Decision № 140890108, 23.10.2026, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/15925/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (далі - відповідач), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Желязкової Мілени Желязкової № 86103049 від 31.07.2026 про відмову у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 № НОМЕР_1 ;

зобов`язати Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № НОМЕР_1 з урахуванням висновків суду, встановлених під час розгляду справи обставин та всіх поданих позивачем документів, зокрема листа КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради № 164 від 29.05.2026 щодо помилкового зазначення адреси у записі № 66429, відповідно до якого право ОСОБА_2 стосувалося будинку АДРЕСА_1 , а не належного позивачу будинку по АДРЕСА_1 .

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що він є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який набуте у порядку спадкування. Вказує, що під час оформлення документів, пов`язаних із земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, було виявлено невідповідність відомостей щодо власника об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Зокрема, з відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно стало відомо, що власником зазначеного будинку є ОСОБА_2 . З метою з`ясування цієї інформації, позивач звернувся до КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» РОР, яке листом № 164 від 29.05.2026 повідомило, що при внесенні відомостей до Реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 66429 вд 12.02.2023 щодо ОСОБА_2 була допущена помилка в адресі нерухомого майна, а саме замість номеру будинку АДРЕСА_2 . Також було повідомлено, що відповідно до архівних матеріалів, право ОСОБА_2 стосувалося будинку АДРЕСА_1 , а згодом номер будинку було змінено з 6 на 16. Одночасно було підтверджено, що за позивачем зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що після отримання вказаного листа звернувся до відповідача із заявою щодо проведення відповідної реєстраційної дії. За результатами розгляду цієї заяви, право власності на житловий будинок було зареєстровано за позивачем. Водночас, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно продовжував відображатися запис № 66429, згідно з яким власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, 31.07.2026 позивач знову звернувся до відповідача із заявою щодо усунення помилкового запису про право власності № 66429. Проте, 31.07.2026 державним реєстратором прав власності на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Железняковою М. було прийнято рішення № 86103049 про відмову у проведенні реєстраційних дій. Причиною відмови слугувало те, що позивачем не подано документа, який підтверджує набуття права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна шляхом переходу права від ОСОБА_2 або документа, який посвідчує право представляти його інтереси на вчинення реєстраційних дій. З наведених у позові підстав позивач вважає, що оскаржуване ним рішення державного реєстратора є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

04.09.2026 через підсистему «Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що під час розгляду заяви позивача державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту ОСОБА_3 встановила, що в архівній складовій частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка діяла до 2013 року, містяться відомості щодо ОСОБА_2 як власника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зауважує, що погашення запису про право власності на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна це проставлення спеціальної відмітки в архівній складовій частині Державного реєстру прав, який діяв до 2013 року, або закриття розділу в Державному реєстрі речових прав. Такі дії вчиняються у разі знищення майна або його поділу, або коли право перейшло до нового власника, а запис в архівній складовій частині Державного реєстру прав не був автоматично закритий чи позначений як погашений. При цьому, зазначає, що у державного реєстратора Департаменту були відсутні законні підстави для вчинення за заявою ОСОБА_1 реєстраційної дії, а саме погашення запису в архівній складовій частині Державного реєстру прав, адже внаслідок вчинення таких дій порушуються право власника майна ОСОБА_2 , відомості про право власності якого містяться в архівній складовій частині Державного реєстру прав. Таким чином, відповідач стверджує, що спірне рішення прийняте державним реєстратором у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.03.1983, зареєстрованого в реєстрі за № 347. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: дерев`яного жилого будинку і господарських будівель: сарай, погріб, огорожа, який знаходиться в АДРЕСА_1 і розташований на земельній ділянці розміром 1460 кв.м.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.03.2026 № 470404431, право власності на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 66429, зареєстроване за ОСОБА_2 . Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 12.02.2003.

Листом від 29.05.2026 за № 164 Комунальне підприємство «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради повідомило про те, що при внесенні відомостей в Реєстр права власності на нерухоме майно: реєстраційний номер: 66429, дата внесення 12.02.2003, ПІБ: ОСОБА_5 , помилково вказану адресу нерухомого майна: АДРЕСА_1 замість АДРЕСА_1 . Згідно архівних матеріалів бюро, зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_3 ) на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Березнівською селищною радою 25.11.1958, на підставі рішення Березнівської селищної ради № 8 від 19.11.1958. Остання технічна інвентаризація житлового будинку проводилась станом на 06.12.1987. Номер будинку було змінено з 6 на 16. За ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Березнівською державною нотаріальною конторою 11.03.1983 № 347. Номер запису в реєстровій книзі: 6-197-929.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 17.06.2026 № 482235393, сформованого на підставі зави № 73588049 від 11.06.2026, власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.07.2026 № 484048521, за відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 66429, зареєстроване за ОСОБА_2 . Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 12.02.2003.

При цьому, за відомостями з Державного реєстру речових прав на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.06.2026 № 85396868 право власності на житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_1 .

31.07.2026 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Желязковою Міленою прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 86103049, яке обумовлене тим, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 зареєстроване 12.02.2003 за реєстровим № 66429 за гр. ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 25.11.1958, виданого Березнівською селищною радою. Заявником ОСОБА_1 не надано документу, що підтверджує набуття прав власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна шляхом переходу права власності від гр. ОСОБА_2 , або документу, що посвідчує право представляти його інтереси на вчинення реєстраційних дій, в т.ч. погашення права власності на спірний будинок. Відтак, вирішено відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із зазначеними вище обставинами.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з адиіністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV; у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення).

Відповідно до пункту частини першої статті 2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно частини третьої статті 3 Закону України № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (частина четверта статті 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абзацу четвертого частини п`ятої статті 3 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону, та автоматичної державної реєстрації прав у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто незважаючи на наявність норми щодо визнання державою права власності на нерухоме майно, право власності на яке належним чином зареєстровано до 01.01.2013, законодавство у сфері державної реєстрації прав дозволяє такому власнику нерухомого майна за власним бажанням звернутися за державною реєстрацією права власності на таке майно в Державному реєстрі прав.

У випадку, коли мова йде про право власності, що належним чином зареєстровано до 01.01.2013, законодавством передбачається можливість перенесення відомостей про зареєстроване до 01.01.2013 право власності до Державного реєстру прав, тобто державна реєстрація такого права власності за Законом № 1952-IV.

Згідно з положеннями частини першої статті 5 Закону № 1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративної мережі.

Частиною третьою статті 10 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор, в тому числі:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України Про санкції, які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1952-IV, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1952-IV, Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.

Абзац перший частини другої статті 26 Закону № 1952-IV визначає, що у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1952-IV у разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Тобто, Закон № 1952-IV розрізняє випадки, коли технічну помилку у відомостях, внесених до Державного реєстру прав, виявив сам державний реєстратор, та випадок, коли заявник після отримання результатів розгляду його заяви виявив таку технічну помилку.

Згідно з абзацом третім частини другої статті 26 Закону № 1952-IV виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення.

У частині п`ятій статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Наведена норма відмежовує виправлення технічної помилки, виявленої після видачі заявникові документів, від самостійного виправлення помилки за абзацом 1 частини другої статті 26 Закону № 1952-IV та від процедури, передбаченої статтею 37 цього Закону, підпорядковуючи таке виправлення реєстраційній процедурі. Вимог до форми звернення заявника ця норма не встановлює.

Процедуру функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), його невід`ємної архівної складової частини та наповнення Державного реєстру прав відомостями, передбаченими Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі Порядок № 1141).

Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Порядку № 1141, ведення Державного реєстру прав передбачає внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, внесення відомостей про скасування рішень державного реєстратора.

Пунктом 6 Порядку № 1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1141 відомості невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру прав використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію прав, їх обтяжень, у тому числі з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та погашення у випадках, передбачених цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку № 1141 встановлено, що у разі коли під час проведення державної реєстрації права власності державним реєстратором встановлено наявність запису про державну реєстрацію права власності в невід`ємній архівній складовій частині Державного реєстру прав, додатково до відомостей, передбачених пунктом 30 цього Порядку, вносяться такі відомості: реєстраційний номер запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно; дата і час державної реєстрації права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 45 Порядку № 1141, у разі державної реєстрації прав, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. в архівній складовій частині Державного реєстру прав, після внесення до Державного реєстру прав відомостей, передбачених пунктами 41, 42 та 44 цього Порядку, державний реєстратор проставляє у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відмітку про погашення запису про об`єкт нерухомого майна, незавершеного будівництва (крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту), в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек відмітку про погашення запису про обтяження речового права та/або запису про іпотеку.

