Decision № 140888002, 23.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року Київ № 320/9738/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

до Державної аудиторської служби України,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєрсєркєр»,

про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач) звернувся 25.03.2023 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєрсєркєр», в якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 14.03.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-14-000598-a, який оприлюднено в електронній системі закупівель 17.03.2023.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі UA-2023-01-14-000598-a «ДК 021:2015: 79710000-4 Охоронні послуги (Послуги з охорони Майнового комплексу Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Дружний»)», після чого відповідачем було здійснено моніторинг спірної процедури закупівлі.

Натомість, на переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому.

Повідомили, що Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2023-01-14-000598-a (ДК 021:2015:79710000-4 Охоронні послуги (Послуги з охорони Майнового комплексу Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Дружний»)).

Названий моніторинг розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 22.02.2023 № 50 «Про початок моніторингу процедур закупівель».

За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Служба охорони Центуріон» установлено порушення вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (в редакції чинній з 03.01.2023), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ.

Виявлені за результатами моніторингу порушення законодавства у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 17.03.2023 № 311 (оприлюднений в електронній системі закупівель 17.03.2023), форма та порядок заповнення якого затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а також додаткові пояснення по справ.

Від третьої особи будь-яких пояснень, заяви чи клопотань до суду не надходило.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.01.2024 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Бєрсєркєр».

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024, головуючим визначеного суддю Леонтовича А.М.

Ухвалою суду від 19.04.2024 справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є юридичною особо, зареєстрованою 27.06.2018, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 42269168 міститься відповідний запис.

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-01-14-000598-a «ДК 021:2015: 79710000-4 Охоронні послуги (Послуги з охорони Майнового комплексу Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку санаторного типу «Дружний»)».

Держаудитслужбою наказом від 22.02.2023 № 50 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-14-000598-a.

17.03.2023 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-01-14-000598-a, відповідно до якого встановлено, що дата закінчення моніторингу: 14.03.2023. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації та змін до неї вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості), розгляду тендерних пропозицій, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації у випадках, передбачених Законом. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Замовника на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника від 13.01.2023 № 2/1, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Служба охорони Центуріон» (далі ТОВ «Служба охорони Центуріон»), товариства з обмеженою відповідальністю «Бєрсєркєр» (далі ТОВ «Бєрсєркєр»), повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей ТОВ «Бєрсєркєр» до 21.11-25.01.2023, протоколи уповноваженої особи Замовника від 24.01.2023 № 3/1 та від 26.01.2023 № 3/3, повідомлення про намір укласти договір від 26.01.2023, договір про закупівлю від 01.02.2023 № 42, пояснення Замовника, надані 02.03.2023 через електронну систему закупівель на запит Держаудитслужби. За результатами моніторингу процедури закупівлі установлено, що відповідно до пункту 1 частини четвертої Додатку 1 до тендерної документації установлено вимогу про те, що у складі своїх тендерних пропозицій учасники повинні надати, зокрема статут або інший установчий документ в останній редакції (для учасників юридичних осіб). Пунктом 5 розділу п`ятого тендерної документації визначено, що у разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (в тому числі у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом / переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов`язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, накладати електронний підпис, то він надає лист-роз`яснення в довільній формі, у якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів або копію/ї роз`яснення/нь державних органів або не накладення електронного підпису. ТОВ «Служба охорони Центуріон» у складі своєї тендерної пропозиції надано довідку від 19.01.2023 № 19/01-04, в якій зазначено, що ТОВ «Служба охорони Центуріон» здійснює свою діяльність на підставі модельного статуту «за замовчуванням», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності». Текст зазначеної постанови є в загальному доступі за посиланням https://zakon.rada.gov.ua./laws/show/367-2019-%D0%BF#Техt. Відповідно до протоколу від 24.01.2023 № 3/1 уповноваженою особою Замовника прийнято рішення відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Служба охорони Центуріон» на підставі абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (в редакції чинній з 03.01.2023) як таку, що не відповідає вимогам установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, внаслідок ненадання ТОВ «Служба охорони Центуріон» у складі тендерної документації статуту чи іншого установчого документу. Отже, зважаючи на викладене, Замовником на порушення вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (в редакції чинній з 03.01.2023) та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону безпідставно відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Служба охорони Центуріон».

Відповідно до висновку, за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Служба охорони Центуріон» установлено порушення вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (в редакції чинній з 03.01.2023) та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VІІІ. За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Бєрсєркєр», відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації у випадках, передбачених Законом.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).

