Court ruling № 140790822, 21.10.2026, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 жовтня 2026 рокуСправа № 912/2468/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., ознайомившись з матеріалами зустрічної позовної заяви фізичної особи - підприємця Васяновича Олександра Васильовича від 15.10.2026 у справі № 912/2468/26 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до фізичної особи - підприємця Васяновича Олександра Васильовича про стягнення 81 785,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до фізичної особи - підприємця Васяновича Олександра Васильовича про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування у розмірі 81 785,20 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 1207 від 21.11.2012 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою від 25.09.2026 суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.10.2026 відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця Васяновича Олександра Васильовича до ОКВП "Дніпро-Кіровоград" та визнати борг за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 81 785,20 гривень безпідставним та зобов`язати ОКВП "Дніпро-Кіровоград" списати цей борг з особового рахунку ФОП Васяновича Олександра Васильовича.

На обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач зазначає, що заборгованість сформована за його особовим рахунком умисно і безпідставно. Відповідач вважає, що позивачем не доведено належним чином розмірів (сум) виставлених надавачем комунальної послуги "централізоване водопостачання та водовідведення" рахунків за період травня 2025 року - червня 2026 року, як і не підтверджено виникнення в цей період та розподілу небалансу згідно з різницею показів вузла комерційного обліку та сумарних показів вузлів розподільного обліку, встановлених у квартирах багатоквартирного будинку 11 по вул. Привокзальній в м. Знам`янка. Відповідач указує, що позивач як надавач послуги максимально мав усунути або достовірно встановити, що показник комерційного лічильника відображає виключно обсяг використаної послуги, відрахування якої за показниками внутрішньоквартирних лічильників є достовірним, тобто споживачі квартир, які облаштовані лічильниками, використовують воду в межах показників вимірювання, відсутні зловживання поза обліку послуги. Відповідач наполягає, що облік, здійснюваний позивачем, є хибним і неналежним.

Розглядаючи питання щодо можливості прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина перша). Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга). Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (частина третя). Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частина четверта). До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина п`ята). Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина шоста). У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (частина сьома).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 також зазначила, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 1.380.2019.002610, від 24.06.2022 у справі № 922/4411/21.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №914/234/23 Верховний Суд, з урахуванням положень частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їхньої взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі №910/18778/20.

У постанові від 22.04.2021 у справі № 904/1583/20 Верховний Суд вказав, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути окремим засобом захисту у спірних правовідносинах, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше оцінити правовідносини сторін, а також оперативно, ефективно і остаточно вирішити господарський спір між сторонами.

Звертаючись до правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, Верховний Суд акцентував, що згідно з положеннями частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови як взаємопов`язаності позовів, так і доцільності їх спільного розгляду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Взаємопов`язаність первісного і зустрічного позовів може виявлятися, зокрема, у такому: а) спільний розгляд цих позовів сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (за наявності прямого чи опосередкованого зв`язку таких вимог, який підлягає оцінці судом) відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20).

Характер зустрічних позовних вимог у справі № 912/2468/26 і їх обґрунтування свідчать про те, що зустрічний позов дублює захисну позицію відзиву і не має самостійного предмету спору.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що вимоги про визнання боргу відсутнім/незаконним/безпідставним або ж зобов`язання списати борг не є ефективним способом захисту прав особи, яка заперечує проти нарахованої заборгованості.

У справі, що розглядається, наявність чи відсутність боргу - це предмет доказування у первісному позові. Заперечення проти вимог позивача мають викладатися у відзиві на позовну заяву.

Суд зазначає, що рішення суду про визнання боргу безпідставним не створить нових прав чи обов`язків, а лише констатуватиме факт, який суд і так зобов`язаний перевірити, розглядаючи первісний позов.

У постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц Верховний Суд вказав, що якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Верховний Суд неодноразово, зокрема і у справах з оскарження заборгованості за комунальні послуги, висловлювався про те, що списання боргу є внутрішнім бухгалтерським лінійним процесом підприємства.

Вимога про списання боргу повністю поглинається розглядом первісного позову, вона не є самостійним способом захисту прав, оскільки спрямована на фіксацію відсутності обов`язку, що вже є предметом дослідження за первісним позовом. У разі якщо в межах розгляду первісного позову наявність боргу не буде доведена, захист прав відповідача повністю забезпечується відмовою в первісному позові.

За такого, спільний розгляд первісного і зустрічного позовів не є доцільним і не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки вони (первісний і зустрічний позови) мають однаковий предмет доказування (існування чи відсутність заборгованості відповідача перед позивачем).

Також зустрічний позов не має взаємозв`язку з первісним позовом. Зокрема, зустрічний позов має бути спрямований до зарахування зустрічних вимог або іншим чином виключати задоволення первісного позову, тоді як вимога відповідача, заявлена в зустрічному позові, повторює тезу про незгоду з боргом, тобто про незгоду з вимогами первісного позову.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов переконання, що вимоги відповідача за своїм змістом є запереченнями проти первісного позову, не складають самостійного предмету спору та мають бути подані у формі відзиву (стаття 165 ГПК України).

Суд зазначає, що 15-денний строк для подання відзиву не закінчився і триває до 05.11.2026 (включно), оскільки ухвала про відкриття провадження у справі вручена представнику відповідача 21.10.2026 її доставленням в електронний кабінет.

На підставі вищенаведеного в сукупності, зустрічну позовну заяву належить повернути на підставі частини шостої статті 180 ГПК України.

З урахуванням надходження зустрічної позовної заяви через підсистему "Електронний суд", суд фізично не повертає такі матеріали.

Судовий збір, сплачений відповідачем за подання зустрічної позовної заяви, може бути повернутий йому з державного бюджету ухвалою суду за письмовим клопотанням відповідача (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись статтями 165, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву фізичної особи - підприємця Васяновича Олександра Васильовича від 15.10.2026 - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.

Копію ухвали надіслати позивачу і представнику відповідача адвокату Перемот Оксані Григорівні до електронних кабінетів.

Ухвалу підписано 21.10.2026.

Суддя

Б.М. Кузьміна