Decision № 140754692, 14.10.2026, Lypovets District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 128/3062/26

провадження № 2/136/877/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020.

Позов мотивовано тим, що 25.12.2020 між ТОВ «СОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 25.12.2020-100000089 (далі за текстом - «Договір»). Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень нуль копійок) строком на 14 (чотирнадцять) календарних днів, що підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 25.12.2020 та карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020, у зв`язку з чим станом на 09.07.2026 утворилась заборгованість у розмірі 20 860,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 7 000,00 грн та прострочена заборгованість за відсотками - 13 860,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.

09.10.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (далі за текстом «Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 року (далі за текстом - «Договір факторингу»), відповідно до п. 2.3 якого Клієнт відступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторові, а Фактор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором. Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторові за цим Договором, але не відповідає за невиконання вимоги Боржником. Відповідно до п. 2.4., 2.5. зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток 1). Після підписання Акту приймання -передачі Переліку до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

В свою чергу 15.10.2024 року на фінансовий номер телефону відповідача, ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2 , було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 року. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 року. Ваш новий кредитор ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР»: 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд. 13; оф. 601; 0-800-20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 укладеним між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 , що й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення на його користь з відповідача заборгованості в розмірі 20 860 гривень.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та за відправлення відповідачу копії позовної заявим з додатками.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13.07.2026 цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Липовецького районного суду Вінницької області.

19.08.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області було прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того даною ухвалою витребувано із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка становить банківську таємницю: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а також інформацію про рух коштів по банківському рахунку, до якого прив`язано банківську карту № НОМЕР_3 у період з 25.12.2020 року по 30.12.2020 року.

09.09.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана судом інформація.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судових повісток за відомою суду адресою його місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 24.08.2026 та 23.09.2026 «адресат відсутній», однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими. Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Будь-які докази окрім долучених позивачем до позовної заяви, а також витребуваних від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до суду не надходили. Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у поданому до суду позові просила розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 14.10.2026.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що на підставі пропозиції ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про укладення кредитного договору (оферти) (а.с.27-28) та заявки ОСОБА_1 від 25.12.2020 (а.с.19-20) було укладено Кредитний договір № 25.12.2020-100000089.

Відповідно до умов Кредитного договору № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Сума Кредиту: 7 000 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит: 14 календарних днів з дати надання (далі - «первинний строк»); Графік платежів: Сума Кредиту у розмірі: 7 000 грн. 00 коп. та Проценти у розмірі: 1 960 грн. 00 коп. сплачуються до 07.01.2021.

Пролонгація строку користування Кредитом здійснюється Позичальником шляхом сплати ним Процентів за весь попередній строк користування Кредитом, що надає право Позичальнику повернути Кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою Процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати Процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума Процентів за договором досягне максимального розміру.

Максимальний розмір Процентів за договором (сумарно Процентів «Економ» та Процентів «Стандарт») становить 14 000 грн. 00 коп. Після досягнення максимального розміру Проценти не нараховуються.

Фіксована процентна ставка «Економ» (далі - ставка «Економ») - 2% за 1 (один) день/днів користування Кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. Проценти «Економ» розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку «Економ» та на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту протягом первинного та пролонгованого строків.

Фіксована процентна ставка «Стандарт» (далі - ставка «Стандарт») - 2,5% за 1 (один) день/днів користування Кредитом, застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків. Проценти «Стандарт» розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на ставку «Стандарт» та на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту після/в період закінчення первинного та/або пролонгованого строків.

Графік платежів при пролонгації: Сума Кредиту у розмірі 7 000 грн. 00 коп. та Проценти, розраховані відповідно до вищезазначених умов сплачуються в останній день пролонгованого строку.

Неустойка: 140 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260828/49649-БТ від 02.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 на яку 25.12.2020 було зараховано 7 000,00 грн. (а.с.51-52).

Згідно картки субконто за Договором № 25.12.2020-100000089 станом на 17.03.2021 заборгованість ОСОБА_1 складає 20 860,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. основний борг та 13 860,00 грн. - залишок відсотків (а.с.10-12).

Суд звертає увагу на те, що аналогічний розмір заборгованості зазначено у Довідці про розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 із актуальною інформацією станом на 30.04.2026 (а.с.14).

Отже судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував умови Кредитного договору № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка наразі не погашена.

09.10.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-091024-14 (а.с.15-18), відповідно до п. 2.3 якого Клієнт відступає Право вимоги до Боржника за Кредитним договором Факторові, а Фактор одержує право вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитним договором. Клієнт відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право яких відступається Факторові за цим Договором, але не відповідає за невиконання вимоги Боржником.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 Право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим Клієнтом Факторові з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток 1). Після підписання Акту приймання - передачі Переліку до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

На виконання умов Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, а саме 20 860 гривень, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (а.с.31-33) та Акт приймання передачі Переліку № 1 до Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 (а.с.13).

Окрім того відповідно до платіжної інструкції № 1237 від 22.10.2024, платіжної інструкції № 1238 від 24.10.2024, платіжної інструкції № 1333 від 19.11.2024 та платіжної інструкції № 1336 від 21.11.2024 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перераховано ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 8 604 442,00 як сплату ціни продажу за відступлення права вимоги, згідно Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 (а.с.25-26).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу № СЦ-091024-14 від 09.10.2024 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020, надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитними договорами первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону (в редакції на день укладення Кредитного договору № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 25.12.2020 ОСОБА_1 підписав Кредитний договір № 25.12.2020-100000089 та паспорт споживчого кредиту, який є предметом цього судового розгляду, електронним підписом одноразовим ідентифікатором «S616», з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина відповідача щодо порушення умов виконання зобов`язань є доведеною зібраними та дослідженими судом доказами, що додані до матеріалів справи, а тому право позивача є порушеним та підлягає судовому захисту, зокрема, в частині стягнення простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн.

Стосовно ж вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками судом зазначається наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц.

На думку суду, оскільки строки користування наданими у кредит коштами згідно Кредитного договору № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 чітко обумовленні його умовами, а відтак відсотки повинні бути нараховані виключно за передбачений цим договором строк (14 календарних днів), тобто у розмірі 1 960,00 грн.

Суд наголошує на тому, що згідно наданої позивачем картки субконто за Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 розрахунок щодо нарахування відсотків здійснено за період з 25.12.2020 по 07.03.2021, тобто поза межами строку кредитування визначеного умовами цього договору. При цьому позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій з метою пролонгації строку користування кредитом шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування Кредитом, що надавало б право відповідачу (позичальнику) повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 становить 8 960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень, з яких: 7 000,00 гривень - основний борг та 1 960,00 гривень - відсотки.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 3720478989 від 30.06.2026 в сумі 2 662,40 грн. (а.с.9), який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (8 960,00 грн. з 20 860,00 грн., що становить - 42,95%), а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.* 42,95% задоволених позовних вимог, що становить 1 143 (одна тисяча сто сорок три) гривні 50 коп.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Так, згідно квитанції № 2147411 від 09.07.2026 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за пересилку відправлення ОСОБА_1 сплачено ТОВ «ПОШТОВА СЛУЖБА «Е-ПОСТ» 201,78 грн., які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача у розмірі 86 (вісімдесят шість) гривень 66 коп. (201,78 грн.*42,95% задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 25.12.2020-100000089 від 25.12.2020 в розмірі 8 960 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят)гривень.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 143 (одна тисяча сто сорок три) гривні 50 коп. та витрати пов`язані з направленням документів відповідачу у розмірі 86 (вісімдесят шість) гривень 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, ЄДРПОУ: 43170298);

Відповідач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