Decision № 140764549, 20.10.2026, Kropyvnytskyi District Court of Kirovohrad Oblast (until 25.04.2025 - Kirovohrad District Court of Kirovohrad Oblast)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" жовтня 2026 р.Справа № 390/2670/26Провадження № 2/390/1893/26Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.?О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 36 660,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 36 660,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22.01.2025-100000556, за яким відповідач належним чином не виконав свої кредитні зобов`язання.

Заборгованість відповідача за кредитним договором, яку просить стягнути позивач, становить 36 660,00 грн, з яких 15 300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 11 440,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 400,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, 7 520,00 грн заборгованість за неустойкою.

Ухвалою суду від 02.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судові засідання 23.09.2026 і 19.10.2026 не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, відзиву не подав.

Справа розглядається відповідно до статей 280, 281 ЦПК України в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зважаючи на частину дванадцяту статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами першою, другою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22.01.2025 о 16:36 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (кредитної лінії) № 22.01.2025-100000556, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором E959.

Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту становить 16 000,00 грн, строк кредиту 168 днів, дата повернення кредиту 08.07.2025 (пункти 24 заявки). Процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за один день користування кредитом та застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» 0,5 % за один день користування кредитом у наступних чергових періодах (пункти 6, 7 заявки).

Згідно з пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 5168-74XX-XXXX-3077.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026 № 1-1704 22.01.2025 о 16:37 на платіжну картку № НОМЕР_1 успішно перераховано 16 000,00 грн з призначенням платежу «Видача за договором кредиту №22.01.2025-100000556», номер транзакції в системі iPay.ua 631622590.

Отже, факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 16 000,00 грн підтверджено належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на частину першу статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Споживчий центр» станом на 11.08.2026, вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано за період з 22.01.2025 по 29.04.2025, тобто в межах строку кредитування, за ставкою 1 % за один день користування кредитом. 06.02.2025, 28.04.2025 і 29.04.2025 відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором, зокрема 700,00 грн тіла кредиту, 4 240,00 грн процентів та 480,00 грн неустойки, після чого платежів не здійснював. Станом на 11.08.2026 заборгованість за тілом кредиту становить 15 300,00 грн, за процентами 11 440,00 грн, за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 2 400,00 грн, за неустойкою 7 520,00 грн.

Доказів спростування розміру заборгованості, належного виконання кредитних зобов`язань чи контррозрахунку відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Враховуючи викладене та те, що ОСОБА_1 порушив взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 15 300,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

Однак суд не погоджується з поданим розрахунком в частині нарахованої заборгованості за комісією, неустойкою і процентами.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 викладено висновок, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначено, що якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Пунктом 9 заявки встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 800,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості здійснювати платежі онлайн та на відділеннях, відновлення пароля для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, а також інші послуги, які прямо не вказані в цьому пункті.

Наведений перелік охоплює інформування позичальника про стан кредиту і порядок його погашення та забезпечення можливості вносити платежі, тобто дії, які кредитодавець вчиняє на виконання власних обов`язків за договором і у власних інтересах, а не самостійні послуги, що мають для позичальника окрему споживчу цінність. Надання інформації про стан кредиту в межах, визначених частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», здійснюється безоплатно. Крім того, умова про оплату інших послуг, які прямо не вказані в договорі, не дає змоги визначити, за що саме встановлено плату. Позивач не зазначив, які саме послуги з обслуговування кредитної заборгованості надавалися відповідачу, і не надав доказів їх фактичного надання.

За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення 2 400,00 грн заборгованості за комісією слід відмовити.

Відповідно до пункту 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на наведену норму і триваючий воєнний стан, нарахована у період дії воєнного стану неустойка за прострочення виконання зобов`язання в сумі 7 520,00 грн підлягає списанню кредитодавцем, тому в задоволенні позовних вимог про її стягнення слід відмовити.

Доводи позивача про те, що з виключенням із Закону України «Про споживче кредитування» норми про звільнення споживача від неустойки в період воєнного стану кредитодавцю дозволено нараховувати неустойку за договорами, укладеними після набрання чинності відповідними змінами, суд відхиляє. Пункт 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинним, поширюється на всі договори, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, і не обмежує свою дію датою укладення договору, а Закон України «Про споживче кредитування» після виключення відповідної норми не містить іншого регулювання цього питання, тому колізії між цими актами немає.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 05.02.2025 залишок непогашених процентів становив 2 400,00 грн, штрафів 240,00 грн, комісій 1 600,00 грн; 06.02.2025 кредитодавець додатково нарахував 160,00 грн процентів і 240,00 грн штрафу, після чого відповідач сплатив 3 520,00 грн, а залишок непогашених процентів зменшився до 320,00 грн, штрафів до 0,00 грн, комісій до 800,00 грн, тобто з платежу 06.02.2025 в сумі 3 520,00 грн кредитодавець зарахував 2 240,00 грн у погашення процентів (2 400,00 грн + 160,00 грн 320,00 грн), 480,00 грн у погашення штрафу (240,00 грн + 240,00 грн 0,00 грн) та 800,00 грн у погашення комісії (1 600,00 грн 800,00 грн).

З тих самих підстав сплачені відповідачем 06.02.2025 кошти в сумі 480,00 грн, які кредитодавець зарахував у погашення неустойки, нарахованої в період дії воєнного стану, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Отже, обґрунтованою є заборгованість за процентами в сумі 10 960,00 грн (11 440,00 грн 480,00 грн), а в решті вимог про стягнення процентів слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 26 260,00 грн, з яких 15 300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 960,00 грн заборгованість за процентами.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки із заявлених до стягнення 36 660,00 грн підлягає стягненню 26 260,00 грн, що становить 71,63 %, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 907,11 грн судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 133, 141, 247, 258, 259, 263265, 268, 280282 ЦПК України, статтями 207, 215, 525, 526, 530, 610, 638, 640, 903, 1049, 1054, пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 36 660,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 26 260,00 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 907 (одна тисяча дев`ятсот сім) грн 11 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.?О. Підгірська