Court ruling № 140821139, 15.10.2026, Voznesenivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Ordzhonikidzevskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Справа № 335/8000/24 2/335/324/2026УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Романько О.О., секретаря судового засідання Корсунової Г.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи адвоката Сердюка Р.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Запорізької міської ради поданою через представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спора: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовною заявою Запорізької міської ради поданою через представника Білецьку Наталію Олександрівну до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спора: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

30 липня 2024 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у цій цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Відповідно до ст. 189 Цивільного процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

28.04.2025 ухвалою суду клопотання представника третьої особи адвоката Сердюка Романа Вікторовича - задоволено. Зупинено провадження у справі за позовною заявою Запорізької міської ради поданою через представника Білецьку Наталію Олександрівну до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спора: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням через об`єктивну неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи за № 335/1167/25 (провадження № 2/335/1260/25) за позовною заявою ОСОБА_4 до Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень держаного реєстратора, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння, що розглядається в порядку цивільного судочинства Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя - до набрання законної сили судовим рішенням в зазначеній справі.

06.04.2026 відновлено провадження у справі за позовною заявою Запорізької міської ради поданою через представника Білецьку Наталію Олександрівну до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спора: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Призначено підготовче судове засідання.

10.09.2026 від представника третьої особи адвоката Сердюка Р.В. надійшло клопотання про зупинення провадження. В клопотанні зазначено, що 04.02.2025 ОСОБА_4 звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Запорізької міської ради, у якому оспорила рішення державного реєстратора щодо реєстрації права Запорізької міської ради і припинення її права на спірну квартиру, просила поновити державну реєстрацію свого речового права та витребувати квартиру з володіння Запорізької міської ради. Ухвалою від 19.02.2025 у справі №335/1167/25 відкрито загальне позовне провадження.

Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 31.07.2025 позов задоволено частково: спірну квартиру витребувано від Запорізької міської ради на користь ОСОБА_4 ; у решті вимог відмовлено. Додатковим рішенням від 12.08.2025 частково вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11.03.2026 у справі №335/1167/25 (провадження №22-ц/807/126/26) апеляційні скарги ОСОБА_4 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Запорізької міської ради задоволено, рішення від 31.07.2025 та додаткове рішення від 12.08.2025 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові повністю. Постанова набрала законної сили 11.03.2026; її повний текст складено 25.03.2026.

Апеляційний суд, зокрема, дійшов висновку, що Запорізька міська територіальна громада правомірно набула право власності на спірну квартиру за наслідками постанови Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №335/12292/19 (ЄДРСР №111998972), а з 31.05.2023 змінився лише правовстановлюючий документ для реєстрації цього права.

Ухвалою від 28.04.2025 суд у цій справі вже встановив тісний матеріально- правовий зв`язок між справами №335/8000/24 та №335/1167/25 і визнав, що обставини, які встановлюються у справі №335/1167/25, впливають на збирання та оцінку доказів у справі №335/8000/24 і можуть мати преюдиційне значення. На цій підставі провадження було зупинено за п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №335/1167/25.

Після набрання 11.03.2026 законної сили постановою апеляційного суду ухвалою від 06.04.2026 провадження у справі №335/8000/24 поновлено. На момент постановлення ухвали від 06.04.2026 визначена попередньою ухвалою подія справді настала. Ця заява не ставить під сумнів правомірність поновлення провадження станом на 06.04.2026.

Водночас, уточнена касаційна скарга ОСОБА_4 від 17.05.2026 має на меті перевірку законності рішення від 31.07.2025 та постанови від 11.03.2026. Серед іншого у скарзі окремо обґрунтовано, що висновки апеляційного суду вже створили процесуальні наслідки у справі №335/8000/24 і фактично визначають оцінку титулу Запорізької міської ради, припинення права ОСОБА_4 та правової підстави проживання відповідачів.

Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2026 відкрито касаційне провадження №61- 5773ск26, витребувано із Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу №335/1167/25. Верховний Суд зазначив, що наведені доводи містять підстави, передбачені ч.2 ст.389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. За наявними у заявника станом на 10.09.2026 відомостями касаційний перегляд не завершено, а постанову суду касаційної інстанції не ухвалено.

Далі в своєму клопотанні представник третьої особи зазначає, що відкриття 01.06.2026 касаційного провадження є новою процесуальною обставиною, якої не існувало ні 11.03.2026, коли апеляційна постанова набрала законної сили, ні 06.04.2026, коли провадження у справі №335/8000/24 було поновлено. Після витребування справи Верховним Судом спір про титул на ту саму квартиру знову перебуває на судовому розгляді, де провадження відкрите у суді касаційної інстанції.

Отже, йдеться не про ігнорування ухвали від 06.04.2026 і не про механічне продовження попереднього зупинення, а про вирішення нового клопотання на підставі факту, що виник пізніше. Об`єктивний зв`язок предметів спору, вже встановлений ухвалою від 28.04.2025, не припинився; змінилася лише стадія розгляду справи №335/1167/25.

З вищезазначених підстав прохали зупинити провадження у цивільній справі №335/8000/24 за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, до закінчення Верховним Судом касаційного перегляду справи №335/1167/25 у касаційному провадженні №61-5773ск26 та набрання законної сили постановою суду касаційної інстанції.

09 жовтня 2026 року представником позивача Білецькою Н.О. подано заперечення на клопотання про зупинення провадження в даній цивільній справі. Вважають зазначене клопотання необґрунтованим, безпідставним та таким, що спрямоване на штучне затягування судового процесу, з огляду на таке.

Так, в обґрунтування своєї позиції зазначили, що відповідно до імперативних вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Далі вказали, що раніше у даній справі № 335/8000/24 провадження вже зупинялося саме до вирішення справи № 335/1167/25.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2026 року у справі № 335/1167/25 апеляційну скаргу було розглянуто. Вказана постанова набрала законної сили того ж дня.

Згідно зі ст. 384 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Отже, обставини справи № 335/1167/25 на даний момент є встановленими, а рішення у ній чинним. Саме на цій підставі ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя розгляд поточної справи № 335/8000/24 було правомірно поновлено.

Далі зазначили, що сам факт відкриття касаційного провадження Верховним Судом не скасовує статус рішення апеляційного суду як такого, що вже набрало законної сили. Більше того, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, відкриваючи провадження у справі № 335/1167/25, не зупиняв дію або виконання зазначеної постанови апеляційного суду. За таких обставин, жодних законних перешкод для продовження розгляду справи № 335/8000/24 судом першої інстанції немає.

Верховний Суд неодноразово та послідовно наголошував, що касаційне оскарження судового акта в іншій справі не створює «об`єктивної неможливості» для розгляду поточного спору. У постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року у справі № 752/9802/17, підкреслено: «Аналіз норм процесуального права свідчить про те, що підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження судових рішень в іншій справі, оскільки рішення суду в тій справі вже набрало законної сили».

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 зазначено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, якщо наявні докази дозволяють встановити й оцінити обставини спору. Рішення апеляційного суду, яке є чинним, дає суду першої інстанції повну юридичну можливість оцінити відповідні обставини.

Повторне намагання зупинити розгляд справи з тих самих фактичних підстав (але тепер на стадії касації) свідчить про штучне затягування процесу представником третьої особи, що суперечить засадам добросовісності (ст. 44 ЦПК України).

Таким чином вважають, що безпідставне та повторне зупинення провадження призведе до грубого порушення строків розгляду справи, встановлених ст. 210 ЦПК України.

Представник третьої особи адвокат Сердюк Р.В. в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання прохав його задовольнити з підстав які викладені в ньому.

Представник позивача Білецька Н.О. в підготовчому засіданні підтримала заперечення подані 09.10.2026, прохала відмовити у клопотанні про зупинення провадження.

Інші учасники цивільного процесу в підготовче засідання не з`явились, про час та місце його проведення повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши думку учасників цивільного процесу, оцінивши наведені ними доводи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим та підтвердженим.

Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ч. 1-3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та правову підставу вимог, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі суд зазначає таке.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по цивільній справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд. Зупинення провадження у справі це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01.06.2026 відкрито касаційне провадження №61-5773ск26, витребувано із Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу №335/1167/25. Верховний Суд зазначив, що наведені доводи містять підстави, передбачені ч.2 ст.389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. За наявними у заявника станом на 10.09.2026 відомостями касаційний перегляд не завершено, а постанову суду касаційної інстанції не ухвалено.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно з ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Згідно ч.ч. 2,3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвала суду про зупинення провадження у справі спрямована тільки на тимчасове припинення всіх процесуальних дій та не є ухвалою, якою остаточно завершується розгляд справи чи якась окрема стадія розгляду справи, зокрема, вона не є рішенням за результатами підготовчого засідання.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішення в іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок про те, що відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

За приписами ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Представник третьої особи просить суд першої інстанції зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 335/1167/25, не звернувши уваги на те, що у вказаній справі прийняте судове рішення, яке вже набрало законної сили, а саме постанова Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2026 року. При цьому касаційне оскарження вказаної постанови не впливає на набрання нею законної сили.

Отже, можливість зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України пов`язується процесуальним законом саме з моментом набрання законної сили рішенням суду у іншій справі, зокрема, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, клопотання представника третьої особи не ґрунтується на вимогах процесуального закону, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 200, 251, 253, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи адвоката Сердюка Романа Вікторовича про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою Запорізької міської ради поданою через представника Білецьку Наталію Олександрівну до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спора: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складений 20 жовтня 2026 року.

Суддя: О.О. Романько