Court ruling № 140760321, 19.10.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/28631/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 , яка отримує пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 з 28.07.2025 року, з урахуванням обмежень, пов`язаних із бюджетними асигнуваннями, а також нездійснення виплати пенсії у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі №420/40666/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплачувати ОСОБА_1 , яка отримує пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 пенсію, починаючи з 28.07.2025 року, без урахування обмежень бюджетного асигнування та у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду у справі №420/40666/24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона зверталась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в межах адміністративної справи №420/40666/24.

Водночас, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.08.2026 року позивача було повідомлено, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде в подальшому виплачуватись згідно з чинним законодавством після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Зазначена відповідь, на думку позивача, є доказом відмови пенсійного органу виконати рішення суду, що набрало законної сили, з огляду на що вона звернулась до суду з адміністративним позовом у справі №420/40666/24.

Ухвалою суду адміністративну справу №420/28631/26 судом було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.

13.10.2026 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

Також 13.10.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надіслало до суду протоколи перерахунку пенсії позивача та розрахунок доплати пенсії на виконання судового рішення у справі №420/40666/24.

Згідно ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років.

Позивач раніше зверталась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в межах адміністративної справи №420/40666/24.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року по справі №420/40666/24 було визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 16.02.2024 на підставі довідки №31/30/18-149-2024 від 10 жовтня 2024 виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 16.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №31/30/18-149-2024 від 10 жовтня 2024, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 р. №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.

Рішення суду по справі №420/40666/24 набрало законної сили 28.07.2025 року.

Враховуючи вказане, відповідачем на підставі рішення суду від 25.06.2026 року по справі №420/40666/24, яке набрало законної сили 28.07.2025, позивачу було проведено перерахунок пенсії. Доплата на виконання судового рішення склала 80 515,38 грн., що підтверджується розрахунком на доплату пенсії, виконаним 07.11.2025 року.

Представник позивача 16.07.2026 року звернулась із заявою до відповідача, в якій просила виплачувати позивачу пенсію на виконання судового рішення по справі №420/40666/24 без застосування Постанови №821.

Водночас, листом від 11.08.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що оскільки, після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року постанова №821 втратила чинність, а затверджений нею Порядок не підлягає застосуванню під час здійснення виплат пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, Головним управлінням направлено запит до Пенсійного фонду України про надання роз?яснення щодо порядку виконання судових рішень та механізму фінансування та здійснення зазначених виплат. Після отримання роз?яснень буде вирішено питання щодо перерахунку та виплат пенсій згідно рішень суду.

Вважаючи зазначену бездіяльність щодо невиплати відповідачем заборгованості протиправною, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.

Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання окремого адміністративного позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання вже постановлених судових рішень, які набрали законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Як вбачається з позовної заяви, за своєю суттю спір у справі №420/28631/26 виник у зв`язку із виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення суду від 25.06.2025 року по справі №420/40666/24 в частині виплати позивачу заборгованості після перерахунку її пенсії.

При цьому, вищевказаним рішенням суду по справі №420/40666/24 вже визнавались протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 16.02.2024 на підставі довідки №31/30/18-149-2024 від 10.10.2024, виданої станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.

Водночас, за твердженням позивача, на момент її звернення до суду в межах адміністративної справи №420/28631/26 заборгованість по виплаті перерахованої пенсії в повному обсязі виплачена їй не була.

Аналізуючи вищевказані обставини суд вважає, що вказаним діям Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неперерахунку та невиплаті позивачу пенсії вже надавалась правова оцінка судом в межах провадження по справі №420/40666/24, тобто спірні правовідносини між сторонами вже вирішені в судовому порядку та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Спірні правовідносини виникли не внаслідок первинного вирішення питання про право позивачки на пенсію у відповідному розмірі, оскільки таке право та відповідний обов`язок відповідача вже був визначений рішенням суду у справі №420/40666/24, яке набрало законної сили. Предметом незгоди позивача є спосіб та повнота реалізації цього судового рішення.

Сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акту чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення.

При цьому встановлений КАС України механізм судового контролю має стадійний характер та передбачає послідовну перевірку виконання судового рішення і застосування відповідних процесуальних заходів у разі його невиконання або неналежного виконання. Така законодавча конструкція свідчить про те, що питання, які виникають безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, мають вирішуватися у межах спеціальної процедури судового контролю, а не шляхом повторного розгляду вже вирішеного спору в позовному провадженні.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1- 382-3, 383 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення.

Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Фактично доводи позивача зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, неправильно визначив порядок його реалізації, оскільки фактично застосував приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, які, на думку позивача, не підлягали застосуванню при виплаті їй пенсії.

Проте, застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивача є не самостійна правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення у справі №420/40666/24.

Отже, якщо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 відбулося виключно під час виконання судового рішення у справі №420/40666/24, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку виконання судового рішення. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

Питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у справі №420/40666/24, перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначеній справі та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовим рішенням обов`язку.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2026 року по справі №580/490/26.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Тобто, винесення окремого судового рішення у справі №420/28631/26, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, а саме - №420/40666/24, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має право в порядку статей 382, 383 КАС України подати до суду заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що є такі, що набрали законної сили рішення суду з фактичного предмету спору і між тими самими сторонами, суд доходить висновку, що наявні підстави для закриття провадження у справі №420/28631/26 на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 4, 5-11, 238, 241, 243, 248, 256, 257, 258, 262, 293, 295, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №420/28631/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293-295, пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.

.