Decision № 140835152, 20.10.2026, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast

Справа № 509/3643/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року с-ще. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Спічака Вадима Олексійовича,

за участю:

секретаря судового засідання Пірожок Владислава Юрійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, місцезнаходження: 65496, Одеська область, Одеський район, с-ще. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ: 05582159, третя особа: Приватний нотаріус Одеської області Пестрецов Володимир Володимирович, місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, с-ще. Таїрове, вул. Перлинна, буд. 9, прим. 38, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2026 року? позивач звернувся? до суду з вищезазначеним позовом.???

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . 16 квітня 2026 року він звернувся до приватного нотаріуса Одеської області Пестрецова Володимира Володимировича із заявою щодо оформлення спадкових прав, однак йому листом № 61/01-16 було повідомлено про пропуск установленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини та роз`яснено, що питання щодо його продовження може бути вирішене в судовому порядку.

Позивач зазначив, що у визначений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з таких причин:

Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, похованням якої він займався, а також вирішував інші необхідні питання, пов`язані з поминальними заходами. При цьому його мати була достатньо здоровою жінкою і її смерть стала для нас несподіваною не дивлячись на її вік.

24 лютого 2022 року почалась війна. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи. Від початку російського вторгнення в Україну територія Одеської області перебувала під ударами збройних сил росії. Ворожі ракети вдарили по військових об`єктах у місті та області, зокрема по складах і батальйонах. З того часу регіон, як головний південний форпост країни, щодня потерпає від ворожих обстрілів, проте сухопутні війська ворога так і не змогли прорватися на територію.

Позивач пояснив, що в зазначений період залишився один, оскільки його діти були змушені виїхати через воєнні дії. За таких обставин він не мав можливості самостійно звернутися до нотаріуса, а також вільно пересуватися навіть по селищу. Також зазначив, що починаючи з літа 2022 року і дотепер регіон систематично атакують балістикою, крилатими ракетами та дронами-камікадзе. Ворог неодноразово намагався зруйнувати зерновий коридор і порти. Крім того, позивач захворів, у зв`язку із чим сусіди допомагали йому, приносили продукти харчування, ліки та інші необхідні речі. В результаті, хвороби, нервового виснаження та потрясіння він почав зловживати алкоголем, що ще більше погіршило стан його здоров`я.

Позивач також зазначив, що лікувався вдома, а підтвердити стан його здоров`я можуть виключно свідки. У березні 2023 року дітям подзвонили сусіди і вони 14.03.2023 року забрали його до Польщі, де він почав облаштовувати своє життя у статусі біженця.

Позивач пояснив, що повернення до міста Одеси є для нього ускладненим, оскільки в такому разі він може втратити статус біженця та право на перебування в Польщі. У зв`язку з евакуацією, численними переїздами та пережитими стресовими обставинами стан його здоров`я погіршився, унаслідок чого він потребує постійного догляду.

Також позивач зазначив, що під час перебування в Польщі він не мав належного доступу до українських юристів і нотаріусів, а через відсутність можливості своєчасно отримувати інформацію про зміни в законодавстві не знав про порядок оформлення спадщини та особливості перебігу строків її прийняття в умовах воєнного стану. А інші особи, які були евакуйовані з різних регіонів України, повідомляли йому про встановлення додаткового чотиримісячного строку для прийняття спадщини на період дії воєнного стану.

Лише у березні 2026 року, відвідавши благодійну організацію «ЮНІСЕФ», позивач дізнався про необхідність подання заяви про прийняття спадщини, а також про можливість звернення з відповідною заявою, перебуваючи на території іншої держави. Водночас йому стало відомо, що додатковий строк насправді існував, але зараз його вже не надають.

Крім того, позивач зазначає, що між закінченням установленого законом строку для прийняття спадщини та поданням заяви до нотаріуса минув незначний проміжок часу, що також свідчить про наявність підстав для визначення додаткового строку.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 липня 2026 року було закрите підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 вересня 2026 року витребувано у Приватного нотаріуса Одеської області Пестрецова Володимира Володимировича спадкову справу заведену нотаріусом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав.

В судове засідання представник відповідача Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В судове засідання третя особа: Приватний нотаріус Одеської області Пестрецов Володимир Володимирович не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається в позові, як на підставу своїх вимог, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2022 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса), актовий запис № 1265.

Згідно свідоцтва про народження від 07 вересня 1961 року, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

В свою чергу, при зверненні до приватного нотаріуса Одеської області Пестрецова Володимира Володимировича, із заявою про прийняття спадщини позивач отримав від приватного нотаріуса року лист-повідомлення № 61/01-16 від 04.05.2026 року про відмову у прийнятті заяви про видачу спадщини, відповідно якого, серед іншого, позивачу було запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, оскільки наведені ним обставини самі по собі не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали йому своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану, ведення бойових дій та перебування позивача за межами України не є безумовною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивачем не наведено достатніх доказів того, що саме ці обставини унеможливили звернення до нотаріуса в установлений законом строк. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду часу від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даній справі у позовній заяві позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, посилаючись на те, що із активними бойовими діями з 2022 року та підвищеною загрозою для життя та здоров`я його діти були змушені виїхати через воєнні дії, унаслідок чого він залишився один та не міг фізично звернутися до нотаріуса, тому що не мав можливості вільно пересуватися, навіть по селищу. У подальшому позивач захворів, а внаслідок хвороби, нервового виснаження та потрясіння, він почав зловживати алкогольними напоями, що ще більше погіршило стан його здоров`я, та потім був вимушений змінити місце проживання, через що і не змогла вчасно звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини, ці обставини не дозволили їй здійснити своє право.

ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно шестимісячний строк на прийняття спадщини після її смерті сплив, а тому позивач має довести суду, що протягом всього вказаного строку чи його істотної частини існували причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення ним дій щодо прийняття спадщини.

Позивачу було відомо про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач звернувся до суду 02 червня 2026 року, тобто майже через три роки і десять місяців після закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Позивач не довів наявність поважних причин, які б перешкоджали йому подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами поштового зв`язку або подати електронне повідомлення.

Враховуючи, що наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення цих дій, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене позивачу слід відмовити в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, місцезнаходження: 65496, Одеська область, Одеський район, с-ще. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 27, код ЄДРПОУ: 05582159, третя особа: Приватний нотаріус Одеської області Пестрецов Володимир Володимирович, місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, с-ще. Таїрове, вул. Перлинна, буд. 9, прим. 38, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спічак В.О.