Court ruling № 140890802, 23.10.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/13358/26

н/п 2-ві/953/12/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Власова Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н.М. від розгляду цивільної справи № 953/13358/26 (2/953/6522/26) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою або службовою особою,

у с т а н о в и в:

17.09.2026 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського районного суду м. Харкова із позовом, в якому просить стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на свою користь 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними та незаконними діями Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції під час складання, оформлення та направлення до суду матеріалів про адміністративні правопорушення, а також здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення з істотними порушеннями вимог законодавства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026, вказаний позов передано для розгляду судді Київського районного суду м. Харкова Бородіній Н.М.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н.М. від 25.09.2026 позов ОСОБА_1 прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.10.2026 позивач ОСОБА_1 через підсистему «ЕЛЕКТРОННИЙ СУД» подав заяву про відвід судді Бородіної Н.М. від розгляду даної цивільної справи.

Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що суддя допустила грубе порушення процедури забезпечення відеоконференцзв`язку та створення перешкод у комунікації із судом, оскільки у порушення вимог ст. 212 ЦПК України не постановила ухвалу про розгляд заяви та проведення засідання в режимі відеоконференції. Станом на 11:00 год. 16.10.2026 зв`язок із судом був відсутній, на офіційному вебсайті Київського районного суду м. Харкова у розділі телефонного довідника відсутній будь-який контактний номер телефону приймальні судді Бородіної Н.М., а канцелярія суду відмовила у сприянні щодо контакту з приймальнею. Пізніше (близько 11:1011:15 год.) його підключили до засідання, проте, повна відсутність обов`язкової процесуальної ухвали про ВКЗ, непрогнозованість дій суду та неможливість зв`язатися з приймальнею судді для маломобільної особи створюють обґрунтовані підозри, що у такий спосіб його взагалі намагалися усунути від участі у судовому процесі.

Також, позивач вказує про штучне звуження та спотворення предмета доказування задля звільнення поліції від відповідальності. Так, предметом та підставою його позову є відшкодування шкоди за неправомірні дії працівників поліції саме на стадії складання та оформлення адміністративних матеріалів (свідоме позбавлення права бути присутнім при складанні протоколів, права на захист, ігнорування клопотань та заявлених відводів). Хронологія порушень є очевидною: після телефонного дзвінка з поліції про наявність матеріалу він, ще до складання протоколів та направлення їх до суду, звернувся до УПП із офіційними заявами та клопотаннями від 05.08.2024 та від 17.08.2024 про належне повідомлення та реалізацію його прав. Поліція повністю проігнорувала ці звернення та сформували неправдиві матеріали за його відсутності. Саме через це постановою Київського районного суду м. Харкова (суддя Юрлагіна Т.В.) від 27.08.2024 матеріали повернуто до поліції з прямою вказівкою забезпечити його законні права на стадії складання протоколу. Після цього повернення він, вбачаючи упередженість та грубі порушення закону з боку інспектора Кашнікова О.С., офіційно подав до УПП клопотання про його відвід від 01.09.2024 та від 01.11.2024, на які знову не отримав жодної реакції. У даній цивільній справі позивач скористався правом за ст. 93 ЦПК України та поставив відповідачу прямі запитання щодо долі цих чотирьох звернень. Відповідач ці вимоги проігнорував, а суддя Бородіна Н.М. в ухвалі від 16.10.2026 дослівно переписала позицію поліції та зазначила, що журнали реєстрації та відповіді на ці заяви, які він просив витребувати, не входять до предмета доказування. Тобто, такий висновок судді є правовим абсурдом і свідчать про свідоме блокування судом доказової бази позивача.

Крім того, позивач посилається на свідоме ігнорування судом медичних документів про його маломобільність, оскільки відмовляючи у витребуванні матеріалів справи № 953/7652/24, суддя Бородіна Н.М. вказала в ухвалі, що він має право особисто з`явитися, ознайомитися з матеріалами справи та зробити з них копії, та проігнорувала надані ним медичні документи, які підтверджують, що він є маломобільною особою, і фізичне пересування часто створює надмірні труднощі та прямі ризики для здоров`я і життя. Таким чином, такі дії судді Бородіної Н.М. порушують базові принципи доступу до правосуддя та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, позивач вказує про ігнорування суддею офіційної відповіді відповідача та вибіркову оцінку доказів. Так, в ухвалі від 16.10.2026 суддя Бородіна Н.М. зазначила, що позивачем не доведено, що матеріали справи перебувають у Київському районному суді м. Харкова та в УПП, оскільки справу було закрито Салтівським районним судом м. Харкова, та проігнорувала долучений ним офіційний лист відповідача УПП в Харківській області ДПП від 13.10.2026 № 709п/41/14/01-2026, у якому поліція офіційно стверджує, що востаннє направила матеріали саме до Київського районного суду м. Харкова і в УПП вони відсутні. Крім того, в архіві Київського районного суду м. Харкова гарантовано зберігаються судові наряди, його заяви про ознайомлення та розписки у справі № 953/7652/24, які не передаються поліції при поверненні протоколів. Таким чином, суддя Бородіна Н.М. свідомо проігнорувала офіційний документ відповідача задля повторної безпідставної відмови у витребуванні доказів.

