Decision № 140798129, 21.10.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 160/15986/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 87 349,41 грн. та судові витрати в сумі 2 662,40 грн. за сплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних з утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в розмірі 87 349,41 грн., у зв`язку із звільненням із Національної поліції. Відповідач у добровільному порядку не відшкодував зазначені витрати, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

12.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.3, 6 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру стосовно місця проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), однак відповідно до відповіді №2866051 від 10.06.2026 року відомості про місце проживання ОСОБА_1 в Єдиному державному демографічному реєстрі не знайдено.

Судом опубліковано оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до статті 130 КАС України, про що наявні відомості в матеріалах справи.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.09.2017 між Донецьким державним університетом внутрішніх справ (виконавець), Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області (замовник) та ОСОБА_1 (особа) укладено Контракт № (далі - Контракт) про здобуття освіти у Донецькому юридичному інституті МВС України.

За умовами, визначеними у п.1 розділу ІІ Контракту, виконавець зобов`язується, зокрема, забезпечити навчання особи згідно з освітньо-професійною програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра; створити умови для якісної теоретичної та практичної підготовки особи згідно з освітньо-професійною програмою.

Згідно з п.3 розділу ІІ Контракту, особа зобов`язується, зокрема: після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

07.07.2021 року наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №257о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

27.06.2022 року наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області №257о/с звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 30.06.2022 року (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

07.04.2026 року Донецьким державним університетом внутрішніх справ складено повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.

Донецьким державним університетом внутрішніх справ складено довідку витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 09.09.2017 року по 04.07.2021 року навчання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, відповідно до якої загальний розмір таких витрат становить 87 349,41 грн., в тому числі:

- грошове забезпечення 10 008,17 грн.;

- речове забезпечення 17 670,83 грн.;

- продовольче забезпечення 40 827,37 грн.;

- медичне забезпечення 525,33 грн.;

- комунальні витрати 18 317,71 грн.

Відповідачем вказані витрати відшкодовані не були, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Несплата у добровільному порядку відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України», навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ, вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до положень частини першої статті 72 Закону України «Про Національну поліцію», професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині 4 цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина 5 статті 74 цього Закону).

Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 (далі - Порядок №261).

Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

При цьому, згідно з положеннями пункту 3 Порядку №261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку №261, витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно з пунктом 8 Порядку №261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію. Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача (пункт 9 Порядку №261).

На виконання вимог пункту 3 Порядку №261 та умов контракту позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням та оплатою комунальних послуг.

Так, згідно з довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 , відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 14.08.2023 року по 30.01.2025 року, у загальній сумі 87 349,41 грн.

Таким чином суд доходить висновку, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, не довів необхідності стягнення з відповідача відшкодування витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням саме в сумі 42 690,71 грн.

Разом з тим, під час підписання Контракту відповідач був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, але відповідач станом на час розгляду справи не здійснив відшкодування вказаних витрат, доказів добровільного відшкодування суми витрат, пов`язаних з його утриманням у ДДУВС, суду не надано.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 87 349,41 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості утримання.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на положення ч.2 ст.139 КАС України з відповідача в даному випадку не підлягає стягненню сума сплаченого судового збору позивачем.

Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ (29015, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані із утриманням в закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських в сумі 87 349,41 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський