Decision № 140761859, 20.10.2026, Kherson City Court of Kherson Oblast

Справа № 766/16343/25

н/п 2/766/4501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

20 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Рядчої Т.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Рожок О.В.,

прокурора Баланюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Чорнобаївської сільської ради Херсонської області, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Хлопчик проживає разом з батьком. Відповідачка покинула дитину в квітні 2021 року, з того часу більше участі в навчанні, лікуванні та утриманні ОСОБА_3 не приймає, станом здоров`я та успіхами не цікавиться. Враховуючи, що відповідачка не виконує покладені на неї батьківські обов`язки, просить задовольнити позов.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду Херсонського міського суду Херсонської області від 10.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду Херсонського міського суду Херсонської області від 25.05.2026 року витребувано докази.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2026, позов просив задовольнити. Вказав, що позбавлений можливості в повній мірі представляти інтереси дитини в установах та організаціях, наприклад в лікарні або під час оформлення будь-яких документів для сина.

Відповідачка була повідомлена про розгляд справи належним чином, в судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, не надала, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи І.Дудар просив розглянути справу без його участі.

Прокурор Т.Баланюк в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено наявність винної поведінки відповідачки, а позбавлення батьківських прав є крайньою мірою.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність відповідачки, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, заслухавши думку дитини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Киселівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 18.06.2019 року.

Як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сторони проживали разом як сім`я в с.Киселівка Херсонської області. 08.05.2021 відповідачка поїхала з села на таксі під приводом влаштування на роботу і більше не поверталася, на зв`язок не виходила. При цьому, свідки показали, що конфліктів у сторін не було, примусово її не виселяли. З тих пір дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем.

Згідно листа начальника Слідчого управління ГУНП в Херсонській області від 21.08.2025 встановлено факт реєстрації звернення позивача 13.05.2021 року за №3343 та 31.01.2023 за №1061 з заявою щодо безвісті зниклої співмешканки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, 21.08.2025 від позивача надійшло повідомлення на службу 102 про зникнення відповідачки 08.05.2021, яка до теперешнього часу не повернулась.

Згідно довідки від 17.01.2023 року № 33 виданої Чорнобаївською військовою адміністрацією Херсонського району Херсонської області вбачається, що позивач з дитиною ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та самостійно виховує дитину, без матері.

Згідно акту встановлення факту здійснення догляду від 12.04.2023 року, виданого Чорнобаївською сільською радою встановлено, що позивач здійснює постійний догляд за своїм малолітнім сином.

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 07.04.2023 року, та від 19.08.2025 року № 02-18/1076, акту житлово-побутових умов сім`ї від 20.08.2025 року зазначено, що всі умови для проживання та розвитку дитини є, зі слів сусідів та батька мати відсутня, не проживає з 2021 року, участі у вихованні дитини не бере, матеріально не допомагає.

Відповідно до довідки № 1 від 05.07.2023 року, 02.09.2025 року № 7 виданої ЗДО Киселівський ясла-садок «Сонечко» вбачається, що мати ОСОБА_2 участі в житті дитини не брала, розвитком дитини не цікавилась, з адміністрацією закладу та вихователем контакту не мала, батьківські збори не відвідувала. Дитина садок відвідувала систематично, була доглянута та забезпечена усім необхідним для розвитку. Вихованням дитини займався батько ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 18.09.2025 року № 04-06/65 виданої Киселівською гімназією Чорнобаївської сільської ради зазначено, що дитина ОСОБА_3 дійсно навчається в 1 класі Киселівської гімназії. Мати ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з вчителями, не приймає участі в батьківських зборах. Батько (позивач) займається вихованням та освітою дитини, спілкується з вчителями, бере участь у батьківських зборах.

Відповідно до довідки виданої Комунальним некомерційним підприємством «Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги», Киселівська амбулаторія від 03.09.2025 року вбачається, що дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком. Сином піклується тільки батько, який звертається при захворюваннях дитини та відвідує амбулаторію при викликах на щеплення та медичні огляди. За останні 4 роки мати дитини в амбулаторії не з`являлася.

Начальник Чорнобаївської сільської військової адміністрації надав до суду висновок, затверджений наказом №931 від 12.11.2025, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив суду, що не пам`ятає своєї матері, вона йому не телефонує й гроші не передає. Його навчанням та утриманням займається батько та бабуся.

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 , як на підставу позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , посилалася на те, що вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання сина, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, не цікавиться його життям та досягненнями, припинила з ним будь-яке спілкування і це продовжується близько п`яти років.

Відповідно до частини шостої статті 56 ЦПК України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 45 ЦПК України з метою забезпечення захисту прав малолітніх та неповнолітніх осіб справи про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини суд розглядає з обов`язковою участю прокурора.

Прокурор Т.Баланюк надала до суду висновок (пояснення по справі) від 12.10.2026 , в якому зазначила, що факт безвісти зниклої ОСОБА_2 у квітні 2021 є об`єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачкою її батьківських обов`язків з вказаного часу. При цьому, наданий висновок органу опіки та піклування Чорнобаївської сільської ради Херсонського району Херсонської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не є безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Оскільки на його підставі не можна встановити фактичні обставини справи. З урахуванням інтересів дитини, в силу його віку, норм чинного законодавства, вважає не доведеними обставини ухилення матір`ю від виконання своїх обов`язків по вихованню до дитини, що не дає підстави позбавити її батьківських прав з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної (дії чи бездіяльності) поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі №760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі №552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі №213/2822/21.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (див. постанову Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19).

Так, позивач здійснював всіх заходів для її пошуку, зокрема неодноразово звертався до правоохоронних органів для організації пошуків відповідачки. Крім того, відповідно до інформації, яка міститься на сайті «Судова влада» (справи №766/4745/23, №766/15241/24, №766/19032/24), ОСОБА_1 неодноразово звертався до Херсонського міського суду Херсонської області із заявами про оголошення ОСОБА_2 безвісно відсутньою, які були залишені без розгляду.

Разом з тим, відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 05.06.2026, наданого на ухвалу суду про витребування доказів, ОСОБА_2 неодноразово перетинала кордон України, починаючи з 06.04.2022, останній раз 05.03.2024 в напрямку «Виїзд» через пункт пропуску «М.-Подільський».

Отже, враховуючи, що позивач не змінював своє місце проживання та проживання свого малолітнього сина, судом встановлено, що відповідачка добровільно покинула малолітню дитину в 2021 році, чим свідомо самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Незважаючи на позицію прокурора, який просив відмовити у задоволенні позову, враховуючи думку дитини, висновок органу опіки та піклування, інші письмові докази, суд дійшов висновку, що наявні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , оскільки вона не піклується тривалий час про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, матеріально не підтримує. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини. Суд вбачає винну поведінку матері в цьому та свідоме нехтування нею своїми обов`язками.

Жодного доказу того, що відповідачка проявляла інтерес до спілкування з дитиною, матеріально його підтримувала, матеріали справи не містять. Відповідачка не вчинила жодних дій за останні п`ять років для здійснення своїх батьківських прав та обов`язків.

Керуючись ст..ст. 150,164,165 СК України, ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства", ст.ст. 247,258,259,263,264,265,280-283,354 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Чорнобаївської сільської ради Херсонської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа: служба у справах дітей Чорнобаївської сільської ради Херсонської області (адреса: с. Чорнобаївка, Херсонська область, Херсонський район)

СуддяТ. І. Рядча