Decision № 140877227, 22.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/3011/26

2/212/3639/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

встановив таке.

До суду звернулася позивачка із зазначеним позовом до Єнакіївської міської військової адміністрації Горлівського району Донецької області. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, задовольнив клопотання позивачки про витребування матеріалів спадкової справи.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року за клопотанням позивачки суд замінив відповідача на Донецьку обласну державну адміністрацію.

Сторони скористалися можливістю обміну змагальними документами. У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача просив суд проводити розгляд справи без участі відповідача.

26 червня 2026 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду.

У судовому засіданні 01.09.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши про дату та час його проголошення. Ухвалою суду від 09.09.2026 суд постановив поновити судовий розгляд для з`ясування обставин. У судовому засіданні 14.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши про дату та час його проголошення: 22.10.2026 року о 16:55 годині.

Позиції сторін.

Позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 35 кв. м, що складається з 1 кімнати, належала на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 15 квітня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом та зареєстрованого в Єнакіївському бюро технічної інвентаризації 09 червня 1999 року за № 19691 у книзі № 37д, а також визнати за нею право приватної власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на зазначену квартиру.

Позов обґрунтовано таким. Батько позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала батькові на підставі договору дарування від 15 квітня 1995 року, посвідченого державним нотаріусом Сандул Клавдією Михайлівною. Право власності було зареєстроване в Єнакіївському бюро технічної інвентаризації 09 червня 1999 року за № 19691 у книзі № 37д, що підтверджується реєстраційним написом на договорі дарування. Позивачка зазначила, що вона є рідною та єдиною донькою спадкодавця, та спадкоємицею першої черги за законом. Інших спадкоємців першої черги за законом немає. У встановлений законом шестимісячний строк вона подала заяву про прийняття спадщини, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Устиновою Іриною Євгенівною відкрито спадкову справу № 70272317, що підтверджується витягом з реєстру. Заяв про прийняття спадщини від інших осіб до нотаріуса не надходило. Однак оформити право власності на зазначену квартиру в нотаріальному порядку неможливо, оскільки квартира знаходиться на тимчасово окупованій території України (м. Єнакієве Донецької області), а доступ до архівних матеріалів БТІ відсутній, що унеможливлює підтвердження державної реєстрації права власності спадкодавця. Нотаріус повідомив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно у зв`язку з відсутністю доступу до архівів Єнакіївського БТІ на тимчасово окупованій території. Таким чином, позивачка позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно позасудовим шляхом.

Представник Донецької обласної державної адміністрації у своєму відзиві проти позову заперечив з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи позивачка своєчасно звернулася до нотаріуса, проте, при підготовці документів до видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру було з`ясовано, що відсутня можливість отримати підтвердження державної реєстрації від комунального підприємства Єнакієвської міської ради «Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації», у зв`язку із тимчасовою окупацією міста Єнакієве Донецької області Подання позову про визнання права власності до відповідача, який не претендує на майно, не є належним та ефективним способом встановлення права власності на майно. Разом з тим, незрозуміло з яких мотивів позивачем було надіслано до суду клопотання від 23.04.2026 про заміну первісного відповідача Єнакієвської міської ради на Донецьку обласну державну адміністрацію. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи з організаційною формою «орган місцевого самоврядування» (ідентифікаційний код 33984581) Єнакієвської міської ради є: 86430, Україна, Донецька обл., місто Єнакієве, площа Леніна, 7. Інформацією про фактичне місце розташування цієї юридичної особи за вказаною адресою, її електронну адресу та засоби зв`язку Донецька облдержадміністрація, обласна військова адміністрація не володіє. Юридична особа Єнакієвська міська рада в стані припинення не перебуває. 24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні. Статтею 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції України та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією України та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України. Окремого рішення про утворення Єнакієвської міської військової адміністрації Горлівського району Донецької області Президентом України не приймалося. Окрім того, і в Указі Президента України від 24 лютого 2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», і в законах України «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», відсутня норма якою б було передбачено, що у разі неутворення військової адміністрації населеного пункту, повноваження відповідних органів місцевого самоврядування виконує обласна військова адміністрація. Донецька облдержадміністрація є місцевим органом виконавчої влади та згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» набула тимчасового статусу статусу обласної військової адміністрації. Протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування Донецька облдержадміністрація, обласна військова адміністрація здійснює повноваження Донецької обласної ради. Здійснення Донецькою облдержадміністрацією, обласною військовою адміністрацією повноважень інших органів місцевого самоврядування Донецької області Законом України «Про правовий режим воєнного стану» та іншими актами законодавства не передбачено. Також, згідно із пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Проте, облдержадміністрація не відноситься до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав та не входить до системи органів і не є суб`єктом, що здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, вичерпний перелік яких приведений у статті 6 Закону. У зв`язку з тим, що адміністративний центр Донецької області місто Донецьк (у тому числі селище міського типу Ларине, село Павлоградське, місто Моспине, селище міського типу Горбачево-Михайлівка, село Бирюки, село Вербова Балка, село Гришки, село Кисличе, село Михайлівка, село Новодвірське, село Темрюк) входить до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019, Донецька облдержадміністрація на території Донецької області виконує повноваження Донецької обласної ради. Облдержадміністрація є місцевим органом виконавчої влади, який діє на підставі Конституції України, законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до яких не є органом вищого рівня або правонаступником жодних органів місцевого самоврядування або підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій та залучення облдержадміністрації в якості відповідача не вирішить питань, які ставить перед судом позивач. Крім того, хибність залучення Донецької обласної державної адміністрації як відповідача додатково підтверджується правилами виключної підсудності. Вибір підсудності чітко вказує на правовий зв`язок нерухомого майна саме з органом місцевого самоврядування, на території якого воно розташоване, у даному випадку це Єнакієвська міська рада. Отже, Донецька облдержадміністрація не оспорює право позивача на спадкування, проте наголошує на помилковості обраного складу сторін.

Позивачка подала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. Відповідач не заперечує жодної з істотних обставин справи, а саме: належність квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ; наявність договору дарування від 15.04.1995; проведення державної реєстрації права власності БТІ 09.06.1999; факт смерті спадкодавця; своєчасне прийняття спадщини; неможливість отримання підтверджуючих документів з архівів БТІ через тимчасову окупацію м. Єнакієве. Таким чином, між сторонами відсутній спір щодо права власності спадкодавця на спірну квартиру та права на спадкування. Фактично весь відзив зводиться до твердження про неналежність відповідача. Ухвалою Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 21.05.2026 було задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача та залучено Донецьку обласну державну адміністрацію, обласну військову адміністрацію до участі у справі. Твердження відповідача про неналежність його як сторони не спростовує обставин, викладених у позовній заяві, та не усуває необхідності судового захисту порушеного права позивача. Крім того, відповідач посилається на те, що належним відповідачем могла б бути Єнакієвська міська рада. Разом з тим зазначений орган місцевого самоврядування знаходиться на тимчасово окупованій території України, не бере участі у справі та фактично не забезпечує реалізацію спадкових прав позивача. Відповідач також не зазначає жодної особи, яка б претендувала на спірне майно, оспорювала право на спадщину або прийняла спадщину після смерті спадкодавця. Звернення до суду обумовлене виключно неможливістю оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку через відсутність доступу до архівних матеріалів БТІ, які залишилися на тимчасово окупованій території України. За таких обставин судовий захист є єдиним ефективним способом реалізації права на спадкування. Відповідач фактично підтверджує неможливість отримання необхідних документів через окупацію території та не надає жодного альтернативного способу реалізації спадкових прав позивача. Відсутність доступу до архівів БТІ, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, не може позбавляти позивача гарантованого Конституцією України права на спадкування та ефективний судовий захист. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого порушеного права. Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. Отже, за відсутності можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку позивач має право на судовий захист шляхом визнання права власності на спадкове майно.

Відповідач своїм правом подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір ОСОБА_4 , батько ОСОБА_2 (а. с. 17).

26.01.1996 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_5 , внаслідок чого відбулася зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » відповідно, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а. с. 3).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.02.2023 року (а. с. 15).

За життя ОСОБА_2 на підставі Договору дарування від 15.04.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Єнакієвської держаної нотаріальної контори Сандул К.М. (а. с. 8-9) набув у приватну власність квартиру, що розташована у АДРЕСА_1 , складається з однієї кімнати, загальна площа 35,0 кв. м. Сам договір містить реєстраційний напис у Єнакієвському бюро технічної інвентаризації 09 червня 1999 року за № 19691 у книзі № 37д.

Відомості, зазначені у Технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_2 , де власником записано ОСОБА_2 , щодо площі квартири та кількості кімнат, збігаються із зазначеними у Договорі дарування; наявні План квартири та Технічна характеристика (а. с. 13-14).

Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Устиновою І. Є. було заведено спадкову справу № 8/2023 (номер у спадковому реєстрі 70272317), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а. с. 16), де зазначено про те, що спадщину прийняла донька ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Устинова І. Є. надала суду копію спадкової справи № 8/2023 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 36-60), дослідивши яку, суд встановив таке. 15 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Устинової І. Є. із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Нотаріус встановила відсутність заповіту та інших спадкоємців за законом після ОСОБА_2 . В межах спадкової справи № 8/2023 позивачці було видано свідоцтво про праву на спадщину після померлого ОСОБА_2 на недоотриману пенсію спадкодавця, яка становить 111 557,75 грн. У видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , Постановою приватного нотаріуса позивачці відмовлено з підстав відсутності документів на підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно та відомостей про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Щодо належного відповідача.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (у редакції станом на час розгляду справи), місто Єнакієве Єнакієвської міської територіальної громади Горлівського району Донецької області з 07.04.2014 року - тимчасово окупована російською федерацією територія України.

Єнакієвська міська рада Донецької області фактично не здійснює свої повноваження з 7 квітня 2014 року. Донецька обласна рада також не здійснює свої повноваження.

