Decision № 140784129, 20.10.2026, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5375/26

Провадження №: 2/332/4533/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сапунцова В.Д.,

за участі секретаря судового засідання Горбань Є.Г.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Арабаджи Вячеслава Івановича до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Попова К.Р., звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (надалі ПАТ «Запоріжсталь») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 70000,00 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначив, що має загальний стаж 27 років 05 місяців, з яких в шкідливих умовах в ПАТ «Запоріжсталь» - 24 роки 08 місяців.

З 06.03.2024 позивач не працює у ПАТ «Запоріжсталь». Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.12.2025 №18/76, виданого Університетською клінікою Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, йому встановлено професійні захворювання: «хронічний пиловий бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, бульозна емфізема легень, ЛН ІІ ст.(друга); хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з вираженим ступенем зниження слуху ІV ст.(четвертий ступень) за класифікацією Остапкович В.Є. та Пономарьової Н.І.».

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18.06.2026 (форма П-4) професійне захворювання позивача виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (24 років 08 місяців). Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту шум, хімічні фактори, тощо, фактичні показники яких значно перевищують нормативні.

Згідно пунктів 16, 17.1.6., 17.1.8., 17.1.10., 17.2.3., 17.2.4., Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 52/26/3241/В (рішення від 18.09.2026 р. № 52/26/3241/Р, складеному у КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ) ступінь втрати професійної працездатності Позивача внаслідок професійних захворювань складає 60 (шістдесят) %, та визнаний особою з інвалідністю 3 групи до 27.07.2027 року.

Позивач вважає встановленим безумовний причинний зв`язок між виникненням у нього професійних захворювань та, як наслідок цього, втратою працездатності на 60% з роботою на підприємстві відповідача. За таких обставин йому має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я, що він оцінює у 70 000,00 грн.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не надано доказів, підтверджуючих провину підприємства щодо виникнення у нього професійного захворювання, натомість, позивач був обізнаний про шкідливі фактори, присутні на його робочому місці, і він добровільно, без примусу погодився виконувати дорученому йому роботу. Також Позивачем не надана копія висновку лікарсько-експертної комісії. Окрім захворювань, які мають характер професійних, Позивачу також було встановлено ряд інших супутніх захворювань, які за своєю природою є такими, що не пов`язані з умовами праці на підприємстві Відповідача.

Надані позивачем докази є суперечливими між собою в частині основного діагнозу і такими, що не відповідають фактичним обставинам. Позивач не інформував Відповідача про погіршення стану його здоров`я, про перші прояви ранніх ознак професійного захворювання тощо. Якби такі повідомлення мали місце, Відповідач мав би змогу відреагувати на таку ситуацію та своєчасно вивести Позивача з-під дії шкідливих умов праці. Твердження позивача, що втрата здоров`я настала виключно з вини підприємства, є безпідставним, оскільки у позивача встановлено супутні хронічні хвороби. Відповідач вважає вимоги Позивача щодо сплати йому моральної шкоди такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України, а отже і такими, що не підлягають задоволенню, а сума моральної шкоди, яка заявлена Позивачем не відповідає засадам розумності та справедливості. Крім того представник відповідача просить врахувати складний фінансовий стан ПАТ «Запоріжсталь», який було завдано через удари по виробничим підрозділам підприємства.

Від представника позивача надійшло клопотання про надання виправленого Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №52/26/3241/В від 18.09.2026, в якому виправлено помилково зазначену причину інвалідності, а саме: зазначено вірно «професійне захворювання». Також представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме Медичний висновок ЛЕК від 01.12.2025 року №18/76, виданий Університетською клінікою НМУ ім. О.О. Богомольця.

Ухвалою судді від 31 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача адвокат Попова К.Р. надала заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Кривний В.Є. через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за відсутності Відповідача та його представника, за наявними матеріалами в справі. Заперечення проти позову викладені у відзиві на позовну заяву.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено та документально підтверджено, що ОСОБА_1 має загальний стаж 27 років 05 місяців, з яких в шкідливих умовах а ПАТ «Запоріжсталь» - 24 роки 08 місяців.06.03.2024 він звільнився з підприємства.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.12.2025 № 18/76, виданого Університетською клінікою Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання: хронічний пиловий бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, бульозна емфізема легень, ЛН ІІ ст. (друга)(j41.0), хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з вираженим ступенем зниження слуху (четвертий ступень) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18.06.2026 (форма П-4) професійне захворювання позивача виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (24 років 08 місяців). Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту) та перевищення їх показників по ГДК та ГДР. Пункт 9: Дата встановлення остаточного діагнозу за вказаними вище професійними захворюваннями 01.12.2025 року.

Згідно з п. 16, 17.1.6., 17.1.8., 17.1.10., 17.2.3., 17.2.4., Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за № 52/26/3241/В (рішення від 18.09.2026 р. № 52/26/3241/Р, складеному у КНП «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ) ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 внаслідок професійних захворювань складає 60 (шітдесят) %, та визнаний особою з інвалідністю 3 групи до 27.07.2027.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, затверджується КМУ.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 по справі № 1-9/2004, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

В ході розгляду справи встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає в тому, що ОСОБА_1 втратив професійну працездатність у загальному розмірі 60%. Після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, він повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, наявності на робочому місці відповідача шкідливих виробничих факторів, тих обставин, що професійне захворювання у ОСОБА_1 пов`язано із роботою в небезпечних і шкідливих умовах на підприємстві відповідача, і що таке захворювання завдало потерпілому моральної шкоди, фізичних і моральних страждань, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Посилання відповідача на те, що позивач був обізнаний про можливість впливу шкідливих факторів, самостійно та за власним бажанням прийняв рішення про необхідність працювати саме на такому робочому місці, на думку суду, не знімають відповідальності з відповідача за незабезпечення максимально безпечних умов праці та не позбавляють позивача права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за доцільне задовольнити позов, стягнувши з відповідача моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання, у розмірі 70 000,00 грн.

Щодо оподаткування моральної шкоди.

Відповідно п.п. 164.2.14 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю.

За текстом цього підпункту поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав. Обмеження розміру моральної шкоди для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб, що в певній частині нівелює рішення суду, щодо захисту таких прав.

Тому в рамках даної справи є вірним стягнення суми моральної шкоди без урахування утримання податку з доходів і зборів.

Подібний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 в рамках справи № 599/645/21.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з відповідною позовною заявою, адже приписами вказаної норми визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ціна позову в даній справі складає 70000,00 грн., відповідно 1 відсоток ціни позову становить 700,00 грн., що є меншим, ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору Отже, позивачеві необхідно б було сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені на 100% у розмірі 70000,00 грн.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, спричиненної внаслідок професійного захворювання - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в дохід держави судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

представник позивача: адвокат Попова Катерина Романівна, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ЄДРПОУ 00191230.

Суддя В.Д. Сапунцов