Decision № 140800580, 20.10.2026, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/16752/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- ввизнати протиправною та скасувати постанову Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2;

- визнати протиправною та скасувати постанову Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2;

- визнати протиправною та скасувати постанову Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2;

- визнати протиправною та скасувати постанову Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2025 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2025 АТ КБ "Приватбанк" заблокувало всі її рахунки та на її електронну пошту надіслало копію постанови старшого державного виконавця Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шут Тамари Олексіївни від 04.12.2025 про арешт коштів боржника без підпису Шут Т.О., з якої ОСОБА_1 дізналася про виконавче провадження ВП № НОМЕР_2. Із цієї постанови позивач дізналася про вимогу ГУ ДПС у Полтавській області № Ф-1253-17У, видану 25.08.2025, яка ГУ ДПС у Полтавській області не доведена до її відома. Із 31.10.2021 ОСОБА_1 має електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, але відповідач усупереч ч. 2 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" документи виконавчого провадження в електронній формі їй не надіслав. Також наголошено, що відповідач не переконавшись в тому, що ГУ ДПС в Полтавській області дотрималося вимог ст. 57 Конституції України та довів до її відома зміст вимоги № Ф-1253-17 У від 25.08.2025, прийняв оскаржувані постанови у цій справ.

2. Стислий зміст заперечень відповідача, пояснень третьої особи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому наполягав на правомірності прийняття оскаржуваних постанов. Так, представником відповідача зазначено з 03.12.2025 на виконанні перебуває ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1253-17У виданої 25.08.2025 ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн. 04.12.2025 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника. 04.12.2025 направлено електронні запити до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Міністерства внутрішніх справ України щодо виявлення джерел отримання доходу та транспортних засобів, зареєстрованих за боржником. Згідно отриманих відповідей, джерела отримання доходу відсутні, транспортні засоби, зареєстровані за боржником - відсутні. 04.12.2025 боржнику заказною кореспонденцією разом з винесеними постановами направлено виклик до відділу ДВС, однак, конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

До суду надійшли пояснення представника третьої особи, відповідно до яких зазначено, що за даними інформаційно-кумунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику за ОСОБА_1 станом на 31.07.2025 року рахувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 39867,72 гривень. Відповідно до статті 25 Закону № 2464 ГУ ДПС у Полтавській області 25.08.2025 було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17 від 25.08.2025, та направлено на податкову адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який був повернутий з відміткою оператора поштового зв`язку «за закінчення терміну зберігання». За таких обставин оскільки вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17 від 25.08.2025 належним чином доведено до відому ОСОБА_1 , та у зв`язку з наявністю заборгованості з єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за Позивачем вимога № Ф-1253-17-У від 25.08.2025 підлягає примусовому виконанню.

3. Процесуальні дії по справі

15.12.2025 за результатами автоматизованого розподілу позовну заяву передано судді Полтавського окружного адміністративного суду Канигіній Т.С .

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 №441 у зв`язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату від 19.12.2025 №14/19 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", призначено повторний автоматизований розподіл справи №440/16752/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22.12.2025 справу передано судді Ясиновському І.Г.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнивши ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даного позову. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16752/25. Розгляд справи встановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП 44057192).

Ухвалою суду від 19.01.2026 клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №440/16752/25 задоволено. Провадження у справі №440/16752/25 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/374/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Згідно із розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 № 246 зв`язку із призначенням судді Ясиновського І.Г. на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 21.08.2026 № 788/2026 «Про призначення судді», відповідно до розпорядження керівника апарату № 07/19 від 31.08.2026 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Ясиновського І.Г." призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 440/16752/26.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 справу передано для розгляду судді Бевзи В.І.

Ухвалою суду від 09.09.2026 дану адміністративну справу прийнято до провадження, вирішено розгляд справи проводити спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, продовжено зупинення провадження у цій справі №440/374/26, зобов`язано сторін невідкладно повідомити суду про набрання законної сили рішенням суду у справі №440/374/26.

Ухвалою суду від 17.09.2026 поновлене провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити спочатку у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ГУ ДПС у Полтавській області 25.08.2025 сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17 від 25.08.2025 із єдиного внеску, та направлено на податкову адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий 12.08.2025 з відміткою оператора поштового зв`язку «за закінчення терміну зберігання».

Рішенням суду від 08.04.2026 у справі № 440/374/26, яке набрало законної сили 07.07.2026, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено. Предметом позову у дані справі була вимога №Ф-1253-17 від 25.08.2025.

03.12.2025 до Решетилівського ВДВС надійшла заява ГУ ДПС у Полтавській області від 20.11.2025 №19391/5/16-31-13-05-08 про примусове виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17У від 25.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн.

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 04.12.2025 державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 - 340,00 грн., про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 - 849,53 грн., а також про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 - постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

04.12.2025 боржнику направлені вказані вище постанови, однак поштове відправлення повернулося 20.12.2025 з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Докази неузгодженості податкового боргу суду не надані.

Позивач не погоджуючись із постановами Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2, а також про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2, звернулася до суду з позовом у цій справі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Пункт 7 частини 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Абзацами першим та п`ятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) встановлено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1253-17У, видана 25.08.2025 ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн., є виконавчим документом та згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 чч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Як встановив суд, 03.12.2025 до Решетилівського ВДВС надійшла заява ГУ ДПС у Полтавській області від 20.11.2025 №19391/5/16-31-13-05-08 про примусове виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17У від 25.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Водночас, як визначено частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на час прийняття вимоги) платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 (у редакції, чинній на час прийняття вимоги) передбачено, що при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно із пунктом 5 вказаного розділу Інструкції № 449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Отже, у разі неузгодження вимоги з органом доходів і зборів, неоскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку або у разі несплати суми недоїмки у десятиденний строк з дня надходження (отримання) вимоги вона стає узгодженою (набирає чинності) на наступний день після закінчення такого десятиденного строку. Відповідно строк пред`явлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) до примусового виконання складає три місяці з наступного дня після дня її узгодження (набрання чинності).

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У цій же постанові Судова палата виснувала, що обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Питання щодо порядку та строку оскарження рішень контролюючого органу про неузгодженість грошових зобов`язань неодноразово розглядалось Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2025 року у справі № 420/35624/23, від 19 червня 2025 року у справі №420/35627/23.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, до предмету доказування у цій справі належить обставина дотримання стягувачем тримісячного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, задля чого суду необхідно лише встановити дату узгодження (набрання чинності) вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17У від 25.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн. та дату подання до органу ДВС заяви про примусове виконання разом із узгодженою вимогою.

Суд встановив, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17У від 25.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн. стала узгодженою (набрала чинності) 12.09.2025. Тоді як заява про відкриття виконавчого провадження разом із узгодженою вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17У від 25.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС у Полтавській області боргу 8495,30 грн. подана до органу державної виконавчої служби 03.12.2025 - у тримісячний строк пред`явлення узгодженої вимоги, який встановлений, відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство України не наділяє державного виконавця правом ставити під сумнів законність виданого іншим органом виконавчого документа або додатково перевіряти зазначену у виконавчому документі інформацію про набрання законної сили рішенням відповідних органів чи проявляти бездіяльність з метою його невиконання.

Державний виконавець при поданні стягувачем заяви про примусове виконання виконавчого документа зобов`язаний діяти виключно у межах повноважень, наданих йому Законом, а саме: перевірити відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим цим Законом, та прийняти виконавчий документ до виконання за умови відсутності визначених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Тому, доводи позивача не спростовують викладених висновків суду в цій справі.

Підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.12.2025 ВП № НОМЕР_2 відсутні.

Також, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 04.12.2025 державним виконавцем винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 - 340,00 грн., про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 - 849,53 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частинами п`ятою, шостою, сьомою, восьмою та дев`ятою зазначеної статті передбачено випадки, у яких виконавчий збір не стягується.

Так, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 9 ст. 27 Закону № 1404-VIII).

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Щодо виконавчого збору у ВП № НОМЕР_2 у сумі 849, 53 грн., то його обчислено вірно - 10% від суми 8495,30 грн., що визначено вимогою про сплату боргу (недоїмки) вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1253-17У від 25.08.2025.

Виконавчий збір є фіксованою платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються державним виконавцем. Цей збір стягується з боржника.

Умови й підстави, коли виконавчий збір не стягується, чітко визначені приписами статті 27 Закону № 1404-VIII, зокрема, відповідно до частини дев`ятої наведеної статті виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З наведеного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28 квітня 2020 року у справі № 480/3452/19, постанові від 09 грудня 2021 року у справі №520/7192/20.

Відповідно до ч. 2 статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5) витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем виноситься постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Доводів щодо невідповідні вказаної постанови законодавчим вимогам щодо оформлення виконавчого документу позивачем наведено не було.

Отже, протиправності дій виконавця щодо винесення постанов у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 04.12.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 - 340,00 грн., про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 - 849,53 грн. суд не вбачає.

Окрім того, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 04.12.2025 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 - постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Таким чином, суд не вбачає протиправності дій державного виконавця щодо винесення постанов 04.12.2025 про арешт майна боржника під час відкриття виконавчого провадження, оскільки дана постанова винесена ним у межах визначених законом прав державного виконавця та у порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження", як і інших оспорюваних постанов відповідача у цій справі.

Отже, оскаржувані у цій справі постанови державного виконавця від 04.12.2025 є правомірними та прийняті державним виконавцем у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (38400, Полтавська обл., м. Решетилівка, вул. Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 34689318), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, 36014, ВП ЄДРПОУ 44057192), про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяВ.І. Бевза