Decision № 140792337, 21.10.2026, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2026м. СумиСправа № 920/1157/26

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (вул. Сумської тероборони, буд. 6, м. Суми, 40025, код ЄДРПОУ 44360724)

до відповідача: Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253)

третя особа: Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 45068823)

про стягнення 208956 грн 89 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 208956 грн 89 коп., в тому числі 184816 грн 90 коп. боргу, 6515 грн 44 коп. пені, 5355 грн 16 коп. 3 % річних, 12269 грн 39 коп. інфляційних втрат. Також, позивач просить суд стягнути судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61, вул. Іллінська, буд. 12/2. Позивач надавав відповідачу протягом жовтня 2024 квітня 2025 послуги з постачання теплової енергії за вказаними адресами, які відповідач не оплатив.

Відповідач визнає позов частково, а саме у частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних за надані послуги за адресами: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 та вул. Іллінська, буд. 12/2. При цьому, заперечує проти стягнення пені за надані послуги за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 у зв`язку із пропуском позовної давності. За адресою м. Суми, вул. Іллінська, буд. 12/2 визнає пеню у розмірі 67,81 грн за період з 02.09.2025 по 19.08.2026, а у стягненні пені у розмірі 217,39 грн просить відмовити у зв`язку із пропуском позовної давності.

Позов у частині стягнення заборгованості за надані позивачем послуги за адресою: м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 не визнає, так як згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 494260805 від 16.09.2026 нежитлове приміщення площею 124,5 кв.м. за адресою м. Суми вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 є власністю територіальної громади міста Суми та за цільовим призначенням відноситься до захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 68008.

Рішенням Сумської міської ради від 26.07.2023р. № 3944-МР «Про балансовий облік захисних споруд цивільного захисту» було визначено передати захисну споруду цивільного захисту № 68008 за адресою м. Суми вул. Ярослава Мудрого, буд. 61, що перебуває у комунальній власності Сумської міської ТГ, на балансовий облік Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради. На виконання рішення ради складено Акт приймання передачі основних засобів від 10.12.2024р., яким оформлено передачу захисної споруди на балансовий облік Департаменту інфраструктури міста СМР. Балансовий облік передбачає бюджетне фінансування витрат на утримання захисної споруди. За правовою природою балансовий облік майна є правом володіння чужим майном, яке відповідно до пункту 1 частини 1 статті 395 ЦК України є речовим правом.

Таким чином, Департамент інфраструктури міста СМР з грудня 2024р. по теперішній час є володільцем (балансоутримувачем) захисної споруди цивільного захисту № 68008 за адресою: м. Суми вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 та, відповідно, належним відповідачем по справі, оскільки саме цей орган несе витрати на утримання захисної споруди, у тому числі витрати за послугу з постачання теплової енергії.

Рух справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.09.2026 у справі №920/1157/26 позовну заяву від 15.09.2026 (вх №4256 від 15.09.2026) було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

17.09.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №4828 від 17.09.2026) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.09.2026 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.09.2026 було залучено до участі у справі як третю особу - Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 45068823).

25.09.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№5005 від 25.09.2026).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ТОВ «Котельня північного промислового вузла» (далі - Позивач) є виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування будинків, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61, вул. Іллінська, буд. 12/2 на підставі рішень Виконавчого комітету Сумської міської ради № 627 від 20.10.2021 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 31.03.2021 № 161 «Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення», Розпорядженням Сумської міської військової адміністрації № 22-ВКВА від 05.12.2023 «Про визначення виробників та виконавців комунальних послуг з централізованого водовідведення, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

06.11.2021 ТОВ «КППВ» розпочато надання послуг з постачання теплової енергії у межах території обслуговування, у тому числі, для потреб нежитлових приміщень вул. Засумська, буд. 16/5 опалювальною площею 19,29 кв. м, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 опалювальною площею 124,5 кв. м, вул. Іллінська, буд. 12/2 опалювальною площею 9,6 кв. м, власником якого є Сумська міська рада (далі - Відповідач).

Послуги з постачання теплової енергії здійснюються на підставі публічного договору (Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021), який згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги було публічно доведено до відома усіх споживачів шляхом оприлюднення на офіційному сайті ТОВ Котельня північного промислового вузла.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу та температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 7 договору).

Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пунктом 30 договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., №71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Згідно з п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 договору встановлено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п. 38 договору).

Відповідно до п. 41 договору споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором. Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, 52 договору).

Позивач зазначає, що станом на серпень 2026 року у відповідача наявна заборгованість за спожиту теплову енергію перед позивачем у розмірі 184 816,90 грн., з них: по приміщенню за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 7971,99 грн.; по приміщенню за адресою: м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 168742,29 грн.; по приміщенню за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, буд. 12/2 8102,62 грн.

Позивач звертався до відповідача із листами (вимогами) про погашення заборгованості, однак відповідач борг не погасив. Тому, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Законодавство, що підлягає застосуванню. Висновки суду.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною шостою статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі -Закон).

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 Закону).

До комунальних послуг належать, в тому числі послуги постачання теплової енергії (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово- комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

За приписами ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п. 38 Договору).

Відповідно до п. 41 Договору споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, 52 Договору).

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Притягнення до відповідальності сторони за договором є наслідком порушення нею покладених договірних зобов`язань (прострочення їх виконання).

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим рахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 45 Договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5.

Позивач просить стягнути 7971,99 грн основного боргу за період жовтень 2024 липень 2026, 1148,86 грн інфляційних втрат, 416,70 грн 3% річних, 506,98 грн пені за період з 03.12.2024 по 19.08.2026.

Матеріалами справи підтверджується факт знаходження зазначеного приміщення у комунальній власності Сумської міської територіальної громади 02.03.2025, факт надання послуг з постачання теплової енергії позивачем (довідки про розподіл теплової енергії у будинку, рахунки, акти прийому-передачі).

Розрахунок вартості наданих послуг по нежитловому приміщенню за адресою м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5 виконаний позивачем відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, з урахуванням опалювальної площі приміщення, діючого тарифу, що підтверджується довідками про розподіл теплової енергії у будинку за жовтень 2024 - 02.03.2025 року.

Відповідач визнає основну заборгованість, інфляційні збитки та 3% річних та вважає, що сплив строк позовної давності по стягненню пені.

Доказів сплати основної заборгованості відповідачем не подано, тому суд вважає обгрунтованими вимоги у частині стягнення 7971,99 грн боргу.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені (а.с.140-143), розрахунок є арифметично вірним, здійснено відповідно до умов індивідуального договору.

Щодо пропуску позивачем строку позовної давності по зверненню з вимогами про стягнення пені суд зазначає наступне:

Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

04.09.2025 набрав чинності Закон від 14.05.2025 №4434-ІХ, яким виключено п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, перебіг строку позовної давності поновлено з 04.09.2025.

Відповідно до ст. 258 ЦК України строк позовної давності про стягнення пені встановлено в один рік.

Крім цього, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання пені за увесь час прострочення (п. 45 індивідуального договору), тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення пені виникає за кожен місяць порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

За таких обставин звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені за загальний період з 03.12.2024 по 19.08.2026 є обгрунтованим, а вимоги у частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, буд. 12/2.

Позивач просить стягнути 8102,62 грн основного боргу за період жовтень 2024 травень 2026, 642,23 грн інфляційних втрат, 234,42 грн 3% річних, 285,20 грн пені за період з 01.08.2024 по 19.08.2026.

Матеріалами справи підтверджується факт знаходження зазначеного приміщення у комунальній власності Сумської міської територіальної громади, факт надання послуг з постачання теплової енергії (акт готовності вузла обліку до експлуатації, довідки про розподіл теплової енергії, рахунки, акти прийому-передачі).

Нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, буд. 12/2 обладнане вузлом комерційного обліку, що підтверджується актом комерційної готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації № 44м від 01.01.2022.

Розрахунок вартості наданих послуг виконаний позивачем з урахуванням показань вузла комерційного обліку теплової енергії в будинку та звітів про коригування показників приладів обліку, з урахуванням опалювальної площі приміщення, діючого тарифу, що підтверджується довідками про розподіл теплової енергії у будинку за жовтень 2024 - квітень 2026 року.

Відповідач визнає основну заборгованість, інфляційні втрати та 3% річних, вважає, що сплив строк позовної давності по стягненню пені у розмірі 217,39 грн (за період до 02.09.2025), але визнає пеню в сумі 67,81 грн.

Судом перевірено розрахунок штрафних санкцій (а.с.144-154), розрахунок є арифметично вірним, здійснено відповідно до умов індивідуального договору.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача щодо пропуску строку позовної давності з вищевикладених мотивів.

Тому вимоги у частині стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані послуги за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 12/2, є обгрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61.

Як зазначалось судом, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон).

Згідно зі ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №494260805 від 16.09.2026 нежитлове приміщення площею 124,5 кв.м. за адресою м. Суми вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 є власністю територіальної громади міста Суми та за цільовим призначенням відноситься до захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 68008.

Рішенням Сумської міської ради від 26.07.2023р. № 3944-МР «Про балансовий облік захисних споруд цивільного захисту» було визначено передати захисну споруду цивільного захисту № 68008 за адресою м. Суми вул. Ярослава Мудрого, буд. 61, що перебуває у комунальній власності Сумської міської ТГ, на балансовий облік Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради. На виконання рішення ради складено Акт приймання передачі основних засобів від 10.12.2024р., яким оформлено передачу захисної споруди на балансовий облік Департаменту інфраструктури міста СМР. Балансовий облік передбачає бюджетне фінансування витрат на утримання захисної споруди. За правовою природою балансовий облік майна є правом володіння чужим майном, яке відповідно до пункту 1 частини 1 статті 395 ЦК України є речовим правом.

Таким чином, Департамент інфраструктури міста СМР з грудня 2024р. по теперішній час є володільцем (балансоутримувачем) захисної споруди цивільного захисту № 68008 за адресою: м. Суми вул. Ярослава Мудрого, буд. 61 та, відповідно, належним відповідачем по справі, оскільки саме цей орган несе витрати на утримання захисної споруди, у тому числі витрати за послугу з постачання теплової енергії.

Також у відповідь позивача на вимогу про оплату заборгованості від 15.05.2026 №522 (а.с.131) Департамент комунального майна Сумської міської ради повідомив позивач, що нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, 61 площею 124,5 м.кв.) знаходиться на балансі Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, відповідно до акту приймання-передачі основних засобів від 10.12.2024 № 45/12/24. Для вирішення питання щодо сплати послуг з постачання теплової енергії з травня 2025 року по березень 2026 року рекомендуємо звернутися до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (а.с.132).

Тому, задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення основної заборгованості з відповідача за період жовтень листопад 2024 у розмірі 18590,59 грн (послуги з постачання теплової енергії), липень листопад 2024 у розмірі 99,25 грн (абонентське обслуговування ТЕ).

Позивачем подано розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені (а.с.155-165).

Суд задовольняє вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період з 03.09.2024 по 19.08.2026 на суму заборгованості 19,85 грн, з 01.10.2024 по 19.08.2026 на суму заборгованості 19,85 грн, з 01.11.2024 по 19.08.2026 на суму заборгованості 19,85 грн у загальному розмірі 12,09 грн.

Щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню вимога в частині стягнення нарахованих 3% річних на заборгованість 59,55 грн (періоди 1,2,3) за загальний період з 03.09.2024 по 19.08.2026 у загальному розмірі 3,36 грн.

Щодо стягнення пені суд задовольняє вимоги в частині стягнення пені, нарахованої на заборгованість 59,55 грн (періоди 1,2,3) за загальний період з 03.09.2024 по 19.08.2026 у загальному розмірі 4,09 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача:

- по нежитловому приміщенню за адресою: м. Суми, вул. Засумська, буд. 16/5: 7971,99 грн основний борг, 1148,86 грн інфляційні втрати, 416,70 грн 3% річних, 506,98 пеня;

- по нежитловому приміщенню за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, буд. 12/2: 8102,62 грн основний борг, 642,23 грн інфляційні втрати, 234,42 грн 3% річних, 285,20 пеня;

- по нежитловому приміщенню за адресою: м. Суми, вул. Ярослава Мудрого, 61: 18689,84 грн основний борг, 12,09 грн інфляційні втрати, 3,36 грн 3% річних, 4,09 пеня.

Всього: 34 764,45 грн основного боргу, 1803,18 грн - інфляційних втрат, 654,48 грн 3% річних, 796,27 грн пені.

У позові в частині стягнення 150 052,45 грн основного боргу, 5719,17 грн пені, 4700,68 грн 3% річних, 10466,21 грн - інфляційних втрат суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 грн 41 коп. покладаються на відповідача; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2177 грн 99 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» до Сумської міської ради, третя особа - Управління комунального майна Сумської міської ради про стягнення 208956 грн 89 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (вул. Ковпака, 6, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44360724) 34764 грн 45 коп. основного боргу, 1803 грн 18 коп. інфляційних втрат, 654 грн 48 коп. - 3% річних, 796 грн 27 коп. пені, 484 грн 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові у частині стягнення 150 052,45 грн основного боргу, 5719,17 грн пені, 4700,68 грн 3% річних, 10466,21 грн - інфляційних втрат відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2177 грн 99 коп. покласти на позивача.

5. Видати наказ в електронній формі після набрання рішенням законної сили. Для видачі наказу у паперовій формі, стягувачу звернутись до суду з окремою заявою.

6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 21.10.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко