Decision № 140748561, 13.10.2026, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа №922/2415/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомФізичної особи-підприємця Якименка Дениса СергійовичадоСхідного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним та скасування рішення

за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ФОП Якименко Д.С. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного МТВ АМКУ, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ від 07.05.2026 №70/77-р/к у справі №5/01-170-24 в частині, що стосується ФОП Якименка Д.С., а саме: пункт 1 резолютивної частини щодо визнання ФОП Якименка Д.С. таким, що в чинив порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також у частині пункту 2 резолютивної частини щодо накладення на ФОП Якименка Д.С. штрафу в розмірі 68.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2415/26

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 у справі №922/2415/26, зокрема, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; продовжено Східному МТВ АМКУ строк на подачу відзиву до 12.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/2415/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026 о 13:30 год.

Позивач та представник відповідача в призначене на 13.10.2026 судове засідання по суті не з`явилися; через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надіслали заяви про розгляд справи без їх участі (вх. №25061/26, 25095/26 від 12.10.2026).

Суд зазначає, що явка сторін у судове засідання по суті обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено статтею 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ" як замовником на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" 06.09.2026 було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі - UA-2023-09-06-001457-a). Назва предмета закупівлі - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи «Енергетична модернізація станції водозабору та системи водопостачання по вул. Воїнів Інтернаціоналістів в м. Кролевець Сумської області (реконструкція)».

ФОП Якименко Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. подали тендерні пропозиції для участі в торгах на закупівлю. Згідно з повідомленням про намір укласти договір про закупівлю переможцем процедури закупівлі визначено ФОП Якименка Д.С. У подальшому між КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ" та ФОП Якименком Д.С. був укладений Договір про закупівлю робіт від 28.09.2023 №35/23.

На підставі розпорядження Адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ від 14.11.2024 №70/203-рп/к розпочато розгляд справи №5/01-170-24 у зв`язку з наявністю в діях ФОП Якименка Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ" на закупівлю «ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи «Енергетична модернізація станції водозабору та системи водопостачання по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Кролевець Сумської області (реконструкція)» (код за ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (ідентифікатор закупівель в системі «Prozorro» UA-2023-09-06-001457-a).

Під час розгляду справи №5/01-170-24 Адміністративною колегією Східного МТВ АМКУ встановлено порушення вказаними особами законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів вищевказаних торгів, що підтверджено сукупністю наступних обставин: наявність господарських відносин; використання одного номеру телефону при реєстрації на електронному майданчику; використання одних і тих же ІР-адрес для подачі тендерних пропозицій та для входу в аукціон; використання одних і тих же ІР-адрес в одні і ті ж дні з незначним інтервалом у часі для здійснення входу до електронних кабінетів та проведення операцій по рахунках в банках; синхронність дій відповідачів під час оплати послуг електронного майданчика; синхронність дій відповідачів під час завантаження тендерних пропозицій; наявність спільних особливостей у завантажених відповідачами електронних файлах тендерних пропозицій; подання ФОП Єсипенко О.О. неповного пакету документів; економічна поведінка відповідачів під час участі у торгах; схожість в оформленні документів, які завантажили відповідачі для участі у торгах; комунікація між відповідачами.

Рішенням Адміністративною колегією Східного МТВ АМКУ "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 07.05.2026 №70/77-р/к у справі №5/01-170-24 (далі - Рішення) визнано, зокрема, що:

- ФОП Якименко Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ" на закупівлю «ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи «Енергетична модернізація станції водозабору та системи водопостачання по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Кролевець Сумської області (реконструкція)» (код за ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (ідентифікатор закупівель в системі «Prozorro» UA-2023-09-06-001457-a) (пункт 1);

- за порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ФОП Якименка Д.С. штраф у розмірі 68.000,00 грн (пункт 2).

Позивач вважає, що Рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, з недоведенням обставин, які відповідач визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до господарського суду.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що позовна заява не містить зазначення дати з якої для позивача почався відлік строку на оскарження спірного Рішення. Законодавством про захист економічної конкуренції не сформовано вичерпного переліку доказів, які можуть бути використані органами АМКУ під час розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, в частині доведення вчинення суб`єктами господарювання порушення, які стосуються спотворення результатів торгів. При цьому матеріали позовної заяви не містять обставин, а також відповідних належних, допустимих та достовірних доказів, які б спростовували в сукупності висновки Східного МТВ АМКУ, визначені в оскаржуваному Рішенні. Використання ФОП Якименком Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. одного і того ж телефонного номеру при реєстрації на одному і тому ж електронному майданчику свідчить, що участь у торгах забезпечувала одна контактна особа, що свідчить про узгодженість дій відповідачів та спільні інтереси між ними. Між ФОП Якименком Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. мала місце постійна комунікація, зокрема, засобами телефонного зв`язку, в т.ч. у період проведення торгів. Наявність таких контактів у сукупності з іншими доказами свідчить про узгодження дій в період до та під час проведення торгів, що суперечить принципам відкритої та добросовісної конкуренції. Використання ФОП Якименком Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. для подачі тендерних пропозицій і входу в аукціон з одних ІР-адрес не може бути випадковим збігом обставин, а свідчить про обмін інформацією між ними, а також про обізнаність щодо дій один одного, зокрема, під час підготовки та участі в торгах. Тобто, використання ними при здійсненні господарської діяльності одних і тих самих ІР-адрес свідчить про координацію діяльності, доступ до інформації про господарську діяльність один одного, обмін інформацією між, що й зумовило їх домовленість про участь у торгах. ФОП Якименко Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. не здійснювали кроків зі зниження ціни під час електронного аукціону, що, у свою чергу, підтверджує, що ФОП Єсипенко О.О. приймала участь у торгах без наміру здобути перемогу у цих торгах, а їх цінова поведінка на торгах є результатом попередньої домовленості. Наявність спільних особливостей при оформленні листів, наданих в тендерних пропозиціях ФОП Якименком Д.С. та ФОП Єсипенко О.О., не може пояснюватися випадковим збігом та свідчить про їх спільну підготовку та обмін інформацією під час оформлення своїх тендерних пропозицій в період участі в торгах. Завантажені ними файли мають спільні особливості, зокрема, одну дату та близький час створення, наявність спільних властивостей електронних файлів, що в сукупності з іншими доказами не може бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) своєї поведінки під час участі в торгах, зокрема, про обмін інформацією між ними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення в частині, що стосується позивача.

Так, між учасниками справи виникли правовідносини, пов`язані з захистом економічної конкуренції, що регулюються положеннями ЦК України, Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У частині першій статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

В даному випадку матеріали справи не містять доказів отримання позивачем оспорюваного Рішення від 07.05.2026 року. Разом із тим, позивач звернувся з даним позовом до суду 07.07.2026, тобто через два місяці після прийняття такого Рішення. З огляду на це, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів отримання ФОП Якименком Д.С. спірного Рішення, останній звернувся до Господарського суду Харківської області в межах строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для його оскарження.

Добросовісна конкуренція є одним із принципів здійснення закупівель, визначених статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

В силу частини другої статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання, мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац 2 статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац 1 частини першої, частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункту 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пункту 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 цього Закону.

Відтак, для визнання Антимонопольним комітетом порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: - неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно з пунктами 1-5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

З огляду на вищенаведене, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а тому виходить за межі повноважень судів. При вирішенні відповідних спорів суд не повинен перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити чи спростовувати замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків, викладених у рішенні органів Антимонопольного комітету України. Вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до законів України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції" кваліфікація дій суб`єктів господарювання, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету.

Таке визначення місця та ролі органів Антимонопольного комітету України серед інших органів державної влади знайшло своє відображення також і в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, від 19.08.2019 у справі №910/12487/18.

Як було встановлено спірним рішенням, ФОП Якименко Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. подали тендерні пропозиції для участі в торгах, проведених КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ" на закупівлю «ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи «Енергетична модернізація станції водозабору та системи водопостачання по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Кролевець Сумської області (реконструкція)» (код за ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (ідентифікатор закупівель в системі «Prozorro» UA-2023-09-06-001457-a).

На підставі розпорядження Адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ від 14.11.2024 №70/203-рп/к розпочато розгляд справи №5/01-170-24 у зв`язку з наявністю в діях ФОП Якименка Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ".

За результатами розгляду справи №5/01-170-24 Адміністративна колегія Східного МТВ АКМУ дійшла висновку про вчинення ФОП Якименком Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. порушень, передбачених пунктом 1 статті 50, що кваліфікуються за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ" на закупівлю ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи Енергетична модернізація станції водозабору та системи водопостачання по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів в м. Кролевець Сумської області (реконструкція) (код за ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи) (ідентифікатор закупівель в системі Prozorro UA-2023-09-06-001457-a).

При цьому Адміністративна колегія Східного МТВ АКМУ констатувала, що наведені факти наявності між відповідачами спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення торгів свідчать про те, що відповідачі мали можливість узгодити й узгодили свою поведінку під час проведення торгів, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки. Така координація економічної поведінки відповідачів призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення торгів.

Здійснивши аналіз усіх вищевказаних обставин та фактів, суд погоджується з наведеним висновком та зауважує, що в оспорюваному Рішенні встановлено ряд обставин, підтверджених зібраними доказами, які не можуть бути результатом випадкового збігу чи наслідком дії об`єктивних чинників, а свідчать про вчинення ФОП Якименком Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених КП "КРОЛЕВЕЦЬВОДОКАНАЛ".

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ФОП Якименко Д.С. та ФОП Єсипенко О.О. під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".

Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже, спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається за наявності лише справжньої конкуренції (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/8399/19, від 23.01.2020 у справі №922/1539/19, від 05.12.2019 у справі №910/3095/19).

Суд звертає увагу на те, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

За наведеного суд вважає, що оскаржуване Рішення є законним і скасуванню не підлягає.

Позиція позивача відносно того, що відповідачем не доведено порушення антиконкурентного законодавства судом до уваги не приймається, оскільки вона спростовується обставинами, встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні. Доводи позивача, викладені в позові, не спростовують відповідних висновків АМК за фактичними обставинами.

Під час розгляду цієї справи, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з`ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму/ критерії, зокрема в цьому випадку, неповноти з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішення органів АМКУ, як правило, ґрунтується саме на непрямих доказах, адже прямі докази в такого роду справах здобути фактично неможливо. Саме тому закон і надає право цим органам отримати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників торгів діяти скоординовано. Відтак, аналізуючи заперечення позивача, суд дійшов висновку, що вони зводяться, в основному, до незгоди з кваліфікацією Адміністративною колегією досліджених доказів та встановлених обставин, що в свою чергу є дискреційною функцією АМК, а не суду.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами статті 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В порядку, передбаченому статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд зазначає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи судом не встановлено невідповідності спірного Рішення вимогам чинного законодавства та/або невідповідності визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, у зв`язку з чим в задоволені позову позивача про визнання недійсним Рішення Адміністративної колегії Східного МТВ АМКУ від 07.05.2026 №70/77-р/к у справі №5/01-170-24 слід відмовити.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. У зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за Фізичною особою-підприємцем Якименком Денисом Сергійовичем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "20" жовтня 2026 р.

СуддяН.С. Добреля