№ 140899401, 21.10.2026, Dnipro District Court of Dniprodzerzhynsk City

Справа № 209/6744/26

Провадження № 3/209/1006/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Юрченко Я.О., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2026 року о 16:50 год. водій ОСОБА_1 , рухаючись по пр. Наддніпрянський, поблизу будинку № 21 у м. Кам`янське, керував транспортним засобом «Daewoo Sens», д.н.з НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей звужені, не реагують на світло ліхтаря, порушення координації рухів, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 07.10.2026 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що 28.08.2026 року був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, після чого відносно нього було винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Після цього поліцейські висловили припущення щодо перебування його у стані наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 наголосив, що наркотичних речовин ніколи не вживав і не вживає. Перебуваючи у збудженому стані та сильному хвилюванні, на первинну вимогу працівника поліції він дійсно відповів незгодою, оскільки на той момент не розумів, яким чином зможе повернутися назад. Медичний заклад розташований на відстані близько 20 км. від місця події та місця його проживання. При собі він не мав грошових коштів на проїзд у таксі, його мобільний телефон був повністю розряджений, а зарядний пристрій був відсутній, що позбавляло його можливості самостійно організувати повернення. Крім того, ОСОБА_1 поспішав, оскільки о 17:00 год. мав забрати свою неповнолітню доньку, яка чекала на нього. Таким чином, його первинна емоційна відмова була зумовлена виключно об`єктивною проблемою логістичного характеру, а не бажанням ухилитися від встановлення стану сп`яніння. На повторне запитання інспектора ОСОБА_1 чітко зазначив, що від огляду не відмовляється, та запропонував компромісні варіанти: або щоб поліція доставила його до закладу охорони здоров`я та повернула назад до авто, або поїхати до лікарні двома машинами, щоб після процедури він міг законно поїхати додому. Проте працівники поліції категорично відмовили в цьому у грубій формі, зазначивши, що «умови він може диктувати у своїй родині». Розгубившись від такої відповіді та відмови поліції сприяти у поверненні, ОСОБА_1 зачинив свій автомобіль та пішов, вважаючи, що запропонований ним варіант проїзду двома авто є єдиним виходом. Через 20 хвилин він повернувся на місце події, проте екіпажу поліції там вже не було. Додатково ОСОБА_1 звернув увагу суду на суттєві суперечності та недостовірність відомостей у матеріалах справи. Зокрема, у направленні на медичний огляд вказано час 17:20 год. та міститься твердження про те, що водій «доставлений до медичного закладу працівниками поліції». Вважає, що з відеозаписів та фактичних обставин вбачається, що він залишив місце зупинки о 17:10 год. і до жодної лікарні поліцією не доставлявся. Графа «результати огляду» у направленні є незаповненою. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд дослідити всю хронологію подій. Крім того, на підтвердження своєї правової позиції, ОСОБА_1 у день судового засідання 07.10.2026 року подав до суду письмові пояснення, зміст яких є повністю тотожним та послідовним із його свідченнями, наданими під час судового розгляду. Зазначені письмові пояснення судом долучені до матеріалів справи та досліджені в сукупності з іншими доказами.

Крім того, одночасно 07.10.2026 року ОСОБА_1 до суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого вказує, що для належного захисту своїх прав та законних інтересів бажає скористатися професійною правничою допомогою адвоката. Клопотання судом задоволено.

ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 21.10.2026 року не з`явився, належним чином та своєчасно сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення. За таких обставин на підставі ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що дії ОСОБА_1 містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його провина в його вчиненні повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 757423 від 28.08.2026 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.08.2026 року, згідно якого огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров`я не проводився через відмову останнього; DVD-диском із відеозаписами з боді-камер поліцейських, долученого до справи, переглянутого та дослідженого судом, відповідно до якого встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Sens», д.н.з НОМЕР_2 , факт його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі за подіями, що мали місце 28.08.2026 року о 16:50 год., відсторонення водія від керування транспортним засобом. Долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Канібор О. не є доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що йому інкриміновано, проте дозволяє суду послідовно встановити дії працівників поліції при виявленні та фіксації обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Досліджені в судовому засіданні докази у розумінні ст. 251 КУпАП є належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені вищевказаного адміністративного правопорушення.

На дослідженому судом відеозаписі зафіксована подія, яка має істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяє встановити обставини, які прямо вказують на ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який проявив свідому та наполегливу відмову від виконання законної вимоги працівника поліції, намагаючись підмінити безумовний обов`язок водія висуненням власних умов проведення процесуальної дії. Так, відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом був зупинений поліцейськими за порушення ПДР України. В подальшому поліцейські встановлюють у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння шляхом доставлення його до медичного закладу. На таку пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 на відрізку відеозапису (тайм-код: 17:06:48) відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, зазначивши, що в нього не має часу. Після того, як працівник поліції детально роз`яснив ОСОБА_1 , що у разі незгоди на нього буде складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду, поліцейський повторно запитав водія, чи готовий той проїхати до медичного закладу. На повторну пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 на відрізку відеозапису (тайм-код: 17:08:00) відмовився повторно від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Окрім того, після раніше висловленої чіткої відмови, ОСОБА_1 змінив свою позицію та погодився їхати до закладу охорони здоров`я, однак пов`язав реалізацію цієї згоди із висуненням працівникам поліції власних логістичних умов. Зокрема, водій наполягав на необхідності слідування до медичного закладу двома автомобілями (власним транспортним засобом та службовим авто поліції) або вимагав від інспекторів гарантій його обов`язкового зворотного транспортування до місця зупинки після проведення огляду. Оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку, що така умовна згода ОСОБА_1 не може вважатися належним виконанням вимог закону.

Процедура направлення та доставки водіїв для проведення огляду на стан сп`яніння є чітко регламентованою імперативною нормою, яка не передбачає можливості узгодження з правопорушником способів його пересування, маршрутів чи надання йому додаткових транспортних послуг.

Подальші дії ОСОБА_1 , який після відмови поліцейських задовольнити його вимоги зачинив свій автомобіль (відрізок відеозапису тайм-код: 17:10:47), самовільно залишив місце події пішки, свідчать про свідоме припинення процесуальної дії та умисне ухилення від виконання обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР України. Суд критично оцінює твердження водія про те, що його дії були викликані хвилюванням, логістичними труднощами через значну відстань до медичного закладу (близько 20 км.), розрядженим мобільним телефоном та нагальною необхідністю забрати неповнолітню доньку о 17:00 год, оскільки чинне законодавство України встановлює імперативний обов`язок водія та не ставить виконання законних вимог працівників поліції в залежність від подібних суб`єктивних побутових чи фінансових обставин особи. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (Далі Інструкція).

Відповідно до 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Таким чином, з моменту зупинки транспортного засобу поліцейським шляхом проведення візуального огляду та встановлення ознак, в тому числі, наркотичного сп`яніння, й розпочинається огляд.

При проведенні огляду поліцейськими були встановлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд у медичному закладі, про що складено відповідне направлення.

За приписами п.п. 2, 6, 7, 19, 21 розділу ІІІ вищевказаної Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Тобто, при виявленні поліцейськими підстав вважати, що водій транспортного засобу за наслідками проведеного щодо нього огляду перебуває у стані наркотичного сп`яніння, направлення цієї особи до найближчого закладу охорони здоров`я чітко регламентовано положеннями Інструкції виключно в супроводі поліцейського. А висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо розбіжностей, на які посилається ОСОБА_1 в направленні на медичний огляд (де вказано час 17:20 год. та зазначено про його доставку екіпажом поліції), приходжу до висновку, що розбіжність у часі є технічною неточністю при заповненні бланку інспектором поліції після залишення водієм місця події, враховуючи, що таке залишення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заперечується. Саме по собі залишення місця події спростовує ствердження ОСОБА_1 про його згоду пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Неточність у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 28.08.2026 року працівником поліції, не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. Щодо його посилання на доставку екіпажом поліції до медичного закладу, то вищевказане направлення такої інформації не містить.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП). З огляду на зазначене, при визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника; ступінь його вини, та обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.

При цьому, відповідно до вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, ст. 130, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (EAП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача (IBAN): UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам`янського.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови для виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Я.О.Юрченко