Court ruling № 140887490, 23.10.2026, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття звіту

23 жовтня 2026 рокуСправа № 280/10137/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 19 січня 2026 року у справі №280/10137/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 23 вересня 2025 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Рішення суду набрало законної сили 21 квітня 2026 року.

Позивачу виконавчі листи по справі не видавались.

25 червня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 280/10137/25. В обґрунтування заяви зазначає, що боржником судове рішення належним чином не виконується.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року призначено до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/10137/25, в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/10137/25 задоволено. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язано протягом 20 днів з дати отримання копії цієї ухвали подати звіт про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25 (вхід. № 38871 від 09 липня 2026 року). Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25 в частині виплати на користь ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії внаслідок виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали Запорізького окружного адміністративного суду.

16 жовтня 2026 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.

В звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду № 280/10137/25 перерахунок індексації пенсії, кошти виплачені частково та будуть виплачуватись надалі в залежності від бюджетного фінансування.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Позивачу на виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснено перерахунок пенсії, а саме: з 23 вересня 2025 року здійснено індексацію пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 (розраховано середньомісячний заробіток в розмірі 16304,59 грн. (середній заробіток проіндексовано та виведено індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення після оптимізації (7763,17грн.х1,82330668298 (1,11х1,14х1,197х1,0796х1,115)х1,15189=16304,59). Розмір пенсії з 23 вересня 2025 року складає 16304,59x0,41333 (коефіцієнт стажу)=6739,18 грн., а з урахуванням підвищень 7953,78 грн. Рішення суду виконано відповідачем в межах своїх повноважень. Відповідачем за період з 23 вересня 2025 року по 31 жовтня 2026 року донараховано 28070,56 грн. На даний момент виплачено 6445,7 грн.

Зі звіту відповідача вбачається, що відповідна виплата у зв`язку із скасуванням Постанови № 821 здійснюватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)».

Щодо виплати перерахованої пенсії позивачу, суд враховує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.

Таким чином, нарахована позивачу заборгованість по пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22 грудня 2014 року, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.

Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

Суд враховує, що у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 Верховний Суд зазначив, що фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Постановою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Враховуючи те, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв`язку з чим, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення суду.

При цьому, у відповідності до положень частини 11 статті 382-3 оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 248, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25 (вхід. № 60224 від 16 жовтня 2026 року).

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області новий строк для подання до суду першої інстанції звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25 в частині виплати на користь ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії внаслідок виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали Запорізького окружного адміністративного суду.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 280/10137/25 має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати суду докази виплати ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №280/10137/25.

Роз`яснити Головному правлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті 382-2 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23 жовтня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов