Decision № 140864483, 13.10.2026, Haivoron District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 385/1420/26

Провадження № 2/385/741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Смарт Пей" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ТОВ «ФК «Смарт Пей» адвокат Рудзей О. М., через систему "Електронний суд" подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2002060644901 від 29.12.2021, що укладений ним з АТ ПУМБ в розмірі 53998,46 грн та судові витрати по справі.

стислий виклад позиції сторін

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.12.2021 між ОСОБА_1 та АТ ПУМБ укладено кредитний договір № 2002060644901, на підставі якого позичальнику надано грошові кошти як кредит у сумі, зазначеній у розрахунку заборгованості, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання перед банком, і його заборгованість станом на 26.06.2026 склала 53998,46 грн

26.06.2026 було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого АТ "Перший Український Міжнародний Банк" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Смарт Пей" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2002060644901. Сума заборгованості, нарахована банком, не змінювалася позивачем із дати відступлення права вимоги за договором факторингу.

Відповідач ОСОБА_1 , у поданому його представницею - адвокаткою Зачепіло З. Я., відзиві просив в позові відмовити. Покликався на те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів позичальнику за кредитним договором. Позивачем не надано навіть повного тексту кредитного договору або належного комплекту документів, який у сукупності давав би змогу встановити всі погоджені сторонами умови кредитування. Надані позивачем вищезазначені документи самі по собі не підтверджують укладення кредитного договору в заявленій позивачем редакції та не дають можливості встановити повний обсяг прав і обов`язків сторін, розмір і порядок нарахування процентів, комісій, штрафних санкцій, строк кредитування та інші істотні умови договору. Наданий розрахунок заборгованості, договір факторингу та витяг із реєстру боржників без підтвердження первинними документами не можуть самі по собі бути достатньою підставою для стягнення заборгованості.У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.наданий Позивачем витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Ухвалою судді від 28.08.2026 відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Представник позивача в поданій з позовом заяві зазначив про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення не подавав.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, судова повістка якому скеровувалась за адресою його реєстрації, вважається 04.09.2026 належним чином повідомленим про розгляд справи в суді, відповідно до положення п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, тобто у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому суд бере до уваги, що стороною відповідача було подано відзив, в якому висловлені аргументи сторони по суті спору.

Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогамст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Суд установив, що 29.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено кредитний договір № 2002060644901, шляхом власноручного підписання відповідачем заяви Приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщену на сайті АТ «ПУМБ», у повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг: як обраних безпосередньо під час прийняття ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування.

За умовами такого відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок у гривні та надати кредитну картку. Номер кредитної картки миттєвого випуску НОМЕР_1 . Просив банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий із цією заявою, кредитний ліміт у сумі 30000,00 гривень. Розрахунковий день 30-го числа місяця. Платіжна дата: 30-те число місяця. Строк дії кредитного ліміту: 12 місяців із дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін або підстав для його скорочення в порядку, визначеному ДКБО. Стандартна процентна ставка складає 47,88 процентів. Підисанням заяви відповідач надав, крім викладених у ДКБО, наступні підтвердження та запевнив, що 1) ця заява має новаційний характер. У результаті приєднання до ДКБО дія договору, договорів на відкриття та обслуговування кредитних карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше були укладені між ним та банком, припиняється на підставі статті 604 ЦК України. 2) ознайомлений з ДКБО, тарифами банку та цілком згодний, усі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

З довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2002060644901 боржника ОСОБА_1 , виданої АТ «ПУМБ», вбачається, що кредитний ліміт був встановлений 29.12.2021 у сумі 30000,00 гривень, надалі зменшувався та, станом на 15.06.2023 становив 29902,00 гривень (а.с. 8).

З виписки по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 11-12) за період з 29.12.2021 по 25.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався кредитною карткою, здійснював розрахунки та вносив, вносив кошти на погашення заборгованості.

З розрахунку заборгованості (а. с. 910) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.11.2023 загальний розмір заборгованості складає 53998,46 грн, в тому числі: за сумою кредиту 29901,73 грн, за процентами 24096,73 грн; заборгованість за сумою кредиту та проценти за користування кредитом нараховувались по 30.11.2023.

26.06.2026 було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого АТ "Перший Український Міжнародний Банк" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Смарт Пей" права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с. 19-21).

Згідно з витягу з Реєстру боржників № 1до Договору факторингу № 1 від 26.06.2026 (а.с. 6), Первісний кредитор АТ ПУМБ відступив новому кредитору ТОВ ФК Смарт Пей право вимоги за кредитним договором із ОСОБА_1 від 29.12.2021 №2002060644901, загальна сума заборгованості 53998,46 грн, з яких: 29901,73 грн заборгованість за кредитом.

