Decision № 140754685, 20.10.2026, Kryzhopil District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 134/1598/26

2/134/927/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 жовтня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

31 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду через систему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 577780-КС-001 про надання кредиту від 21 січня 2026 року у розмірі 24 830,00 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 2662,40 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 577780-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (яку позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 577780-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти.

Станом на 06.08.2026 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість з урахуванням часткової сплати за Договором № 577780-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 24 830,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 9 000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 12 600,00 грн; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн; нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України 2 520,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 710,00 грн. В зв`язку з цим позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення зазначеної заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, а також про стягнення судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Вирішено питання витребування доказів.

24 вересня 2026 року ухвалою суду судове засідання було відкладено в зв`язку з неявкою відповідача.

23 вересня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслало до суду витребувані докази.

Сторони в судове засідання, призначене на 20 жовтня 2026 року, не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві зазначив про слухання справи у його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву, клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не подала. Про дату, час і місце судового засідання відповідачка повідомлялася шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, які повернулися до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачці.

Враховуючи зазначені обставини суд, зважаючи на зміст заяви позивача, ухвалою від 20 жовтня 2026 року вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, відповідно до положень ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Згідно із ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що 21 січня 2026 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 577780-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-1586 у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Згідно із п.п.2.2, п.п. 2.3. Договору кредиту Тип Кредиту: кредит, строк, на який надається кредит: 24 тижнів.

Підпунктом 2.4 Кредитного договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.

Згідно п.п.2.5, п.п. 2.7 Договору кредиту комісія за надання кредиту: 1800,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінний протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Термін дії Договору: до 08 липня 2026 року

Пунктом 4.2.2. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті та в п. 12 Договору), що підтверджується Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» про перерахування коштів, а також інформацією, яка надана АТ КБ «ПриватБанк», а саме інформацією про те, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), на яку було зараховано кошти на суму 9 000 грн 21 січня 2026 року.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до статті 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання 1) електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та / або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Як вбачається із довідки про стан заборгованості та розрахунком заборгованості по кредиту, позивач зазначає, що у ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договорі, станом на 06 серпня 2026 року становить в розмірі 24 830,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 9 000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 12 600,00 грн; суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн; нарахування відповідно до ст. 625 ЦК України 2 520,00 грн; суми прострочених платежів за комісією 710,00 грн.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір про кредит 21 січня 2026 року та позивач надав відповідачці грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн, відповідачка не повернула повністю зазначену суму кредиту.

Сума комісії, пов`язаної з наданням кредиту, становить 1800,00 грн.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору прямо передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 1800,00 грн. Вказана комісія передбачена умовами договору та врахована у загальних витратах за споживчим кредитом. Позивачем доведено погодження сторонами умови про одноразову комісію у розмірі 1800,00 грн, її розмір та порядок нарахування прямо визначені договором, а зазначена сума включена до загальних витрат за споживчим кредитом. Відомостей про нарахування позивачем будь-яких інших платежів за цією комісією матеріали справи не містять.

При цьому умовами договору передбачено саме одноразову комісію за надання кредиту, яка нараховується при видачі кредиту, а не плату за обслуговування кредитної заборгованості чи за надання інформації про стан кредиту. Розмір такої комісії, порядок та момент її нарахування прямо визначені договором, а її розмір врахований при визначенні загальних витрат за споживчим кредитом.

Зазначені умови були погоджені сторонами при укладенні кредитного договору, а розмір відповідної комісії визначений у грошовому вираженні та є відомим позичальнику. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що зазначена комісія встановлена за дії кредитодавця, які не є послугою у розумінні Закону України «Про споживче кредитування», або за дії, здійснення яких кредитодавцем не може бути предметом окремої платної послуги.

За таких обставин суд не встановив правових підстав для визнання відповідних умов договору нікчемними та дійшов висновку про правомірність нарахування комісії у загальному розмірі 1800 грн.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування кредитними коштами. Водночас денна процентна ставка, зазначена в договорі, становить 0,87 %.

Зазначені показники мають різне призначення: договірна процентна ставка визначає розмір процентів за користування кредитом, тоді як денна процентна ставка є розрахунковим показником загальних витрат за споживчим кредитом у перерахунку на день користування кредитом. Тому сама по собі відмінність між цими показниками не свідчить про суперечність умов договору.

Водночас суд перевіряє відповідність зазначених у договорі та паспорті споживчого кредиту показників фактичним умовам кредитування, вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору, а також правильність розрахунку заборгованості, заявленої до стягнення.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про недійсність кредитного договору або окремих його умов щодо визначення процентної ставки. Умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування викладені у договорі, підписаному відповідачкою одноразовим ідентифікатором. Разом із тим суд перевіряє розрахунок заявлених до стягнення процентів на відповідність погодженим сторонами умовам договору та вимогам законодавства.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач здійснив його з урахуванням платежів, внесених ОСОБА_1 , а саме: 12 лютого 2026 року 3290,00 грн, 20 лютого 2026 року 700,00 грн та 21 лютого 2026 року 1690,00 грн, за рахунок яких позивач зарахував суми на погашення нарахованих процентів за користування кредитом, комісії, процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Однак, суд не може погодитися із зазначеним розрахунком з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому зазначеним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором настав у період дії воєнного стану в Україні, який на час розгляду справи не припинений та не скасований.

Отже, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правові підстави для стягнення з відповідачки 2520,00 грн, нарахованих позивачем з 05 березня 2026 року та з 05 лютого 2026 року по 11 лютого 2026 року включно, з 19 лютого 2026 року по 20 лютого 2026 року включно, як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, відсутні.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суми, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, не підлягають стягненню з відповідачки та підлягають списанню кредитодавцем.

Відтак з огляду на те, що позивач погашав зазначені відсотки із суми, яка була сплачена ОСОБА_1 суд здійснює розрахунок заборгованості.

Як вбачається із розрахунку заборгованості ОСОБА_1 здійснила оплату в розмірі 3290,00 грн 12 лютого 2026 року. Станом на цю дату проценти за користуванням кредиту становили 2070,00 грн (90 грн 1%, х 23 дня). Тому 3290 (сума оплати відповідачем) 2070 (відсотки на дату оплати) = 1220 грн (залишок коштів). Із даної суми суд погашає комісію за надання кредиту 1800 грн 1220 грн = 580 грн. Таким чином станом на 12 лютого 2026 року тіло кредиту становило 9000,00 грн, відсотки 0,00 грн, комісія 580,00 грн.

20 лютого 2026 року ОСОБА_1 сплатила 700,00 грн, з яких суд погашає проценти за користування кредитом, які станом на 20 лютого 2026 року становили 720,00 грн (90,00 грн 1% х 8 днів). Таким чином відсотки, після оплати відповідачкою, станом на 20 лютого 2026 року становили 20,00 грн, тіло кредиту 9000,00 грн, комісія за видачу кредиту 580,00 грн.

21 лютого 2026 року ОСОБА_1 сплатила 1690,00 грн, з яких суд погашає проценти за користування кредитом, які станом на 21 лютого 2026 року становили 110,00 грн (90,00 грн за один день користування кредитом + 20,00 грн залишку), а решту коштів суд погашає комісію за користування кредитом та тіло кредиту. Таким чином, після оплати відповідачкою, станом на 21 лютого 2026 року відсотки становили 0,00 грн (1690,00 110,00), комісія за надання кредиту 0,00 грн (1580,00 580,00), тіло кредиту 8000,00 (9000,00 1000,00).

Відсотки на день закінчення строку користування кредитом 08 липня 2026 року, становили 10880,00 грн (80,00 1% від тіла кредиту х 136 днів залишок по днях від загального строку), з урахуванням суми оплати.

Разом із тим нарахування процентів у конкретному розмірі підлягає стягненню лише за умови підтвердження їх розрахунку належними доказами та відповідності такого розрахунку умовам кредитного договору і вимогам законодавства.

Так, судом установлено, що проценти нараховано відповідно до ставки, передбаченої п. 2.4 договору, у розмірі 1 % на день, за період користування кредитом, визначений позивачем як 169 днів (з 21 січня 2026 року по 08 липня 2026 року включно).

Таким чином на дату закінчення строку кредитування за Договором 08 липня 2026 року, тіло кредиту становило 8000,00 гривень а проценти за користуванням кредитом 10880,00 грн.

Про умови договору відповідачка була попередньо ознайомлена, а відтак вільно та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, одноразової комісії за надання кредиту. Договір укладено на визначений строк, відповідно до умов якого відповідачка зобов`язана повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також одноразову комісію за надання кредиту.

Умовами договору сторони погодили спосіб надання коштів: перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки.

Отже, ТОВ «Бізнес Позика» доведено належними та допустимими доказами виникнення кредитних відносин із ОСОБА_1 та повне виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 577780-КС-001.

Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту, у зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 у передбачений договором строк кредитні кошти та проценти за користування ними, комісію за надання кредиту не повернула, утворилася заборгованість у розмірі 18 880,00 грн, що складається з 8 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 880,00 грн процентів. Указаний розмір заборгованості підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

У задоволенні вимог про стягнення суми, нарахованої відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити з підстав, наведених вище. Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією № 26431 від 27 серпня 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково на 76,04%, а позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (24 830 гривень), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2024,49 гривень (2662,40 х 76,04%).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 7681, 141, 263265, 280281, 284, 289 ЦПК України,

ст. ст. 11, 16, 215, 216, 509, 525, 526, 546, 610, 625, 629, 638, 639, 1054 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 577780-КС-001 від 21 січня 2026 року, в розмірі 18 880 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в розмірі 2024 (дві тисячі двадцять чотири) гривень 49 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя