Decision № 140866909, 22.10.2026, Radomyshl District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 289/1447/26

Номер провадження 2/289/1409/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

прокурора Великої Т.С.,

представника позивача - начальника служби у справах дітей

Радомишльської міської ради Медведчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Радомишльської міської ради до ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Радомишльської міської ради звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з неї аліментів на утримання дитини у розмірі 1//4 частини усіх видів доходів (заробітку), обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у службі у справах дітей, як така, сім`я якої потрапила у складні життєві обставини. Батьками дитини є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , яка безвідповідально відноситься до виконання батьківських обов`язків, ухиляється від виховання та забезпечення дитини, не створює належні умови для проживання дитини та зловживає спиртними напоями, будинок, в якому проживає дитина, перебуває в аварійному стані, санітарний стан житла не відповідає всстановленим нормам, умови проживання дитини є незадовільними та непридатними для її безпеки, а подальше перебування відповідачки у статусі законного представника дитини суперечить найкращим інтересам дитини, ставить під загрозу її життя, здоров`я та нормальний розвиток.

Ухвалою від 17.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання на 21.08.2026 (а.с.53).

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою від 09.09.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду по суті на 30.09.2026 (а.с.77), та по причині неявки відповідача було відкладено на 13.10.2026.

Направлені відповідачу повістки про виклик до суду в судові засідання повернулися до суду неврученими по причині «адресат відсутній» (а.с.80,95), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Окрім того, відповідача ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду було повідомлено шляхом доставки SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка-повідомлення» на вказаний в позовній заяві номер телефону (а.с.94), а також шляхом розміщення оголошення про її виклик до суду на офіційному сайті суду (а.с.93), таким чином судом вжито всіх можливих способів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомляла, відзив на позовну заяву не надала, заяв чи клопотань від неї не надходило.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор не заперечували проти заочного розгляду справи.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала вимоги позову з підстав, що викладені у ньому, просила його задовольнити. Вказала, що на даний час дитина знаходиться у родичів, які піклуються про неї, важає, що дитину не можна повертати матері, так як це небезпечно для дитини та не відповідатиме найкращим інтересам малолітньої дитини.

Прокурор в судовому засіданні вважає за доцільне позов задовольнити у зв`язку із ухиленням відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що вона являється хрещеною матір`ю дитини ОСОБА_6 , яка на даний час проживає в сім`ї свідка, мати жодного разу не провідала дитину, не цікавиться її життям. При цьому свідок кожного дня бачить ОСОБА_1 , остання завжди має неохайний вигляд, побита, з ознаками сп`яніння, коли вип`є веде себе неадекватно. Свідок забрала дитину 21.07.2026, дитя було запущене, дерматит по всій шкірі, нічого не їла окрім молока і хліба. Дитину поступово перевели на нормальне харчування. На даний час дитина відвідує садочок, про матір не згадує. Вважає, що матері не можна віддавати дитину, це небезпечно для життя і здоров`я останньої.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила суду, що вона проживає по сусідству з відповідачкою, останню постійно бачить в нетверезому стані, неохайна, були випадки, коли вона спала під забором. Свідок повідомила, що ОСОБА_1 має трьох дітей, двох старших дітей забрав їх батько, а найменша дочка ОСОБА_8 проживала з матір`ю, яка за дитиною не доглядала, будинок, в якому відповідачка проживала з дитиною, знаходиться в аварійному стані, не має не скляних вікон ні дверей, вікна закриті плівкою, в хаті все захаращено, там збираються особи, які п`ють та вживають різні речовини (притон), тому дитині там перебувати небезпечно.

В судовому засіданні під час допиту свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що відповідачку вона знає ще з дитинства, проживає з нею по сусідству. ОСОБА_10 зловживає спиртними напоями, кожен день п`є, за дитиною не доглядала, остання була постійно голодна, просила їсти, свідок підгодовувала дитину. В будинку, в якому проживає відповідач, немає жодних умов для проживання дитини, дверей немає, полу немає, вікна забиті плівкою, кроваті для дитини немає, навіть мити дитину немає в чому, однак відповідачка цим не переймається, в будинку постійно п`янки. Інколи відповідачка разом із дитиною проживала в с. Кримок.

Заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини судом встановлено таке.

Згідно з відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11), в графі «мати» ОСОБА_1 , а в графі «батько» вказаний ОСОБА_3 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 45 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Із повідомлення відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Радомишльської міської ради вбачається, що відповідач ОСОБА_1 та її малолітня дочка ОСОБА_2 зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.13), а згідно довідки Кримоцького старостинського округу від 06.04.2026 ОСОБА_1 разом із дочкою ОСОБА_2 проживали по АДРЕСА_2 (а.с.14).

