Decision № 140804989, 20.10.2026, Komunarskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа №333/11275/25

Провадження №2/333/1403/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника позивача Левіної О.В., представника відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» - Магдаліної А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/11275/25 за позовом Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить суд стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 16725,40 грн завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Polo, державний знак НОМЕР_1 , біля будинку №165 по вул. Круговій у м.Запоріжжя порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме було пошкоджено електроопору № 2 ПЛ-04 кВ ТП-167 рб. 3, яка знаходиться на балансі АТ «Запоріжжяобленерго». Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року по справі №336/7515/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Внаслідок скоєної ДТП опора № 2 ПЛ-04КВ ТП-167 рб. 3 по АДРЕСА_1 була збита. Витрати позивача по заміні вказаної опори № 2 ПЛ-04КВ ТП-167 рб. 3 склали 16725,40 грн., що підтверджено актом виконаних робіт по заміні залізобетонної опори № 2 ПЛ-04 кВ ТП-167 рб. 3 по вул.Круговій на суму 16725,40 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» (у подальшому - ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» було перейменовано у ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс», потім - у ПрАТ «СОМЕРСЕТ», надалі справа по ДТП знаходиться у ПрАТ «СК «Саламандра») згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209368993. З метою відшкодування завданих АТ «Запоріжжяобленерго» збитків у розмірі 16725,40 грн. на адресу ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» була направлена заява про відшкодування збитків внаслідок ДТП № 055-55.13/751 від 08.08.2023 року, але відповідь на дану заяву не надійшла. Повторно, на адресу ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування від 13.09.2023 року за вих.№ 055-55.13/878, яка була отримана уповноваженою особою Страховика за довіреністю 18.09.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. У відповідь від ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс» надійшов інформаційний лист №233 від 02.10.2023 року із проханням зберігати пошкоджене майно та надати можливість провести огляд пошкодженого майна (стовп) з 25.09.2023 року по 06.10.2023 року. Представники позивача після отримання інформаційного листа страховика зв`язувались зі страховиком для погодження часу та дати зустрічі, але домовитися так і не змогли, постійно були переноси зустрічей з боку страховика. Всупереч п. 34.2 ст. 34 Закону страховик так і не виконав свого обов`язку щодо направлення свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. У зв`язку із чим, АТ «Запоріжжяобленерго» повторно направило до страховика заяви про виплату страхового відшкодування від 18.06.2024 року за вих. № 055-55.13/583 та від 12.07.2024 року за вих. № 055-55.13/682. Також вищезазначені заяви були направлені страховику на електронну пошту, але відповіді на зазначені заяви від страховика також не надійшли. Згодом 02.08.2024 року на адресу ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» був направлений адвокатський запит № 554/82 від 01.08.2024 року, який був отриманий 07.08.2024 року за довіреністю представником страховика, що підтверджується роздруківкою про отримання з офіційного сайту «Укрпошти». Відповідь на адвокатський запит до АТ «Запоріжжяобленерго» не надійшла. У зв`язку із неотриманням відповіді на вищезазначений адвокатський запит, 03.12.2024 року представником позивача був здійснений дзвінок на гарячу лінію страховика за номером +380931705586, номер був зазначений у ЄДР Страховика, а саме вже перейменованого ПрАТ «Сомерсет» (минулі назви Страховика ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» та ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс»). Під час телефонної розмови із оператором страховика була отримана інформація стосовно того, що Грєбєньов О.О. є дійсно клієнтом компанії, а для підтвердження його вини оператор запросила надіслати на електронну адресу: dis@salamandra.ua копію постанови про адміністративне правопорушення та всіх документів для подальшого розгляду менеджером компанії щодо вирішення спору. Також, оператором було повідомлено позивача, що всі звернення стосовно ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» необхідно надсилати на адресу ПрАТ «СК «Саламандра», адміністратор Лукашук В.В. У подальшому 10.12.2024 року на адресу ПрАТ «СК «Саламандра» був надісланий адвокатський запит № 889/82 від 09.12.2024 року, який був отриманий представником страховика за довіреністю 19.12.2024 року, що підтверджується роздруківкою про отримання з офіційного сайту «Укрпошти». Також вищезазначений адвокатський запит із документами 11.12.2024 року було направлено на електронну пошту ПрАТ «СК «Саламандра», про що прийшов звіт від страховика про отримання пошти, зазначено, що справа 0048097.09.23/1 отримано. Відповідь на адвокатський запит № 889/82 від 09.12.2024 року від ПрАТ «СК «Саламандра» до АТ «Запоріжжяобленерго» не надійшла. 16.07.2025 року позивач знову звернувся до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про виплату страхового відшкодування № 86579-55/1591 від 16.07.2025 року. У відповідь на вищезазначену заяву від ПрАТ «СК «Саламандра» надійшла відповідь № 102 від 02.09.2025 року, в якій зазначено, що станом на момент огляду пошкодженого майна воно було відновлено і страховик не мав змоги встановити розмір заподіяної шкоди, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про страхове відшкодування на підставі п. 37.1.4 ст.37 Закону відмовлено. ПрАТ «СК «Саламандра», в свою чергу, до відповіді № 102 від 02.09.2025 року не надало будь-яких доказів того, що дійсно був проведений огляд на місці скоєння ДТП і, що ними було виявлено, що пошкоджена опора була замінена на нову опору. До гарантованих стандартів якості надання послуг оператором системи розподілу належать, зокрема, відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 22 годин з 01.01.2022 року. У зв`язку з цим було проведено роботи по заміні збитої опори № 2 ПЛ-0,4 Кв ТП-167 рб по вул. Кругова у м. Запоріжжі на нову опору, про що ПрАТ «СК «Саламандра» 07.10.2025 року позивачем був направлений лист від 07.10.2025 року № 055.1-55/2169 у відповідь на лист № 102 від 02.09.2025 р., в якому позивач обґрунтував з яких підстав була замінена опора та зазначив, що товариство готово надати для огляду представнику страховика пошкоджену опору, яка знаходиться у структурному підрозділі АТ «Запоріжжяобленерго», куди після ДТП збита опора співробітниками позивача була перевезена на місце збереження зруйнованих опор. Однак, з боку ПрАТ «СК «Саламандра» будь-які реагування відсутні, у телефонній розмові позивача із представником страховика було зазначено, що представник відповідача відмовляється виїжджати для здійснення огляду пошкодженої опори у місці її збереження. Письмову відповідь на вищезазначений лист не надав. Відповідно до Рішення річних загальних зборів акціонерів, нової редакції Статуту, зареєстрованої 16 травня 2025 р., повне найменування позивача було змінено з Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