Крім того, посилається на порушення суддею принципу диспозитивності та змагальності, оскільки одночасно з повною відмовою у витребуванні ключових письмових доказів неправомірних дій поліції за його клопотаннями, суддя Бородіна Н.М. беззастережно задовольнила всі клопотання відповідача, залучила третю особу ОСОБА_2 та викликала свідка ОСОБА_3 . Таким чином, суддя фактично стала на бік державного органу та дозволила поліції перетворити цивільний процес щодо оцінки законності процедурних дій інспектора у серпнілистопаді 2024 року на повторний розгляд обставин ДТП, провадження по якому вже закрито іншим судом.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н.М. від 22.10.2026 заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід визнаний необґрунтованим. Вирішення питання про відвід передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

За приписами ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: (1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; (2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; (3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; (4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; (5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді < > може бути заявлено відвід учасниками справи.

Одним з найважливіших прав людини в сучасній демократичній державі є право на справедливий суд. Забезпечення справедливого правосуддя, яке базується на верховенстві права, витікає з низки міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною, а отже є частиною національного законодавства, а також міжнародних зобов`язань, порушення яких призводить не лише до накладання відповідних, але й до значних репутаційних втрат, що прямо відзначаються на міжнародному положенні нашої держави та низка інших негативних наслідків. Одним з таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17.07.1997.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Статтею 2 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Цей Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (iі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24.02.1993, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Вивчивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про відвід, суд дійшов висновку, що обставини, викладені заявником, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, і з наведених у заяві підстав не вбачається наявність заінтересованості судді Бородніої Н.М. або її упередженості у результатах судового провадження у справі № 953/13358/26 (2/953/6522/26).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), безсторонність суду презюмується, а наявність підстав для недовіри має бути обґрунтована відповідними доказами.

Як установлено судовим розглядом, всі заявлені сторонами клопотання суддею Бородіною Н.М. при розгляді справи розглянуті, у тому числі, клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволено шляхом постановлення ухвали із занесенням у журнал судового засідання від 16.10.2026 (зворот а.с. 62).

Відповідно до процесуального законодавства України (стаття 259 ЦПК України), судові ухвали поділяються на два види залежно від форми їх винесення: окремі письмові документи ухвали, якими закінчується розгляд справи (наприклад, про закриття провадження, залишення заяви без розгляду тощо), та протокольні ухвали ухвали, які суд постановляє безпосередньо у судовому засіданні. Вони не оформлюються як окремий паперовий чи електронний документ, але обов`язково заносяться до журналу судового засідання. Відтак, суд має законне право приймати протокольні ухвали з питань поточного руху справи (участь сторони у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відкладення розгляду, зміна порядку слухання тощо) оскільки така форма судового рішення є лише способом його фіксації, а не критерієм законності.

Що стосується питання комунікації із судом, то слід зауважити, що налаштування телефонного зв`язку та формування інформації на офіційному вебсайті Київського районного суду м. Харкова у розділі телефонного довідника не належить до повноважень головуючого судді у справі та не є функцією здійснення правосуддя, оскільки організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади належить до повноважень ДСА України.

Усі інші доводи заяви позивача ОСОБА_1 про відвід фактично зводиться до незгоди останнього із судовими рішеннями під час розгляду даної справи, що не дає жодних підстав вважати, що суддя Бородіна Н.М. не є безсторонньою або що їй бракувало неупередженості при вирішенні питань, у тому числі, витребування доказів у справі, витребування матеріалів справи № 953/7652/24 та вирішення клопотань сторін.

З урахуванням тієї обставини, що стверджувальні позивачем ОСОБА_1 судження є бездоказовими і наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований», заява про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н.М. від розгляду цивільної справи № 953/13358/26 (2/953/6522/26) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою або службовою особою, - задоволенню не підлягає.

Матеріали цивільної справи означених висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 36, 40, ч. 2 ст. 258 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Бородіної Н.М. від розгляду цивільної справи № 953/13358/26 (2/953/6522/26) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою або службовою особою, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя - Ю.Ю. Власова