Sentence № 140860428, 21.10.2026, Sokyriany District Court of Chernivtsi Oblast

Єдиний унікальний номер 722/1517/26

Номер провадження 1-кп/722/134/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

та його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сокиряни кримінальне провадження, внесене 04.04.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026260000000102, стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Авдіївка Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12.01.2018 року вироком Селидівського міського суду Донецької області за ч.3 ст.187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 21.08.2026 року по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_6 , достовірно знаючи про дію правового режиму воєнного стану на території України, діючи з корисливих мотивів та маючи на меті незаконне збагачення для поповнення так званого «общаку» (неформальної каси взаємодопомоги у кримінальному середовищі), перебуваючи на території ДУ «Сокирянської виправної колонії (№67)», що за адресою: Чернівецька область, Дністровський район, місто Сокиряни, провулок Покровський, 8, висунув незаконну вимогу засудженому ОСОБА_4 передати грошові кошти у сумі 20000 гривень. Вказана вимога супроводжувалась погрозами застосування насильства над потерпілим ОСОБА_4 .

У подальшому, 15.04.2026 року приблизно о 17 год. 21 хв. ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами ОСОБА_4 , зустрівся із останнім в адміністративному приміщенні ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)», що за адресою: Чернівецька область, Дністровський район, місто Сокиряни, провулок Покровський,8 та повторно висловив йому незаконну вимогу про передачу коштів, після чого почав наносити удари руками в область голови та тулуба.

Надалі, 15.04.2026 року приблизно о 17 год. 23 хв. ОСОБА_4 , побоюючись за своє життя та здоров`я, сприймаючи погрози ОСОБА_6 як реальні, зателефонував з мобільного терміналу, який йому надав ОСОБА_6 , своєму знайомому - невстановленій слідством особі на ім`я ОСОБА_9 та повідомив про обставини, які в нього склалися. Після цього, розмову із ОСОБА_9 продовжив ОСОБА_6 , який в свою чергу повідомив, що ОСОБА_4 винен йому гроші в сумі 20000 грн. ОСОБА_9 в свою чергу повідомив ОСОБА_6 , що на даний час не має змоги виплатити вищезазначену суму грошових коштів, разом із тим, він перекаже таке прохання своєму знайомому ОСОБА_10 , з яким ОСОБА_6 може зв`язатися за наданими ОСОБА_9 контактами та який в подальшому здійснить йому переказ коштів.

Після чого, 18.04.2026 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_6 , використовуючи месенджер «Telegram», зателефонував до ОСОБА_10 та повідомив, що останній повинен переказати йому кошти у сумі 20000 грн. на банківський рахунок за борг ОСОБА_4 .

Надалі, 21.04.2026 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , використовуючи месенджер «Telegram», зателефонував до ОСОБА_10 та запитав чому той не переказав кошти. У відповідь ОСОБА_10 повідомив, що в нього відсутній номер банківського рахунку, на який необхідно здійснити переказ коштів. Цього ж дня, приблизно о 14 год. 04 хв. ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_10 повідомлення із номером банківської картки НОМЕР_1 .

В подальшому 22.04.2026 року приблизно о 09 год. 14 хв. ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_10 повідомлення із текстом: «я жду скриншот перевода».

В цей же день, о 13 год. 51 хв. ОСОБА_10 з терміналу, що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. С. Скальда, 33, здійснив переказ на надану ОСОБА_6 банківську картку НОМЕР_1 грошей в сумі 5000 грн., з яких 175 грн. було витрачено на комісію банківського терміналу, після чого надіслав фотознімок квитанції про переказ грошей ОСОБА_6 .

В подальшому о 16 год. 15 хв. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_10 та запитав чому останній переказав тільки 4825 гривень, на що ОСОБА_10 повідомив, що це пов`язано із лімітами банківської системи та наявністю банківської комісії.

Після чого, 23.04.2026 року о 09 год. 31 хв. ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_10 повідомлення із текстом: «Лимитов нету на карте, скидуй и скриншот квитанции».

Після цього ОСОБА_10 о 10 год. 20 хв. з терміналу, що розташований за адресою: м.Чернівці, проспект Незалежності,131, здійснив переказ на надану ОСОБА_6 банківську картку НОМЕР_1 грошей в сумі 5000 грн., з яких 175 грн. було витрачено на комісію банківського терміналу, після чого надіслав фотознімок квитанції про переказ грошей ОСОБА_6 .

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_6 шляхом вимагання заволодів грошовими коштами в сумі 10000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, визнав в повному об`ємі, однак скориставшись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України та ст.42 КПК України, відмовився від надання суду показань.

Викладені обставини в обвинувальному акті обвинувачений не оспорював, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав в повному об`ємі, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись лише дослідженням матеріалів стосовно процесуальних витрат, речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. При цьому, у суда не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Потерпілий ОСОБА_4 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст.63 Конституції України та ст.56 КПК України, також відмовився від надання суду показань.

Суд вважає, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 є правильною, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (ч.2 ст.65 КК України).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним діяння, наслідки його вчинення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, який у відповідності до ч.6 ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема те, що він свою винуватість у вчиненні даного злочину визнав в повному об`ємі, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, дане кримінальне правопорушення вчинив під час відбування покарання у виді позбавлення волі, за час відбування покарання у ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» характеризувався негативно, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, не заохочувався, на диспансерному обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, під час відбування покарання у місцях позбавлення волі перебував на оперативно-профілактичному обліку як так званий «смотрящий за локальною дільницею №1» та «смотрящий за общіком локальної дільниці №1».

Обставину щодо визнання винуватості у вчиненні злочину суд, у відповідності до ст.66 КК України, визнає такою, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Враховуючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наслідки його вчинення, із урахуванням особи винного, наявності обставини, яка пом`якшує покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна, оскільки саме такий вид та міра покарання, на думку суду, є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст.71 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, оскільки на час ухвалення даного вироку обвинувачений повністю відбув покарання, призначене йому за вироком Селидівського міського суду Донецької області від 12.01.2018 року.

Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, і за його вчинення призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з дня обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 20.08.2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання за даним вироком період його тримання під вартою з 20.08.2026 року по 21.10.2026 року включно із розрахунку день за день.

Застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання даним вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави (Чернівецьке ГУК/Сокирянська ТГ/, код класифікації доходів 24060300, р/р UA 468999980313020115000024303, одержувач: Казначейство України, код за ЄДРПОУ 37836095, МФО 899998) процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 17328 (сімнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 96 коп.

Речові докази:

-мобільний телефон «Redmi Note 7», ІМЕІ1 - НОМЕР_3 , ІМЕІ2 - НОМЕР_4 , чорного кольору, із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_5 , які упаковано в полімерний сейф-пакет НПУ №PSP1014902 та які згідно квитанції від 30.07.2026 року знаходяться в камері зберігання речових доказів при ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області - конфіскувати у дохід держави;

-документи, чорнові записи, чеки, які упаковано в полімерний сейф-пакет НПУ №PSP2301465 та які згідно квитанції від 30.07.2026 року знаходяться в камері зберігання речових доказів при ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим у той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_1