Як вбачається з платіжної інструкції № 23 від 26.06.2026. (а.с. 25) ТОВ «ФК «Смарт Пей» сплатило АТ «ПУМБ» 10000000 гривень оплати згідно з договором факторингу № 1 від 26.06.2024.

Отже на підставі наведених доказів, які суд вважає належними і допустимими, суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір, уякому містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, строк кредитування, з якими відповідач ОСОБА_1 ознайомився і які прийняв шляхом їх підписання.

Відповідач на такіумови погодився, частково виконувавїх шляхом отримання коштів, сплати процентів.

Нарахування відсотків та строк їх нарахування відповідають погодженим сторонами договору умовам. Також, розмір відсоткової ставки відповідає приписам цивільного законодавства.

Слід вказати, що згідно висновку викладеного в постанові ВС від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

З наданої позивачем виписки також вбачається, що відповідач частково вносив платежі на погашення заборгованості.

Також суд бере до уваги, щочасткова сплата є підтвердженням існування такого боргу.

Такий висновок кореспондує із позицією Верховного Суду, що викладена у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зазначено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку можуть належати визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У свою чергу, відповідач не повернув своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, що підтверджено розрахунком заборгованості за договором, який відповідач не спростував.

Так з розрахунку заборгованості, що долучений в якості окремого документу, вбачається, що внаслідок невиконання своїх зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 , у нього утворилася заборгованість за договором в сумі 53998,46 грн, з яких за тілом кредиту 29901,73 грн, за процентами 24096,73 грн.

Розрахунок суд перевірив та погоджується з таким.

У зв`язку з наведеним вище суд відхиляє аргументи відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів за кредитним договором, так як факт надання кредитних коштів підтверджується долученою випискою по особовому рахунку, долучена заявка містить істотні умови договору, що дозволяє суду дійти висновку про укладення такого та перевірити обсяг прав та обов`язків сторін, крім того позивач не заявляв до стягнення комісії, штрафні санкції. Аргумент відповідача про недолучення позивачем виписки по рахунку спростовується матеріалами справи, в яких така виписка наявна. Як виписка так і розрахунок містять інформацію про в тому числі і про погашення заборгованості за кредитом відповідачем ОСОБА_1 , що спростовує твердження відповідача.

Також суд відзначає, що свого контррозрахунку відповідач не подав.

Таким чином розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також суд вважає належними і допустимими докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача - договір факторингу, акт прийому передачі реєстру боржників та платіжною інструкцією.

Суд при цьому зауважує, що згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Та вказує, що аргументів щодо недійсності правочинів стороною відповідача не заявлялось.

Таким чином, суд вважає підтвердженим належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про підставність позову та Вважає правильним його задоволити, стягнувши з відповідача на користь позивача 53998,46 грн боргу.

розподіл судових витрат у справі

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку поданням позову в електронній формі).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 26.03.2026, Акт від 30.06.2026 наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 26.03.2026 на суму 10000,00 грн.

Суд враховує, що компенсації підлягають не тільки вже понесені стороною витрати, а і витрати, які вона має здійснити у майбутньому в силу досягнутих домовленостей з адвокатом.

Таким чином суд вважає, що позивач довів розмір витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представниця відповідачау відзиві покликалась на те, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим обсягом послуг, обсягом та обґрунтованістю поданих суду документів, а тому є неспівмірним, не відповідає критерію розумності та стягнення такого становить надмірний тягар для відповідача. Звернула увагу суду на те, що позивач неодноразово, як вбачається зі сайту Судова влада, брав участь в судових процесах у подібних правовідносинах, предмет спору не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значним, тому для підготовки правової позиції у справі та написання позовної заяви представником не витрачено багато часу.

Зазначене суд вважає клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Дослідивши дане клопотання, зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, доходжу висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн не є пропорційними до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін.

Крім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, враховуючи кількість справ з аналогічним предметом спору, в яких ТОВ «ФК «Смарт Пей» є позивачем, суд вважає, що для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідження великого об`єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.

Суд також враховує, що адвокат не брав участь в судовому засіданні.

Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи 5000 грн, та зменшує розмір витрат на правничу допомогу позивача до цієї суми.

У зв`язку з повним задоволенням позову такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус А, офіс.303, м. Київ, код ЄДРПОУ:43696954) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2002060644901 в розмірі 53998,46 грн, 2662,40 грн сплаченого судового збору та 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 61660 (шістдесят одну тисячу шістсот шістдесят) грн 86 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 13.10.2026