Court ruling № 140897349, 22.10.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/12356/26

н/п 1-кс/953/6087/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. Слідча суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026220000000340 від 18.03.2026, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зі слів працюючого водієм, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , відносно якого 24.08.2026 до Немишлянського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України (рішення по справі не прийнято), -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, -

Встановив:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026220000000340 від 18.03.2026, відносно ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12026220000000340 від 18.03.2026 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України за фактом того, що на адресу слідчого управління ГУНП в Харківській області надійшли матеріали ГВ ЗНД Управління СБУ в Харківській області про те, що громадянин України ОСОБА_4 спільно з іншими невстановленими особами на території Харківської області організував незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання та збут наркотичних засобів та психотропних речовин.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи працездатною особою, що не працює та не має постійного джерела доходів, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» та Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи прямий умисел на вчинення дій, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме на незаконне придбання, зберігання та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин.

Так, на початку березня 2026 року, точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, запропонував ОСОБА_7 придбати у нього психотропну речовину амфетамін за 1500 гривень за 1 гр., або наркотичний засіб - кокаїн за 8500 гривень за 1 гр.

17.04.2026 ОСОБА_7 повідомив про кримінальне правопорушення правоохоронним органам та в подальшому діяв під їх контролем з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 .

У травні 2026 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлені, але не пізніше 08.05.2026, ОСОБА_4 при невстановлених в ході досудового розслідування обставин незаконно придбав психотропну речовину амфетамін, яку почав зберігати з метою збуту.

08.05.2026 близько 11:00 год. ОСОБА_7 , який виступав під вигаданими анкетними даними під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зателефонував ОСОБА_4 з метою дізнатись чи продасть останній йому амфетамін, на що ОСОБА_4 погодився та запропонував зустрітися на автопарковці біля магазину «Восторг» по вул. Клочківський, б. 134-Б в м. Харкові.

08.05.2026 близько 13:35 год. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 зустрілися біля магазину «Восторг» по вул. Клочківський, б. 134-Б в м. Харкові, де сіли в автомобіль Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував під керуванням ОСОБА_4 , всередині якого ОСОБА_7 передав останньому грошові кошти в сумі 5000 гривень як оплату за придбання психотропної речовини амфетаміну, а ОСОБА_4 передав йому прозорий полімерний пакет з застібкою, всередині якого знаходилось п`ять полімерних пакетів з застібками, всередині яких, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-26/14914-НЗПРАП від 04.06.2026 за результатом проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», знаходилась психотропна речовина, обіг якої обмежено амфетамін, загальною масою 0,6812 гр., який безпосередньо після проведеної оперативної закупки в період часу з 13:50 год. до 14:00 год. ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів.

22.10.2026 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини ОСОБА_4 .

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні просить задовольнити клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, просив визначити інший, не пов*язаний з триманням під вартою, вказував, що не буде ухилятись від слідства, приходить в інший суд на судові засідання, майна в нього немає, заробітна плата 9000 грн., його жінка є ФОП, розмір застави, який просить прокурор є непомірним.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо клопотання, вказуючи, що ризики є недоведеними, розмір застави є непомірний, просить врахувати всі дані щодо підозрюваного.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

У провадженні СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026220000000340 від 18.03.2026, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

22.10.2026 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку, громадянином України.

За результатами розгляду даного клопотання застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: - протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який погодився на добровільне конфіденційне співробітництво з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 , про яку йому стало відомо під час відпочинку в клубі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться по АДРЕСА_2 , де останній працював адміністратором; - протоколами про результати здійснення НС(Р)Д - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки № 70/5/3-3048т від 08.05.2026 та аудіо, відеоконтроль особи №70/5/3-3798т від 08.06.2026, у яких зафіксовано факт незаконного збуту ОСОБА_4 психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін ОСОБА_7 ; - висновком експерта № СЕ-19/121-26/14914-НЗПРАП від 04.06.2026, відповідно до якого надана на дослідження речовина містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,6812 г;- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 11.05.2026, який повідомив про обставини придбання ним 08.05.2026 у ОСОБА_4 психотропної речовини амфетамін;- протоколом огляду і добровільної видачі від 08.05.2026, в ході якого ОСОБА_7 у присутності 2 понятих видав співробітнику СБУ прозорий полімерний пакет з застібками, всередині якого знаходилися 5 менших полімерних прозорих пакетів з застібками, в яких знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору (амфетамін);- протоколами допиту в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були присутні в якості понятих під час вручення ОСОБА_7 грошових коштів для проведення оперативної закупки, та в присутності яких останній добровільно видав полімерний пакет з 5 полімерними пакетами з порошкопобідною речовиною білого кольору;- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри, на даній стадії проведення досудового розслідування кримінального провадження, щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Звертаючись з клопотанням, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення - злочину, санкція статті за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, у зв`язку з чим він з метою ухилення від кримінальної відповідальності, усвідомлюючи можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 спільно з іншими особами займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Харкова, проте на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі причетні до цього злочину особи, які на даний час знаходяться на свободі. Таким чином, в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, ОСОБА_4 матиме можливість попередити своїх спільників про факт існування відносно них кримінального провадження, щоб вони мали змогу узгодити спільні дії для унеможливлення подальшого їх притягнення до кримінальної відповідальності. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується наступними обставинами: в ході проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до даних УІАП ГУНП Харківській області у Немишялнському районному суді м. Харкова відносно ОСОБА_4 розглядається кримінальне провадження за ч. 2 ст. 309 КК України, що може свідчити про схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Враховуючи обґрунтованість підозри, відомості про особу ОСОБА_4 , запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрання більш м`якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У справі «Стогмюллер проти Автрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).

Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені у п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Ризики, на які посилається прокурор, а саме передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України під час розгляду клопотання не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Слідчою суддею досліджені всі надані дані по особі підозрюваного, який є 1971 року народження, громадянином України, зі слів працює водієм, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований: АДРЕСА_1 , відносно нього 24.08.2026 до Немишлянського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України (рішення по справі не прийнято), в Немишлянському суду м. Харкова зі слів підозрюваного запобіжний захід не обирався, з його слів перебуває на обліку в ПНД з 2024 року за психічним захворюванням, наркотичні засоби півроку не вживає. Також, пояснив, що квартира, що у власності є в залогу у Банку, інша квартира це зйомна, автомобілі належать дружині, дружина є ФОП та має на рахунках близько 300000 грн.

Всі ці досліджені дані по особистості підозрюваного не зменшують встановлені ризики для їх запобігання.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для обрання саме такого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, на строк в межах строку досудового розслідування.

І підозрюваний або його захисник в судовому засіданні не надали належні обґрунтування щодо відсутні встановлених слідчим суддею ризиків, враховуючи всі надані дані по особистості, і обставини вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого.

Всі зазначені дані про особу підозрюваного не зменшують існування встановлених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити ним дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи наявність визначених ризиків, а також те, що даний злочин, що інкриміновано вчинений в період воєнного часу у сфері незаконного обігу психотропних речовин, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, і слідчий суддя обирає відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування. Об*єктивних даних на спростування даних висновків слідчого судді стороною захисту не надано.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, слідча суддя вважає, що з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт чи особисте зобов*язання, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Під час вирішення питання щодо розміру застави, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та вважає в даному випадку її достатньо саме в такому розмірі для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, з врахуванням всіх даних по особі підозрюваного, даних про його майновий, сімейний стан підозрюваного, всі повідомлені дані про його доходи та доходи його дружини, наявність майна, яка не є непомірною в даному випадку, і приходжу до висновку що внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Підстав для визначення застави у заявленому розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб слідчий суддя не вбачає в даному випадку відносно цього підозрюваного.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів»

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

Постановив:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів тобто до 20 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 суму застави у розмірі 266240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає (м.Харків) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Харківській ОСОБА_6 чи прокурора ОСОБА_3 негайно повідомити близьких родичів підозрюваного ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 20.12.2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя :