Decision № 140792974, 20.10.2026, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

20 жовтня 2026 рокуСправа № 926/3722/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., за участі секретаря судового засідання Галак А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки) дерев в сумі 30113 грн

Представники:

від позивача Книговський В.О.

від відповідача не з`явився

І. Стислий виклад позовних вимог.

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки) дерев в сумі 30113 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спеціалістами Інспекції у період 02.02.2026 року по 13.02.2026 року було проведено захід з попередження та виявлення фактів порушення вимог природоохоронного законодавства на території Чернівецького, Вижницького, Дністровського районів Чернівецької області, про що складено Акт №21/03.1 від 02.02.2026 року, яким виявлено незаконне знищення (порубку) 14 шт. сироростучих дерев породи вільха, акація на землях комунальної власності, які не передані у власність чи користування в межах населеного пункту с. Нижні Станівці по вул. В. Івасюка, 50 Вижницького району Чернівецької області що є порушенням ст.ст. 5, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 5, 25, 26 Закону України "Про рослинний світ", Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року №1045, внаслідок чого заподіяно шкоду державі та навколишньому природному середовищу в сумі 30113 грн.

У відповіді на відзив представник позивача обґрунтовує протиправну поведінку Брусницької сільської ради тим, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони зелених насаджень від незаконних рубок, оскільки не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природнього середовища. Відтак, останній допустив протиправну бездіяльність у формі нездійснення дій, задля забезпечення охорони і збереження об`єктів рослинного світу від незаконних рубок на належній йому території, що призвело до незаконного вирубування дерев та спричинило шкоду державі і навколишньому середовищу в сумі 30113 грн.

ІІ. Стислий виклад заперечень проти позовних вимог

У відзиві на позовну заяву відповідач аргументує свої заперечення проти позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що позивачем у змісті позовної заяви не конкретизовано, який саме обов`язок було порушено відповідачем, а також не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та заподіянням шкоди державі й навколишньому природному середовищу. На переконання відповідача, самі по собі факти виявлення пнів, відсутності ордера на видалення зелених насаджень і належності відповідних земельних ділянок до території територіальної громади не є достатніми та допустимими доказами для висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності та наявності його вини у заподіянні заявленої до стягнення шкоди.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 18.09.2026 року постановлено відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 06.10.2026 року о 13:30 год.

Ухвалою суду від 06.10.2026 року розгляд справи по суті відкладено на 13.10.2026 року о 12:30 год.

12.10.2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли: клопотання про прийняття відзиву та долучення його до матеріалів справи вх. № 4819; відзив на позов вх. № 4820 з доказами надсилання в електронний кабінет позивача; клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача вх. № 4821.

В судовому засіданні 13.10.2026 року суд поновив відповідачу строк для подання відзиву на позов та долучив до матеріалів справи відзив на позов вх. № 4820. Представник відповідача просив відкласти розгляд справи та надати можливість підготувати відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 13.10.2026 року відкладено розгляд справи по суті на 20.10.2026 року о 14:15 год.

16.10.2026 року через підсистему "Електронний суд" позивачем було подано відповідь на відзив вх. № 4895.

У судовому засіданні 20.10.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноважених представників у судове засідання повторно не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 14.10.2026 року. Проте, у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача вх. № 4821 від 12.10.2026 року.

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

З метою дотримання розумних строків розгляду справи, з урахуванням достатності наявних у матеріалах справи доказів для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

IV. Фактичні обставини справи встановлені судом.

27.01.2026 року Нижньостанівецьким старостинським округом Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області видано Довідку № 05 про те, що здійснено незаконне знищення (порубка) 14 сироростучих дерев породи вільха, акація на землях комунальної власності, які не передані у власність чи користування (водоохоронна зона с. Брусниця) в межах населеного пункту с. Нижні Станівці, по вул. В. Івасюка, 50, Вижницького району Чернівецької області. Дозволів на знесення (видалення) даних дерев, а саме: акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню та ордеру на видалення Брусницькою сільською радою не видавалось, звернень по даному факту не надходило.

02.02.2026 року Державною екологічною інспекцією Карпатського округу видано наказ вх. № 62/04.2-03 про проведення заходів з попередження та виявлення фактів порушення вимог природоохоронного законодавства.

На підставі вищевказаного наказу, спеціалістами Інспекції у період з 02.02.2026 року по 13.02.2026 року проведено заходи з попередження та виявлення фактів порушення вимог природоохоронного законодавства на території Чернівецького, Вижницького, Дністровського районів Чернівецької області, про що складено відповідний Акт № 21/03.1 від 02.02.2026 року.

Актом № 21/03.1 від 02.02.2026 року Державною екологічної інспекцією Карпатського округу встановлено те, що в межах с. Нижні Станівці по вул. В. Івасюка, 50, на землях комунальної власності в адміністративних межах Нижньостанівецького старостинського округу Брусницької сільської ради виявлено знищення (порубку) 14 сироростучих дерев породи вільха, акація діаметрами пнів 46 см, 52 см, 29 см, 26 см, 64 см, 62 см, 40 см, 61 см, 41 см, 39 см, 7 см, 44 см, 13 см та 43 см, що підтверджується переліковою відомістю №1. Діаметр дерев замірявся працівниками Державної екологічної інспекції Карпатського округу повіреною рулеткою (Р-20, виробник STANLEY-Бельгія, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ЧФ-874М від 16.06.2026 року) та зазначалися як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів біля шийки кореня.

За результатами проведеної перевірки, уповноваженими представниками Інспекції було встановлено порушення ст.ст. 5,40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 5, 25, 26 Закону України "Про рослинний світ", Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2026 року №1045, внаслідок чого заподіяно шкоду державі та навколишньому природному середовищу в сумі 30113 грн.

03.02.2026 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу, в порядку ст. 214 КПК України, звернулася до ГУНП в Чернівецькій області із повідомленням про скоєний злочин, передбачений ч. 1 ст. 245 Кримінального кодексу України, де зазначила те, що внаслідок незаконного знищення (порубки) дерев заподіяно шкоду навколишньому природньому середовищу в сумі 30113 грн.

Розрахунок розміру завданої шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконного знищення (порубки) 14 шт. дерев породи вільха, акація здійснений на підставі Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (зі змінами).

27.07.2026 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Голови Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області із претензією вх. № 01-02/3400 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки) дерев в межах населеного пункту в сумі 30113 грн, у змісті якої запропоновано відповідачу на добровільних засадах в місячний строк з дня одержання претензії внести вказану суму на рахунок з обліку доходів по Чернівецької області "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" із доданим розрахунком. Вищевказану претензію вх. № 01-02/3400 від 27.07.2026 року надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" від 29.07.2026 року та фіскальним чеком.

27.08.2026 року Вижницький районний відділ поліції ГУНП в Чернівецькій області Листом № 3388 повідомив заступника начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу А. Кухарука про те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що у даній події (незаконна порубка дерев невідомими особами в адміністративних межах населеного пункту с. Нижні Станівці, по вул. В. Івасюка) відсутні ознаки кримінального правопорушення.

Оскільки вимоги претензії вх. № 01-02/3400 від 27.07.2026 року відповідачем не були виконані, на момент подання позову матеріальні збитки, завдані незаконним знищенням (порубкою) дерев в сумі 30113 грн не відшкодовані, Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки) дерев в сумі 30113 грн.

V. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким центральним органом виконавчої влади, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 є Державна екологічна інспекція України.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 06.08.2026 № 122, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Карпатського округу поширюються на територію Івано-Франківської та Чернівецької областей.

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до пункту "а" частини першої ст. 20-2 Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища" належить зокрема, організація і здійснення державного контролю за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про природно-заповідний фонд; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Згідно пункту "й" частини першої ст. 20-2 вказаного Закону - до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до змісту пункту 2 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 06.08.2026 №122, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону і використання територій та об`єктів природнозаповідного фонду.

Згідно із пп. 9 та 10 розділу ІІ вищевказаного Положення визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Слід зазначити, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. При цьому, орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, фактично є позивачем у справах. Отже, в даному випадку таким органом, відповідно до своєї компетенції є Державна екологічна інспекція Карпатського округу.

Статтею 25 Закону України "Про рослинний світ" визначено, що охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об`єктів рослинного світу; забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів у разі необхідності; здійсненням оцінки впливу на довкілля та інших заходів з метою запобігання загибелі об`єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Статтями 26 та 40 Закону України "Про рослинний світ" встановлено обов`язок органів місцевого самоврядування забезпечувати охорону, облік та контроль за використанням об`єктів рослинного світу, а також відповідальність за їх знищення без належних дозвільних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території та здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР.

Підпунктом 1 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Стаття 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначає об`єкти у сфері благоустрою населених пунктів, до яких зокрема належать і вулиці, дороги, провулки, прибудинкові території та інше.

Згідно із пп. 1-2 ч.1 ст. 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об`єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо. Також встановлено обов`язок оформляти дозвільні документи для здійснення видалення зелених насаджень. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах" від 1 серпня 2006р. №1045 (зі змінами), передбачено порядок оформлення дозволу (ордеру) на видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, прибудинкові території, території будівель та споруд інженерного захисту територій, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору (ст.13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об`єктів благоустрою (п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Відповідно до п.2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 (далі Правила) пошкодження зелених насаджень - надання шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Видалення зелених насаджень здійснюється на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - дозвіл (ордер) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (п.п.7 п."а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до п.5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства.

Таким чином, особою, відповідальною за охорону, збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на землях комунальної власності, в т.ч. загального користування в межах населених пунктів, є орган місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що знищення 14 сироростучих дерев породи вільха, акація здійснено на землях комунальної власності, які не передані у власність чи користування (водоохоронна зона р. Брусниця) в межах населеного пункту Нижні Станівці по вул. В.Івасюка, 50 Вижницького району Чернівецької області, здійснено без складання акта обстеження, без рішення виконавчого органу та без отримання дозволу (ордера), що є порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно п. 1.6 роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами) вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Відтак, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №21/03.1 від 02.02.2026 року, який підписано уповноваженими представниками позивача (Сметанюком М.О., Василенюком С.Д., Пилипком Р.І.) та старостою Нижньостанівецького старостинського округу Брусницької сільської ради Гуль С.І., встановлено незаконну порубку 14 сироростучих дерев породи вільха, акація, що є порушенням ст.ст. 5,40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 5, 25, 26 Закону України "Про рослинний світ", Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2026 року №1045, внаслідок чого заподіяно шкоду державі та навколишньому природному середовищу.

Акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення, який (акт), відповідно до ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища (висновки Верховного Суду України в постанові від 20.05.2014 у справі № 14/121-12 та висновків Верховного Суду в постанові від 26.05.2022 у справі 922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21.

Дослідивши акт перевірки №21/03.1 від 02.02.2026 року, який підписано уповноваженими представниками позивача та старостою Нижньостанівецького старостинського округу Брусницької сільської ради, вбачається, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони об`єктів навколишнього природнього середовища, які надані йому під охорону від незаконних рубок, не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, цим самим, допустив протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження заповідного об`єкту від незаконних рубок на належній йому території, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв`язок) до незаконного вирубування невстановленими особами дерев у кількості 14 штук, що спричинило матеріальні шкоду державі і навколишньому природному середовищу в сумі 30113 грн.

Таким чином, у діях (бездіяльності) відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено в ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений в формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч.2 ст.614, ч.2 ст.1166 ЦК України, встановлюється презумпція вини правопорушника. Тобто, відповідач, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини, довести, що в діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно встановити в діях відповідача наявність складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину заподіювача шкоди.

Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленими насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року №559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (далі такси).

Відповідно затвердженої такси, за кожне дерево, знищене або пошкоджене до ступеня припинення росту, з огляду на діаметр дерева (у корі) біля шийки кореня в сантиметрах, нараховується: 288 грн за 6,1-10 см, 375 грн за 10,1-14 см, 750 грн за 22,1-26 см, 1000 грн за 26,1-30 грн, 1900 грн за 38,1-42 см, 2300 грн за 42,1-46 см, 3000 грн за 52 см, 3900 грн за 61 см, 4000 грн за 62 см, 4200 грн за 64 см. За кожний сантиметр діаметра знищеного/пошкодженого дерева (у корі) біля шийки кореня, сантиметрів понад 50 сантиметрів +100 грн.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі № 909/114/21 зазначено, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України, тому відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки відповідачем, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу як обов`язкової умови для настання відповідальності.

У матеріалах справи наявний розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки), зі змісту якого вбачається те, що в межах населеного пункту с. Нижні Станівці Брусницької ОТГ Вижницького району Чернівецької області відбулася незаконна порубка зелених насаджень, а саме 14 сироростучих дерев породи вільха та акація діаметрами пнів 46 см, 52 см, 29 см, 26 см, 64 см, 62 см, 40 см, 61 см, 41 см, 39 см, 7 см, 44 см, 13 см та 43 см, на загальну суму 30113 грн. Даний розрахунок здійснено на підставі Додатку № 1 до Постанови КМУ № 559 від 08.04.1999 року, Перелікової відомісті №1 від 02.02.2026 року, Довідки Брусницької сільської ради № 05 від 27.01.2026 року, Акту перевірки № 21/03.1 від 02.02.2026 року.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки) 14 сироростучих дерев породи вільха, акація в сумі 30113 грн, дійшов висновку про те, що вони відповідають як вхідним даним так і методиці їх здійснення, а відтак, є арифметично правильними.

Отже, дослідивши встановлені у справі обставини та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутність ордера на видалення дерев та належність земель до території громади самі по собі не доводять, що саме рада вчинила протиправну дію або бездіяльність, яка спричинила рубку дерев, не визначено конкретного порушеного обов`язку та причинного зв`язку суд зазначає наступне.

Чинне законодавство передбачає обов`язок органів місцевого самоврядування забезпечувати охорону природних комплексів, в тому числі зелених насаджень на своїй території від незаконних рубок, а також відповідальність за незабезпечення належної охорони, наслідком чого є незаконне знищення дерев.

Дерева, які розташовані в межах населеного пункту с. Нижні Станівці Брусницької сільської територіальної громади відносяться до елементів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється та підлягає охороні органом місцевого самоврядування.

Протиправна поведінка Брусницької сільської ради полягає в тому, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо здійснення охорони зелених насаджень від незаконних рубок, не здійснив контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження об`єктів рослинного світу від незаконних рубок на належній йому території, діяв неправомірно, що призвело (причинно-наслідковий зв`язок) до незаконного вирубування дерев та спричинення шкоди державі і навколишньому природному середовищу.

Брусницька сільська рада Вижницького району Чернівецької області, як орган місцевого самоврядування є суб`єктом, на який покладено обов`язок забезпечення охорони об`єктів рослинного світу та недопущення їх незаконного знищення на території відповідної громади.

Щодо посилання відповідача стосовно того, «на підставі чого конкретна прибережна територія віднесена до певного об`єкта благоустрою, хто є його балансоутримувачем» суд зазначає, що офіційною довідкою Нижньостанівецького старостинського округу Брусницької сільської ради від 27.01.2026 № 05 підтверджено, що територія на якій скоєна незаконне знищення (порубка) 14 сироростучих дерев породи вільха, акація здійснено на землях комунальної власності, які не передані у власність чи користування (водоохоронна зона р. Брусниця) в межах населеного пункту Нижні Станівці по вул. В. Івасюка, 50 Вижницького району Чернівецької області.

Враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що позовні Державної екологічної інспекції Карпатського округу про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного знищення (порубки) дерев в сумі 30113 грн підлягають задоволенню.

Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України", Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір за приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області(59350, Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Брусниця, вул. Буковинська, 30; код 04417441) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-А, код 42702233) шкоду в сумі 30113 грн на рахунок з обліку доходів по Чернівецькій області Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності: р/р UA 038999980333199331000024373, отримувач Чернівецьке ГУК/ Брусницька ТГ, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, код класифікації доходів бюджету - 24062100.

3. Стягнути з Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області (59350, Чернівецька обл., Вижницький р-н, с. Брусниця, вул. Буковинська, 30; код 04417441) на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-А, код 42702233) судовий збір в сумі 2662,40 грн на р/р: UA368201720343110004000095363 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 42702233.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2026 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Микола ШВЕЦЬ