Decision № 140781613, 07.10.2026, Bolhrad District Court of Odesa Oblast

Approval Date
07.10.2026
Case No.
497/1083/26
Document №
140781613
Form of court proceedings
Civil
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine Єдиний державний реєстр судових рішень

07.10.2026

Справа № 497/1083/26

Провадження № 2/497/1231/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2026 року представник позивача Тертиця Т.В., яка діє на підставі довіреності №69 від 16.12.2025 року строком дії до 31.12.2026 року, звернулася до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №1313-4906 від 07.12.2023 року в сумі 60 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 07 грудня 2023 року між сторонами за допомогою вебсайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних системи позивача, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1313-4906, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. Кредитний договір, у відповідності до норм ч.1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С4611, для підписання кредитного договору №1313-4906 від 07.12.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 12 000,00 гривень; строк кредитування 300 днів; базовий період 30 днів; промо-ставка 1,75% в день; знижена % ставка 2,50% в день; стандартна % ставка 3,00% в день. Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань станом на 17 грудня 2024 року у зв`язку з порушенням зобов`язань по Кредитному договору, відповідач має заборгованість в розмірі 115 500,00 грн., яка складається з: 12 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 103 500,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у сумі 55 500,00 грн. за умови погашення заборгованості в розмірі 60 000,00 грн. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цім позовом.

Ухвалою судді від 30.04.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

26.05.2026 року до суду надійшов відзив представника відповідача Чаленка І.Д., який підтвердив свої повноваження довіреністю від 09 червня 2025 року, що видана приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Мазатарій А.В., за реєстровим номером 749, у якому він просить залишити позовні вимоги без задоволення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що позивачем не доведено, що саме відповідач отримав та застосував електронний ідентифікатор для підписання кредитного договору, а відповідно і не доведено отримання коштів ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що Закон України «Про електронно-цифровий підпис» 07.11.2018 року втратив чинність, не уявляється за можливе взагалі визначити порядок та підстави підтвердження виникнення правовідносин між сторонами оскільки, в даному випадку на підтвердження отримання відповідачем оферти, не підлягає застосуванню і Закон України «Про електронну комерцію» адже, згідно ч.2 ст. 1 зазначеного закону, Дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо однією із сторін є фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа-підприємець. У матеріалах справи відсутні документи на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів. Розрахунок заборгованості є по суті калькуляцією та не є документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій. Позивачем не надано первинних документів в розумінні положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредитні кошти, зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою в розмірі 3,00%. Представник відповідача зазначає, що відсотки є надмірними та позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних умовах.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача директор товариства Резуєв Є.В., якій діє як самопредставник товариства, надав разом з позовною заявою надав окреме клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, його представник Чаленко І.Д., який здійснює повноваження на підставі довіреності надав перед судовим засіданням 07.10.2026 року заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача. Позовні вимоги не визнав з підставі викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 07 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» в особі директора Резуєва Є.В. та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1313-4906 продукту «CreditKasa» за допомогою вебсайту (https://creditkasa.com.ua/), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» складають єдиний договір, тобто у відповідності до норм ч.1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.11-18).

Пунктом 2.2. зазначеного договору про відкриття кредитної лінії №1313-4906 від 07.12.2023 передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п.4.1 кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі ліміту 12 000,00 гривень. Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував позичальнику здійснити повне погашення кредиту, де граничний термін платежу зазначений 05.01.2024 року згідно п.2.3 цього договору.

Базовий період надання кредитування складає 30 календарних днів (п.4.8.) строк кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту, дата повернення кредиту 01.10.2024 року (п.4.12.).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою в розмірі 3,00 % за кожен день користування кредитом (п. 4.10).

Відповідно до п.5.3 договору позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий Кредит.

Необхідно зазначити що, на офіційному вебсайті ТОВ «Укр кредит Фінанс» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність.

Крім того, на вебсайті ТОВ «Укр кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг та основні кроки оформлення кредитної угоди за допомогою Вебсайту з вищенаведеного порядку при укладенні договору.

Відповідачем були здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С4611, для підписання Кредитного договору №1313-4906 від 07.12.2023 року (а.с.17 на звороті), Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», затверджених наказом директора ТОВ «Укр кредит фінанс» №83-П від 16.11.2023 (а.с.19-25) та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1313-4906 (графік платежів), згідно якого останній день повернення кредиту зазначено 01.10.2024 року та загальна вартість кредиту становить 120 000,00 грн. (а.с.28 на звороті - 29).

Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу для укладання договору про споживчий кредит, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А4611 ( а.с.26 на звороті - 27).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти у вищевказаному розмірі, що підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему Liqpay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, а саме АТ КБ «ПриватБанк» здійснив переказ у розмірі 12 000,00 грн., за кредитним договором №1313-4906, дата видачі - 07.12.2023, ID платежу 2400699014, на номер картки НОМЕР_1 (а.с.30-37).

Як вбачається з довідки, наданої позивачем, ТОВ «Укр кредит фінанс» здійснив видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії №1313-4906 від 07.12.2023 шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LiqPay на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 у сумі 12 000,00 гривень (а.с.38).

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів (п.6.9 Договору).

Відповідач всупереч умовам Кредитного договору порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за Кредитним договором.

З наданого позивачем ТОВ «Укр кредит фінанс» розрахунку (довідки) видно, що заборгованість відповідача за кредитним договором №1313-4906 від 07.12.2023, станом на 17.12.2024 становить 115 500,00 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 12 000,00 гривень, простроченої заборгованість за нарахованими процентами 103 500,00 гривень (а.с.39-41).

Проте, кредитодавцем було прийнято рішенням про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», що передбачено Правилами акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», які затверджені наказом директора ТОВ «Укр кредит фінанс» №96-П від 26.12.2023 року С.В. Резуєвим, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 55 500,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 000,00 грн. (а.с.42-44).

Встановлено, що розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов договору, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених обставин, а також розрахунку заборгованості.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмової форми укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 ( провадження № 61-7203св20).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

У справі №561/77/19 від 16.12.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України.) Абз. 2 ч.2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в тому числі електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.

Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано договір про відкриття кредитної лінії №1313-4906 від 07.12.2023, вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4611.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, - суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру заборгованості за відсотками з 48 000,00 грн. на 12 000,00 грн.

Зазначена вище заборгованість підтверджується також представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем.

Крім того, згідно змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховані позивачем у межах строку кредитування, який погоджено між сторонами на 300 днів з 07.12.2023 по 01.10.2024 року.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що стягненню за цім договором є загальна сума 24 000,00 грн., яка складається з: 12 000,00 грн. сума кредиту та 12 000,00 грн. заборгованість по процентах.

Так як відповідач ОСОБА_1 не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів, банк вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів достроково.

З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, відсутність заперечень зі сторони, належним чином повідомленого відповідача - суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 24 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 064,96 грн. (з розрахунку 24 000 грн./ 60 000,00 грн. х 2 662, 40 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 83, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26, оф.407, м.Київ, 01133), заборгованість за кредитним договором №1313-4906 від 07.12.2023 в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, та судові витрати в розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири гривні) гривні 96 копійок, а всього 25 064 (двадцять п`ять тисяч шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца

Часті запитання

Який тип судового документу № 140781613 ?

Документ № 140781613 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 140781613 ?

Дата ухвалення - 07.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140781613 ?

Форма судочинства - Civil

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140781613 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 140781613, Bolhrad District Court of Odesa Oblast

The court decision No. 140781613, Bolhrad District Court of Odesa Oblast was adopted on 07.10.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data easily.

The court decision No. 140781613 refers to case No. 497/1083/26

This decision relates to case No. 497/1083/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment:


Our system allows searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for information. That allows you to efficiently save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 140781612
Next document : 140781614