не змінює його статусу як предмета іпотеки, а тому у разі поділу предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя та відсутності у новому розділі реєстру запису про іпотеку, належним та ефективним способом захисту порушеного права законного іпотекодержателя є саме визнання за ним права іпотекодержателя стосовно новостворених (поділених) об`єктів нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Доводи відповідача-1 про відсутність у позивача статусу іпотекодержателя не приймаються судом до уваги, при цьому судом враховується, що ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та відкриття виконавчого провадження є лише процесуальною стадією примусового виконання, проте самі по собі ці процесуальні дії не припиняють ані основного кредитного зобов`язання, ані забезпечувального - права іпотеки, за умови відсутності доказів припинення іпотеки у розумінні ст. 17 Закону України «Про іпотеку». Право іпотеки припиняється лише в разі реальної реалізації предмета іпотеки та повного задоволення вимог кредитора, натомість докази вказаного в матеріалах справи відсутні.

Щодо доводів відповідача-1 про відсутність оригіналів кредитного/іпотечного договорів, господарський суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (зокрема, постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 26.09.2022 у справі №5026/886/2012).

Як було вказано судом, право вимоги та статус іпотекодержателя належним чином перейшли до ТОВ «Файненс Компані» на підставі договору №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019, а ТОВ «Файненс Компані», як новий кредитор, набуло права вимоги банку, зокрема, до позичальника за кредитним договором №504 від 18.08.2006 та до іпотекодавця за іпотечним договором від 18.08.2006, реєстровий №1062.

Господарський суд зазначає, що наявність у державному реєстрі запису про припинення іпотеки жодним чином не спростовує заявлених позовних вимог, за умови наявності невиконаного забезпеченого зобов`язання, чинності первинної іпотеки та фактичної відсутності підстав для її припинення, що визначені законом. Окрім того, ОСОБА_1 , приймаючи майно від ТОВ «Вадіта» як учасник товариства, здійснюючи поділ такого майна та укладаючи іпотечний договір від 28.01.2021, не могла не знати про наявне кредитне зобов`язання ТОВ «Вадіта» та перебування майна в іпотеці на підставі іпотечного договору від 18.08.2006, з урахуванням наявності судових рішень у справі №2-2962/11, зокрема, ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2020 про заміну стягувача у справі №2-2962/11.

При цьому судом враховується, що у вищенаведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (провадження №12-44гс20) Велика Палата Верховного Суду визначила, що у справі про визнання права іпотекодержателя позивач не позбавлений права доводити недобросовісність набувача предмета іпотеки, враховуючи наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки.

Так, у даній справі господарським судом береться до уваги, що у відповідачів була наявна можливість з публічних реєстрів дізнатись і проаналізувати юридичну долю спірного майна, враховуючи перебування його в іпотеці, обставини та підстави виключення відповідних даних з числа обтяжень, до того ж відповідач-1 є колишнім учасником третьої особи - іпотекодавця - ТОВ «Вадіта», внаслідок виходу з якої і змінився власник спірного майна.

Щодо позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписи ст. 260 ЦК України передбачають, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до якої з урахуванням внесених до неї в подальшому численних змін, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 встановлено карантин.

Законом України №540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема пунктом 12 такого змісту:

« 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту, в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023:

«У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Суд зазначає, що карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 (постанова Кабінету міністрів України від 27.06.2023 № 651), проте правовий режим воєнного стану продовжує діяти і на даний час.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені, а у подальшому - зупинені на строк дії воєнного стану, який (загальновідомий факт) діє безперервно до цього часу.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року №4434-IX (набрання чинності з 04.09.2025) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Вирішуючи питання щодо клопотання відповідача-1 про застосування строків позовної давності, суд приймає до уваги, що відповідно до змісту п.п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України строк позовної давності, визначений ЦК України, був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 12.03.2020 по до 30.06.2023), а також зупинений на час дії в Україні воєнного стану (введений з 24.02.2022) до 04.09.2025.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 по справі №903/602/24 зауважено, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Господарський суд зазначає, що дії щодо поділу предмета іпотеки вчинені у липні-серпні 2020 року, а нікчемний іпотечний договір №134 укладено у січні 2021 року, а в силу п.12 та п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України перебіг позовної давності від 02.04.2020 до 29.01.2024 був продовжений на строк дії карантину та воєнного стану, а з 30.01.2024 був зупинений. Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24. Таким чином, позовна давність станом на день звернення до суду (01.09.2025) не спливла, а тому підстави для відмови у позові з мотивів пропуску позовної давності відсутні.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищенаведені висновки суду, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачами та третьою особою не доведено. Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» - задовольнити повністю.

2.Застосувати наслідки нікчемності іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134, а саме: скасувати державну реєстрацію права іпотеки щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 та об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 28.01.2021, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за №134.

3.Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 41090620) іпотекодержателем (права на іпотеку) об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа: 1559 кв.м, реєстраційний номер: 2143413551101 на підставі іпотечного договору від 18.08.2006, що укладений між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №1062.

4.Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 41090620) іпотекодержателем (права на іпотеку) об`єкта нерухомого майна за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Бабеля, буд. 34-Б, загальна площа: 4413,8 кв.м, реєстраційний номер: 2143384451101 на підставі іпотечного договору від 18.08.2006, що укладений між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вадіта», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №1062.

5.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 41090620) 31211 /тридцять одну тисячу двісті одинадцять/ грн. 20 коп. судового збору.

6.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 41090620) 31211 /тридцять одну тисячу двісті одинадцять/ грн. 20 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 22 жовтня 2026 р. з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором.

Суддя Ю.С. Бездоля