Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/37697/26
Провадження № 1-кс/761/22825/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковник юстиції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балин Дунаєвецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.04.2022 Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22022000000000147,
установив:
17.09.2026 старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням (вх. № 98256/26-Вх), погодженим з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.04.2022 Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22022000000000147.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.
Слідчими 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що 08.05.2026 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Діючи з метою реалізації вказаного вище умислу ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою особистого мобільного телефону, з номером НОМЕР_1 , під`єднаного до мережі Інтернет, у соціальній мережі «Facebook» використовуючи акаунт « ОСОБА_7 » (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») розмістив свій допис ІНФОРМАЦІЯ_4 із наступним змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_17.», який після публікації, став доступним необмеженій кількості користувачів, які відвідували акаунт ОСОБА_5 .
Зазначена публікація стала доступною необмеженій кількості користувачів, які відвідували акаунт ОСОБА_5 і містить інформацію щодо заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Надалі ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, а також те, що РФ з 2014 року вчиняє проти України акт збройної агресії, повторно вчинив дії направлені заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, а також те, що російська федерація з 2014 року вчиняє проти України акт збройної агресії, за допомогою особистого мобільного телефону, з номером НОМЕР_1 , під`єднаного до мережі Інтернет, у соціальній мережі «Facebook» з використанням власного акаунту « ОСОБА_7 » (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») повторно вчинив дії направлені на заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, ОСОБА_5 діючи умсино у соціальній мережі «Facebook» на власному акаунті « ОСОБА_7 » (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») розмістив текстові дописи:
ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_6 із змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_18 ».
ІНФОРМАЦІЯ_11 за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_12 із змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_18».
ІНФОРМАЦІЯ_13 за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_14 із змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_19».
ІНФОРМАЦІЯ_15 за посиланням ( ІНФОРМАЦІЯ_16 із змістом: «ІНФОРМАЦІЯ_19».
Зазначені публікації, стали доступними необмеженій кількості користувачів, які відвідували акаунт ОСОБА_5 і міститять інформацію щодо заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_5 своїми умисними діями, що виразилися у повторному запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 436-2 КК України.
16.09.2026 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
16.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами в їх сукупності.
Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, на думку слідчого, більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 17.09.2026 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000147 від 11.04.2022.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
16.09.2026 09 год 52 хв ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин) за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
16.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, а саме у запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також у запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчиненні повторно.
Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Частинами 1, 2, 3 статті 176 КПК України встановлено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.
Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється (на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої), що може спонукати останнього до вчинення спроби ухилитися.
Очікування можливого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер. В умовах збройної агресії Російської Федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території, у зв`язку з чим ОСОБА_5 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України, оскільки його вік дозволяє безперешкодно перетнути кордон країни в умовах воєнного стану.
Більше того, ризик переховування від суду не обмежується можливістю ухилення підозрюваного ОСОБА_5 у спосіб виїзду за межі України, а охоплює також імовірність його переховування на території держави, з огляду на його матеріальний стан.
Зазначене кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного, визначення можливих негативних для нього наслідків у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, робить цей ризик достатньо високим.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Водночас матеріали клопотання не містять доказів про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, а саме можливості підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки будь-якими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, зазначені ризики не підтверджуються, а їх існування не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, тому такі твердження є лише припущеннями з боку сторони обвинувачення.
Під час надання оцінки наявності вказаних ризиків, слідчим суддею також враховується, що згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із урахуванням продовження строку дії правового режиму, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який наразі триває.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, стан здоров`я, сімейний стан, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, його процесуальну поведінку, з урахуванням чого слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, в цьому випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу.
Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
За таких обставин, з урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень та особи підозрюваного, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Досліджуючи матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального провадження, обсяг повідомленої підозри, спосіб вчинення, стадію досудового розслідування, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваного та його спосіб життя, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за можливе визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.
Такий розмір застави є співрозмірним з майновим станом підозрюваного та є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.
Із метою мінімізації ризиків, встановлених під час розгляду клопотання, а також запобігання можливій позапроцесуальній поведінці підозрюваного, слідчий суддя вважає за потрібне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; у разі отримання здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог ст. ст. 115, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування до 14.11.2026.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковник юстиції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 14 листопада 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатися за межі міста проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
-у разі отримання здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю в межах строку досудового розслідування.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_13
The court decision No. 140833721, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City was adopted on 17.09.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 761/37697/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: