Court ruling № 140799258, 21.10.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення

21 жовтня 2026 року Київ Справа № 320/3111/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся представник Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, із заявою в якій просить суд:

- змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду № 320/3111/25 від 17 листопада 2025 року, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) нарахованих, але не виплачених коштів у розмірі 455 471,58 грн.

ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій просить суд залучити його до участі у справі як третю особу та задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішень у повному обсязі.

Щодо залучення позивача (стягувача) до участі у справі як третю особу, суд зазначає, що позивач не може вступити у власну справу як третя особа, оскільки він уже є самостійною стороною цього судового процесу та має статус стягувача у виконавчому провадженні, отже є повноправним учасником провадження. Таким чином, підстави для залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, відсутні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, з огляду на таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 320/3111/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 9 грудня 2021 року № 222/4/167/239/704.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 9 грудня 2021 року № 222/4/167/239/704, з урахуванням проведених раніше виплат.

В іншій частині задоволення позовних вимог-відмовлено.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 320/3111/25 набрало законної сили 16 грудня 2025 року та судом 14 січня 2026 року видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27 січня 2026 року відкрито виконавче провадження (ВП №80099674) з примусового виконання виконавчого листа №320/3111/25.

17 лютого 2026 року, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві за невиконання рішення суду у розмірі 5 100,00 грн.

25 березня 2026 року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві за невиконання рішення суду у розмірі 10 200,00 грн.

3 квітня 2026 року, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про вчинення кримінального правопорушення

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 4 травня 2026 року № 2600-0904-8/70748 на виконання вимоги державного виконавця від 03.04.2026 повідомлено, що відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року по справі № 320/3111/25 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку встановленому судовим рішенням. Виплату заборгованості за рішенням суду від 17.11.2025 року по справі № 320/3111/25 за період з 01.01.2018 по 30.04.2026 в сумі 457 453,58 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету. В межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету з урахуванням Порядку №821, було виплачено частину боргу в сумі 1982 грн.

Отже, судом встановлено та підтверджується наданими до суду доказами, що Головним управлінням на виконання рішення суду було проведено перерахунок пенсії та здійснено нарахування коштів у сумі 457 453,58 грн., але заборгованість не була виплачена на користь позивача у розмірі 455 471,58 грн.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 378 КАС України регулюється питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19 грудня 2024 року, (далі - Закон № 4094-ІХ) внесені зміни до статті 378 КАС України.

Так, абзацом першим частини першої статті 378 КАС України у редакції Закону №4094-IX встановлено, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

За положеннями частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-ІХ підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відтак, самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення щодо перерахунку пенсійних виплат шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат є невиконання судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як вже було встановлено судом, рішення у цій справі набрало законної сили 16 грудня 2025 року.

Суб`єктом владних повноважень - відповідачем виконане судове рішення в частині здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду, на дату звернення заявника до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі (23.06.2026), тобто більше ніж через два місяці після набрання рішенням законної сили, нарахована сума доплати позивачу виплачена частково.

Зважаючи на невиконання відповідачем судового рішення протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення в цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 невиплаченої суми пенсії у розмірі 455 471,58 грн.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з ГУ ПФУ в м.Києві нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Таким чином суд дійшов висновку, що заява представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №320/3111/25 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 256, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №320/3111/25 - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року по справі № 320/3111/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 455 471,58 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 жовтня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.