Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 619/6902/26
провадження № 2/619/3894/26
Ухвала
23 жовтня 2026 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа № 619/6902/26,
найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження та місце проживання:
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про визнання недійсним договорів дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення,
представник позивача: Черняк Д.А.
Питання, що вирішується ухвалою.
АТ КБ «ПриватБанк» у системі «Електронний суд» 20.10.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати недійсними договори дарування, укладені 08.07.2026 у ТСЦ № 5142 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: договір № 5142/2026/6285990 щодо транспортного засобу марки DAF XF 95.480, номер шасі НОМЕР_1 ; договір № 5142/2026/6286359 щодо транспортного засобу марки MONO-TRANSSERVISS CD-1251, номер шасі НОМЕР_2 ; договір № 5142/2026/6285458 щодо транспортного засобу марки VOLVO FH 12, номер шасі НОМЕР_3 ; та договір № 5142/2026/6286112 щодо транспортного засобу марки ZREMB PC 130, номер шасі НОМЕР_4 та застосувати наслідки недійсності зазначених правочинів шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме повернення ОСОБА_2 права власності на вказані транспортні засоби.
Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано заяву про його забезпечення шляхом накладення арешту на чотири транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_1 , заборони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження, дарування, продажу, передачі в заставу чи оренду, а також заборони органам державної реєстрації (у тому числі ГСЦ МВС України, ТСЦ МВС України) вчиняти реєстраційні дії щодо перереєстрації або зняття з обліку зазначених транспортних засобів, посилаючись на те, що після виникнення кредитної заборгованості та звернення банку з позовом про її стягнення ОСОБА_2 08.07.2026 відчужив чотири транспортні засоби на користь ОСОБА_1 за договорами дарування. На думку заявника, існує ризик їх подальшого відчуження третім особам, що може ускладнити ефективний захист прав позивача та виконання можливого рішення суду.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті (частина перша статті 153 ЦПК України).
Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову, є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, якими є накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії.
Як передбачено ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів дарування транспортних засобів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на ці транспортні засоби ОСОБА_2 .
За відомостями Головного сервісного центру МВС автомобілі DAF XF 95.480 (2005 р.в.), номер шасі НОМЕР_1 ; MONO-TRANSSERVISS CD-1251 (2003 р.в.), номер шасі НОМЕР_2 ; VOLVO FH 12 (2003 р.в.), номер шасі НОМЕР_3 ; ZREMB PC 130 (2005 р.в.), номер шасі НОМЕР_4 належать ОСОБА_1 на підставі оскаржуваних договорів дарування від 08.07.2026.
Суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності відчуження чотирьох транспортних засобів, які на час звернення до суду зареєстровані за ОСОБА_1 . З урахуванням характеру оспорюваних правочинів існує реальна загроза подальшого відчуження або перереєстрації цього майна, що може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову та ускладнити ефективний захист прав позивача. Заявлені заходи безпосередньо стосуються предмета спору та спрямовані на тимчасове збереження існуючого стану майна до вирішення справи по суті.
Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Частинами 6, 10 ст. 153 ЦПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається строк пред`явлення рішення до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити повністю.
Накласти арешт на транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_1 : DAF XF 95.480 (2005 р.в.), номер шасі НОМЕР_1 ; MONO-TRANSSERVISS CD-1251 (2003 р.в.), номер шасі НОМЕР_2 ; VOLVO FH 12 (2003 р.в.), номер шасі НОМЕР_3 ; ZREMB PC 130 (2005 р.в.), номер шасі НОМЕР_4 .
Заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначених транспортних засобів у будь-який спосіб.
Строк пред`явлення ухвали до виконання до 23.10.2029.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали направити до відома та виконання учасникам справи.
Роз`яснити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, установлену законом.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне прізвище, ім`я та, по батькові стягувача та боржника, їх місцезнаходження:
Стягувач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І. М. Нечипоренко
The court decision No. 140890474, Derhachi District Court of Kharkiv Oblast was adopted on 23.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 619/6902/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: