Decision № 140785504, 20.10.2026, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа №752/19861/24

Провадження № 2/752/591/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ільніцької І.С.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації,

з участю прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва

про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) про позбавлення його батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третьої особи

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що після припинення спільного проживання відповідач із березня 2017 року не проживає з нею та дитиною, не бере участі у вихованні доньки, не цікавиться її здоров`ям, навчанням і повсякденним життям, не підтримує з нею стосунків та не надає належної матеріальної допомоги. За твердженням позивача, відповідач виїхав до Тульської області російської федерації, а всі обов`язки щодо утримання й виховання дитини фактично виконує вона та її сім`я.

Позивач зазначила, що донька проживає з нею та її чоловіком ОСОБА_4 , який бере участь у вихованні дитини. За словами позивача, дитина не пам`ятає біологічного батька та сприймає вітчима як батька. На підтвердження своїх вимог позивач посилалася, зокрема, на документи про народження дитини та шлюб, судові рішення щодо користування житловим приміщенням, документи про заборгованість зі сплати аліментів, висновок органу опіки та піклування, а також інші додані до позову матеріали.

Позивач просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки та стягнути з нього понесені судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався.

Службу у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Письмовий висновок органу опіки та піклування від 20.08.2026 № 100-13356 долучено до матеріалів справи. У висновку орган опіки дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу передано на розгляд судді Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєву С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.10.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач викликався до суду, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України з опублікуванням такого оголошення особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні 14.10.2026 суд заслухав учасників, які з`явилися, та дослідив письмові докази. Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення і проголошення на 20.10.2026.

Фактичні обставини справи

Із повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 убачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 18.02.2021 убачається, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі із ОСОБА_4 . Прізвище позивача після укладення шлюбу було змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Згідно з висновком органу опіки, дитина проживає з матір`ю та її сім`єю.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2017 у справі №752/13823/17 вирішено спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Цим рішенням шлюб між сторонами розірвано.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2021 у справі №752/5617/21 ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

У висновку органу опіки та піклування від 20.08.2026 № 100-13356 з посиланням на це рішення зазначено, що відповідач не проживав за вказаною адресою з березня 2017 року. Таким чином, рішення 2021 року стосувалося права користування житловим приміщенням, а відомості про непроживання за цією адресою суд враховує як обставину, що характеризує тривалість відсутності відповідача за місцем проживання сім`ї.

У висновку органу опіки та піклування від 20.08.2026 № 100-13356 зазначено, що умови проживання дитини обстежувалися 29.11.2024 та 19.06.2026. За викладеними у висновку результатами обстежень орган опіки вважав умови для проживання та виховання дитини належними.

У тому ж висновку відображено результати бесіди психолога з дитиною: зафіксовано, що дитина не пам`ятає біологічного батька та батьком вважає ОСОБА_4 , який бере участь у її вихованні.

У висновку органу опіки наведено відомості з характеристики, наданої на ученицю ліцею № 23 «Кадетський корпус імені Володимира Великого». За відомостями, викладеними у висновку, ОСОБА_3 навчається в цьому закладі з 2022 року та у 2025/2026 навчальному році була ученицею 6-А класу; мати й вітчим підтримують зв`язок із класним керівником та цікавляться навчанням дитини, а біологічний батько до закладу освіти не з`являвся та життям дитини під час освітнього процесу не цікавився.

Висновок органу опіки також містить інформацію щодо медичного обслуговування дитини, яку, як зазначено у висновку, отримано від КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Коцюбинської селищної ради. За цією інформацією, дитина обслуговується у відповідному закладі, декларацію про вибір лікаря-педіатра укладено за участю матері, а відомості про батька у наданій закладом інформації відсутні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , чоловік позивачки, пояснив суду, що ОСОБА_2 не спілкується з донькою ОСОБА_3 , не телефонує їй, не вітає зі святами та не дарує подарунків. За словами свідка, відповідач узагалі не підтримує з дитиною жодних контактів.

Позов містить посилання на розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.10.2022 у сумі 60 959,50 грн у виконавчому провадженні № 752/13836/17. Окремо у висновку органу опіки, із посиланням на довідку у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, наведено відомості про заборгованість ОСОБА_2 станом на 01.07.2026 у сумі 131 006,00 грн.

За результатами вивчення обставин справи орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу вимог і заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Першочергова увага в усіх діях щодо дітей приділяється якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів (стаття 3 Конвенції про права дитини). Найкращі інтереси дитини оцінюються з урахуванням її індивідуальних потреб, віку, стану здоров`я, розвитку, життєвого досвіду та сімейного оточення, а також думки дитини, якщо її вік і рівень розвитку дають змогу її висловити.