За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

VI. Оцінка суду

Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (частина четверта статті 8 Закону № 922-VIII.

За нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно із частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (далі - Порядок № 552).

Згідно з пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі № 160/4421/20.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право: порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Проте, доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.

Як видно зі змісту пункту 3 «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» констатуючої частини оскаржуваного висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, заперечуючи висновки відповідача, зазначив таке.

24.01.2023 протоколом № 3/1 уповноваженої особи Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ ЦЕНТУРІОН» (далі Учасник), з огляду на таке: «Відповідно до пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон).

Абзацом 1 частини третьої статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник уважає за необхідне включити до тендерної документації.

Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону встановлено, що тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику, відповідно до вимог тендерної документації.

У свою чергу, згідно із частиною першою статті 26 Закону, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом, зокрема завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Всупереч вимогам Замовника, зазначеним у тендерній документації, Учасником не завантажено через електронну систему закупівель Статут або інший установчий документ в останній редакції.

Натомість Учасником надано довідку про здійснення діяльності на підставі модельного статуту «за замовчуванням». Необхідно зазначити, що відповідно до статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» установчим документом товариства є статут.

Відповідно статті 87 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 57 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Отже враховуючи зазначене та відсутність у складі пропозиції Учасника Статуту або іншого установчого документа в останній редакції, наявна підстава для відхилення тендерної пропозиції Учасника відповідно до абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону».

Позивач пояснив, що сторони справи погоджуються з тим фактом, що тендерна пропозиція ТОВ «Служба охорони Центуріон» не містила документу, який вимагався відповідно до пункту 1 частини четвертої Додатку 1 до тендерної документації, а саме статуту або іншого установчого документу в останній редакції.

Проте, на переконання позивача, відповідач в оскаржуваному висновку моніторингу зазначив, що позивач повинен був застосувати пункт 5 розділу п`ятого тендерної документації.

Позивач зазначив, що пункт 5 розділу п`ятого тендерної документації позивача за змістом аналогічний частини одинадцятої статті 26 Закону, згідно з якої документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», установчим документом товариства є статут.

Отже, законодавством передбачено наявність статуту для ТОВ «Служба охорони Центуріон».

Згідно з копією виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка була подана у складі тендерної пропозиції ТОВ «Служба охорони Центуріон», товариство здійснює діяльність на підставі модельного статуту, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі 07.11.2022, 1000731075044474.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів.

Всі описи документів, видані після 01.01.2016, містять унікальний код, що дає можливість доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі до установчих документів юридичної особи.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», результати надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних), підлягають обов`язковому безоплатному оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру.

Отже, на переконання позивача, законодавством передбачено наявність статуту для ТОВ «Служба охорони Центуріон».

Згідно з нормами законодавства, під час реєстрації ТОВ «Служба охорони Центуріон» був сформований установчий документ, а саме модельний статут, до якого ТОВ «Служба охорони Центуріон» мало доступ через портал електронних сервісів.

Таким чином, норми пункту 5 розділу п`ятого тендерної документації та частини одинадцятої статті 26 Закону, не надають право юридичній особі не надавати у складі тендерної пропозиції установчі документи, у тому числі модельний статут, коли надання таких документів передбачено тендерною документацією.

Згідно з нормою пункту 1 розділу третього тендерної документації, учасники процедури закупівлі подають тендерні пропозиції у формі електронного документа чи скан-копій через електронну систему закупівель, якщо пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП/УЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Для виконання вимог тендерної, пункту 1 частини четвертої Додатку 1 до тендерної документації, про те, що у складі своїх тендерних пропозицій учасники повинні надати, зокрема статут або інший установчий документ в останній редакції (для учасників юридичних осіб), ТОВ «Служба охорони Центуріон» повинно було подати модельний статут у формі електронного документа (який був отриманий учасником через портал електронних сервісів) наклавши на нього КЕП/УЕП.

Щодо довідки від 19.01.2023 № 19/01-04 позивач зазначив, що в ній не вказується про відсутність в учасника документа, який вимагається тендерною документацією, натомість міститься посилання на текст постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності».

За твердженнями позивача, постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» не містить тексту модельного статуту конкретного товариства, а містить текст модельного статуту, який використовується товариством з обмеженою відповідальністю (його засновниками) шляхом обрання варіантів.

Алгоритм формування модельного статуту у кожному конкретному випадку визначається наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 № 784/5 «Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи» (надалі Наказ № 784/5).

Згідно з поясненнями до єдиного алгоритму формування цифрового коду модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю, цифровий код Статуту (далі - Код) формується за допомогою автоматичних засобів на порталі електронних сервісів в результаті обрання заявником редакції Статуту «за замовчуванням», рекомендованої постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», або відповідно до індивідуальних налаштувань.

Код є набором 71 цифри, місце розташування (розряд) кожної з яких (крім перших двох) позначає певний пункт (підпункт) Статуту, що містить підпункти нижчого порядку, рекомендовані редакцію Статуту «за замовчуванням» або з яких заявник може зробити вибір відповідно до індивідуальних налаштувань.

Значення цифр перших двох розрядів Коду позначає редакцію Статуту, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності». У разі внесення змін відповідними постановами Кабінету Міністрів України до редакції Статуту, значення цифр перших двох розрядів Коду буде збільшуватися від 01 до 99. Офіційними документами, у яких зазначений Код модельного статуту конкретної юридичної особи, є сам модельний статуту та рішення засновника (засновників).

Позивач зазначив також, що вимога пункту 1 частини четвертої Додатку 1 до тендерної документації, щодо надання статуту або іншого установчого документу в останній редакції була однаковою для всіх учасників.

Жоден із учасників не звертався до позивача за роз`ясненнями щодо тендерної документації у порядку, передбаченому частини першою статті 24 Закону.

Указані факти, на переконання позивача, свідчать про те, що закупівля UA-2023-01-14-000598-a, відбулась із дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, зокрема добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

Таким чином, на думку позивача, відсутні порушення вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей (в редакції чинній з 03.01.2023).

Абзац 3 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, за змістом аналогічний абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей, проте згідно з пунктом 3-7, Розділу X Закону, установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на таке.

Так, відповідно до абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Особливості № 1178 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Крім того, за приписами абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

У силу вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Позивач, заперечуючи названі порушення, документально не спростував встановлених під час моніторингу обставин.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що за результатами моніторингу встановлено, що Замовник у пункті 1 частини четвертої додатка 1 до тендерної документації установив вимогу про те, що у складі своїх тендерних пропозицій учасники повинні надати, зокрема статут або інший установчий документ в останній редакції (для учасників юридичних осіб).

Водночас пунктом 5 розділу п`ятого тендерної документації визначено, якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (в тому числі у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом / переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов`язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, накладати електронний підпис, то він надає лист-роз`яснення в довільній формі, у якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів або копію/ї роз`яснення/нь державних органів або не накладення електронного підпису.

Суд зазначає, що названі вимоги включені безпосередньо Замовником з метою дотримання принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, запобіганню корупційним діям і зловживанням.

На виконання зазначеної вимоги учасник ТОВ «Служба охорони Центуріон» у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку від 19.01.2023 № 19/01-04, в якій зазначено, що ТОВ «Служба охорони Центуріон» здійснює свою діяльність на підставі модельного статуту «за замовчуванням», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (далі Постанова 367).

Крім того, судом установлено, що у висновку Держаудитслужби зазначено, що текст названої постанови є в загальному доступі за посиланням (https://zakon.rada.gov.ua./laws/show/367-2019-%D0%BF#Техt).

Відповідно до протоколу від 24.01.2023 № 3/1 уповноваженою особою Замовника прийнято рішення відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Служба охорони Центуріон» на підставі абзацу шостого підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 (у редакції, чинній з 03.01.2023) як таку, що не відповідала вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, внаслідок ненадання ТОВ «Служба охорони Центуріон» у складі тендерної документації статуту чи іншого установчого документа.

Отже, зважаючи на викладене, Замовник на порушення вимог абзацу шостого підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 (у редакції, чинній з 03.01.2023) та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII безпідставно відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Служба охорони Центуріон».

У зв`язку із цим суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності в діях позивача порушень вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 та положень абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, а позивачем, у свою чергу, під час розгляду справи названі доводи жодними належними та допустимими доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства при складанні відповідачем констатуючої частини висновку.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За положеннями частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача.

Також судом не встановлено, а позивачем документально не підтверджено порушення відповідачем процедури проведення спірного моніторингу, тож такі доводи позивача суд відхиляє як такі, що не спростовують встановлених відповідачем порушень.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.