У разі належності майна на праві спільної власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно проставляється відмітка про погашення запису про право власності виключно щодо особи, стосовно якої проводяться реєстраційні дії.

Правила цього пункту в частині проставлення відмітки про погашення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та/або Державному реєстрі іпотек застосовуються також у разі, коли така державна реєстрація вже проведена в Державному реєстрі прав без проставлення відповідної відмітки під час проведення наступних реєстраційних дій щодо відповідного об`єкта нерухомого майна за умови належної ідентифікації такого об`єкта у відповідних реєстрах або у разі відсутності необхідності проведення реєстраційних дій - за заявою про виправлення технічної помилки. Таку заяву може подати також особа, записи про яку в Реєстрі прав власності на нерухоме майно залишилися без проставлення відмітки про погашення, або її спадкоємці (правонаступники).

Повноваженнями щодо здійснення вказаних дій відповідно до положень статті 26 Закону № 1952-IV наділені держані реєстратори речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, позивачу на праві власності в порядку спадкування належить житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту листа Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради від 29.05.2026 № 164 слідує, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Березнівською державною нотаріальною конторою 11.03.1983 № 347

Натомість, при внесенні відомостей в Реєстр права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 помилково було вказано невірну адресу нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_4 .

Проте, за ОСОБА_2 фактично зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Березнівською селищною радою 25.11.1958 на підставі рішення Березнівської селищної ради № 8 від 19.11.1958.

Тобто, була допущена помилка при формуванні та внесенні даних щодо права власності ОСОБА_2 до Реєстру прав власності на нерухоме майно, що призвело до появи помилкового запису у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно про належність йому житлового будинку будинку АДРЕСА_1 .

При цьому, як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав від 17.06.2026 № 482235393, власником житлового будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 . Підстава для внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 85396868 від 17.06.2026.

Натомість, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.07.2026 № 484048521 судом встановлено, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав власником житлового будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 .

Водночас, згідно з відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 .

Встановлені судом обставини справи беззаперечно підтверджують той факт, що належним власником житлового будинку є саме ОСОБА_1 , після здійснення реєстрації права власності якого на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 85396868 від 17.06.2026 не було здійснено погашення запису про об`єкт нерухомого майна.

Внаслідок цього, в архівній складовій частині Державного реєстру прав досі помилково містяться відомості про належність житлового АДРЕСА_3 на праві власності ОСОБА_2 .

У зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою від 31.07.2026, зареєстрованою за № 74412883, про проведення реєстраційних дій щодо погашення запису про право власності.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до нього Закону:

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою:

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом:

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

б) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом:

6-1) встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції» які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі:

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна. що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення ді договору емфітевзису, суперфіцію, оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);

14) У Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права. обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості;

16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва;

17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки. - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеною будівництва;

18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що с складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа. що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі: державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва; первинної державної реєстрації спепіального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості; державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням;

20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону;

21) відсутність дозволу кредитора за аграрною нотою на проведення державної реєстрації прав у результаті відчуження боржником за відповідною аграрною нотою належної земельної ділянки (крім звернення стягнення на предмет іпотеки), права оренди, права емфітевзису або права суперфіцію, укладення договору суборенди, розірвання договору оренди, емфітевзису або суперфіцію, внесення змін до такого договору або відмову від нього - у разі якщо земельна ділянка зазначена в Реєстрі аграрних нот як місце вирощування заставленої майбутньої сільськогосподарської продукції.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1952-IV, відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Пункт 12 Порядку № 1127 передбачає, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Аналіз вказаних положень Закону № 1952-ІV дає підстави стверджувати, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і поданих документів державний реєстратор має виключну компетенцію у питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

Суд звертає увагу на тому, що згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1952-IV, у разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Верховний Суд у постанові від 15.09.2026 у справі № 420/21964/23 звернув увагу на те, що за загальним правилом, установленим частиною другою статті 26 Закону № 1952-IV, технічну помилку виправляє державний реєстратор на підставі заяви особи, відомості про речові права якої містять таку помилку.

Відтак, суд враховує, що оскільки при реєстрації права власності громадянина ОСОБА_2 було допущено помилку при формуванні та внесенні даних до Реєстру прав власності на нерухоме майно, це призвело до появи помилкового запису у відповідному реєстрі.

При цьому, фактичним власником житлового будинку АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 , що підтверджується як свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.03.1983, зареєстрованого в реєстрі за № 347, так і витягом з Державного реєстру речових прав від 17.06.2026 № 482235393.

Таким чином, на переконання суду, в розумінні положень частини другої статті 26 Закону № 1952-IV ОСОБА_1 є особою, відомості про речові права якої містять помилку.

За наведеного, відмова у вчиненні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що заяву про державну реєстрацію подано неналежною особою є безпідставною, оскільки відповідну заяву щодо виправлення технічної помилки шляхом погашення запису про право власності подано безпосередньо особою, відомості про речові права якої містять таку помилку.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Желязковою Міленою Желязковою Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради рішення № 86103049 від 31.07.2026 про відмову в проведенні реєстраційних дій є таким, що порушує матеріальне право позивача та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача в частинні зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 74412883 з урахуванням висновків суду, встановлених під час розгляду справи обставин та всіх поданих позивачем документів, суд зазначає про таке.

Верховний Суд у постанові від 15.09.2026 у справі № 420/21964/23 також зазначив, що частина друга статті 26 Закону № 1952-IV не надає державному реєстраторові вибору між кількома правомірними варіантами рішення, оскільки у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення відомостей до Державного реєстру прав, він виправляє таку помилку. Встановивши наявність технічної помилки, державний реєстратор має єдиний правомірний варіант поведінки - внести відповідні виправлення, а відмовити у виправленні він може лише з підстав, передбачених законом, навівши в рішенні вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з обґрунтуванням їх застосування (пункт 23 Порядку № 1127).

З огляду на частину другу статті 19 Конституції України, дискреція завжди здійснюється відповідно до закону (права). Водночас дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким (постанова Верховного Суду від 11.09.2025 у справі № 380/12477/23).

Встановлення факту технічної помилки під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав не є вибором державного реєстратора на власний розсуд, оскільки відповідно до абзацу 5 пункту 37 Порядку № 1141 наявність допущеної під час проведення попередніх реєстраційних дій технічної помилки державний реєстратор встановлює з поданих документів, і вона має підтверджуватися документами відповідної реєстраційної справи.

У такому разі йдеться про оцінку відповідності внесеного запису документам, поданим для державної реєстрації прав, а не про обрання одного з кількох юридично допустимих рішень.

Отже, після встановлення в передбаченому законом порядку наявності технічної помилки державний реєстратор не має дискреції щодо її виправлення.

Водночас, відсутність у державного реєстратора дискреційних повноважень у цьому питанні не наділяє суд правом самостійно встановити наявність технічної помилки, якщо документи реєстраційної справи не були перевірені державним реєстратором у передбаченому законодавством порядку.

Зазначене підтверджує обов`язок державного реєстратора належно опрацювати адресоване їй звернення позивача, вчинити передбачені законом процедурні дії щодо прийняття та формування заяви та після виконання необхідних процедурних передумов розглянути її у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача позовна вимога про зобов`язання Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 74412883 з урахуванням висновків суду, встановлених під час розгляду справи обставин та всіх поданих позивачем документів також підлягає задоволенню.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, за подання даного адміністративного позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн, а тому судові витрати останнього в частині сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Желязкової Мілени Желязкової № 86103049 від 31.07.2026 про відмову ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2026 за № 74412883 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг суму судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн, 20 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23.10.2026.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (майдан Просвіти, буд. 2, м. Рівне, Рівненська обл., 33013; код ЄДРПОУ/РНОКПП 44722581).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК