Єдиний державний реєстр судових рішень
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1475/26
Провадження № 2/542/925/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
20.07.2026 року до суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з позовом до ОСОБА_1 , просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24330 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 26.12.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) №26.12.2025-100002563, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 168 днів. Дата повернення кредиту 11.06.2026. Продовження (логація, пролонгація) строку кредитування не передбачена. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
02.01.2026 року, 05.01.2026 року, 06.01.2026 року між кредитодавцем та позичальником було укладено додаткові договори, за якими сторони домовились збільшити суму кредиту до 4000 грн., 6000 грн. та 7000 грн. відповідно.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 24330 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту - 7000,00 грн, по процентам - 8930 грн, комісії (за надання кредиту) 350 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 1050 грн, відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України 7000 грн.
Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24330 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 24.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 62).
Представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 64, 69), в позовній заяві просив справу розглядати без його участі (а.с. 12).
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с. 65-66, 70-71) та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2026 року встановлено заочний розгляд справи.
За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 26.12.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №26.12.2025-100002563, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 168 днів. Дата повернення кредиту 11.06.2026 року. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а.с. 21-28).
02.01.2026 року, 05.01.2026 року та 06.01.2026 року між сторонами були укладені додаткові договори, якими розмір кредиту збільшено до 4000 грн., 6000 грн. та 7000 грн. (а.с.28-31, 32-35, 35 на звороті 38).
Як вбачається з листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 року, було успішно перераховано кошти 26.12.2025 на суму 3000 грн., 02.01.2026 на суму 1000 грн., 05.01.2026 на суму 2000 грн., 06.01.2026 на суму 1000 грн. на картку НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту та за додатковими договорами до кредитного договору №26.12.2025-100002563 (а.с. 17, 18, 19, 20).
Відповідно до п.10.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) вбачається, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року (а.с.21-24).
Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 26.12.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції було підтверджено укладення кредитного договору на вищенаведених умовах (а.с. 21-26).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
Так, відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.
Вказаний кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідач має заборгованість за кредитним договором №26.12.2025-100002563 від 26.12.2025 року в сумі 24330 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7000 грн., по процентам 8930 грн., комісії за надання кредиту 350 грн., комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1050 грн., відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України 7000 грн.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
Так в даному випадку матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором №26.12.2025-100002563 від 26.12.2025 року та додатковими договорами з ТОВ «Споживчий центр» в загальній сумі 7000 грн.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування в повному обсязі.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) по вищевказаному договору, підлягають задоволенню.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов договору №26.12.2025-100002563 від 26.12.2025 року сторонами погоджено строк кредитування терміном 168 днів, процентні ставки 1,00% та 0,5% (а.с. 21 - 28).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що саме за наведеними відсотковими ставками та в межах строку кредитування розраховано заборгованість ОСОБА_1 за відсотками (а.с.39-41).
Також, за умовами заявки (а.с.24), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) (а.с.25-26), сторонами погоджено нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача й суму заборгованості за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України в сумі 7000 грн.
З наданого розрахунку заборгованості (а.с.39-41) вбачається, що таке нарахування за ст.625 ЦК України було здійснено за період 09.01.2026-16.03.2026, тобто в межах строку кредитування, що суперечить ст.625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за простроченння виконання грошового зобов`язання, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.
Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлано, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
При цьому, в наданому розрахунку заборгованості (а.с.39-41) зазначено, що заборгованість за відсотками відповідно до ст.625 ЦК України нарахована за період: 09.01.2026-16.03.2026, тобто в період дії в Україні воєнного стану.
Отже, позивачем не враховано вищевказаних положень ст.625 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування» і перехідних положень ЦК України та безпідставно нараховано відсотки відповідно до ст.625 ЦК України, а тому така вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача відсотків відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 7000 грн. задоволенню не підлягає.
Таким чином, у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідач має заборгованість за договором №26.12.2025-100002563 від 26.12.2025 року в розмірі 17330 грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 7000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 8930 грн, 350 грн. - комісія, пов`язана з наданням кредиту, 1050 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості, яка й підлягає стягненню з нього на користь позивача.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 71,23% з розрахунку: 17330 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100%: 24330 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 71,23% (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1896,43 грн. з розрахунку: 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 71,23% (відсоток задоволених позовних вимог).
Крім того, позивачем заявлено про стягнення витрат на поштову відправку документів відповідачу в розмірі 145,38 грн.
Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина друга статті 140 ЦПК України).
Відповідно до квитанції №2147270 від 09.07.2026 «Поштова служба «Е-Пост» позивачем понесено витрати на відправку копії позову з додатками для відповідача на загальну суму 145,38 грн (а.с.16).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволені частково, витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 145,38 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Та сума витрат на поштову відправку документів відповідачу, що підлягає стягненню з нього складає 103,55 грн. з розрахунку: 145,38 грн (сума витрат на відправку копії позову з додатками для відповідача) х 71,23% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №26.12.2025-100002563 від 26.12.2025 в розмірі 17330 (сімнадцять тисяч триста тридцять) грн. 00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 7000 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом 8930 грн., заборгованості за комісією за надання кредиту 350 грн., заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 1050 грн., а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1896 (одна тисяча вісімсот дев`яносто шість) грн. 43 коп. та витрати за відправку документів відповідачу у розмірі 103 (сто три) грн. 55 коп.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул.Саксаганського, буд.133А, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833;
відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 20 жовтня 2026 року.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва
The court decision No. 140787586, Novi Sanzhary District Court of Poltava Oblast was adopted on 20.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 542/1475/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: