Court ruling № 140878607, 22.10.2026, Leninskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Єдиний унікальний номер 205/16731/24

Номер провадження 2/205/2355/26

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

22 жовтня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У грудні 2024 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

13 лютого 2025 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалив заочне рішення, яким задовольнив позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» та стягнув зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.01.2024 року у розмірі 95297 гривень 67 копійок, що складається із: 74975,02 гривень заборгованість за тілом кредиту; 20322,65 гривень заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

18 квітня 2025 року до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 року №4273-IX, який набрав чинності 25.04.2025 року, з 30.04.2025 року змінено найменування Ленінського районного суду міста Дніпропетровська на Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03 червня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2025, ухваленого у цивільній справі №205/16731/24, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2025 року у справі №205/16731/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 січня 2026 року прийнято заяву представника позивача АТ КБ «Приватбанк» Савіхіної А.М. про зменшення позовних вимог, вирішено у подальшому справу розглядати з урахуванням зменшених позовних вимог.

Позивач, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, в судове засідання не направив свого представника, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками позивача у даній справі є Кізима О.В., Тереняк В.І., Савіхіна А.М., Годованик Б.О., Наконечна А.В., Кисельов Д.С., які відповідно до наявних в матеріалах справи копій довіреностей мають чинні повноваження станом на 22.10.2026, водночас повідомлення про припинення їхнього представництва суду не надходили.

06.05.2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Наконечною А.В. подано до суду клопотання про проведення судового засідання 14.05.2026 року об 11:00 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07.05.2026 у задоволенні клопотання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» адвоката Наконечної А.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відмовлено, оскільки на порушення вимог ст. 212 ЦПК України копія заяви не направлена іншим учасникам справи.

Позивач АТ КБ «Приватбанк», належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, не забезпечив участь жодного свого представника у судовому засіданні 14.05.2026. Представник Наконечна А.В. подала заяву про відкладення, посилаючись на те, що ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07.05.2026 було відмовлено у задоволенні її клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання 14 травня 2026 року було відкладене у зв`язку з неявкою позивача, а також для надання позивачеві можливості висловити свою думку щодо клопотань відповідача.

Позивач АТ КБ «Приватбанк», належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, не забезпечив участь жодного свого представника у судовому засіданні 14.07.2026. Представник Наконечна А.В. подала заяву про відкладення у зв`язку з тим, що представник знаходиться у судовому засіданні, яке проходить в Індустріальному районному суді міста Дніпра. Доказів на підтвердження наведених обставин до заяви не долучено.

Станом на 14 липня 2026 року від позивача не надійшло будь-яких процесуальних документів щодо правової позиції стосовно заявлених відповідачем клопотань. З огляду на відсутність доказів поважності неявки представника позивача, судом було розглянуто клопотання позивача, подані у травні 2026 року.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року відмовлено у задоволені клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024041690001109 від 11.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 про зобов`язання позивача надати відповіді на поставлені відповідачем запитання та зобов`язано позивача АТ КБ «Приватбанк» у десятиденний строк з дня отримання ухвали надати відповідь на поставлені відповідачем ОСОБА_1 запитання, які зазначені у заяві від 28.01.2026 в порядку ст. 93 ЦПК України.

Позивач АТ КБ «Приватбанк», належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, у судове засідання 22 жовтня 2026 року повторно не забезпечив участь свого представника, про причину неявки суд не повідомив.

Представником позивача Кисельовим Д.С. подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із заміною уповноваженого представника та необхідністю ознайомлення ним із матеріалами справи. Оцінивши наведені у клопотанні обставини, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки заміна представника та необхідність ознайомлення з матеріалами справи самі по собі не спростовують факту повторної неявки належним чином повідомленого позивача. Крім того, наведені обставини не підтверджені доказами, які б свідчили про об`єктивну неможливість забезпечити участь іншого уповноваженого представника позивача в судовому засіданні.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тим самим, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за наявності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, як установлено судом, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, призначених на 14 липня 2026 року та 22 жовтня 2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документа. Однак у зазначені судові засідання позивач участі свого представника не забезпечив. Заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.

Суд також ураховує, що судове засідання, призначене на 10 вересня 2026 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Верховний Суд у постанові від 24 червня 2026 року у справі № 753/202/20 (провадження № 61-16184св25) дійшов висновку, що неявка позивача не може вважатися повторною, якщо попереднє судове засідання, на яке його було викликано, не відбулося з причин, не пов`язаних із неявкою учасника справи, зокрема у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Обставини цієї справи відрізняються від обставин справи № 753/202/20. У цій справі позивач не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні 14 липня 2026 року, про дату, час і місце якого був належним чином повідомлений. Наступне судове засідання, призначене на 10 вересня 2026 року, не відбулося з причин, пов`язаних із перебуванням судді на лікарняному, а в судове засідання 22 жовтня 2026 року позивач знову не забезпечив участі представника.

Подане представником позивача клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 22 жовтня 2026 року у зв`язку із заміною представника та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи не спростовує встановлених судом обставин повторної неявки належним чином повідомленого позивача.

Отже, засідання 10 вересня 2026 року не може розцінюватися як судове засідання, у яке позивач не з`явився. Питання про наявність повторної неявки суд вирішує з урахуванням фактичних неявок позивача у судові засідання, які відбулися, належного повідомлення про них та інших установлених обставин справи.

Крім того, суд також враховує, що ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року позивача зобов`язано протягом десяти днів із дня отримання ухвали надати відповіді на запитання відповідача, поставлені в порядку статті 93 ЦПК України. Згідно з матеріалами справи, ухвалу доставлено позивачеві до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 15.07.2026 року. Таким чином строк її виконання позивачем сплинув 27 липня 2026 року. Однак станом на 22 жовтня 2026 року відповіді не надано. Запитання стосуються обставин видачі кредиту та доводів відповідача про можливе використання третіми особами його картки для заволодіння грошовими коштами. Суд ураховує ненадання відповідей у сукупності з іншими обставинами справи, оцінюючи, чи можливо вирішити спір на підставі наявних матеріалів без участі позивача.

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (постанови Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24, від 16 квітня 2026 року у справі № 331/5698/24 (провадження № 61-16165св25)).

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явилися в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Згідно з ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, установивши повторну неявку позивача в судове засідання, належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Застосування передбаченого процесуальним законом наслідку повторної неявки за дотримання встановлених умов саме по собі не позбавляє позивача доступу до суду, оскільки частина друга статті 257 ЦПК України дозволяє повторне звернення після усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.223, 257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє його права на повторне звернення до суду з таких же підстав після усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк із дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В. Дорошенко