29 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення, посилаючись на те, що з наданих позивачем документів вбачається явна невідповідність дій потерпілого вимогам закону. ДТП сталася 02.12.2022 року, а вже наступного дня, 03.12.2022 року, був складений акт виконаних робіт по заміні пошкодженої опори. Це означає, що позивач фактично усунув пошкодження протягом однієї доби після пригоди, не надавши страховику жодної можливості оглянути пошкоджене майно. При цьому заява про відшкодування збитків була направлена до страхової компанії лише 08.08.2023 року, тобто через вісім місяців після події, коли будь-які сліди пригоди вже давно були ліквідовані. Позивач взагалі не повідомив страховика протягом встановленого законом строку про настання пригоди. Страховик не мав жодної можливості перевірити, чи дійсно мало місце пошкодження саме цієї опори внаслідок ДТП за участю транспортного засобу ОСОБА_1 , чи відповідає розмір заявлених збитків реальним пошкодженням, чи не було завищення вартості робіт. Статтею 37 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Підпункт 37.1.3 пункту 37.1 визначає, що підставою для відмови є невиконання потерпілим своїх обов`язків, визначених Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Окрім порушення процедурних вимог щодо повідомлення страховика та збереження пошкодженого майна, Позивач не надав жодних доказів того, що саме електроопора № 2 ПЛ-04 кВ ТП-167 рб. 3 по вул. Круговій була пошкоджена внаслідок зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN Polo, державний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . До позовної заяви не додано фото фіксації місця ДТП, фотографій пошкодженої опори, схеми ДТП, яка б підтверджувала траєкторію руху транспортного засобу та місце зіткнення. В постанові суду відсутня конкретизація щодо пошкодженого об`єкта, не зазначено, що саме електроопора № 2 ПЛ-04 кВ ТП-167 рб. 3 по вул. Круговій була об`єктом зіткнення. Відсутня схема ДТП, яка б підтверджувала місце та характер зіткнення. За відсутності фотофіксації пошкоджень, схеми ДТП, експертного висновку про відповідність характеру пошкоджень опори характеру можливих пошкоджень від зіткнення з легковим автомобілем, за умови негайного знищення позивачем усіх слідів пригоди, неможливо встановити, чи дійсно мало місце пошкодження саме цієї опори, чи не була вона замінена з інших причин, а витрати просто віднесені на рахунок страховика.

05 січня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що всупереч п.34.2 ст. 34 Закону страховик так і не виконав свого обов`язку щодо направлення свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Припинення електроживлення електроустановок споживача з причин проведення товариством планових робіт та виникнення аварійних ситуацій на час, що перевищує 22 години після перерви є недотриманням показників якості електропостачання. У зв`язку з чим, було проведено роботи по заміні збитої опори № 2 ПЛ-0,4 Кв ТП-167 рб по вул. Кругова у м. Запоріжжі на нову опору. Обов`язок повідомлення страхову компанію протягом трьох днів з дня настання події належить саме винуватцю ДТП, тим більш, у разі неповідомлення винуватцем страхову компанію протягом трьох днів про настання ДТП, страхова компанія після здійснення регламентної виплати потерпілій особі має право у регресному порядку стягнути цю виплату з винуватця. Відповідно потерпіла сторона має право повідомити страхову компанію протягом трьох днів щодо настання страхового випадку, але це не є її обов`язком. Тим більш, згідно з п.п. 33.1.3 п.33.1 ст. 33 Закону ОСОБА_1 не поінформував АТ «Запоріжжяобленерго» про ДТП, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та не надав відомості про відповідні страхові поліси. У зв`язку з чим, позивач звернувся до Управління патрульної поліції в Запорізькій області із листом № 055.-55.13/1767 від 07.12.2022 року, в якому просило надати інформацію щодо особи винуватця, зазначити відомості щодо наявності страхового полісу та назву страхової компанії. 28.12.2022 року позивач отримав відповідь НПУ ДППУПП в Запорізькій області №14438/41/32/01-2022 від 16.12.2022 р., в якій зазначено про особу винуватця та що за порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження майна, а саме пошкоджено опору повітряної лінії № 2 ПЛ-0,4 кВ ТП-167, відносно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серій ААД № 393565 за ст. 124 КУпАП, який разом з матеріалами справи було направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, для розгляду та прийняття рішення, згідно з вимогами чинного законодавства. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 скоїв зіткнення з електроопорою, чим порушив п. 2.3б Правил дорожнього руху України. Внаслідок пригоди транспортний засіб, огородження та стовп електроопори отримали пошкодження, завдано матеріальних збитків. ОСОБА_1 не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дорожнє огородження та електроопору, що призвело до їх пошкодження, чим порушив п. 1.5 Правил дорожнього руху України. Також в Постанові зазначено, що доведеність вини ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення ААД № 393564, ААД № 393565, ААБ № 332819 від 02.12.2022 р., схемою місця ДТП від 02.12.2022 р., актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 02.12.2022 р., рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області. Відповідно всіма доказами у сукупності ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП, та накладені відповідні стягнення. Отже, постанова набрала законної сили, ОСОБА_1 не оскаржувалась, всі факти встановлено належним чином, зокрема щодо пошкодженої електроопори. Тим більш, ПрАТ «СК «Саламандра» не позбавлена права ознайомитись із матеріалами адміністративної справи № 336/7515/22. АТ «Запоріжжяобленерго» здійснило заміну опору, не порушуючи жодних норм чинного законодавства України, також протягом року скористалось своїм правом щодо звернення до страхової компанії для здійснення регламентної виплати.

