Court ruling № 140784643, 16.10.2026, Stryi City and District Court of Lviv Oblast

Справа № 456/4/20

Провадження № 4-с/456/14/2026

УХВАЛА

іменем України

16 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Кулешник С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрий скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дмитрик Романи Орестівни,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою та просить зобов`язати державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дмитрик Р.О. зняти арешт з банківських рахунків, арешт з нерухомого майна та виключити з реєстру боржників. Покликається на те, що Стрийським міськрайонним судом Львівської області було видано наказ по справі № 456/4/20 від 18.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, який був поданий до державної виконавчої служби Стрийського районного управління юстиції. По даному виконавчому наказу було відкрито виконавче провадження ВП № 62562975. Стягнення з боржника проводилось із пенсії заявника, а також з отриманого доходу у ТОВ «Охоронна компанія «Єврогард», про що державним виконавцем було винесено постанову про здійснення відрахувань з доходів боржника ОСОБА_1 від 01.04.2025 року. Однак, 01.07.2025 року ОСОБА_1 отримав ряд постанов від 30.07.2025р., а саме: про накладання штрафу, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною, пневматичною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії відносно заявника ОСОБА_1 . Підставою для винесення вказаних постанов зазначено у зв`язку з тим, що у боржника утворилась заборгованість. Винесені державним виконавцем постанови були ОСОБА_1 оскаржені у Стрийському міськрайонному суді Львівської області (справа №456/4/20, провадження №4-с/456/16/2025). Згідно ухвали від 25.11.2025 суд визнав неправомірними дії старшого державного виконавця і скасував всі постанови винесені ОСОБА_4 . В подальшому заявником було виявлено, що державний виконавець Дмитрик Р.О. внесла ОСОБА_1 в Реєстр боржників, наклала арешт на банківські рахунки і нерухоме майно. Заявник ОСОБА_1 усно звернувся до ОСОБА_4 про надання йому роз`яснення, на яких законних підставах він перебуває у Реєстрі боржників і арештовані його банківські рахунки і нерухоме майно, на що державний виконавець відповіла, що нічого не арештовувала і в реєстр боржників не вносила, а тому він звернувся з даною скаргою до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, покликаючись на викладені в ній обставини та просив скаргу задоволити.

Старший державний виконавець Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дмитрик Р.О. в судовому засіданні скаргу заперечила та просила відмовити в її задоволенні за безпідставністю покликаючись на відзив, який було подано до суду. В обґрунтування відзиву покликається на те, що 14.07.2020 року у відділ надійшла заява ОСОБА_2 та виконавчий документ щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №456/4/20 від 10.07.2020 року виданого Стрийським міськрайонним суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. 14.07.2020 року в автоматизованій системі виконавчих проваджень державним виконавцем Данилишин Д.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №62562975. Дану постанову було винесено у відповідності до вимог ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження». Боржник ОСОБА_1 не звертався у відділ із заявами щодо питання перебування його в Єдиному реєстрі боржників. Боржник ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження 62562975 зобов`язаний надавати відомості державному виконавцю про зміну у доходах не пізніше наступного дня, однак жодного разу боржником не повідомлено про отримання інших доходів, чим укривав свої фактичні доходи у виді заробітної плати та обмежувався утриманням аліментів з пенсії за меншим граничним розміром встановлених рішенням суду. 01.04.2025 року винесено постанову про звернення стягнення із заробітної плати боржника в ТЗОВ «Євроград» та надіслано вимогу до бухгалтерії даного підприємства для встановлення розміру заробітної плати за попередній період. 22.07.2025 року стягувач ОСОБА_2 звернулась у відділ з питанням проведення перерахунку заборгованості по сплаті аліментів за весь період. За наявності заяви стягувача старшим державним виконавцем Дмитрик Р. 29.07.2025 року було здійснено повний розрахунок по сплаті аліментів та виявлено заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за чотири місяці. 26.11.2025 року старшим державним виконавцем Дмитрик Р. надіслано вимогу до ГУ ПФУ у Львівській області. За даними ГУ ПФУ у Львівській області встановлено, що ОСОБА_1 01.08.2025 року звернуся із заявою про отримання довідки щодо нарахованої пенсії та сплачених аліментів з пенсії за період з 03.01.2020 року, однак не зазначив, згідно якого саме виконавчого провадження. За вказаний період з ОСОБА_1 здійснювалася утримання та перерахування ГУПФУ Львівській області за двома виконавчими провадженнями, а саме: ВП №62562975 (Стрийський ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЛМУМЮУ з 01.10.2020 року і по даний час ) та ВП № 35814714 (Галицький ВДВС Львівського міського управління з 01.02.2013 року по 31.12.2023 року ), а тому довідка видана 15.08.2025 року ГУ ПФУ у Львівській області містила дані щомісячного сукупного розмір утриманих аліментів по двох ВП та в супровідному листі повідомлено ОСОБА_1 , що стягнення станом на серпень 2025 року здійснюється в межах одного виконавчого провадження за № 62565975.

Оскаржувана постанова від 31.07.2025 про арешт коштів боржника відома ОСОБА_1 від 10.12.2025 року, що підтверджується його заявою від 10.12.2025 року. 17.12.2025 року боржнику визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операцій за постановою про арешт коштів боржника від 31.07.2025 року. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану, або у разі скасування рішення суду чи повного погашення заборгованості (зокрема за аліментами) на підставі рішення чи постанови виконавця. Заборгованість боржником ОСОБА_1 не погашена, а тому відсутні підстави для припинення обтяження в частині виключення з Єдиного реєстру боржників.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 10.01.2020 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Данилишином Д.П. від 14.07.2020 року відкрито виконавче провадження при примусовому виконанні судового наказу №456/4/20 виданого 10.07.2020 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. ВП №62562975.

Відповідно до пункту 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.

Форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів визначено в пункті 4 розділу XVI додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. В усіх всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).

До випадків, коли арешт знімається за рішенням суду можна віднести обставини за яких виконавче провадження відсутнє (закінчене, знищене тощо), стягувач майнових претензій не має, а арешт майна боржника безпідставно триває довгий час.

Таку правову позицію сформував Верховний Суд упостанові від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17, а саме наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на даний час у Стрийському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України наявне виконавче провадження №62562975, яке відкрите на підставі виконавчого документа № 456/4/20, виданого 10.07.2020 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Матеріли справи не містять відомостей про повне виконання зобов`язання, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 259, 447-451 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дмитрик Романи Орестівни.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 20.10.2026 року.

Головуючий суддяС. С. Сас