Згідно зі статтями 150 та 155 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечити здобуття нею освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину. Здійснення батьківських прав і виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності й не можуть суперечити її інтересам. Статті 12 та 15 Закону України «Про охорону дитинства» закріплюють відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини та її право на проживання в сім`ї і підтримання особистих стосунків з батьками, крім випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Ухилення може бути підставою для позбавлення батьківських прав за умови винної поведінки та свідомого нехтування батьківськими обов`язками; сам факт окремого проживання чи невиконання одного обов`язку без з`ясування причин не є достатнім. Перелік підстав, передбачених частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України, є вичерпним.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може виявлятися, зокрема, у відсутності піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовку до самостійного життя, необхідного харчування, медичного догляду або лікування, у відсутності спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, та інтересу до її внутрішнього світу. Такі обставини оцінюються окремо і в сукупності, з обов`язковим з`ясуванням винності поведінки батьків та причин невиконання ними обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є винятковим і крайнім заходом, який тягне істотні правові наслідки як для батька чи матері, так і для дитини. Тому суд має оцінити особу та поведінку батька, характер і тривалість його відсутності у житті дитини, причини невиконання обов`язків, можливість зміни поведінки та пропорційність такого заходу. За статтею 19 Сімейного кодексу України участь органу опіки та піклування є обов`язковою, однак його висновок не має для суду наперед установленої сили та оцінюється разом з іншими доказами.

Верховний Суд у постановах від 08.04.2020 у справі № 645/731/18 та від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 наголошував, що позбавлення батьківських прав є виключним заходом, застосування якого потребує встановлення винної поведінки; висновок органу опіки є доказом, а не обов`язковим для суду рішенням. У справі «Хант проти України» (заява № 31111/04, рішення від 07.12.2006) Європейський суд з прав людини підкреслив необхідність справедливої рівноваги між інтересами дитини та батьків і особливої уваги до найважливіших інтересів дитини. Верховний Суд у постанові від 17.07.2024 у справі № 755/8647/23 також зазначив, що тривале самоусунення від виховання та відсутність реальних дій для підтримання стосунків можуть свідчити про ухилення від батьківських обов`язків.

Належність умов проживання дитини з матір`ю сама собою не є підставою для позбавлення батька батьківських прав. Так само висловлене дитиною ставлення до вітчима та відсутність спогадів про біологічного батька не можуть самостійно визначати результат справи. Ці дані мають допоміжне значення для розуміння сімейного оточення дитини та оцінюються разом з іншими доказами, з урахуванням її найкращих інтересів та права зберігати особисті стосунки з обома батьками, якщо це не суперечить її інтересам.

У цій справі тривалість відсутності відповідача підтверджується не лише поясненнями позивача, свідка а й відомостями про його непроживання за попередньою адресою з березня 2017 року, наведеними у висновку органу опіки з посиланням на судове рішення, та відомостями характеристики навчального закладу про відсутність його участі в освітньому житті доньки. У тому ж висновку викладено інформацію закладу охорони здоров`я, за якою відомості про участь відповідача в медичному супроводі дитини відсутні. Суд оцінює наведені у висновку відомості у сукупності з іншими письмовими доказами.

Відомості про заборгованість зі сплати аліментів також не утворюють самостійної підстави для позбавлення батьківських прав, однак у сукупності з тривалою відсутністю участі у вихованні характеризують виконання відповідачем обов`язків щодо утримання дитини.

Сукупність установлених обставин - тривале непроживання відповідача з дитиною, відсутність документально відображеної участі у її навчанні та медичному супроводі, дані про несплату аліментів і висновок органу опіки - свідчить про тривале невиконання відповідачем обов`язків щодо виховання доньки.

З огляду на тривалий характер такої поведінки, вік дитини, її усталене сімейне оточення, висновок органу опіки та позицію прокурора суд доходить висновку, що в конкретних обставинах справи позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відповідає найкращим інтересам ОСОБА_3 і є пропорційним заходом.

За статтею 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання, але не звільняється від обов`язку утримувати дитину.

Судові витрати

Позивачка просила стягнути з відповідача понесені судові витрати. Платіжна інструкція від 28.08.2024 підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн. З огляду на задоволення позову та відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 150, 155, пунктом 2 частини першої статті 164, статтями 165, 166 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2026.

Суддя: С.О. Чекулаєв