13 січня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ПрАТ «СК «Саламандра» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому він зазначив, що вже наступного дня після дорожньо-транспортної пригоди пошкоджене майно було замінено на нове, а оригінальна пошкоджена опора не була збережена у первісному стані на місці ДТП. При цьому, перша заява про виплату страхового відшкодування була подана позивачем до страхової компанії лише 08.08.2023 року, тобто через більш ніж вісім місяців після настання страхового випадку. Так, позивач формально використав своє право на подання заяви в межах строку один рік після ДТП, встановленого підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону. Однак, це жодним чином не звільняє позивача від обов`язку дотримання інших вимог Закону, зокрема щодо збереження пошкодженого майна у первісному стані для можливості проведення його огляду представником страховика. У даному випадку Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затверджений Постановою НКРЕКП № 375 від 12.06.2018 року, є підзаконним нормативно-правовим актом, який не може мати пріоритет над спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV у питаннях регулювання страхових правовідносин. Позивач, здійснюючи заміну пошкодженої опори вже 03.12.2022 року (наступного дня після ДТП) та не повідомивши про це страховика, а також не забезпечивши збереження пошкодженого майна у первісному стані, позбавив ПрАТ «СК «Саламандра» можливості встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди шляхом проведення огляду пошкодженого майна. Це є прямим порушенням вимог пункту 33.3 статті 33 та підпункту 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону. Аналіз матеріалів справи свідчить про повну відсутність доказів, які б підтверджували факт пошкодження саме електроопори № 2 ПЛ-0,4 кВ ТП-167 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні фото фіксації стану опори після зіткнення, відсутні зображення характеру та обсягу пошкоджень, відсутня фотофіксація місця розташування пошкодженої опори на місці ДТП. Відсутні фотографії збереженої опори з фіксацією характеру пошкоджень, відсутні бирки, маркування чи інші ідентифікаційні ознаки, які б дозволили ідентифікувати цю опору як ту, що була встановлена за адресою вул. Кругова у м. Запоріжжя. Відсутні акти приймання-передачі пошкодженої опори на зберігання, відсутні документи про умови та місце її зберігання.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також зазначив, що представники страхової компанії не прибув до місця знаходження пошкодженого майна протягом 10 діб. Потерпіла особа може звернутися на протязі року.

Представника відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог в повному обсязі і просила суд відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з порушенням Акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» порядку звернення до страховика. ОСОБА_1 також не звертався до страхової компанії. Позивачем не доведено заподіяння шкоди, а саме, що саме електроопора № 2 ПЛ-04 кВ ТП-167 рб. 3 по вул. Круговій була пошкоджена внаслідок зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , відсутня фотофіксація.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02 грудня 2022 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Polo, державний знак НОМЕР_1 , біля будинку №165 по вул. Круговій у м.Запоріжжя порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а саме було пошкоджено електроопору.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року по справі №336/7515/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 139 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили 07 лютого 2023 року (а.с.36-37).

Згідно з актом виконаних робіт по заміні залізобетонної опори № 2 від ТП-167 Рб-3 по вул.Круговій від 03.12.2022 року, витрати АТ «Запоріжжяобленерго» по заміні вказаної опори склали 16725,40 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» (у подальшому - ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» було перейменовано у ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс», потім - у ПрАТ «СОМЕРСЕТ», надалі справа по ДТП знаходиться у ПрАТ «СК «Саламандра») згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209368993.

АТ «Запоріжжяобленерго» з метою відшкодування завданих збитків у розмірі 16725,40 грн. на адресу ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» була направлена заява про відшкодування збитків внаслідок ДТП № 055-55.13/751 від 08.08.2023 року (а.с.27).

На підставі ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, наявність вини в діях ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02 грудня 2022 року, додатковому доказуванню не підлягає.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі №48553/99 за заявою «Совтрансавто-Холдинг проти України», а також відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі №28342/95 за заявою «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина, судового розгляду.

Таким чином, вказана дорожньо-транспортної пригоди сталася з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем Volkswagen Polo, державний знак НОМЕР_1 . У результаті ДТП стовп електроопори отримав механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з вимогами статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У статті 6 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Приписами ст. 28 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню висновок щодо застосування норм права, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування» з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Згідно зі статтями 33 та 37 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, обов`язок невідкладно (але не пізніше трьох робочих днів) повідомити страховика про настання ДТП покладено на водія (винуватця ДТП), а не на потерпілого.

Неповідомлення страховика водієм є підставою для подальшого регресного позову страхової до цього водія (ст. 38 Закону № 1961-IV), але не є підставою для відмови потерпілому у виплаті відшкодування.

Для потерпілого закон встановлює зовсім інший строк - відповідно до пп. 37.1.4 ст.37 Закону № 1961-IV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для відмови є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року (для майна) з моменту ДТП.

Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування 08.08.2023 року, тобто у межах визначеного законом річного строку.

Щодо посилання ПрАТ «СК «Саламандра» на те, що оскільки електроопора була замінена на наступний день після дорожньо-транспортної пригоди, неможливо встановити розмір збитків, суд зазначає таке.

У відповідності до п. 33.3 ст. 33 Закону № 1961-IV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженим Постановою НКРЕКП № 375 від 12.06.2018 року, встановлено порядок надання та розміри компенсації за недотримання гарантованих стандартів. Гарантований стандарт якості електропостачання - мінімальний рівень якості надання послуг оператором системи розподілу або електропостачальника, який має бути забезпечений споживачу в обсязі і строки, визначені чинним законодавством та за недотримання якого споживачу надається компенсація. До гарантованих стандартів якості надання послуг оператором системи розподілу належать, зокрема, відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 22 годин з 01.01.2022 року.

Електроопора є об`єктом критичної інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населених пунктів та безпеку громадян. Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» мало невідкладний публічний обов`язок ліквідувати аварійну ситуацію та відновити електропостачання, тому відновлення об`єкта наступного дня є правомірним і виправданим.

Наявність чинної постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2023 року по справі №336/7515/22, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, офіційно доводить факт пошкодження конкретного майна внаслідок цієї аварії.

Сам по собі факт відновлення майна потерпілим чи неможливість огляду його страховиком не є самостійною підставою для відмови у виплаті, якщо факт ДТП і розмір збитків можна встановити іншими належними доказами.

Згідно з актом виконаних робіт по заміні залізобетонної опори № 2 від ТП-167 Рб-3 по вул.Круговій від 03.12.2022 року, витрати АТ «Запоріжжяобленерго» по заміні вказаної опори склали 16725,40 грн.

Наданий акт виконаних робіт є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні процесуального закону, оскільки він відображає фактично понесені витрати АТ «Запоріжжяобленерго» по заміні пошкодженої внаслідок ДТП опори. Відповідачами не надано суду жодних належних доказів (наприклад, альтернативного висновку експерта), які б спростовували калькуляцію, наведену в акті, або доводили завищення вартості матеріалів чи послуг.

Також, позивач просить стягнути завдану матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди солідарно з ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» і ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають лише у випадках, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду (зокрема, у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц) чітко зазначила, що цивільно-правова відповідальність страховика та винуватця ДТП не є солідарною.

Страховик відповідає в межах договірних зобов`язань за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тоді як водій - за засадами завдання шкоди (деліктна відповідальність, стаття 1187 ЦК України).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду (Постанова ВП ВС від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) - вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Оскільки обов`язки ОСОБА_1 та страховика (ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра») виникають з різних підстав, солідарне стягнення є неможливим. Проте, захищаючи права потерпілого, суд покладає обов`язок з відшкодування шкоди на обох відповідачів у належних кожному з них частках.

Таким чином, ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» зобов`язана відшкодувати позивачу вартість заміни електроопори, але в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, встановленого чинним на момент ДТП страховим полісом, та з вирахуванням франшизи (якщо вона передбачена договором страхування, відповідно до ст.9 Закону № 1961-IV).

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» (у подальшому - ПрАТ «СК «ВАН КЛІК» було перейменовано у ПрАТ «СК «Прем`єр Альянс», потім - у ПрАТ «СОМЕРСЕТ», надалі справа по ДТП знаходиться у ПрАТ «СК «Саламандра») згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209368993. Даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи письмовою відмовою ПрАТ «СК «Саламандра» у виплаті страхового відшкодування, де страховик посилається на неможливість встановити розмір заподіяної шкоди. Таким чином, сам факт існування договірних відносин визнається страховиком, а тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Згідно з умовами полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209368993, встановлено франшизу у розмірі 2500 грн.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до до п.12.1 ст.12 Закону № 1961-IV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

У відповідності до п. 36.6 ст. 36 Закону № 1961-IV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену 04.07.2018 року у справі №755/18006/15, 12.12.2018 року у справі № 758/2356/17-ц, згідно з якою володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Отже, саме особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Станом на час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 франшизу позивачу не відшкодував.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача ПрАТ «СК «Саламандра» підлягає стягненню на користь позивача завдана матеріальна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за вирахуванням франшизи, що становить 14225,40 грн, тоді як сама франшиза у розмірі 2500,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, так як задоволена основна вимога позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог до кожного з них (з ПрАТ «СК «Саламандра» - 85,05 %, що становить 2060,25 грн, а з ОСОБА_1 - 362,15 грн).

Керуючись ст.ст. 1166, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, ст.ст.10-13, 77-80, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ЄДРПОУ 21870998, юридична адреса: 36019, м. Полтава, вул.Колективна, буд. 10) на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926, адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) 14225 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень 40 копійок завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і витрати по сплаті судового збору у розмірі 2060 (дві тисячі шістдесят) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926, адреса: 69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок завданої матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і витрати по сплаті судового збору у розмірі 362 (триста шістдесят дві) гривні 15 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков