Decision № 140740562, 20.10.2026, Zaliznychnyi District Court of Lviv City

Справа № 462/6569/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

20 жовтня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Палюх Н.М., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Манукян Марти Андріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», третя особа: Виробничий підрозділ «Вокзал станції Львів» філії «Вокзальна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення матеріальної допомоги при звільнені,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Манукян М.А звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Заява мотивована тим, що 02 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у справі №462/6569/26 ухвалив рішення, яким позов задоволено частково. Вирішено стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 невиплачену при звільненні одноразову матеріальну допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітків у зв`язку із звільненням уперше з роботи на пенсію за віком у розмірі 15114, 45 грн, з утриманням з цієї суми, передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті. Вирішено стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн. Окрім цього, судові витрати по справі складаються із витрат на правову допомогу, що становлять 15000,00 гривень. На підтвердження понесення витрат долучено до позовної заяви договір про надання правової допомоги №15/05 від 15.05.2026 року, додаток до даного договору №1 від 03.06.2026 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №18 від 03.06.2026 року. Згідно даних документів гонорар по справі становить 15000,00 гривень, який оплачено 03.06.2026 року. За наведеного просить заяву задовольнити та ухвалити у справі додаткове рішення.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи №462/6569/26, суд виходить з такого.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 02 жовтня 2026 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», третя особа: Виробничий підрозділ «Вокзал станції Львів» філії «Вокзальна компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення матеріальної допомоги при звільнені задоволено частково. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 невиплачену при звільненні одноразову матеріальну допомогу в розмірі трьох середньомісячних заробітків, що становить 15114, 45 грн, та трьох середньомісячних заробітків у зв`язку із звільненням уперше з роботи на пенсію за віком у розмірі 15114, 45 грн, з утриманням з цієї суми, передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті. Стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. У решті вимог відмовлено.

09.10.2026 представник позивача подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця», ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітків, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті та трьох середньомісячних заробітків у зв`язку із звільненням вперше з роботи на пенсію за віком, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті; стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця», ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 матеріальну допомогу на оздоровлення згідно наказу №38 від 26.08.2020 року та наказу №334 від 12.07.2019 року; стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця», ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені судові витрати.

12.10.2026 представник позивача подала до суду клопотання про уточнення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій зазначає, що стороною позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду в частині стягнення понесених витрат на правничу допомогу. Проте при формуванні заяви помилково в резолютивній частині вказано про стягнення матеріальної допомоги при звільненні та судові витрати. Таким чином, просить при розгляді заяви вирішити питання стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн

На підтвердження понесення витрат до позовної заяви по справ №462/6569/26 було долучено договір про надання правової допомоги №15/05 від 15.05.2026 року, додаток до даного договору №1 від 03.06.2026 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №18 від 03.06.2026 року. Згідно даних документів гонорар по справі становить 15 000,00 гривень, який оплачено 03.06.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Окрім цього, ч.3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

15.05.2026 року позивач уклала договір про надання правової допомоги №15/05 з адвокатом Манукян М.А..

03.06.2026 року позивач та адвокат Манукян М.А. уклали додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №15/05.

Відповідно до квитанцію до прибуткового касового ордера №18 від 03.06.2026 року, вартість наданих послуг складає 15 000,00 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 15 000,00 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання позову, заяв та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 гривень є завищеними, та приходить до висновку про стягнення цих витрат у розмірі 5000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 246, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп понесених витрат на правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товаристве «Укрзалізниця», адреса місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройца, 5, ЄДРПОУ 40075815.

Суддя: