Decision № 140771898, 20.10.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/5725/26

Провадження № 2-а/357/310/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Чередніченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2026 року Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник, звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.

18.03.2026 року поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Скиба Богданом Віталійовичем було винесено постанову серія ББА №127234 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та притягнуто до відповідальності водія ОСОБА_1 . Відповідно до вказаної постанови 19.01.2026 року 00:38:01 /Дорога Н-02 385 км/водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи ТЗ не мав при собі та не пред`явив на законну вимогу працівників поліції чинний поліс ОСЦПВ власників наземних ТЗ на території України та реєстраційний документ на ТЗ, чим порушив п. 2.1 б, 2.1 г та 2.4 а ПДР України.

Так, 19.01.2026 р. водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 19.01.2026 р. близько 00 год. 30 хв., під час дії комендантської години. На вимогу працівника поліції пред`явити документ, який посвідчує особу, ОСОБА_1 надав посвідчення водія, з яким працівники поліції ознайомилися. Після чого працівником поліції було висунуто вимогу пред`явити чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водій ОСОБА_1 висловив прохання пояснити йому, на підставі яких норм законодавства працівники поліції висувають вимогу про пред`явлення вищевказаних документів, та повідомив, що в нього наявний страховий поліс в електронному варіанті, та йому потрібен час знайти його в телефоні, а також додатково повідомив, що за необхідності він надає VIN код автомобіля для перевірки наявності страхового полісу. Однак, сержант ОСОБА_2 повідомив, що через непред`явлення водієм страхового полісу він вбачає в його діях склад правопорушення, а тому відбудеться розгляд справи на місці про вчинене адміністративне правопорушення.

А тому, ще 19.01.2026 року сержантом поліції Скибою Б.В. на місці вчинення вказаного правопорушення було винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №6529937, в якій зазначено, що водій ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 126 КУПАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 було подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву про скасування вказаної постанови, оскільки вказана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому була незаконною та необґрунтованою. Після відкриття провадження у справі відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, оскільки оскаржувана постанова була скасована за рішенням суб`єкта владних повноважень. Відповідно 23.02.2026 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було винесено ухвалу, якою провадження у справі було закрито.

Однак, в рішенні щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6529937 від 19.01.2026 року зазначено, що справа направляється на новий розгляд та призначено дату розгляду 16.03.2026 року. У визначену дату розгляд не відбувся, а був перенесений на 18.03.2026 року.

18.03.2026 року ОСОБА_1 з`явився за адресою АДРЕСА_1 для участі в новому розгляді справи, де знову ж таки сержант поліції Скиба Б.В. виніс нову, аналогічну за змістом попередній, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним 19.01.2026 року правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, провівши розгляд справи з грубим порушенням норм законодавства.

Так, 18.03.2026 року працівник поліції ОСОБА_2 , діючи всупереч положенням КУпАП, виніс нову постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Так, фактично новий розгляд справи не відбувся.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення працівник поліції зобов`язаний був діяти на основі суворого додержання законності та повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи. В даному випадку сержантом ОСОБА_2 грубо порушено процедуру розгляду справи, не досліджено всі обставини справи та порушено права водія, передбачені ст. 268 КУпАП.

По-перше, після того, як розпочався розгляд справи поліцейським були зачитані права особи, що притягається до кримінальної відповідальності, і після оголошення про право скористатися правовою допомогою, водій виявив бажання скористатися допомогою адвоката і заявив поліцейському клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості залучити захисника для участі при розгляді справи. Однак, працівником поліції було відмовлено у вказаному клопотанні.

Після цього водій ОСОБА_1 попросив працівника поліції ознайомитися та долучити до матеріалів справи наявні в нього докази, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та повідомив, що і 19.01.2026 року в нього були наявні вказані документи, однак тоді йому також не надали можливості їх долучити. На що йому ОСОБА_2 повідомив, що докази йому наразі не потрібні та він їх не приймає до уваги, оскільки пред`являти вказані документи водієві потрібно було ще 19.01.2026 року на момент вчинення правопорушення. На цьому розгляд справи фактично закінчився. Працівник поліції після відмови у клопотання про відкладення розгляду справи, не продовжив розгляд справи, як того вимагає КУпАП, не надав водієві можливості надати свої пояснення, заяви, надати докази та інші клопотання, а прийняв рішення про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. І вже після «розгляду справи» зі ініціативи водія та на його вимогу, йому було надано бланк Пояснення та можливість надати свої пояснення.

Губарєву не надали можливості скористатися правовою допомогою, не надали можливості надати пояснення, надати докази.

Водій неодноразово вказував, що всі документи, які повинні в нього бути відповідно до ПДР в нього наявні. Він виконав вимоги поліцейського та пред`явив посвідчення водія. Однак, страховий поліс наявний в нього був в електронному варіанті, та необхідний був час щоб його знайти в телефоні. Через те, водій запропонував надати VIN код автомобіля для перевірки, поки він шукатиме страховий поліс. Однак, працівник поліції проігнорував його твердження та пропозиції, не надав йому час на подання полісу. До того ж, вже під час розгляду справи працівник поліції не надав можливість ОСОБА_1 подати докази своє невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме страховий поліс та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На відео з бодікамер поліцейського чітко видно, що у водія ОСОБА_1 наявний і страховий поліс і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та він пред`являв їх працівникам поліції, однак був проігнорований.

Указану постанову Позивач вважає незаконною, стверджує, що він не порушував Правила дорожнього руху України. Посилаючись на приписи ст.ст. 289 КУпАП, ст.ст. 5, 19, 20, 22, 25, 77, 78, 94, 122, 160, 161, 171, 286 КАС України, Позивач просив суд вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Рух справи. Позиції сторін.

14.04.2026 року ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі було постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 31).

22.04.2026 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначив, що оскільки подія мала місце на автодорозі Н-02 385 км, було зупинено транспортний засіб, який рухався у комендантську годину. Після зупинки транспортного засобу поліцейський вимагав пред`явлення документів на транспортний засіб, а саме діючий поліс наземних транспортних засобів ОСЦПВ, на що Позивач відповів, що йому довго шукати цей поліс ОСЦПВ, нехай поліцейські самостійно перевірять по VIN коду, і відмовився надавати його. Позивач не пред`явив ні в електронній, ні в паперовій формі, у зв`язку з цим підстави для зупинки визначені в статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» в частині 1 в пункт 3, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення в поліцейського були, та це було роз`яснено Позивачу, що зафіксовано на нагрудні відеєреєстратори та реєстратор 70 МАІ (№ 476434, 476034,476282). Справу про адміністративне правопорушення стосовно порушення Позивачем 19.01.2026 року о 00 год. 38 хв. вимог п. 2.1.г), 2.4.а) ПДР, що виразилося у тому, що Позивач не мав чинного Полісу та не пред`явив його для перевірки, було розглянуто Відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення. Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення Відповідачем було роз`яснено Позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач просив перенести розгляд справи і залучити адвоката, на що поліцейський відмовив, тому було скасовано попередню постанову зв`язку з порушенням процедури розгляду справи та призначено новий розгляд справи на 16.03.2026 року. 16.03 2026 року розгляд справи стосовно ОСОБА_1 було перенесено на 18.03.2026 року. Лист та рішення стосовно розгляду справи було направлено Позивачу через пошту (доказ направлення трекеру додано). Зі слів Позивача про новий розгляд справи він дізнався від адвоката. 18.03.2026 року Позивач з`явився до батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП у Київській області ДПП за адресою: м. Біла Церква, вул. Сухоярська 18А. Відповідачем було оголошено про початок розгляду справи, згідно чинного законодавства ознайомлює з його правами, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України та запропоновано ознайомитись з доказами, на що останній відповів, що не бажає з ними ознайомлюватись. Позивачеві було надано достатньо часу для того, щоб запросити адвоката на новий розгляд, адже саме від адвоката він дізнався щодо розгляду на 16.03.2026 року (нагрудний відеореєстратор №477918). Оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення Позивача, поліцейський, керуючись законом та правосвідомістю, постановив визнати винним Позивача. у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., що в межах санкції даної статті та повідомлено порядок її оскарження Постанови, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 307, 308 КУпАП (а.с. 42-50).

27.04.2026 року до канцелярії суду до канцелярії суду від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся надавати ОСЦПВ, а повідомив, що поки він шукатиме в електронному виді поліс ОЦСПВ, він надає VIN код автомобіля, щоб працівники поліції перевірили наявність та чинність діючого ОСЦПВ. Відмови пред`являти поліс не було. Дійсно при ознайомленні з рішенням суду про закриття провадження у справі за попередньою скасованою постановою, адвокату, як представнику ОСОБА_1 стало відомо про новий розгляд справи, про що вона йому і повідомила. Звернула увагу, що представництво інтересів ОСОБА_1 вона здійснювала на підставі Доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. Відповідно даним доручення її повноваження і обмежувалися, а саме на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді при оскарженні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Той факт, що вона повідомила Губарєва про відомий їй новий розгляд справи не відміняє належне виконання працівниками поліції їх службових обов`язків належним чином. Твердження Відповідача про те, що ОСОБА_1 мав достатньо часу щоб запросити адвоката на новий розгляд справи не заслуговують уваги та виглядають як перекладення відповідальності. У чинному законодавстві України не закріплено обов`язок особи приходити на розгляд справи про вчинене адміністративне правопорушення з адвокатом (а.с. 68-71).

19.06.2026 року до канцелярії суду представником Відповідача подано клопотання про продовження строку для подання доказів (а.с. 75).

30.06.2026 року до канцелярії суду представником Відповідача подано заяву про долучення додаткових доказів (а.с. 78).

09.09.2026 року та 13.10.2026 року у судових засіданнях Позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Надали пояснення, аналогічні за змістом позовній заяві та відповіді на відзив. Позивач не заперечував, що він дійсно на вимогу поліцейських не пред`явив їм страховий поліс, зазначивши: «…я не знаю прав, адвокату я не міг додзвонитися, я не зобов`язаний знати права, але я можу скористатися правовою допомогою…». У відповідь на запитання головуючого про те, чи відомі йому його обов`язки як водія Позивач відповів: «…ну обов`язки ж теж керуються правами…».

Представник Позивача зазначила, що Позивач дійсно намагався пред`явити поліцейським страховий поліс вже після того, як постанову відносно нього вже було складено. Утім він не знав на той момент, що справу про адміністративне правопорушення вже розглянуто. Наголосила, що у цьому, в тому числі, поліцейськими було допущено серйозне порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, адже фактично Позивач був позбавлений можливості під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього надати поліцейським власні докази невинуватості, зокрема наявний у нього в електронному вигляді страховий поліс. Наполягала, що процедура повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення після скасування постанови самим органом влади чинним законодавством не передбачена. Позаяк, навіть при повторному розгляді справи поліцейським знову була пропущена стадія дослідження доказів, а Позивач не мав змоги надати докази на підтвердження своєї невинуватості, а саме наявний у нього в електронному вигляді страховий поліс. Окрім того, поліцейськими не було надано Позивачу скористатися правом на правову допомогу при повторному розгляді справи, шляхом перенесення її розгляду на іншу дату.

У судові засідання представник Відповідача не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі (а.с. 69-70).

У судовому засіданні було досліджено відеозаписи події. У процесі дослідження Позивач та його представник мали можливість коментувати відео (а.с. 77).

ІІ. Мотивувальна частина.

Нормами матеріального та процесуального права України, якими керується суд.

Відповідно до статті 14 Закону України від «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з підпунктом «а» пункту 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність за порушення ПДР України та порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення встановлено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в суді у порядку, визначеному КАС України.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Системний аналіз приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, дозволяє зробити висновок про те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

За приписами ч. 1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зокрема, частиною другою даної норми права передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Висновки суду.

Щодо наявності факту скоєння адміністративного правопорушення.

Як убачається з наданої суду Позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №127234, 18.03.2026 року відносно Позивача складено постанову про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, за яке встановлено відповідальність за ч.1 ст. 126 КУпАП за порушення п. 2.1 «ґ» ПДР України. До Позивача застосовано штраф у сумі 425,00 гривень. У постанові вказано, що 19.01.2026 о 00 год 36 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Tesla Model Y», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н., Автомобільна дорога Н-02, 385 км, керував транспортним засобом та не пред`явив поліс ОСЦПВ на вимогу працівників поліції чим порушив п. 2.1. б),п. 2.1. ґ) та п. 2.4.а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 7).

У судовому засіданні було досліджено відеозапис події, а саме відео з нагрудних відеокамер працівників поліції (а.с. 77).

З аналізу відео вбачається та Позивачем не оспорювалося, що в день події, на момент зупинки транспортного засобу «Tesla Model Y», номерний знак НОМЕР_1 , у день та час, указані в спірній постанові, ним керував саме Позивач.

Як убачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, зробленого на нагрудну камеру поліцейського, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням Позивача під час комендантської години. Після зупинки Позивач відкрив на декілька сантиметрів вікно зі сторони водія, та у такий спосіб розпочав спілкування з поліцейськими. Працівники поліції представилися та роз`яснили Позивачу причину зупинки його авто, а саме, що його авто рухається під час комендантської години. Також працівники поліції повідомили Позивача про те, що за результатами перевірки його транспортного засобу не встановлено полісу страхування ТЗ. З огляд на це працівники поліції попросили Позивача пред`явити їм посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс.

З указаного відео видно, як Позивач на указані дії працівників поліції відповідає стосовно страхового полісу: «А я должен його пред`являть?…Поліса не видно бо номера були змінені…Шукайте…У вас все в електронному…У мене його нема, все в електронному…Дивіться і шукайте, я що його буду шукати зараз?.. Ви можете його самі подивиться…У мене його немає з собою, він в електронному варіанті…».

У подальшому на повторні, аналогічні до викладених, вимоги працівників поліції Позивач порадив їм пошукати його страховий поліс по VIN-коду його авто.

Із наданих до суду відеозаписів події судом констатовано відсутність такого, на якому було б видно, що Позивач повідомляє поліцейських про те, що в нього наявний страховий поліс в електронному варіанті, утім йому потрібен час знайти його в телефоні, як про це зазначається у позові. Натомість чітко вбачається його категорична відмова надати страховий поліс працівникам поліції як у паперовому, так і в електронному вигляді.

Під час розгляду даної справи в суді Позивач не заперечував, що він дійсно на вимогу поліцейських не пред`явив їм страховий поліс, зазначивши: «…я не знаю прав, адвокату я не міг додзвонитися, я не зобов`язаний знати права, але я можу скористатися правовою допомогою…». У відповідь на запитання головуючого про те, чи відомі йому його обов`язки як водія Позивач відповів: «…ну обов`язки ж теж керуються правами…». Представник Позивача зазначила, що Позивач дійсно намагався пред`явити поліцейським страховий поліс вже після того, як постанову відносно нього вже було складено.

Право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. На вимогу поліцейського водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити дії працівника поліції.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є імперативною та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред`явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року в адміністративній справі №127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Враховуючи наведене, при притягненні особи до відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП слід довести, що особа не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Суд акцентує увагу на тому, що Позивач не пред`явив на місці зупинки транспортного засобу поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, Позивачем не дотримано вказаних вимог законодавства, що свідчить про наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Посилання Позивача та його представника на відсутність у поліцейського повноважень перевіряти страховий поліс та інших указаних вище документів, окрім випадків складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, у якій брав участь Позивач, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не спростовують обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`являти на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність у поліцейського права вимоги до водія надати до перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів незалежно від складення відносно Позивача протоколу про адміністративне правопорушення або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, у якій брав участь Позивач.

За встановлених у справі обставин та з урахуванням того, що факт порушення позивачем п. 2.1.ґ) ПДР підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена Відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті.

Указані висновки суду відповідають не лише правовим висновкам Верховного Суду, а й усталеній практиці розгляду справ даної категорії Шостим апеляційним адміністративним судом (постанова від 04.09.2024 року по справі № 357/2673/24 тощо).

Щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та поведінки Позивача під час неї.

Як убачається з матеріалів справи за вказане правопорушення на місці розгляду справи працівниками поліції було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6529937 (а.с. 18).

Відповідно до наданої Позивачем копії ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2026 року по справі №357/1753/26 18.02.2026 року рішенням командира батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Миколи Счастливого, вже після відкриття провадження у справі, постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6529937 від 19.01.2026 року, винесену поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_2 відносно Позивача скасовано, а справу направлено на новий розгляд (а.с. 19-21).

Як убачається з рішення командира батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Миколи Счастливого від 18.02.2026 року указану постанову було скасовано, оскільки піж час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було забезпечено залучення Позивачем захисника в галузі права. Указано, що Позивач у день події зателефонував до бюро безоплатної правової допомоги, де йому відповіли, що консультації надаються у робочий час з 08.00 до 18.00 год., а оскільки на той момент було 00:37, скористатися правовою допомогою він не зміг (а.с. 56-58).

У матеріалах справи наявні відеозаписи процедури повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зазначеними відеозаписами підтверджено, що поліцейським було роз`яснено Позивачу його права, надали можливість зателефонувати адвокату для отримання консультації. Окрім того, поліцейський з телефону Позивача вів діалог з його адвокатом.

Законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а Позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв`язку, як і не обґрунтував, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце розгляду справи. Такі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою розгляду даної категорії справ, зокрема, Шостим апеляційним адміністративним судом (постанови від 22.11.2018 року по справі №760/10640/18, від 14.03.2019 року по справі №378/183/19, від 11.06.2019 року по справі №379/78/19, від 14.06.2019 по справі №705/1170/19 тощо).

Позивачем та його представником не обґрунтовано того, яким чином дії працівника поліції під час здійснення такого повторного розгляду, унеможливили для нього доведення факту його невинуватості у скоєнні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Так, представник Позивача наполягала на тому, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським фактично було пропущено стадію дослідження доказів, а також не надано Позивачу можливості подати доказ невинуватості наявний у нього страховий поліс.

Утім, указані твердження представника Позивача спростовуються наявними у справі відеозаписами, з яких вбачається, що поліцейським, у відповідь на вимогу Позивача взяти до уваги наданий ним страховий поліс, йому роз`яснюється, що даний документ не може бути доказом його невинуватості, оскільки об`єктивною стороною інкримінованого йому адміністративного правопорушення є саме не пред`явлення такого полісу, а не його відсутність.

Також поліцейським було відхилено клопотання Позивача про перенесення/відкладення розгляду справи задля надання йому можливості скористатися його правом на правову допомогу, оскільки Позивач мав можливість прибути на розгляд справи зі своїм адвокатом, окрім того, під час розгляду справи Позивач користувався можливістю отримувати консультації засобами телефонного зв`язку. Відтак, такі дії Позивача поліцейський розцінив як спосіб затягування розгляду справи.

Разом з цим, суд відхиляє твердження представника про те, що поліцейський був упереджений при здійсненні повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки саме він здійснював такий розгляд у день події в січні 2026 року, оскільки такі твердження є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, наявними у справі відео доказами підтверджується факт дотримання поліцейським вимог ст.ст.268, 280 КУпАП під час прийняття рішення відносно Позивача.

При цьому, за наслідками перегляду наявного у справі відеозапису, суд констатує факт неприпустимої поведінки Позивача після його зупинки поліцейськими. Таку поведінку суд оцінює критично та наголошує, що вона не відповідає прийнятим у цивілізованому суспільстві стандартам спілкування.

З огляду на викладене, заслухавши пояснення Позивача, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у даній справі позовні вимоги задоволенню не підлягають, витрати зі сплати судового збору слід залишити за Позивачем.

ІІІ. Резолютивна частина.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Повне судове рішення складено 20.10.2026 року.

СуддяВ. П. Цукуров