Decision № 140742485, 15.10.2026, Piatykhatky District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 190/1783/26

Провадження №2/190/1224/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 24 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 98714171000, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит на суму 32477,94 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, до якого випущено платіжну картку, останній зобов`язувався повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

19 червня 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір факторингу №244 за яким, АТ «Укрсиббанк» відступає ТОВ «ФК «Кредит-капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 98714171000 від 24.08.2022 року укладеним з ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 33397,58 грн., з яких 28352,43 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5045,15 грн. заборгованість за комісією, яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути з відповідача сплачений ними судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійно правову допомогу у розмірі 8000,00 грн..

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-капітал» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданій позовній заяві просили справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заперечує. Зазначив, що позивачем не надані належні докази щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач заявляє до стягнення 33397,58 грн., з яких 28352,43 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5045,15 грн. заборгованість за комісією. При цьому, в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого можливо визначити, яким чином були визначені складові заборгованості. Крім того, у виписці банку за кредитним договором з 24.08.2020 року по 19.06.2023 року первісним кредитором була зазначена інформація: «вихідний залишок: основний борг клієнта (в.т.ч. простр.) 0,00 грн., відсотки клієнта ( в т.ч. простр.)- 0,00 грн., комісії клієнта (в.т.ч. простр.) 0,00 грн., щомісячна страховка 0,00 грн., штрафні санкції 0,00 грн.». Відповідно до якої можна зробити висновок, що станом на 19.06.2023 року у нього відсутня будь-яка заборгованість за відповідним договором. Таким чином в документах позивача міститься суперечлива інформація щодо розміру заборгованості. Вважає, що нарахування та стягнення щомісячної комісії за управління кредитом суперечить чинному законодавству України. Розмір витрат на професійну правову допомогу є завищеним, таким, що не відповідає критерію реальності витрат, тому просить зменшити витрати до 1000,00 грн. /а.с.18-25/.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 98714171000. Відповідно до умов договору відповідачу наданий кредит у сумі 32477,94 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 , відкритий у Банку, до якого випущено платіжну картку (п. 3.3 Договору).

Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтентних платежів відповідно до графіка платежів, що викладений у додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 25.08.2026 року (п. 3.5 Договору).

Розмір ануїтетного платежу становить 1294 грн. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру наступних платежів, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятися від розміру попередніх платежів (п. 3.6. Договору).

Ануїтетний платіж повинен сплачуватися щомісячно до 24 числа включно кожного місяця (п.3.7 Договору).

Процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0,00001% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка 7,0001% річних (п.п. 3.8., 3.9 Договору).

Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною (п.3.11 Договору).

Відповідно до Витягу з систем Банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної-особи клієнта АТ «Укрсиббанк» цифрове значення коду підтвердження ОТР 81430, номер телефону на який АТ «Укрсиббанк» код підтвердження ОТР «+380503200089», сторона, яка отримала код підтвердження ОТР - ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 були підписані графік платежів (Додатком №1 до Договору) і паспорт споживчого кредиту.

Згідно з Додатком №1 до Договору передбачена щомісячна комісія за управлінням кредитом 1,9 % від суми надання кредиту (включається до суми ануїтентного платежу); комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового плптежу 500 грн..

Відповідно до виписки за кредитним договором № 98714171000 від 24.08.2022 року за період з 24.08.2022 по 19.06.2023 року, вбачається зарахування коштів у сумі 32477,94 грн. від 24.08.2022 року.

19 червня 2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір факторингу №244 за яким, АТ «Укрсиббанк» відступає ТОВ «ФК «Кредит-капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 98714171000 від 24.08.2022 року.

Відповідно до акта прийому - передачі Права Вимоги від 19.06.2023 року за Договором факторингу №244 від 19.06.2023 року, витягу з Реєстру боржників до договору про факторингу №244 від 19.06.2023 року, ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 98714171000 від 24.08.2022 року (порядковий номер 1061) на суму 33397,58 грн., з яких 28352,43 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5045,15 грн. заборгованість за комісією.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № 98714171000 від 24.08.2022 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 33397,58 грн., з яких 28352,43 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5045,15 грн. заборгованість за комісією.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що Банком шляхом вчинення відповідних конклюдентних дій (надання кредиту відкриття рахунку, видача картки, встановлення кредитного ліміту) було акцептовано (прийнято) оферту (пропозицію) відповідача про укладення договору на визначених у Заяві умовах.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази, які підтверджують укладеність між відповідачем та первісним кредитором вищевказаного кредитного договору.

Отже, наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем копії документів, зокрема кредитного договору та паспорту кредиту, є допустимими письмовими доказами.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, ста. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановлено, що на підтвердження факту набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором позивач надав копії відповідних документів договору факторингу та переданого реєстру боржників.

Договором факторингу від 19 червня 2023 року №244 передбачено момент набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги в день підписання акту приймання-передачі права вимоги.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржника в день підписання акту приймання-передачі права вимоги. За таких умов, позивач як новий кредитор у зобов`язанні має право на звернення із вимогою до боржника відповідача.

Суд вважає доведеною обставину, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги за договором № 98714171000 від 24.08.2022 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами кредитний договір не містить заборони заміни кредитора у зобов`язанні без згоди боржника. Таким чином, у разі неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, позичальник не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові і таке виконання є належним.

Судом враховано, що спір у даній справі виник саме з підстав неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору, оскільки відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував доводи позивача про виконання ним своїх зобов`язань за Кредитним договором № 98714171000 від 24.08.2022 року.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19, зазначив, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Позивач надав докази на підтвердження виконання первісним кредитором умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу, однак позичальник ОСОБА_1 не надав доказів про повернення кредиту у строки та розмірі, передбачених кредитним договором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 28352,43 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.11 Договору про надання споживчого кредиту 98714171000 від 24.08.2022 року зазначено: «Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною».

Згідно з Додатком №1 до Договору передбачена щомісячна комісія за управлінням кредитом 1,9 % від суми надання кредиту (включається до суми ануїтентного платежу); комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при прострочені сплати чергового плптежу 500 грн..

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування Правління Національного банку України постановою від 08.06.20217 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 3.11 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №755/11636/21, від 08.02.2023 у справі №168/349/20, від 16.11.2022 у справі №755/9486/21.

З огляду на викладене, кредитор не мав законних підстав для нарахування зазначеної комісії, а тому в задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, детальний опис наданих послуг до акту № 193 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт № 193 про надання юридичної допомоги від 08.06.2026 року, ордер про надання правничої допомоги , у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 8000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2260,21 грн. (2662,40 х 28352,43/ 33397,58).

Керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-283 ЦПК, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, 28 корпус 4-й поверх ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») 28352 (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 43 коп. заборгованості за кредитним договором № 98714171000 від 24 серпня 2022 року, з яких 28352,43 грн. - заборгованість за тілом кредиту, сплачений судовий збір у розмірі 2260,21 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн. (вісім тисяч) грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса