Court ruling № 140896091, 23.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/10076/26

1-кп/212/1285/26

У Х В А Л А

23 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області - ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026041730000510 від 30 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому такої міри запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на менш суворий у вигляді нічного домашнього арешту. В обґрунтування посилались на те, що ризики, викладені прокурором не обґрунтовані, обвинувачений має міцні сімейні зв`язки, рідну доньку та онуків, яка може його утримувати, обвинувачений також має власне житло, у якому проживав у Кривому Розі. Крім того, обвинувачений хворіє на цукровий діабет ІІ ст.., потребує оперативного лікування після ускладнень операції на грижі, а в умовах СІЗО йому не надається необхідна та достатня медична допомога. Крім того, правопорушення, інкриміноване обвинуваченому було вчинене внаслідок неправомірних дій самого потерпілого.

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд виходить з наступного.

За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст.177 КПК України).

Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, так згідно п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який одружений, однак з дружиною спільно не проживає, зареєстрований у м. Дніпро, при цьому постійного місця реєстрації у м. Кривий Ріг не має, постійного та офіційного джерела доходів також не має, відомості про наявність міцних сімейних зв`язків також відсутні.

Будь-яких доказів, на підтвердження наявності у обвинуваченого доходу, роботи, або осіб які б могли надавати йому матеріальну допомогу в умовах домашнього арешту, стороною захисту суду не надано. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою суду також не надано.

При цьому, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи за яке загрожує покарання до 8 років позбавлення волі, що свідчить про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були враховані судом при обранні найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу

Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд справи по суті не розпочато, у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, зокрема не допитаний обвинувачений, потерпілий та свідки, не досліджені всі докази по справі. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п.1-2 ч.1 ст.194, ст.ст.199 КПК України.

З урахуванням стадії судового розгляду, суд вважає, що наведені обставини дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду, ризику можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілого та свідків, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні, тому жоден більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Таким чином, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк, що не може перевищувати 60 днів.

При цьому, виходячи зі своїх дискреційних повноважень, а також з огляду на стан здоров`я обвинуваченого, строк його перебування під вартою та стадію судового розгляду, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу у розмірі, що відповідає вимогам п.3 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 200, 201, 333, 370, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 21 грудня 2026 включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного захисту - відмовити.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

У разі внесення розміру застави на відповідний рахунок суду, вважати, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід застава та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до суду у визначений час;

- не відлучатися з м. Кривий Ріг без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.

В разі невиконання покладених обов`язків обвинуваченим, наступають наслідки передбачені КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення. Особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23 жовтня 2026 року о 14.10 годині.

Суддя: ОСОБА_1