Court ruling № 140795421, 28.07.2026, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа №760/13857/26 1-кс/760/6763/26У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні №72025111500000049 від 10.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.229 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання зазначив, що територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025111500000049 від 10.06.2025, за фактом діяльності групи осіб, які шляхом незаконного використання знака для товарів і послуг ТМ «Lavazza», чим спричиняють матеріальні збитки в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

В подальшому ході аналізу мережі Інтернет виявлено веб-сайт який має назву «lav-shop.com.ua» та доступний за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/. Також встановлено що вказаний веб-ресурс позиціонує себе як сайт на якому продається кавова продукція під виглядом оригінальної за допомогою використання бренду, а саме упаковки ТМ «Lavazza».

Надалі до представників Компанії звернувся споживач зі скаргою про поганий запах і смак кави Lavazza Qualita Oro 1 кг., які придбав через Інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » що доступний за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5/.

Також було встановлено контактний номер телефону що зазначений на сторінці Інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_6 НОМЕР_7. В подальшому встановлено, що представники вищезазначеного Інтернет-магазину здійснюють дзвінки з номеру телефону НОМЕР_3 з якого надалі приймають замовлення стосовно кавової продукції, а в подальшому здійснюють збут та продаж фальсифікованої продукції на території м. Києва, Київської області та інших областей України.

Встановлено, що до серпня 2021 року Інтернет-магазин ІНФОРМАЦІЯ_6 працював в домені ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дизайн є ідентичним з дизайном Інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Надалі встановлено особу, яка здійснює відправку даної продукції за допомогою сервісу доставки «Нова Пошта» та є отримувачем коштів, нею виявився громадянин України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який в подальшому був вказаний як відправник.

В подальшому встановлено, що контактний номер телефону НОМЕР_3 , з якого приймають замовлення кави, був одним з контактних телефонів ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» - ЄДРПОУ 40047348 директором якого є ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_5 .

В ході моніторингу виявлено, що 23.06.2023 ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» - ЄДРПОУ 40047348 змінило назву на ТОВ «КАВОВА КОМПАНІЯ АРТІСАН» директором якого є вищезазначена особа ОСОБА_6 .

Також встановлено веб-ресурс, який доступний за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7/, що містить контактний телефон, який НОМЕР_8, який зазначається контактним телефоном для зв`язку з представниками ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_10» - ЄДРПОУ 40047348.

На вище зазначеному сайті пропонується договір публічної оферти з ФОП ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_6 . В ході моніторингу встановлено, що згідно за інформацією з сайту Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_5 є власником торгівельних марок «ІНФОРМАЦІЯ_8» (Свідоцтво України № НОМЕР_9), «ІНФОРМАЦІЯ_9» (Свідоцтво України № НОМЕР_10), «ІНФОРМАЦІЯ_10» (Свідоцтво України № НОМЕР_11) в тому числі для товарів 30 класу МКТП, зокрема кави.

В подальшому в ході моніторингу веб-ресурсу «OLX.ua.» виявлено оголошення, щодо продажу кавової продукції під виглядом оригінальної за допомогою використання бренду, а саме упаковки ТМ «Lavazza».

В ході документування попередньо встановлено причетність наступних осіб до організації та вчинення злочинну, а також уточнено їхні ролі у протиправній діяльності, а саме:

1. ОСОБА_5 , визначає схему та способи вчинення злочинну, розподіляє функції між учасниками;

2. ОСОБА_6 , здійснює загальне керівництво протиправної діяльності, контролює отримані кошти та приймає ключові рішення;

3. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , забезпечують збут незаконно виготовленої кави через локальні магазини, кав`ярні та онлайн платформи;

4. ОСОБА_8 , оформлює замовлення кавової продукції, як оригінал та видає її за продукцію відомого виробника, надає реквізити для оплати покупцям;

5. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконують оперативні дії пов`язані з вчиненням злочину (оформлення ФОП на свої анкетні дані) з метою отримання грошових коштів за реалізовану кавову продукцію та в подальшому передають кошти організаторам;

6. ОСОБА_11 , здійснює пряме обсмаження, помел, змішування та фасування кавової продукції, контролює процеси виготовлення та формування партій кави для подальшої реалізації;

7. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , здійснюють транспортування сировини та готової продукції, доставляють великі партії кави замовникам.

Зазначені особи можуть бути причетні до виготовлення фальсифікованої маркувальної продукції, що слугує для введення споживачів в оману та забезпечення реалізації контрафактних товарів на території України. Встановлені зв`язки між цими особами та організованим злочинним угрупованням, а також фактичні дані, отримані з відкритих джерел за допомогою мобільних додатків, витягів з інформаційних систем і результатів аналізу відомостей OSINT (ОСІНТ - процес збору, аналізу та інтерпретації інформації, яка є публічно доступною, законною та етичною), підтверджують їхню участь у протиправній схемі.

Розслідуванням встановлено, що продаж контрафактної продукції торговельної марки «Lavazza», що охороняється в Україні для товарів 29, 30, 31 класів Міжнародної класифікації товарів т послуг в т.ч. для кави, права на які належать компанії Luigi Lavazza S.p.A. здійснюється через інтернет магазини та подальше надсилання придбаного товару відбувається з використанням послуг ТОВ «Нова Пошта».

Поміж того, відповідно до заяви ОСОБА_15 , яка надала добровільну згоду для вилучення кавову продукцію, яка була отримана в ході проведення заходів передбачених ст. 271 КПК України, а саме: Qualita ORO, в кількості 17 шт., Espresso Crema E Aroma, в кількості 15 штук, Crema E Aroma, в кількості 15 штук, замовлену 16.12.2025 через веб сайт: lav-shop.com.ua та отриману 17.12.2025 у відділенні Нової Пошти №18 за адресою: м. Київ, просп. Повітряних Сил, 66», здійснено її вилучення та проведено дослідження за участю представника потерпілого, де встановлено ряд невідповідностей до оригінальної продукції.

Одночасно з цим, відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/104-26/4309 від 09.02.2026, встановлено, що Позначення LAVAZZA (фотозображення відображено в самому висновку) що наявні на продукції, зображення якої зафіксовано у фототаблиці до протоколу додаткового огляду від 09.01.2026, є схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою LAVAZZA за міжнародною реєстрацією № 317174, яка належить компанії Luigi Lavazza SPA. Розмір матеріальної шкоди, яку завдано компанії Luigi Lavazza SPA, внаслідок порушення прав на торгівельну марку за міжнародною реєстрацією № 317174, шляхом нанесення на продукцію, яка була вилучена, відповідно до заяви ОСОБА_15 від 17.12.2025 та зображення якої зафіксовано у фототаблиці до протоколу додаткового огляду від 09.01.2026, становить 45 455 (сорок п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 52 коп.

Так, 05.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_16 (№760/10887/26), в період часу з 10 год. 04 хв. по 10 год. 32 хв., проведено обшук транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі та предмети, а саме:

1)Транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_4 .

Також, 06.05.2026 вищезазначене майно, вилучене під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72025111500000049 від 10.06.2025. У зв`язку із викладеним прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.

Прокурор подав заяву у якій клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник власника майна подав заяву у якій заперечував проти задоволення клопотання, з підстав його необґрунтованості, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025111500000049 від 10.06.2025, за фактом діяльності групи осіб, які шляхом незаконного використання знака для товарів і послуг ТМ «Lavazza», чим спричиняють матеріальні збитки в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

05.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_16 (№760/10887/26), в період часу з 10 год. 04 хв. по 10 год. 32 хв., проведено обшук транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі та предмети, а саме:

2)Транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який на праві власності зареєстровано за ОСОБА_4

06.05.2026 вищезазначене майно, вилучене під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72025111500000049 від 10.06.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п.п. 1, 2 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також у випадку застосування спеціальної конфіскації. Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Відповідно до ч 1. ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з тією метою, яку він привів у клопотанні.

Між тим, жодних даних про те, що вилучений автомобіль є предметом кримінального правопорушення, чи може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, то будь-якого обґрунтування, якими саме можуть бути ці відомості, прокурором не наведено.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Аналізуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні №72025111500000049 від 10.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.229 КК України, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Cлідчий суддя ОСОБА_1