За місцем проживання в с. Кримок ОСОБА_1 характеризується як особа, що зловживає алкогольними напоями, ухиляється від виховання та забезпечення своєї дитини (а.с.15).

Згідно акту обстеження умов проживання від 06.04.2026 в АДРЕСА_1 , будинок складається з 2 кімнат, перебуває в аварійному стані, відсутні двері та скло у вікнах, умови проживання незадовільні, санітарний стан житла не відповідає встановленим нормам, брудна підлога, посуд, меблі; неблагополучні умови для гармонійного розвитку дитини (а.с.17).

, в будинку пічне опалення, складається з 2 кімнат, санітарний стан оселі незадовільний, відсутні умови для підтримки особистої гігієни; діти мають місце для сну та відпочинку, прроте в кімнатах розкадані речі, не прибрано, одяг у дітей наявний, проте в неналежному стані. Батьки непрацевлаштовані, мають тимчасові заробітки. На час обстеження встановлено, що діти проживають в незадовільних умовах, батькам рекомендовано створити та підтримувати належні умови утримування та проживання дітей, навчати дітей прибирати та берегти свої речі (а.с.21 на звороті - 22).

03.07.2025 проведено плановий рейд обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_3 , про що складено Акт, із якого вбачається, що умови проживання в будинку - незадовільні, кухня брудна, їсти зварено, наявний невеликий запас харчування; діти не вміють прибирати за собою, посуд брудний, одяг купою вкинуто в шафу; дівчата не привчені до відповідальності, чистоти; батько зловживає алкогольними напоями; сім`ю попереджено та рекомендовано навести лад у будинку, створити належні умови для проживання дітей, влаштуватися на роботу (а.с.22 на звороті - 23).

15.07.2025 та 06.10.2025 обстеження умов проживання дітей провести не виявилося можливим, так як будинок був зачинений (а.с.23 на звороті - 24).

Із Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 від 06.04.2026 вбачається, що мати ОСОБА_1 не забезпечує належного догляду за дитиною, так як перебуває в стані алкогольного сп`яніння; дитину тимчасово помістити до лікарні (а.с.18-26).

В Акті оцінки потреб сім`ї/особи від 06.04.2026 за результатом проведення оцінки потреб ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , зазначено, що дитина ОСОБА_2 часто буває голодна, дитячий садочок не відвідує, в будинку не дотримуються санітарно-гігієнічні норми, брудно, відсутня підлога, вікна пошкоджені (вибито скло); в будинку пічне опалення, однак запас дров відсутній, відсутнє водопостачання та електроенергія; умови є непридатними для проживання та безпеки малолітньої дитини (а.с.27-32).

У висновку оцінки потреб сім`ї від 06.04.2026 зазначено, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини (далі - СЖО), є : мама вживає алкогольні напої, безробіття, низький рівень батьківського потенціалу (а.с.33-35).

Згідно повідомлення КУ «Центр надання соціальних послуг» Радомишльської міської ради від 22.06.2026 в ході здійснення соціальної роботи з сім`єю та вивчення обставин життєдіяльності сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що після вилучення дитини ОСОБА_2 громадянка ОСОБА_1 не працевлаштувалася, не забезпечила наявність стабільного доходу, не пройшла рекомендованого курсу вікування від алкогольної залежності, на дату складання висновку не усунула в повному обсязі причини та обставини, які стали підставою для вилучення дитини, стійких позитивних змін, які б свідчили про спроможність матері забезпечувати належний догляд за дитиною та безпечні умови її проживання не встановлено (а.с.36).

В Акті оцінки потреб сім`ї/особи від 15.06.2026 за результатом проведення оцінки потреб ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , зазначено, що дитина ОСОБА_2 з 13.04.2026 перебуває у патронатній сім`ї, мати дитини ОСОБА_1 має ознаки вживання алкоголю, в будинку не дотримуються санітарно-гігієнічні норми, брудно, відсутня підлога, вікна пошкоджені (вибиті шибки); відсутня електроенергія, побутова техніка; умови є непридатними для проживання та розвитку малолітньої дитини (а.с.37-39).

У висновку оцінки потреб сім`ї від 15.06.2026 зазначено, що основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини (далі - СЖО), є : вживання алкогольних напоїв, безробіття, низький рівень батьківського потенціалу, неналежні умови проживання (а.с.40-41).

29.06.2026 членами комісії з питань захисту прав дитини Радомишльської міської ради з метою захисту прав дитини одноголосно прийнято Рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.42-44, 45).

Відповідно до письмового висновку органу опіки та піклування від 29.06.2026, орган опіки та піклування, виходячи з найкращих інтересів дитини вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47-49).

Рішенням № 1962 виконавчого комітету Радомишльської міської ради від 30.06.2026 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46).

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 16.04.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обовязків стосовно своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , а саме залишила малолітню дочку без догляду та піклування (а.с.97-98).

Надані по справі докази, а також відсутність інтересу до даної справи, вказують про свідоме небажання відповідачки ОСОБА_1 змінити своє ставлення щодо утримання та виховання своєї малолітньої дочки та належним чином виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про дитину та займатись її доглядом та вихованням.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами 2 та 4 статті 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, інтелектуального, морального культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття, це встановлене та гарантоване Конституцією України та Сімейним кодексом України (ст. 180 СК України).

Згідно із частиною третьою статті 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи дану справу суд враховує, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з іншого ? заходом впливу на відповідача, яка неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

Першочергово суд бере до уваги, що інтереси дитини вимагають збереження зв`язків дитини з її сім`єю, за винятком випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною, і це може завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (п. 143 рішення Європейського Суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) від 14.03.2017 у справі «KB та інші проти Хорватії», заява № 36216/13).

Вирішення питання про позбавлення відповідачів батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у їхнє право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Водночас суд зауважує, що втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (п. 50 рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Підстави для позбавлення батьківських прав, що закріплені у статті 164 СК України, є вичерпними, і жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Із змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач як підставу для позбавлення відповідачів батьківських прав зазначає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї малолітньої дочки, забезпечення безпечних умов життя дитини, тобто підстави, визначені в п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, а також вказує на відсутність з боку відповідача бажання як на забезпечення нею першочергових необхідних потреб дітей, так і на вирішення будь-яких питань, що стосуються життя та здоров`я дитини, що доведено в судовому засіданні сукупністю належних та достатніх доказів.

З огляду на вказане суд вважає беззаперечним у цій справі те, що втручання у право відповідача має законні підстави і таке втручання спрямоване на захист «прав і свобод» дитини, відповідно таке втручання має законну мету у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції.

Суд підкреслює, що у спірних правовідносинах на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини» (стаття 3 Конвенції ООН про права дитини).

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування положень статті 8 Конвенції у поєднанні зі статтею 164 СК стосовно того, що врахував суд першої інстанції під час вирішення спору відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

Так, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер (пост. Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 409/1865/17-ц, від 04.03.2021 у справі № 756/6112/18, від 29.09.2021 у справі № 459/3411/18).

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останньої батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 739/2159/18).

У цій справі суд встановив, що відповідач не відповідає вимогам, необхідним для виховання дитини, вона своїми свідомими та регулярними діями та бездіяльністю заподіює шкоду дитині, не дбає про дочку, не виховує її, а безвідповідальний, аморальний спосіб життя відповідачки становить загрозу для здоров`я та розвитку дитини, порушує права на безпечне дитинство на захист, піклування, виховання, з огляду на це суд вважає, що вказане свідчить про наявність правових підстав для позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 і відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Разом з тим суд роз`яснює право на поновлення батьківських прав, передбачене ст. 169 СК України в разі стійкої зміни поведінки відповідачів та відношення до дитини.

Крім цього, позивач у цьому позові просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь органу опіки та піклування Радомишльської міської ради або громадян України, на вихованні та утриманні яких буде знаходитися дитина ОСОБА_2 , у розмірі усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 являється працездатною особою, постійного місця роботи не має, відомості про інших утриманців в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку, що вона спроможна сплачувати аліменти в заявленому розмірі, що буде відповідати, інтересам дитини, зокрема, для задоволення мінімальних життєвих потреб дитини.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивач на підставі пункту 14 частини 2 статті 3 та пункту 3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дітей, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі, що передбачений підпунктами 1, 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», тобто у розмірі 2662,40 грн (1331,20 х 2).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги органу опіки та піклування Радомишльської міської ради Житомирської області (12201, Житомирська область, Житомирський район, м. Радомишль, Соборний майдан, 12, ЄДРПОУ 04053358) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи чи установи, яка у подальшому буде здійснювати догляд за дитиною, у розмірі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом (13.07.2026) та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО