Decision № 140748813, 20.10.2026, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум. ЧернівціСправа № 926/3612/25 (727/3130/26)

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутка В.В., при секретарі судового засідання Кушлак Л.Л., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс, м. Чернігів

до ОСОБА_1 , м. Чернівці

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25655,28 грн

в межах справи за заявою ОСОБА_1 , м. Чернівці

про неплатоспроможність

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.04.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 06.05.2026 призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Бурму С.В.

04.09.2026 до Господарського суду Чернівецької області від Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали цивільної справи №727/3130/26.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04.09.2026 постановлено справу №727/3130/26 прийняти до свого провадження у межах справи № 926/3612/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.09.2026. Запропоновано сторонам надати відзив на позовну заяву та відповідь на відзив.

Ухвалою від 23.09.2026 відкладено розгляд справи на 20.10.2026.

Ухвалою від 12.10.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано в АТ Універсал Банк інформацію, що містить банківську таємницю.

15.10.2026 до суду від АТ Універсал Банк надійшли витребувані докази, а саме: виписка по картці відповідача № НОМЕР_1 за 04.04.2025.

У судове засідання 20.10.2026 сторони не з`явилися, хоча повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання. У прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду в його електронний кабінет від 23.09.2026.

Станом на дату розгляду справи, заява ТОВ Таліон Плюс з грошовими вимогами до боржниці у справі №926/3612/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та заяви і клопотання у справі №926/3612/25 (727/3130/26) до господарського суду не надходили.

У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами Господарського процесуального кодексу України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.

У встановлений судом строк від відповідача відзив на позов не надійшов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі -Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 927473327 (надалі - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3, 2.5, 2.6 Договору, загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 8400,00 грн Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 04.04.2025 (що є датою надання кредиту). Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх. Позичальник підтверджує, що не має наміру ініціювати переказ отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 04.05.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору; Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 04.05.2030.

Відповідно до п. 8.1 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором.

Згідно з п.п.8.3, 8.5 договору, базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 504,00 грн.

Згідно п. 11.1, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Даний Договір підписаний сторонами за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА свої зобов`язання за Договором виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8400,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , з призначенням переказу 3037425882 ОСОБА_1 Договір (оферта):927473327 від 04.04.2025, що підтверджується довідкою ТОВ ПрофітГід щодо здійснення переказу від 04.04.2025 і довідкою позичальника про надання фінансових послуг та випискою про рух коштів по картці № НОМЕР_1 від 04.04.2025 наданою АТ Універсал Банк про зарахування коштів в сумі 8400,00 грн.

В подальшому, 10.06.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (надалі - Клієнт) та ТОВ Таліон Плюс (надалі - Фактор) укладено Договір факторингу № МВ-ТП/39 (надалі - Договір факторингу).

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги від 28.01.2025.

10.06.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ Таліон Плюс.

Відповідно до платіжної інструкції від 12.06.2025 №1498 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» отримано 3483864,62 грн за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № МВ-ТП/39 від 10.06.2025.

31.10.2025 ТОВ Таліон Плюс направило ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання Договору на підставі Закону України «Про споживче кредитування» та п.7.2.2 Договору.

Однак, відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконала, доказів на спростування доводів позивача або доказів на підтвердження оплати заборгованості суду не надала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "Таліон плюс" з даним позовом до суду про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 927473327 від 04.04.2025 у загальному розмірі 25655,28 грн, з яких:

- 8400,00 грн - заборгованість по кредиту,

- 16751,28 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 504,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.

Необхідно також зазначити, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18 та від 28.01.2021 у справі № 910/17743/18).

Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 долучила до заяви список кредиторів, у якому серед кредиторів зазначено також ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", вказано суму заборгованості 8400,00 грн, підставу виникнення заборгованості договір кредитної лінії №927473327 від 04.04.2025, що узгоджується з підставами заявленого позову та позовними вимогами.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі договору № 927473327 кредитної лінії від 04.04.2025.

Судом встановлено, що наявний в матеріалах справи договір кредитної лінії містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "електронний підпис одноразовим ідентифікатором TJUN, введено 04.04.2025 16:07:33".

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій, серед іншого, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений).

Одноразовий ідентифікатор, яким підписаний договір, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію", а тому належними й допустимими доказами підтверджено факт укладення договору між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ „МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" належним чином виконало взяті на себе зобов`язання з видачі відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 8400,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За приписами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статті 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас позивач зазначає, що відповідач, усупереч вимогам статей 509, 526 та 1054 Цивільного кодексу України, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, своєчасно та у повному обсязі кредитні кошти та нараховані проценти за користування ними не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість за договором у загальному розмірі 25655,28 грн, з яких: 8400,00 грн - заборгованість по кредиту, 16751,28 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 504,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором за період з 10.06.2025 по 30.10.2025.

Разом з тим, з урахуванням укладеного 10.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" договору факторингу № МВ-ТП/39, ТОВ "Таліон Плюс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 927473327 від 04.04.2025.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, договору факторингу, а також ст.ст. 509, 1054 Цивільного кодексу України, відповідачка зобов`язання за вказаними договорами своєчасно та у повному обсязі не виконала.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ "Таліон Плюс", набувши статусу нового кредитора у договорі кредитної лінії № 927473327 від 04.04.2025 отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в неї заборгованості за вказаним договором.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з неї заборгованості у загальному розмірі 25655,28 грн, з яких: 8400,00 грн - заборгованість по кредиту, 16751,28 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 504,00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту - правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог ТОВ Таліон Плюс про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частини перша, друга, третя та четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подано суду наступні докази:

- договір про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Ліга юридичних технологій та інновацій";

- акт приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026;

- платіжна інструкція №121 від 10.02.2026 про оплату за надання правової допомоги в сумі 5000,00 грн;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане адвокату Колінько А.В. серія ЧН №000666 від 22.03.2019;

- ордер серії СВ №1116266 від 02.12.2024.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 02.12.2024 між ТОВ Таліон Плюс (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням " Ліга юридичних технологій та інновацій " укладено договір про надання правової допомоги № 5.

Пунктом 1.1. Договору погоджено, що Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.1. Договору, правова допомога, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнтом оплачується в розмірі та обсязі погодженому в додатках до цього договору (Додаткових угодах та/або Реєстрах), в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об`єднання так може бути здійснення в будь-який час за надані послуги та втому числі авансом за надані послуги у майбутньому.

У пункті 2 додаткової угоди №2755 від 10.02.2026 сторони погодили, що вартість послуг адвокатського об`єднання по супроводженню справи становить: 5000,00 грн., що включає в себе:

- аналіз кредитної справи та формування юридичного висновку - 1 000,00 грн.;

- підготовка та направлення повідомлення відповідачу про оплату заборгованості (досудова вимога) - 500 грн.;

- збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у даній справі Адвокатським об`єднанням та підготовка позовної заяви та направлення копії та доданих до неї документів до суду - 3 500,00 грн.

У подальшому, 10.02.2026 сторонами був складений Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 5 від 02.12.2024, за умовами якого Адвокатське об`єднання виконало свої зобов`язання у межах договору про надання правової допомоги та додаткової угоди до нього у повному обсязі, а саме:

1) підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій (час виконання - 4 години, вартість наданої послуги 1 000,00 грн.);

2) підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) (час виконання - 2 години, вартість наданої послуги 500,00 грн.);

3) підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду (час виконання - 10 годин, вартість наданої послуги 3 500,00 грн.).

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховним Судом у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 КУзПБ); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 КУзПБ).

Згідно з ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не надав заперечень щодо стягнення з нього витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн.

Таким чином, враховуючи що позивачем подано до справи належні докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, беручи до уваги, що за результатом розгляду спору позов задоволено повністю, суд, оцінивши витрати позивача, з урахуванням ступеня складності цієї справи, предмета спору, обсягу наданих адвокатом послуг та затраченого ним часу, дійшов висновку про те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів виконання ним зобов`язань за кредитним договором та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення отриманого від позивача кредиту, а тому дії відповідача щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Мензак Тетяни Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, будинок 13, код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість в сумі 25655,28 грн, 2662,40 грн судового збору та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2026.

Суддя В.В.Дутка