Decision № 140807965, 12.10.2026, Terebovlia District Court of Ternopil Oblast

Справа № 606/1399/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Марціцка І.Б.

за участю секретаря судового засідання Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №45711418 від 14.11.2025 у розмірі 20404,72 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №45711418 формі електронного документа з використанням електронного підпису (шляхом одноразового ідентифікатора), на підставі якого відповідачу надано кредит у сумі 7000 грн.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 45711418 від 14.11.2025.

Всупереч умов кредитного договору відповідач порушує взяті на себе договірні зобов`язання. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 20404,72 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 585,90 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1120 грн. - сума заборгованості за комісією, 11698,82 грн. заборгованість за пенею.

Ухвалою судді від 29.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позав, заперечень не подала.

Тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

14.11.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45711418, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти (кредит), на погоджений умовами договору строк (строк позики), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2 договору: сума кредиту 7000 грн; строк кредитування (строк договору) 30 днів; процентна ставка 0,279 % в день (фіксована); дата надання позики 14.11.2025; дата повернення позики (останній день) 13.12.2025; комісія за надання кредиту 16 % від суми наданого кредиту, що складає 1120 грн. У договорі (юридичні адреси та реквізити сторін) вказано рахунок позичальника: НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 14531.

Крім того, ОСОБА_1 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 07408 Додаток № 1 до договору позики №45711418 від 14.11.2025, де датою платежу вказано 14.11.2025, загальна вартість кредиту 8705,90 грн, яка складається 7000 грн. тіло кредиту, 585,90 грн. проценти за користування кредиту, 1120,00 грн. комісія ьза надання кредиту, строк - 30 днів.

Згідно довідки ТОВ «Европейська платіжна система» за вих. № КД-000091868 від 29.05.2026, останнє підтверджує, що на підставі укладеного між товариствами договору про переказ коштів № ПВ 30-09-20 від 30.09.2020 року, ТОВ «Европейська платіжна система» було здійснено наступний переказ грошових коштів, дата: 14 листопада 2025 року; сума 7000,00 грн; отримувач ОСОБА_2 , номер НОМЕР_1 .

Відповідно до відповіді Акціонерного Товариства «Універсал Банк», яка надана на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка м№ НОМЕР_2 на яку 14.11.2025 надійшло 7000 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості по договору позики № 45711418 від 14.11.2025, відповідачу за період з 19.05.2026 по 22.06.2026 нараховано 20404,72 грн. заборгованості з яких: 7000,00 грн. - за тілом кредиту; 585,9 грн. - проценти за користування кредитом, 1120,00 грн. комісія, 11698,82 грн. пеня.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором № 45711418 від 14.11.2025.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором, за якими у відповідача наявна заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєт

Встановлено, що 14.11.2025 сторони в електронній формі уклали договір кредиту, на підставі вказаного правочину позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн, строк на 30 календарних днів. Кредитором було надано вказану суму Позичальнику. Відповідач отримав надані позивачем кошти, проте належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, чим допустив заборгованість.

Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та проценти за користування кредитом, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики договору позики №45711418 від 14.11.2025 в розмірі 7585,90 грн., з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 585,90 грн - сума заборгованості за відсотками.

Вимоги про стягнення комісії не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Суд зазначає, що позивач у договорі не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання кредиту та обслуговування, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21).

Тому, вимоги про стягнення комісії є протиправними.

В період дії воєнного стану, в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не може нараховуватися та підлягають списанню суми передбачені статтею 625 цього Кодексу, а також неустойка (штраф, пеня) за таке кредитного зобов`язання.

Зміни у пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо всіх кредитних договорів, в тому числі і споживчих, не вносилися та є чинними.

Відтак, вимоги про стягнення заборгованості за пенею не підлягають до задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

20404,72 грн х 100 / 7585,90 грн. = 37 % (розмір задоволених позовних вимог);

2 662,40 грн х 37 % = 985 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. витяг з акту прийому передачі надання правничої допомоги, відповідно до якого вартість послуг складає 4500 грн., копію квитанції від 12.06.2026 про оплату послуг згідно з актом прийому - передачі наданої правничої допомоги.

Таким чином, з відповідача в користь позивача слід стягнути 1665 грн. (4500*37%) понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту № 45711418 від 14.11.2025 в розмірі 7585,90 грн., з яких: 7 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 585,90 грн - сума заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 2650 гривень судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження - вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ; зареєстрований у АДРЕСА_1 .

Суддя Теребовлянського районного суду І.Б. Марціцка

Тернопільської області