Належним відповідачем у спорах про визнання права власності на майно у порядку спадкування є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.02.2022 року по справі № 752/3435/16.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» створено Донецьку обласну військову адміністрацію. У зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у ст. 1 зазначеного Указу Президента, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій. Отже, Донецька державна адміністрація набула статусу Донецької обласної військової адміністрації. Указано утворити на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації (п. 2 Указу Президента № 68/2022).

Єнакієвська військова адміністрація не створювалася. Горлівська військова адміністрація (Єнакієве входить до Горлівського району Донецької області) також не створювалася.

Згідно з п. 2-1 ст. 28 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, серед іншого, у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення відповідної обласної військової адміністрації;

районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення відповідної районної військової адміністрації;

сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост - у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області, серед інших, повноваження із здійснення управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації, таких об`єктів за винятком передачі цілісних майнових комплексів та/або майна установ судово-медичної експертизи у державну власність).

Начальник військової адміністрації, відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», серед інших повноважень, представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами.

Згідно зі ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 3 ст. 1277 ЦК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Враховуючи зазначені норми законів, суд дійшов висновку, що саме Донецька обласна державна адміністрація здійснює зараз, за відсутності повноважень Єнакієвської міської ради та Донецької обласної ради представництво територіальної громади на відповідній території та повноваження органу місцевого самоврядування, зокрема, в частині визнання спадщини відумерлою, та має право звертатися з відповідними заявами до суду.

Тому заявлений позивачем відповідач у цій справі належний; з підстав, наведених вище, суд відхиляє аргументи відповідача про його неналежність.

Щодо права власності батька на нерухоме майно та підстав для спадкування.

Судом встановлено, що батько позивачки ОСОБА_2 за життя у 1995 році на підставі договору дарування набув у власність квартиру АДРЕСА_2 ; право власності було зареєстровано в Єнакіївському бюро технічної інвентаризації 09.06.1999.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було прийнято 01.07.2004. Згідно з ч. 5 ст. 3 зазначеного Закону в редакції на час його прийняття право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою; відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Отже, наступна реєстрація права власності батька позивачки у відповідних реєстрах пов`язувалася лише з добровільним зверненням або з необхідністю вчиняти правочини з таким нерухомим майном.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про виникнення у батька позивачки, незважаючи на відсутність актуальних відомостей про таке майно у державних реєстрах, права власності на квартиру, про яку йдеться.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України діти спадкодавця належать до першої черги спадкування за законом.

За ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачка як донька спадкодавця відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги за законом. Вона у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак у зв`язку із об`єктивною неможливістю отримати документи на підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно - позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання квартири такою, що належала на праві приватної власності батькові позивачки, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Водночас застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права, за захистом якого звернулася особа, характеру його порушення та правових наслідків, які спричиняє задоволення відповідної вимоги.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців. До складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, вирішення питання про визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом безпосередньо пов`язане з установленням обставин набуття спадкодавцем права власності на це майно, належності йому квартири на час відкриття спадщини, а також наявності у позивачки права на спадкування та прийняття нею спадщини.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд встановив обставини, які підтверджують набуття спадкодавцем права власності на спірну квартиру, а також наявність підстав для переходу відповідного майнового права до позивачки в порядку спадкування за законом.

Разом із тим вимога про визнання квартири такою, що належала спадкодавцеві, у заявленому контексті не становить самостійного ефективного способу захисту спадкових прав позивачки, оскільки правова оцінка обставин набуття спадкодавцем права власності на квартиру є необхідною передумовою вирішення заявленої нею вимоги про визнання права власності на це майно в порядку спадкування.

Встановлення належності майна спадкодавцеві як самостійна вимога не забезпечує оформлення спадкових прав позивачки та не усуває перешкод у реалізації нею права на спадкове майно. Натомість визнання за позивачкою права власності на квартиру в порядку спадкування за законом безпосередньо спрямоване на захист її майнового права та усунення невизначеності щодо належності їй спірного нерухомого майна.

Такий підхід узгоджується із загальними засадами ефективності судового захисту, закріпленими у статтях 15, 16 ЦК України та статті 5 ЦПК України, відповідно до яких судовий захист має бути спрямований на реальне поновлення або визнання порушеного, невизнаного чи оспорюваного права особи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога про визнання квартири такою, що належала батькові позивачки, не підлягає окремому задоволенню, оскільки відповідні обставини підлягають встановленню та правовій оцінці судом у межах вирішення вимоги про визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом.

Водночас встановлення зазначених обставин у мотивувальній частині рішення не є перешкодою для задоволення основної позовної вимоги, якщо її обґрунтованість підтверджена належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме в частині визнання за позивачкою права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька та відмови в задоволенні окремої вимоги про визнання цієї квартири такою, що належала спадкодавцеві.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на квартиру загальною площею 35 кв. м, що складається з 1 кімнати, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Донецька обласна державна адміністрація, ЄДРПОУ: 00022473, вул. Олекси Тихого, 6, м. Краматорськ, Донецька область.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 жовтня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець