Decision № 140748142, 09.10.2026, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2853/25

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ситнік В.О. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюжн лайт» до відповідача CENTRAL-TECH Kereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegu Tarsasag, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Брок», про стягнення 9 777,97 євро та 99 694,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьюжн лайт» (далі ТОВ «Фьюжн лайт») звернулося до господарського суду з позовною заявою до CENTRAL-TECH Kereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegu Tarsasag (далі - CENTRAL-TECH) про стягнення заборгованості у розмірі 9500,00 євро, 3% річних у розмірі 60,90 євро, збитків у розмірі 104 856,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за контрактом №25102024 від 25.10.2024 в частині поставки товару (вживаного холодильного агрегату) у строк до 30.04.2025. Позивач стверджує, що поставка товару здійснювалася на умовах FCA, згідно з якими обов`язок забезпечити перевезення товару покладався на CENTRAL-TECH. В порушення досягнутої домовленості відповідачем під час митного оформлення було надано документи, що містили неправдиві відомості в частині наявності контрольованих речовин (холодоагенту), в результаті чого холодильний агрегат (чиллер для води) згідно з постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2025 у справі № 308/19707/24 був конфіскований в дохід держави.

Ухвалою від 28.07.2025 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчих засідань, провадження у справі зупинено у зв`язку з направленням судового доручення до компетентної установи Угорської Республіки.

Ухвалою від 09.02.2026 судом було поновлено провадження у даній справі для проведення підготовчого засідання.

13.03.2026 до суду від представника CENTRAL-TECH адвоката Митровцій В.І. надійшло клопотання про надання доступу до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд», яке було задоволено судом.

18.03.2026 до суду від Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли документи, складені в ході виконання на території Угорщини судового доручення, про вручення CENTRAL-TECH документів 14.01.2026.

03.04.2026 до суду від CENTRAL-TECH надійшов відзив на позов, у якому відповідач повністю заперечує проти задоволення заявленого позову, посилаючись на очищення вживаного холодильного агрегата від холодоагенту до його продажу позивачу. Відповідач також стверджує, що сторонами було узгоджено застосування особливих умов EXW до поставки товару, що підтверджується, зокрема, наступним: послуги транспортної компанії по доставці холодильного агрегату в Україну здійснювались на замовлення та за рахунок позивача, послуги брокерської компанії в Україні також здійснювались на замовлення та за рахунок позивача. Таким чином, як вважає відповідач, вилучення холодильного агрегату митними органами України відбулось у зв`язку з обставинами, що не передбачають будь-яку участь та відповідальність CENTRAL-TECH. При цьому відповідачем зауважено, що позивачем не було надіслано CENTRAL-TECH жодних листів чи претензій щодо здійснення поставки оплаченого товару або повернення авансу.

21.04.2026 до суду від ТОВ «Фьюжн лайт» надійшла відповідь на відзив, у якій позивач стверджує про повідомлення відповідачем недостовірної інформації про надання послуг транспортної компанії по доставці холодильного агрегату та послуг брокерської компанії на замовлення та за рахунок ТОВ «Фьюжн лайт». При цьому позивач стверджує, що про відмову у митному оформленні товару він дізнався через державний інформаційний вебпортал Державної митної служби України, після чого звернувся із запитом про отримання інформації до митниці. Підстави для направлення позивачем на адресу відповідача листів чи претензій щодо здійснення поставки оплаченого товару чи повернення авансу відсутні, оскільки за змістом п. 8.2 контракту всі спори, пов`язані з укладенням, зміною, виконанням та розірванням цього договору, вирішуються в суді.

21.04.2026 до суду від ТОВ «Фьюжн лайт» надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з CENTRAL-TECH заборгованість у сумі 9 500,00 євро, 3% річних у сумі 277,97 євро та збитки у сумі 99 694,21 грн. Подану до суду заяву про уточнення позивач обґрунтовує нарахуванням йому згідно з актом Головного управління ДПС у м. Києві пені в розмірі 99 694,21 грн за порушення валютного законодавства у зв`язку з чим позивач зменшує суму збитків, яку він просить стягнути з відповідача, з 104 856,02 грн до 99 694,21 грн. Одночасно позивачем було збільшено строк нарахування 3 % річних у зв`язку з чим їх розмір був збільшений з 60,90 євро до 277,97 євро.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

За результатом оцінки заяви ТОВ «Фьюжн лайт» заяви про уточнення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що така заява є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки у зв`язку з її поданням загальна ціна позову була збільшена.

13.05.2026 до суду від CENTRAL-TECH надійшов відзив на уточнену заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог. При цьому відповідач стверджує, що обставина замовлення позивачем послуг транспортної компанії та послуг брокерської компанії підтверджується електронною перепискою між сторонами, відповідно до якої відповідач 05.11.2024 інформує позивача про отримання оплати за товар та повідомляє представника позивача Оксану Салюк про можливість відвантаження товару. У відповідь 06.11.2024 представником позивача Оксаною Салюк повідомлено відомості про перевізника та надано копію технічного паспорта.

20.05.2026 до суду від ТОВ «Фьюжн лайт» надійшли пояснення, у яких позивач наполягає на відсутності будь-яких договорів із перевізником та брокерською компанією на перевезення товару. При цьому позивач стверджує про ненадання Оксані Салюк будь-яких повноважень на представництво інтересів позивача, а також відсутність трудових, цивільно-правових та будь-яких інших відносин із зазначеною особою.

У підготовчому засіданні 20.05.2026, яке було проведено за участю представника позивача, судом було оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 08.06.2026 під час розгляду клопотання відповідача про витребування оригіналу контракту представником ТОВ «Фьюжн лайт» було повідомлено про відсутність у товариства оригіналу вказаного доказу, про що позивач повідомляв безпосередньо по тексту позову.

24.06.2026 до суду від CENTRAL-TECH надійшли додаткові пояснення з новими доказами, про намір подання яких відповідач повідомляв раніше. У цих поясненнях відповідач звертає увагу, що отримані від ТОВ «Бі енд Брок» документи у відповідь на адвокатський запит підтверджують факт наявності договірних відносин між позивачем та ТОВ «Бі енд Брок», що, відповідно, спростовує доводи позивача, наведені у відповіді на відзив. При цьому відповідач також зазначає про відсутність підстав для врахування постанови від 08.01.2025 у справі № 308/19707/24, винесеної щодо особи, яка не є учасником цього судового процесу.

Ухвалою від 24.06.2026 судом було повернуто справу зі стадії розгляду по суті на стадію підготовчого провадження та залучено ТОВ «Бі енд Брок» до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

ТОВ «Бі енд Брок», яким не було виконано обов`язку в частині реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», було повідомлено про розгляд справи судом шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу третьої особи. Проте лише одне поштове відправлення було вручено третій особі, інші були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою. ТОВ «Бі енд Брок» не скористалося наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі, письмові пояснення щодо позову та відзиву до суду від третьої особи також не надходили.

29.07.2026 до суду від ТОВ «Фьюжн лайт» надійшла заява про зміну підстав позову. У поданій до суду заяві позивач стверджує, що з огляду на надані ТОВ «Бі енд Брок» у відповідь на адвокатський запит представника відповідача документи, можна стверджувати, що відповідач здійснив поставку холодильного агрегату на умовах FCA. Водночас зазначене не свідчить про виконання CENTRAL-TECH своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару належної якості. Надання відповідачем при здійсненні поставки недостовірних відомостей щодо наявності у холодильному агрегаті контрольованих речовин, на переміщення яких через митний кордон України встановлено законодавчі обмеження, унеможливило переміщення товару та, відповідно, його використання позивачем. З посиланням на викладене, а також обізнаність відповідача із фактом неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 9 500,00 євро, 3% річних у сумі 277,97 євро та збитки у сумі 99 694,21 грн.

Господарським судом на виконання приписів ч. 3 ст. 46 ГПК України було прийнято заяву ТОВ «Фьюжн лайт» про зміну підстав позову до розгляду.

CENTRAL-TECH у поданих до суду 01.10.2026 письмових поясненнях вказує, що в заяві про зміну підстав позову позивачем було визнано обставину поставки відповідачем товару, що свідчить про перехід права власності на товар до ТОВ «Фьюжн лайт». При цьому відповідач вважає, що наявність чи відсутність холодоагенту на момент його імпорту в Україну не може вважатися порушенням якісних характеристик товару. Відповідач наполягає, що спеціалізованим підприємством до відвантаження товару було вилучено хладогент, а обладнанням митного органу могли бути зафіксовані виключно його залишки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

25.10.2024 між ТОВ «Фьюжн лайт» (Покупець) та CENTRAL-TECH (Продавець) було укладено контракт №25102024, відповідно до п. 1.1 якого Продавцем були прийняті на себе зобов`язання із забезпечення доставки транспортними засобами товару згідно з відповідними технічними завданнями та відповідно до Міжнародних комерційних умов 2010 року, а Покупцем - зобов`язання із прийняття та оплати продукції та послуг, що надаються за цим договором.

Згідно з п. 1.2 контракту №25102024 від 25.10.2024 предметом цього договору є обладнання (далі - продукція). Продукція поставляється партіями. Асортимент, кількість і ціни, а також кількість лотів зазначаються в умовах проформи-інвойсу, які є невід`ємною частиною договору. Вартість товару включає витрати на завантаження, передачу, упаковку, митне оформлення в країні Продавця та послуги торгово-промислової палати Продавця.

Умовами п. 2.2 контракту №25102024 від 25.10.2024 закріплено, що Покупець здійснює оплату за рахунком-фактурою, виставленим на рахунок Продавця, наступним чином: 100% суми сплачується згідно з рахунком-фактурою як передоплата не пізніше ніж протягом 5 робочих днів після дати виставлення рахунку.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 контракту №25102024 від 25.10.2024 дата відвантаження - дата митного оформлення Продавцем у місці відвантаження товару, що підтверджується датою проставлення митного штампа на відповідних товаросупровідних документах. Приймання Покупцем товару за якістю здійснюється в місці доставки товару та відповідно до технічного завдання. Продавець зобов`язується поставляти та передавати товар на умовах FCA (Угорщина) згідно умов Incoterms 2020. Продавець повинен включити наступні митні та інші відповідні документи, які повинні бути доставлені Покупцеві за кожною партією товару: експортна декларація (прозора копія), комерційний рахунок-фактура, CMR та/або товаросупровідні документи, подані за наданим шаблоном.

За змістом п. 3.4 контракту №25102024 від 25.10.2024 у разі виявлення Покупцем невідповідності якості та кількості товару зазначеним договором умовам не пізніше ніж протягом 14 календарних днів, Покупець зобов`язаний негайно повідомити про це Продавця факсом та одночасно надіслати повідомлення електронною поштою з прикріпленням зображення товару. Повідомлення повинно містити назву товару, дату та номер товаросупровідного документа, ключові дефекти товару та кількість товару. У такому випадку протягом 48 (сорока восьми) годин з моменту отримання відповідного повідомлення від Покупця Продавець зобов`язаний повідомити Покупця електронною поштою, якщо для участі в прийманні продукції буде направлено представника. Подальша якісна оцінка продукції повинна проводитися компанією у супроводі незалежного експертного органу, підтвердженого Продавцем. У разі якщо Продавець не повідомляє про прибуття представника або представник не прибуває вчасно і в місце Покупця, як домовилися сторони, після отримання повідомлення, це не повинно затримувати приймання (оцінку) продукції, до участі в якій залучається незалежний експертний орган (торгово-промислова палата).

Згідно з п. 3.5 контракту №25102024 від 25.10.2024 Продавець зобов`язаний розглядати претензії Покупця протягом 14 календарних днів з моменту отримання. Продавець зобов`язаний зменшити суму договору на суму непоставленої продукції та/або браку або замінити дефектну продукцію на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 8.1, 8.2 контракту №25102024 від 25.10.2024 сторони обрали законодавство України для регулювання цього договору. Усі спори, пов`язані з укладенням, зміною, виконанням та розірванням цього договору, вирішуються в Господарському суді Одеської області, Україна.

Цей договір підписується сторонами та набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2024. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від зобов`язань за цим договором, якщо зобов`язання ще підлягають виконанню, а також від відповідальності за невиконання зобов`язань протягом строку дії цього договору (п. п. 9.1, 9.2 контракту №25102024 від 25.10.2024).

Копія контракту №25102024 від 25.10.2024, умови якого були зазначені вище, була надана ТОВ «Фьюжн лайт» (а/с 19-24). В матеріалах справи також наявний інший примірник контракту, наданий відповідачем, який не містить підпису ТОВ «Фьюжн лайт» (а/с 131-133).

Крім того, в матеріалах справи наявна копія контракту №25102024 від 25.10.2024, надана ТОВ «Бі енд Брок» у відповідь на адвокатський запит представника відповідача (а/с 163 168). Слід зазначити, що умови контракту, наданого третьою особою, зокрема, розділи 1-3 дещо відрізняються за змістом від примірника договору, наданого позивачем. Водночас наданий ТОВ «Бі енд Брок» примірник контракту також містить умову про постачання товару на умовах FCA (Угорщина) згідно умов INCOTERMS 2020 (п. 1.2 контракту).

У електронному листі від 24.10.2024, адресат у якому не зазначений, CENTRAL-TECH повідомляв, що вживаний холодильний агрегат не заправлений холодоагентом, оскільки він був злитий з метою дотримання екологічного законодавства Угорщини. Вказаний лист був наданий ТОВ «Бі енд Брок» у відповідь на адвокатський запит представника відповідача.

30.10.2024 CENTRAL-TECH з посиланням на контракт №25102024 від 25.10.2024 було виставлено позивачу рахунок-фактуру № D-CNTRL-65 на оплату 9500,00 євро за товар (вживаний холодильний агрегат CGAN209 Chiller 288 кВ). При цьому у рахунку зазначено, що товар буде доставлений в Україну протягом 180 днів.

01.11.2024 ТОВ «Фьюжн лайт» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 9500,00 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №38, у графі призначення платежу якої зазначено наступне: передоплата за обладнання згідно з контрактом №25102024 від 25.10.2024, рахунком-фактурою D-CNTRL-65 від 30.10.2024.

06.11.2024 між ТОВ «Бі енд Брок» (Виконавець) та ТОВ «Фьюжн лайт» (Замовник) було укладено договір на декларування BIFU.

Перевезення вживаного холодильного агрегату здійснював ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR.

Згідно з карткою відмови у митному оформленні №UA305130/2024/000180 державним інспектором Закарпатської митниці було відмовлено ТОВ «Бі енд Брок» у митному оформлення товару для оформлення якого третя особа подавала, зокрема, декларацію країни відправлення №24HU6210302D34A243 від 06.11.2024. При цьому у картці відмови вказано про можливість прийняття митної декларації у випадку її заповнення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2025 у справі № 308/19707/24, повний доступ до якої був отриманий судом на підставі положень Закону України «Про доступ до судових рішень», ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), громадянин Угорщини, керівник CENTRAL-TECH, був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 210 602 (двісті десять тисяч шістсот дві) грн. 65 коп. з конфіскацією в дохід держави товару, який є безпосереднім предметом порушення митних правил, вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил №0756/30500/24 від 12.11.2024 року, а саме: холодильного агрегата (чиллер для води) CGAN209 chiller 288kW, рік виробництва 2006, серійний номер EKN8606, торгівельна марка: TRANE, Виробник: TRANE. Франція.

Підставою для притягнення керівника CENTRAL-TECH до адміністративної відповідальності згідно з постановою від 08.01.2025 у справі № 308/19707/24 стали наступні обставини.

08.11.2024 транспортним засобом д.р.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 через пункт пропуску «Чоп Захонь» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці переміщено через митний кордон України з Угорщини в складі консолідованого вантажу товар «Холодильне та морозильне обладнання, вживане: холодильний агрегат (чиллер для води, не заправлений холодоагентом), за попередньою митною декларацією від 07.11.2024 ІМ ЕЕ № 24UA305000944048U6 та рахунком-фактурою (інвойсом) від 05.11.2024 №E-CNTRL-2024-314, декларацією країни відправлення №24HU6210302D34A243 від 06.11.2024, на адресу одержувача ТОВ «Фьюжен лайт» (код ЄДРПОУ 44584995) від відправника та продавця підприємства CENTRAL TECH.

08.11.2024 автомобільним транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 зазначений вище товар доставлено до митного поста «Ужгород вантажний» Закарпатської митниці.

09.11.2024 декларантом ТОВ «Бі енд Брок» вказаний вище товар заявлений до митного контролю та оформлення Закарпатській митниці шляхом електронного декларування та подано митну декларацію типу ІМ/40/ДЕ № 24UA305130024719U5. На підставі пакету документів ТОВ «Бі енд Брок» заявлено, що переміщуване через митний кордон України обладнання не заправлене холодоагентом, тому озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази відсутні. Уповноваженими посадовими особами Закарпатської митниці проведено митний огляд товарів за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.11.2024, яким встановлено, що у задекларованому товарі у системі холодильного агрегата наявний хладоген «R407С», експорт та імпорт якого підлягає ліцензуванню.

При цьому у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2025 у справі № 308/19707/24 зазначено, що факт митного правопорушення підтверджується, зокрема, відповіддю CENTRAL-TECH з перекладом.

Слід зазначити, що в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу д.р.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 . Вказане свідоцтво, як стверджує відповідач, надійшло на його електронну пошту 06.11.2024 від представника позивача Оксани Салюк. В матеріалах справи наявні фрагменти електронного листування, яке велося англійською мовою, між відповідачем та ОСОБА_4 . Проте переклад вказаного листування на українську мову відповідачем суду не надавався.

31.03.2026 Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт перевірки ТОВ «Фьюжн лайт» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 25.10.2024 № 25102024 з компанією CENTRAL TECH за період з 25.10.2024 по 25.03.2026. Згідно з цим актом встановлено порушення валютного законодавства, а саме: ненадходження товару (неповернення валютних коштів) на загальну суму 9500,00 євро. За порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за період з 25.10.2024 по 25.03.2026 позивачу нарахована пеня у розмірі 99 694,21 грн.

27.04.2026 ТОВ «Фьюжн лайт» сплатило пеню у розмірі 99 694,21 грн, нараховану згідно з актом перевірки від 31.03.2026, що підтверджується платіжною інструкцією №109.

Листом від 30.04.2026 Закарпатська митниця у відповідь на лист позивача повідомила, що 12.11.2024 посадовою особою митного органу надано картку відмови у митному оформленні №UA305130/2024/000180 у зв`язку з встановленням наявності в товарі речовин, імпорт яких підлягає ліцензуванню.

Листом №01 від 24.06.2026 ТОВ «Бі енд Брок» у відповідь на адвокатський запит представника відповідача повідомив, що послуги з декларування товару надавалися на підставі договору на декларування BIFU від 06.11.2024. Підставою для декларування стали документи, в тому числі, надані угорською стороною про відсутність холодоагенту, фрагменти службового листування між угорською та українською стороною. При цьому у листі зазначено, що під час митного оформлення товару був присутній лише водій транспортного засобу, інші особи присутні не були.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (зі змінами) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб`єктами господарської діяльності є суб`єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

В силу положень ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об`єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об`єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства, а також суб`єктний склад контракту №25102024 від 25.10.2024, господарський суд доходить висновку, що між ТОВ «Фьюжн лайт» та CENTRAL TECH було укладено зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При дослідженні питання можливості застосування до даного договору права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України «Про міжнародне приватне право».

Так, в силу положень ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (зі змінами) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Виходячи з положень ст. ст. 4, 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі контракту №25102024 від 25.10.2024 передбачено, що сторони обрали законодавство України для регулювання цього договору, суд доходить висновку про правомірність застосування до правовідносин сторін матеріального права України.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Господарським судом під час вирішення цього спору було встановлено, що 25.10.2024 між ТОВ «Фьюжн лайт» та CENTRAL-TECH було укладено контракт №25102024, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов`язання поставити позивачу вживаний холодильний агрегат. Суд враховує, що оригінал вказаного контракту в матеріалах справи відсутній, сторони заперечують наявність у них оригіналу такого контракту, визнаючи при цьому виникнення між ними договірних правовідносин в цілому.

Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 613/1436/17 було зроблено висновок, відповідно до якого в цивільному обороті ситуації, за яких примірники одного й того ж договору матимуть відмінні (не ідентичні) редакції, не виключені. Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати застосування, зокрема: парафування (підписання кожної із сторінок договору) з метою забезпечення ідентичності примірників договору; визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору. У разі наявності таких правил в договорі, то саме за їх допомогою має вирішуватися «конкуренція» примірників договору стосовно тих чи інших умов. У випадку, коли сторони не урегулювали в договорі парафування (підписання кожної із сторінок договору) та визначення того, який із примірників договору має пріоритет при різних редакціях примірників договору, то найбільш розумним та прийнятним є висновок, що сторони не домовилися щодо тих умов, які відрізняються і в цьому разі відносини сторін мають регулюватися нормами актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, господарський суд доходить висновку, що за наявності між сторонами спору щодо умов договору, відповідно до яких здійснювалося перевезення товару, найбільш розумним та прийнятним є висновок, що сторони не домовилися щодо таких умов, які відрізняються, і в цьому разі відносини сторін мають регулюватися нормами актів цивільного законодавства. Викладене дозволяє суду дійти висновку про відсутність між сторонами згоди про поставку товару з дотриманням будь-яких умов Incoterms 2020 (FCA або EXW). В такому разі висновок про досягнення згоди щодо певних умов може бути зроблений на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань CENTRAL-TECH з посиланням на контракт №25102024 від 25.10.2024 було виставлено позивачу рахунок-фактуру № D-CNTRL-65 від 30.10.2024 на суму 9500,00 євро за товар (вживаний холодильний агрегат CGAN209 Chiller 288 кВ). При цьому у рахунку зазначено, що товари будуть доставлені в Україну протягом 180 днів.

ТОВ «Фьюжн лайт» перерахувало на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 9500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №38 від 01.11.2024.

Перевезення вживаного холодильного агрегату здійснював ФОП Губинець С.В., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR. Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення перевезення товару на замовлення позивача або відповідача.

Згідно із ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Верховний Суд у постанові від 13.05.2026 у справі № 922/3866/25 дійшов висновку, що докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку.

На підтвердження укладення договору перевезення на замовлення позивача відповідачем було надано електронне листування з Оксаною Салюк, яке велося англійською мовою, без надання перекладу вказаного листування на українську мову. При цьому інші докази, які можуть підтвердити укладення договору перевезення між ТОВ «Фьюжн лайт» та ФОП Губинецем С.В. в матеріалах справи відсутні. З урахуванням викладеного у господарського суду відсутні підстави для висновку про досягнення між сторонами згоди про покладення відповідальності за організацію перевезення саме на Покупця.

Натомість за митне оформленням товару відповідало ТОВ «Бі енд Брок» на підставі укладеного з ТОВ «Фьюжн лайт» договору на декларування BIFU від 06.11.2024.

Поряд з цим суд зазначає, що в контексті поданої ТОВ «Фьюжн лайт» заяви про зміну підстав позову дослідження питання про досягнення між сторонами згоди про покладення відповідальності за організацію перевезення на ту або іншу сторону не має принципового значення.

CENTRAL-TECH у поданому до суду відзиві, а ТОВ «Фьюжн лайт» у заяві про зміну підстав позову було підтверджено обставину передання відповідачем товару перевізнику. Вказана обставина також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Водночас, як вважає позивач, в даному випадку має місце поставка товару неналежної якості, що є підставою для стягнення з відповідача авансу, 3% річних, а також збитків, понесених позивачем у зв`язку зі сплатою пені в результаті порушення валютного законодавства.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2025 у справі №308/19707/24, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), громадянин Угорщини, керівник CENTRAL-TECH, був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з конфіскацією в дохід держави холодильного агрегата (чиллер для води).

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 ГПК України).

Господарський суд зазначає, що ні CENTRAL-TECH, ні ТОВ «Фьюжн лайт» не були учасниками справи №308/19707/24, а, отже судове рішення у зазначеній справі не має преюдиційного характеру. Водночас судове рішення у зазначеній справі під час вирішення цієї справи є письмовим доказом, який підтверджує конфіскацію в дохід держави холодильного агрегата (чиллер для води) у зв`язку з виявленням митними органами контрольованих речовин, які підлягають ліцензуванню.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку, що митне оформлення товару, за яке відповідало ТОВ «Бі енд Брок», не було завершено, оскільки поставлений відповідачем товар був конфіскований в дохід держави. Таким чином, холодильний агрегат не надійшов у фактичне розпорядження ТОВ «Фьюжн лайт».

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Господарський суд зазначає, що безпосередньо умовами контракту №25102024 від 25.10.2024 не передбачено обов`язку CENTRAL-TECH злити холодоагент до моменту передачі товару. Водночас в електронному листі від 24.10.2024, які і під час розгляду справи CENTRAL-TECH наполягало на відсутності холодоагенту у зв`язку з його злиттям на виконання екологічного законодавства Угорщини. При цьому під час митного оформлення товару ТОВ «Бі енд Брок» також врахувало надані відповідачем документи про відсутність контрольованих речовин.

Наведене дозволяє суду дійти висновку про досягнення між сторонами згоди про наявність у CENTRAL-TECH обов`язку забезпечити злиття холодоагенту до моменту передачі товару, в даному випадку, перевізнику.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)).

Таким чином, господарський суд, вирішуючи спір по суті, не зв`язаний посиланнями на норми права, які позивач зазначає по тексту позову. Проте, застосування судом відповідних норм права не може мати наслідком зміну предмета або підстав заявленого позову.

Згідно зі ст. 10 ЦК України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

До договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах, застосовується Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року (далі Конвенція). Таким чином, під час вирішення цього спору має бути застосована Конвекція, сторонами якої є як Україна, так і Республіка Угорщина.

Відповідно до ст. 1 Конвенції ця Конвенція застосовується коли ці держави є Договірними державами; або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави. Та обставина, що комерційні підприємства сторін розміщені в різних державах, не береться до уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з ділових відносин або обміну інформацією між сторонами, що мали місце до чи в момент його укладення. Ні національна належність сторін, ні їх цивільний чи торговельний статус, ні цивільний чи торговельний характер договору не беруться до уваги при визначенні застосовності цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 35 Конвенції продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором. Крім випадків, коли сторони домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він: a) не придатний для тих цілей, для яких такий товар звичайно використовується; b) не придатний для будь-якої конкретної мети, про яку продавця прямо чи опосередковано було повідомлено під час укладення договору, крім тих випадків, коли з обставин випливає, що покупець не розраховував або що для нього було нерозумним розраховувати на компетентність і міркування продавця; c) не має якостей товару, представленого продавцем покупцеві як зразок чи модель; d) не затарований чи не упакований звичайним для таких товарів способом, а за відсутності такого - способом, який є належним для збереження й захисту даного товару. Продавець не несе відповідальності на підставі підпунктів a - d попереднього пункту за будь-яку невідповідність товару, якщо під час укладення договору покупець знав чи не міг не знати про таку невідповідність.

Відповідно до ст. 36 Конвенції продавець несе відповідальність за договором і за цією Конвенцією за будь-яку невідповідність товару, яка існує в момент переходу ризику на покупця, якщо навіть ця невідповідність стає очевидною тільки пізніше. Продавець також несе відповідальність за будь-яку невідповідність товару, яка виникає після моменту, зазначеного в попередньому пункті, і є наслідком порушення ним будь-якого свого зобов`язання, включаючи порушення будь-якої гарантії того, що протягом того чи іншого строку товар буде залишатися придатним для звичайних цілей чи якої-небудь конкретної цілі, або буде зберігати обумовлені якості чи властивості.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що невиконання CENTRAL-TECH обов`язку із забезпечення злиття холодоагенту до моменту передачі товару може свідчити про передання товару, який не відповідає умови договору, що прямо передбачено пп. d п. 2 ст. 35 Конвенції. В такому випадку відповідач продовжує нести відповідальність за будь-яку невідповідність товару, оскільки вона існувала в момент переходу ризику до покупця.

Згідно зі ст. 38 Конвенції Покупець повинен оглянути товар або забезпечити його огляд у такий короткий строк, який практично можливий за даних обставин. Якщо договором передбачається перевезення товару, огляд може бути відкладений до прибуття товару в місце його призначення. Якщо місце призначення товару змінене під час його перебування в дорозі або товар перевідправлений покупцем і при цьому покупець не мав розумної можливості оглянути його, а продавець під час укладення договору знав чи повинен був знати про можливість такої зміни чи такого перевідправлення, огляд товару може бути відкладено до його прибуття в нове місце призначення.

Покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару, якщо він не повідомляє продавця про характер невідповідності, в розумний строк після того, як вона була чи повинна була бути виявленою покупцем (ст. 39 Конвенції).

Таким чином, на ТОВ «Фьюжн лайт» покладається обов`язок у разі виявлення невідповідності товару у розумний строк заявити про таку невідповідність.

09.11.2024 ТОВ «Бі енд Брок» було заявлено до митного контролю та оформлення товар на Закарпатській митниці. Проте 12.11.2024 посадовою особою митного органу надано картку відмови у митному оформленні №UA305130/2024/000180 у зв`язку з встановленням наявності в товарі речовин, імпорт яких підлягає ліцензуванню.

Таким чином, після відмовити митниці у митному оформленні товару ТОВ «Фьюжн лайт» було зобов`язано негайно повідомити CENTRAL-TECH про вказану обставину для вжиття сторонами заходів з метою забезпечення митного оформлення товару. При цьому суд зазначає, що залучення ТОВ «Фьюжн лайт» митного брокера для оформлення товару не звільняло позивача від виконання вказаного обов`язку. В контексті наведеного доводи позивача про необізнаність із обставиною відмови у митному оформлення товару, про що позивач повідомляв у додаткових поясненнях від 21.04.2026, видаються непереконливими, оскільки митне оформлення здійснювалося саме на замовлення позивача, тобто позивач був стороною таких правовідносин.

ТОВ «Фьюжн лайт» стверджувало, що відповідач був обізнаний з відмовою у митному оформлення товару, оскільки у постанові від 08.01.2025 у справі №308/19707/24 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області вказав, що факт митного правопорушення підтверджується, зокрема, відповіддю CENTRAL-TECH з перекладом (без зазначення будь-яких ідентифікуючих ознак такого документа: дати, адресата тощо). Господарський суд відхиляє доводи позивача у цій частині, оскільки ТОВ «Фьюжн лайт» та CENTRAL-TECH не були учасниками судового процесу №308/19707/24, а, отже, таке посилання не має преюдиційного характеру.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 03.04.2026, CENTRAL-TECH вказував, що позивачем не було надіслано CENTRAL-TECH жодних листів чи претензій щодо здійснення поставки оплаченого товару або повернення авансу.

Викладене з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів повідомлення позивачем відповідача про невідповідність товару умовам контракту у розумний строк, в даному випадку, з часу відмови у митному оформленні товару та до дати конфіскації товару згідно із постановою від 08.01.2025 у справі №308/19707/24, дозволяє суду дійти висновку про недотриманням ТОВ «Фьюжн лайт» положень ст. 39 Конвенції.

Засоби правового захисту в разі порушення договору продавцем передбачені розділом 3 глави II Конвенції.

Відповідно до ст. 45 Конвенції якщо продавець не виконує яке-небудь із своїх зобов`язань за договором або за цією Конвенцією, покупець може: a) здійснити права, передбачені у статтях 46 - 52; b) вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у статтях 74 - 77. Здійснення покупцем свого права на інші засоби правового захисту не позбавляє його права вимагати відшкодування збитків. Жодне відстрочення не може бути надане продавцю судом чи арбітражем, якщо покупець вдається до якого-небудь засобу правового захисту від порушення договору.

Згідно зі ст. 46 Конвенції покупець може вимагати виконання продавцем своїх зобов`язань, якщо тільки покупець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою. Якщо товар не відповідає договору, покупець може вимагати заміни товару тільки в тому разі, коли така невідповідність є істотним порушенням договору й вимогу про заміну товару заявлено або одночасно з повідомленням, даним відповідно до статті 39, або в розумний строк після нього. Якщо товар не відповідає договору, покупець може вимагати від продавця усунення цієї невідповідності шляхом виправлення, крім випадків, коли це є нерозумним з урахуванням усіх обставин. Вимога про усунення невідповідності товару договорові має бути заявлена або одночасно з повідомленням, даним відповідно до статті 39, або в розумний строк після нього.

Відповідно до ст. 47 Конвенції Покупець може встановити додатковий строк розумної тривалості для виконання продавцем своїх зобов`язань. Крім випадків, коли покупець одержав повідомлення від продавця про те, що він не здійснить виконання протягом встановленого таким чином строку, покупець не може протягом цього строку вдаватися до яких-небудь засобів правового захисту від порушення договору. Покупець, однак, не позбавляється цим права вимагати відшкодування збитків за прострочення у виконанні.

Покупець може заявити про розірвання договору: a) якщо невиконання продавцем будь-якого з його зобов`язань за договором або за цією Конвенцією є істотним порушенням договору; або b) у разі непоставки, якщо продавець не поставляє товар протягом додаткового строку, встановленого покупцем відповідно до пункту 1 статті 47, або заявляє, що він не здійснить поставки протягом установленого таким чином строку. Однак у разі, коли продавець поставив товар, покупець втрачає право заявити про розірвання договору, якщо він не зробить цього: a) щодо прострочення у поставці - протягом розумного строку після того, як він довідався про те, що поставка здійснена; b) щодо будь-якого іншого порушення договору, крім прострочення в поставці, - протягом розумного строку: i) після того як він довідався чи повинен був довідатися про таке порушення; ii) після закінчення додаткового строку, встановленого покупцем відповідно до пункту 1 статті 47, чи після того як продавець заявив, що він не виконає своїх зобов`язань протягом такого додаткового строку; або iii) після закінчення будь-якого додаткового строку, зазначеного продавцем відповідно до пункту 2 статті 48, чи після того як покупець заявив, що він не прийме виконання.

Згідно зі ст. 81 Конвенції розірвання договору звільняє обидві сторони від їх зобов`язань за договором у разі збереження права на стягнення збитків, що можуть підлягати відшкодуванню. Розірвання договору не торкається яких-небудь положень договору, що стосуються порядку врегулювання спорів чи прав і зобов`язань сторін у разі його розірвання. Сторона, що виконала договір повністю або частково, може вимагати від другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором. Якщо обидві сторони зобов`язані здійснити повернення отриманого, вони повинні це зробити одночасно.

З урахуванням викладеного вище господарський суд доходить висновку, що поставка CENTRAL-TECH товару з порушенням умов контракту надає ТОВ «Фьюжн лайт» право, в першу чергу, вимагати заміни товару при дотриманні вимог ст. 39 Конвенції. При цьому лише у разі розірвання контракту сторони можуть вимагати від другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором.

Недотримання ТОВ «Фьюжн лайт» положень ст. 39 Конвенції, а також безпосереднє звернення до суду в липні 2025 року, тобто через 8 місяців від дати відмови у митному оформленні товару, має наслідком втрату для позивача права посилатися на невідповідність товару, а, отже, вимагати повернення авансу поверненню якого згідно зі ст. 81 Конвенції має передувати розірвання договору.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених ТОВ «Фьюжн лайт» позовних вимог про стягнення 9 500,00 євро та похідних вимог про стягнення 3% річних у сумі 277,97 євро.

Вирішуючи питання про наявність передбачених законом підстав для стягнення з CENTRAL-TECH на користь ТОВ «Фьюжн лайт» збитків у розмірі 99 694,21 грн, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 74 Конвенції збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати.

Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Розглядаючи спори про стягнення шкоди, суд має встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. ч. 1 3 ст. 74 ГПК України).

Протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Водночас зі змісту ч. 2 ст. 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Тобто наявність вини презюмується та не підлягає доведенню позивачем.

Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 ЦК України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.07.021 у справі №910/12930/18, від 28.10.2021 у справі №910/9851/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21 тощо.

Спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.

Отже, за загальним правилом при поданні позову про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов`язок довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Господарським судом було встановлено, що CENTRAL-TECH на виконання прийнятих на себе зобов`язань передало товар у розпорядження перевізника, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR.

Згідно зі ст. 67 Конвенції якщо договір купівлі-продажу передбачає перевезення товару і продавець не зобов`язаний передати його в якомусь визначеному місці, ризик переходить на покупця, коли товар здано першому перевізникові для передачі покупцеві згідно з договором купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний здати товар перевізникові в якомусь визначеному місці, ризик не переходить на покупця, поки товар не зданий перевізникові в цьому місці. Та обставина, що продавець має право затримати товаророзпорядчі документи, не впливає на перехід ризику. Але ризик не переходить на покупця, поки товар чітко не ідентифіковано для цілей даного договору шляхом маркірування, через вивантажувальні документи, надісланим покупцеві повідомленням чи іншим чином.

CENTRAL-TECH було виконано прийняті на себе зобов`язання за контрактом в частині поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, ризик конфіскації товару, конфіскація якого, за переконанням позивача є свідченням невиконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, має покладатися на ТОВ «Фьюжн лайт». Таким чином, в процесі вирішення цього спору господарським судом не було встановлено наявності у діяїх відповідача такого обов`язкового елемента складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка, що виключає притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Викладене має наслідком відмову у задоволенні заявлених ТОВ «Фьюжн лайт» позовних вимог про стягнення з CENTRAL-TECH збитків у розмірі 99 694,21 грн.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З урахуванням висновків, до яких суд дійшов за результатом вирішення спору, суду не вбачається за необхідне надавати оцінку іншим доводам сторін, наведеним в обґрунтування власних правових позицій.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та законності відмови у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фьюжн лайт» до CENTRAL-TECH Kereskedelmi es Szolgaltato Korlatolt Felelossegu Tarsasag про стягнення заборгованості у сумі 9 500,00 євро, 3% річних у сумі 277,97 євро та збитків у сумі 99 694,21 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні заявленого позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна