YouControl is a service for checking your contractors. A complete company profile is available in individual plans.

Home page /

Catalog of court decisions of Ukraine

/

Courts Kyiv City

/

Commercial Court of Kyiv

Court ruling № 140790632, 21.10.2026, Commercial Court of Kyiv

Approval Date

21.10.2026

Case No.

910/11294/23 (910/13374/26)

Document №

140790632

Form of court proceedings

Economic

Companies listed in the text of the court document

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/11294/23 (910/13374/26)Суддя Господарського суду міста Києва Івченко А.М., розглянувши в порядку письмового провадження (без виклику учасників) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 50; ідентифікаційний код 41806789) про забезпечення позову до подання позовної заяви, особи, які можуть отримати статус учасника справи: Акціонерне товариство "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58; ідентифікаційний код 39849797), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; ідентифікаційний код 21708016), Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; ідентифікаційний код 23697280),

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11294/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін", яке знаходиться на стадії розпорядження майном боржника.

В межах такої справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Толкфін" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно якої просить до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі про витребування майна із незаконного володіння Акціонерного товариства "РВС Банк" заборонити особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі", вчинення будь-яких дій, направлених на організацію та/або проведення 22.10.2026 та 23.10.2026, а також в інші дати "англійського" аукціону з продажу наступних лотів:

- №G23N028430, що складається із земельної ділянки площею 0,0710 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0382, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955461232212;

- №G23N028432, що складається із земельної ділянки площею 0,1675 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0384, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955219432212;

- № G23N028431, що складається із земельної ділянки площею 0,1274 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0383, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955242132212;

- № G23N028433, що складається із земельної ділянки площею 0,3767 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0385, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955203132212;

- № G23N028429, що складається із земельної ділянки площею 0,0073 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0381, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955577332212;

- № G23N028424, що складається із земельної ділянки площею 0,0508 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0151, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2957108232212;

- № G23N028425, що складається із земельної ділянки площею 0,0838 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0152, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2957121132212;

- № G23N028423, що складається із земельної ділянки площею 0,2468 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0150, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2957094932212;

- № G23N028426, що складається із земельної ділянки площею 0,1340 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0153, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2957133532212;

- № G23N028427, що складається із земельної ділянки площею 0,2347 га, кадастровий номер 3221286400:02:009:0154, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2957145632212.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Толкфін" вказує на те, що має намір звернутися з позовом, спрямованим на витребування із незаконного володіння АТ "РВС Банк" відповідних земельних ділянок, майнові права на які було набуто ТОВ "Толкфін" згідно укладеного 17.09.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ "Толкфін" договору купівлі-продажу майнових прав.

Відповідні права на спірні земельні ділянки було набуто ОСОБА_1 за наслідками перемоги на електронному аукціоні з продажу арештованого майна, проведеного 09.12.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Трофименком М.М. в межах виконавчого провадження №60143836 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2013 по справі №761/4355/13-ц.

В той же час, стало відомо, що на підставі рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження умов продажу від 17.09.2026 № 203/26 та від 16.09.2026 № 199/26 на електронній торговій системі для продажу та передачі в оренду державного, комунального та іншого майна через публічні онлайн-аукціони (https://prozorro.sale/) виставленні на продаж спірні земельні ділянки як власність АТ "РВС Банк" з датами проведення аукціонів 22.10.2026 та 23.10.2026.

Однак, правових підстав для набуття АТ "РВС Банк" будь-яких прав на спірні земельні ділянки не існувало.

Тобто має місце організації продажу майна, власником якого АТ "РВС Банк" не є, у зв`язку з чим заявник і просить вжити відповідні заходи забезпечення позову до його подачі, оскільки проведення відповідних аукціонів і відчуження такого майна за час розгляду справи про його витребування може в послідуючому суттєву утруднити виконання судового рішення або ж взагалі нівелювати можливість відновлення прав власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом спору; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

В даному випадку предметом майбутнього позову є витребування на користь позивача спірних земельних ділянок.

Позивач описує, що його правопопередник за наслідками електронного аукціону, проведеного ще в 2019 році, став власником спірних земельних ділянок, однак в наступному відбулась незаконна реєстрації прав власності на них за АТ "РВС Банк". Незаконність відповідних дій є наразі предметом вирішення Броварським міськрайонним судом Київської області спору у справі №361/9103/24-ц.

В той же час, АТ "РВС Банк" наразі перебуває в процедурі ліквідації і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вчиняються дії, спрямовані на організацію реалізації таких земельних ділянок під виглядом активів банку.

Відтак, виходячи із матеріально-правової природи процедури продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) та наслідків її позитивного проведення (визначення переможця) (з урахуванням її визначення в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/6939/20), слід констатувати, що з метою повного та всебічного вирішення спору у даній справі суду слід буде надати відповідь на питання: хто є власником спірного майна до моменту введення тимчасової адміністрації до банку (чи дійсно власником майна є банк).

Отже, фактичне вирішення спору у даній справі полягає у встановленні особи, яка є власником спірних земельних ділянок (банк чи позивач з його правопопередником).

Одночасно з цим матеріалами поданої заяви про забезпечення позову підтверджується, що станом на сьогоднішній день відповідачем вчиняються дії, направлені на подальший пошук покупців (продаж) таких активів, зокрема, шляхом призначення на підставі рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2026 № 203/26 та від 16.09.2026 № 199/26 проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу у складі лотів №G23N028430; №G23N028432; №G23N028431; №G23N028433; №G23N028429; №G23N028424; №G23N028425; №G23N028423; №G23N028426; №G23N028427 спірних земельних ділянок.

Тобто існує обґрунтована ймовірність того, що за час вирішення даного спору та проведення наразі призначених торгів банк продасть земельні ділянки іншим особам, створить передумови для реєстрації предмету спору за третіми особами, що не тільки вплине на зміну складу учасників господарського спору, а й утруднить витребування майна, адже майбутні покупці будуть посилатися на добросовісність набуття майна з прилюдних торгів.

Наведене може як ускладнити захист позивачем своїх порушених прав в обраний спосіб, адже за час розгляду справи спірні активи вже можуть бути обтяжені майновими правами нового визначеного покупця за наслідками сплати ним гарантійного внеску та визнання його переможцем, так і нівелювати в цілому можливість відновлення позивачем своїх порушених прав, адже виходячи із чинної на сьогоднішній день практики неможливим є витребування майна від особи, яка їх придбала з прилюдних торгів на користь особи, в якої існували майнові права на набуття такого майна у свою власність, що виникли до проведення відповідних торгів.

З іншого боку такі обставини (проведення нових торгів за час вирішення даного спору) можуть зумовити порушення прав інших осіб, які не є учасниками даного спору, адже не виключено, що існуватиме новий покупець, який за наслідками сплати гарантійного внеску породжуватиме в останнього правові очікування щодо набуття у свою власність спірних активів, однак за фізичної неможливості їх реалізації з огляду витребування таких активів на користь позивача (його право попередника) у даній справі.

З огляду на викладене, можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення як їх прав, так і прав інших осіб, які не є учасниками даної справи, знаходиться в прямій залежності, в першу чергу, від незмінності спірних правовідносин та їх суб`єктного складу, що буде нівельовано реалізацією спірних активів за час розгляду даного спору.

Суд вважає цілком обґрунтованим твердження позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову в межах даного спору з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення його порушених прав в обраний ним спосіб, яке до того ж, буде направлено на попередження можливих порушень прав осіб, що не є учасниками даної справи.

Досліджуючи при цьому можливість застосування обраного заявником способу забезпечення його позову з урахуванням висловлених відповідачем 1 та третьою особою заперечень, які зводяться до посилань на встановлену в положеннях ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборону вжиття таких заходів, суд відзначає наступне.

По-перше, на сьогоднішній день існує різна практика Верховного Суду щодо можливості забезпечення позову, в рамках правовідносин, пов`язаних із реалізацією майна банку, який виводиться із ринку, шляхом встановлення заборони особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів) вчиняти дії щодо проведення таких торгів (аукціонів), що підтверджується в т.ч. відповідними посиланням учасників: позивача - на позитивну для нього позицію Верховного Суду; відповідачів та третьої особи - відповідно, негативну для визначеного заявником способу практику.

Зокрема, існує постанова Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №924/478/18, якою підтверджено законність ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову у наведений спосіб (стосувався майна ПАТ "Дельта Банк", який виводиться з ринку), а ухвалою Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 910/13501/17 було вжито аналогічні заходи забезпечення позову у подібних відносинах.

По-друге, ключовим у положеннях ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є визначення об`єкту цивільних прав щодо яких заборонено накладати арешт - "майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується".

У даній справі, визначення особи, яка є власником спірного майна, є предметом спору, а відповідь на це питання буде надана судом за наслідком вирішення спору лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

Застосування ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України на стадії вирішення заходів до забезпечення позову, свідчитиме про вирішення цього питання до розгляду справи по суті, що є недопустимим.

У цій ситуації суд покликається на правову позицію Верховного Суду щодо обов`язку попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду, встановлений ч. 5 ст. 390 ЦК України, поширюється лише на випадки подання позову про витребування майна в добросовісного набувача, яка передбачена Законом України від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ.

У вказаній категорії спорів, обов`язок прокурора внести кошти на депозит обумовлений добросовісністю власника, до якого заявлено вимогу про витребування майна, а суди зобов`язували внести такі кошти на депозит при відкритті провадження у справі.

Постановою Верховного Суду від 01.12.2025 у справі №354/419/25 зазначено, що питання про добросовісність / недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє в задоволенні позову на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду. Тобто питання про добросовісність / недобросовісність набувача може бути вирішене судом лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а тому залишення позову без розгляду з підстав невнесення вартості майна на депозитний рахунок суду є неправомірним, якщо позивач обґрунтовує свої вимоги саме недобросовісністю набувача. З огляду на викладене Верховний Суд виснував, що суди зробили неправильний висновок про залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим скасував ухваленні у справі судові рішення та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аналогічний підхід, суд застосовує до поширення ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України до арешту майна, у разі коли визначення власника майна входить у предмет спору.

Отже, суд не може презюмувати обставину (належність власності на спірне майно за банком), оскільки відповідь на це питання буде надана судом за наслідками вирішення спору лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

По-третє, ухвалою Броварського міськрайонного суду міста Київської області від 19.09.2024 у справі №361/9103/24-ц було, зокрема, накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Тобто, спірне майно вже обтяжене судовим арештом, а дії відповідачів по виставленню цього майна на торги через площадку Prozorro здійснюються всупереч судової заборони.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено одним із основних засад судочинства - обов`язковість судового рішення.

Заявник звернувся із листами до Фонду та АТ "Прозорро.продажі" з проханням зняти арештовані судом лоти з продажу, проте відомості про заплановані торги досі містяться на сайті торгової площадки.

Вчинення дій з продажу спірних земельних ділянок незважаючи на встановлені судом арешти свідчить про недостатність вжитих судом заходів для збереження статусу кво та потребі у додатковій забороні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Відтак, звернення позивача з даною заявою направлено саме на підтвердження існування у такої особи дійсного наміру отримати ефективний захист своїх порушених прав.

При цьому, той факт, що в межах спірних правовідносин вже вживались заходи забезпечення у вигляді арешту спірних земельних ділянок, які є чинними проте не заважають відповідачу продовжувати реалізацію цього майна, підсилюють впевненість суду у необхідності встановлення заходів, які б заборонили будь-які можливості реалізації цього майна до вирішення спору по суті.

Тому, за наведених в своїй сукупності обставин перебігу спірних правовідносин, неухильно дотримуючись принципів правової визначеності, належного урядування, верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, з метою забезпечення права позивача на ефективність судового захисту, суд не вбачає правових підстав для висновку про те, що вжиття в межах даної справи заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб буде суперечити положенням ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 ч. 2 ст. 46, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чи іншим чином порушувати права та інтересів учасників даної справи.

Навпроти, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо права на спірні земельні ділянки, в той час, як можливість збереження інтересів всіх учасників такого спору та попередження можливого порушення прав інших осіб знаходиться в прямій залежності в першу чергу від незмінності спірних правовідносин та їх суб`єктного складу, що буде нівельовано повторною реалізацією спірних активів.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову визначеним в ній способом.

Питання вжиття зустрічних заходів забезпечення позову учасниками справи не ставилось, а тому судом не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Толкфін" до Акціонерного товариства "РВС Банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про витребування майна із незаконного володіння заборонити особам, які здійснюють організацію та проведення відкритих торгів (аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи ProZorro.Продажі, Акціонерному товариству "Прозорро.Продажі" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22; ідентифікаційний код: 42068925), вчинення будь-яких дій, направлених на організацію та/або проведення 22.10.2026 та 23.10.2026, а також в інші дати "англійського" аукціону з продажу наступних лотів:

- № G23N028430, що складається із земельної ділянки площею 0,0710 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0382, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955461232212;

- № G23N028432, що складається із земельної ділянки площею 0,1675 га, кадастровий номер 3221286400:02:001:0384, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Погреби. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2955219432212;