Decision № 140885613, 20.10.2026, Svitlovodsk City and District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 401/898/26

Провадження № 2/401/1263/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Кузьменко М.В. звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 03.07.2025-100000907 від 03 липня 2025 року у розмірі 25 418,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 03.07.2025-100000907, шляхом підписання електронним підписом у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позичальнику надається кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 189 днів, з процентною фіксованою незмінною ставкою у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, із сплатою комісії з надання кредиту в розмірі 700,00 грн (7 % від суми кредиту) та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 700,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, визначено дату повернення кредиту 07 січня 2026 року.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконало повністю, а Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим та з урахуванням часткової заборгованості в загальному розмірі 5 500,00 грн, станом на дату подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 25 418,00 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 9 300,00 грн, заборгованості за процентами 9 765,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1 353,00 грн, неустойки 5 000,00 грн.

У зв`язку з викладеними обставинами, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заявлену до стягнення заборгованість за кредитним договором. (а.с. 2-10)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання. (а.с. 35-36)

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, проте 30 червня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Грєшніковою А.Ю. у зв`язку з тим, що без дослідження відповідних доказів відповідач позбавлений можливості реалізувати своє право на ефективний захист, а суд всебічно, повно та об`єктивно встановити фактичні обставини справи, оскільки відповідач заперечує факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, а додані до позовної заяви докази самі по собі не підтверджують, що саме відповідач уклав кредитний договір, пройшов електронну ідентифікацію, отримав кредитні кошти та здійснював подальші платежі, до суду скеровано клопотання про витребування від позивача докази укладення кредитного договору саме відповідачем, а саме: анкету-заяву (заявку) на отримання кредиту; електронний кредитний договір з усіма додатками та електронними реквізитами його створення; докази направлення відповідачу одноразового ідентифікатора (OTP-коду); докази використання відповідачем одноразового ідентифікатора або іншого виду електронного підпису під час укладення кредитного договору; результати проходження відповідачем електронної ідентифікації (BankID) із зазначенням банку-ідентифікатора, дати, часу, ідентифікатора сесії та інших відомостей, що підтверджують проходження такої ідентифікації саме відповідачем; інформацію щодо IP-адреси, дати, часу, Device ID, User-Agent, Session ID та інших технічних даних, з яких здійснювалося оформлення кредитного договору; документи, що підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів із зазначенням рахунку (платіжної картки) отримувача; документи, що підтверджують належність платіжної картки № НОМЕР_1 відповідачу станом на 03 липня 2025 року; банківські та/або платіжні документи, які підтверджують фактичне зарахування кредитних коштів саме відповідачу; документи, що підтверджують особу платника та реквізити рахунку (платіжної картки), з якого були здійснені платежі на погашення кредитної заборгованості, на які посилається позивач. (а.с. 52-54)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2026 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено, на підтвердження обставин справи витребувано від позивача відповідні докази. (а.с. 62-65)

Однак зазначені в ухвалі докази позивачем не надано. Відповідних пояснень щодо причин неможливості подання витребуваних доказів та доказів на підтвердження таких причин суду не представлено.

20 жовтня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грєшнікової А.Ю. судом отримано додаткові пояснення у справі, відповідно до яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі у зв`язку з не доведенням обставин справи належними та допустимими доказами та невиконанням вимог ухвали про витребування доказів.(а.с. 87-91)

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Кузьменко М.В. в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, про що зазначив у позовній заяви, інших заяв/клопотань, пояснень з приводу виконання ухвали суду про витребування доказів до суду не надходило. (а.с. 10)

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Грєшнікова А.Ю. у судове засідання не прибули, останньою заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника з урахуванням клопотання та пояснення по справі. (а.с. 96-98)

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано Кредитний договір (кредитної лінії) (оферти) № 03.07.2025-100000907, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр». Даний Договір складається з Паспорту споживчого кредиту, Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), Заявки, Відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії) та Інформаційного повідомлення позичальника, що підписані одноразовим ідентифікатором «Е244».

Відповідно до умов вказаного Договору позичальнику надається кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 189 днів з процентною ставкою «фіксована незмінна» у розмірі 1,0 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, із сплатою комісії з надання кредиту в розмірі 700,00 грн (7 % від суми кредиту) та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 700,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, визначено дату повернення кредиту 07 січня 2026 року. (а.с. 17-21)

На підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 53-0203 від 02 березня 2026 року, з якої вбачається, що 03 липня 2025 року було успішно перераховано кошти в розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , з призначенням платежу: видача за договором кредиту № 03.07.2025-100000907. (а.с. 22)

Згідно із розрахунком заборгованості за договором № 03.07.2025-100000907 станом на 26 лютого 2026 року заборгованість позичальника перед позикодавцем складає 25 418,00 грн, з яких: основний борг 9 300,00 грн, заборгованість за відсотками 9 765,00 грн, комісія -1 353,00 грн, штраф 5 000,00 грн. (а.с. 23-25)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України)

За ст.ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 84 ЦПК України особа, яка не має можливості подати доказ, витребуваний судом, зобов`язана повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. Неподання витребуваних доказів без поважних причин має наслідки, передбачені цією статтею. Водночас ненадання доказів не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтується позов.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статей 1054, 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на встановлених договором умовах, а позичальник повернути кредит і сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі з дотриманням установлених законом вимог.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції, а його підписання може здійснюватися, зокрема, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у передбаченому законом порядку.

Отже, у разі укладення кредитного договору в електронній формі позивач повинен надати докази, які дають можливість установити зміст договору, факт прийняття відповідачем пропозиції його укласти, спосіб підписання електронного правочину та належність відповідних дій саме відповідачу.

З цією метою судом витребувано анкету-заяву (заявку) на отримання кредиту, електронний кредитний договір з усіма додатками та електронними реквізитами його створення, а також докази направлення відповідачу OTP-коду та його використання під час укладення договору. Проте зазначені документи позивачем не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити зміст волевиявлення відповідача, умови кредитування, погоджені сторонами, та обставини підписання відповідного електронного правочину.

Зокрема, відсутні належні докази, які б підтверджували направлення одноразового ідентифікатора на засіб зв`язку, пов`язаний саме з відповідачем, та його фактичне використання відповідачем для підписання конкретного кредитного договору. Також не надано електронних даних, які дозволяли б перевірити відповідність використаного ідентифікатора конкретному правочину, час його застосування та результат відповідної операції.

Саме по собі зазначення в тексті договору відомостей про його укладення в електронній формі або про використання одноразового ідентифікатора не є безумовним підтвердженням того, що відповідні дії вчинив саме відповідач, якщо такі відомості не підтверджені іншими належними доказами.

Судом також витребувано результати проходження електронної ідентифікації відповідача засобами BankID із зазначенням банку-ідентифікатора, дати, часу, ідентифікатора сесії та інших відомостей, які підтверджують проходження такої ідентифікації саме відповідачем, а також інформацію щодо IP-адреси, дати, часу, Device ID, User-Agent, Session ID та інших технічних даних, з яких здійснювалося оформлення кредитного договору. Однак позивачем таких відомостей не надано, що унеможливлює перевірку факту проходження електронної ідентифікації саме відповідачем, встановлення зв`язку між результатами такої ідентифікації та конкретним кредитним договором, а також перевірку технічних обставин оформлення кредиту.

Суд не виходить із того, що відсутність будь-якого окремого технічного реквізиту автоматично свідчить про неукладення електронного договору. Вирішальним у цій справі є те, що за відсутності витребуваних даних та інших достатніх доказів позивач не забезпечив можливості перевірити належність волевиявлення саме відповідачу.

Крім того, судом витребувано документи, що підтверджують фактичне перерахування кредитних коштів із зазначенням рахунку або платіжної картки отримувача, документи, що підтверджують належність платіжної картки № НОМЕР_1 відповідачу станом на 03 липня 2025 року, а також банківські та/або платіжні документи, які підтверджують фактичне зарахування кредитних коштів саме відповідачу. Проте позивачем зазначені документи не надано.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно встановити не лише факт виникнення договірного зобов`язання, а й обставини фактичного надання кредиту в заявленому розмірі.

За відсутності документів про відповідну платіжну операцію та доказів належності зазначеної платіжної картки відповідачу суд позбавлений можливості встановити одержувача коштів і підтвердити, що виконання позивачем свого обов`язку з надання кредиту відбулося саме щодо відповідача.

Відомості про суму кредиту, наведені в розрахунку заборгованості або внутрішніх облікових документах кредитодавця, самі по собі не підтверджують фактичного зарахування грошових коштів відповідачу, якщо відповідні обставини не підтверджені належними доказами руху коштів.

Судом також витребувано документи, що підтверджують особу платника та реквізити рахунку або платіжної картки, з яких здійснювалися платежі на погашення кредитної заборгованості, на які посилається позивач. Однак відповідні документи не надані, у зв`язку з чим суд не має можливості встановити, ким саме здійснювалися зазначені платежі, з якого рахунку або платіжної картки вони були проведені та чи можуть вони бути пов`язані саме з відповідачем.

Наявність у розрахунку позивача відомостей про здійснення певних платежів без документального підтвердження особи платника та реквізитів відповідного платіжного інструменту не є достатньою підставою для висновку про визнання відповідачем кредитного зобов`язання або підтвердження факту отримання ним кредитних коштів.

При цьому суд не ототожнює відсутність доказів особи платника з безумовним доказом того, що відповідач не здійснював платежів. Водночас за наявного доказового стану справи зазначені обставини не можуть вважатися встановленими.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження обставин, які становлять фактичну основу заявлених позовних вимог, зокрема, не підтверджено належними доказами подання відповідачем заявки на отримання кредиту та його волевиявлення на укладення відповідного електронного договору, підписання договору відповідачем із використанням OTP-коду або іншого передбаченого законом виду електронного підпису, проходження електронної ідентифікації саме відповідачем, фактичне перерахування та зарахування кредитних коштів саме відповідачу, належність відповідачу платіжної картки, на яку, за твердженням позивача, перераховано кошти, а також особу платника та належність йому платіжного інструменту, з якого, за твердженням позивача, здійснювалися платежі на погашення заборгованості.

Ненадання позивачем витребуваних доказів саме по собі не встановлює факту відсутності кредитного договору, проте в цій справі воно має істотне значення, оскільки відповідні докази стосуються ключових обставин, на яких ґрунтується позов, а інших належних і достатніх доказів, які усували б зазначені прогалини, матеріали справи не містять.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18.

Суд також бере до уваги, що обов`язок доказування не може бути перекладений на відповідача в частині доведення неукладення ним договору або неотримання кредитних коштів. Саме позивач, який обґрунтовує свої вимоги виникненням кредитного зобов`язання, повинен довести обставини, що підтверджують таке зобов`язання та право вимагати його виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом належним чином.

За таких обставин суд не має достатніх правових і фактичних підстав для висновку про доведеність виникнення у відповідача обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити заявлену позивачем заборгованість, відтак позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим судовий збір слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ««Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградська область Н.Л. Волошина