№ 140739741, 19.10.2026, Konotop City and District Court of Sumy Oblast

Справа № 577/5880/26

Провадження № 3/577/1720/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2026 р. м. Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А. розглянувши матеріали, які надійшли від Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ст. 184 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 має на вихованні неповнолітнью доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини, внаслідок чого ОСОБА_2 01.10.2026 року о 16 год. 25 хв., перебуваючи в магазині «Аврора» в м. Конотоп Сумської області, вул. Площа Ринок, 19, здійснила дрібну крадіжку на суму 620 грн., але не досягла віку з якого має нести відповідальність. Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 1 КУпАП.

Порушник в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, надала заяву, в якій просить суд розглядати справи без її участі, вину в скоєнні адміністративного правопорушення визнала.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з ст.150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколам про адміністративне правопорушення ВБА № 003102 від 01.10.2026 року, поясненнями, копією свідоцтва про народження, рапортом.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 184 ч. 1 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обовязків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Враховуючи характер правопорушення, особу порушника, майновий стан, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. 33, 184 ч. 1, 268, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП та застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн., які необхідно сплатити на р/р: UА678999980313070106000018530, код класифікації доходів бюджету -21081100, отримувач - ГУК Сумська обласгі/Конотопська МТГ/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку (МФО 899998, код отримувача ЄДРПОУ 37970404.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. А. Буток