Decision № 140737993, 20.10.2026, Ochakiv City and District Court of Mykolaiv Oblast

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІСправа № 483/533/26

Провадження № 2/483/582/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Рак Л.М.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

прокурора Чорної Л.В.

представника позивача адвоката Бітюри А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Очаківської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В :

05 травня 2026 року адвокат Бітюра А.А., який є представником позивача ОСОБА_1 , звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з 21 травня 2012 року по 29 серпня 2024 року позивач з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу між сторонами діти залишились проживати разом з позивачем. Відповідачка ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавить їх успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не бере участі у вихованні, наданні медичного догляду та лікування. Подібна поведінка матері свідчить про її ухилення від виконання обов`язків по вихованню дітей. Факт проживання дітей з 2024 року разом з батьком, який є діючим військовослужбовцем, підтверджується актом про підтвердження факту проживання осіб з числа зареєстрованих в житловому приміщенні від 09 вересня 2025 року, довідками № 230 та № 231 від 09 вересня 2025 року, з яких вбачається, що мати дітей участі у їх вихованні не бере. Посилаючись на викладене, представник позивача просив визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 . Крім того, представник просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

Ухвалою від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 25 червня 2026 року було зобов`язано службу у справах дітей Очаківської міської ради надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з батьком ОСОБА_1

03 вересня 2026 року до суду надійшов висновок служби у справах дітей Очаківської міської ради про визначення місця проживання дітей.

10 вересня 2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Бітюра А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій крім того, зазначила, що позов визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Очаківської міської ради надала до суду заяву про проведення засідання без її участі.

Прокурор посилаючись на те, що в інтересах дітей місце їх проживання необхідно визначити з батьком, проти задоволення позову не заперечувала.

Вислухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов наступного.

З 21 травня 2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 липня 2024 року було розірвано (а.с. 18).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доньками позивача і відповідачки та на теперішній час входять до складу сім`ї позивача, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме копіями свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 21 травня 2012 року та серії НОМЕР_2 від 29 вересня 2015 року (а.с. 21, 22) та довідками відділу забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Очаківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи № 1780 та № 1779 від 21 вересня 2021 року (а.с. 9, 10), довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 9162 від 09 вересня 2025 року, довідкою № 9161 від 09 вересня 2025 року відділу забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Очаківської міської ради про склад сім`ї (а.с. 11, 12).

Статтями 141, 155 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом.

При вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Саме така позиція висловлена колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в аналогічних справах за позовом батька до матері дитини про визначення місця проживання дитини.

Вказаний вище принцип 6 Декларації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 Сімейного кодексу України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

Крім того, сімейне законодавство не виключає визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком незалежно від віку дитини, якщо маються обставини, за яких дитині краще проживати з батьком ніж з матір`ю.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у теперішній час позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проживає у приватному будинку, має постійне місце роботи та стабільний дохід.

Ці обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме посвідченням учасника бойових дій (а.с. 17), актом депутата Очаківської міської ради від 09 вересня 2025 року про підтвердження факту проживання осіб з числа зареєстрованих в житловому приміщенні, з якого вбачається, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживають діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати дітей ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, покинула дітей (а.с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності.

Виходячи виключно із інтересів дітей, суд приходить до висновку, що їх розлучення з батьком потягне за собою докорінну зміну їх сталого життєвого устрою: зміну місця проживання, побутових умов, оточення. Такі наслідки негативно вплинуть на психічний стан дітей, які потребують знаходження у звичному для себе оточенні рідних, яким вони довіряють та до яких відчувають особливу прихильність.

Позивач з огляду на його житлово-побутові умови та матеріальний стан має можливість забезпечити належні умови для нормального утримання, догляду та виховання доньок. Вчинок відповідачки свідчить про те, що вона, залишивши доньок з батьком, виявила менше уваги до дітей та турботи про них.

Викладені вище обставини також встановлені висновком органу опіки та піклування, виконавчого комітету Очаківської міської ради вих. № 1507/02-02/07 від 02 вересня 2026 року, яким визнано доцільним визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із батьком, оскільки це відповідає інтересам дітей (а.с. 77-79).

Таким чином, враховуючи, що за місцем проживання батька створено всі необхідні умови для проживання дітей, позивач ОСОБА_1 здійснює їх матеріальне забезпечення, сприяє повному і гармонійному їх розвитку та беручи до уваги позитивне ставлення доньок до батька, прагнення до спілкування та спільного проведення часу з ним, суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей саме з батьком.

Разом з тим, суд зазначає, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дітей у разі визначення місця проживання їх з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з доньками, турботи відносно них та участі в їх вихованні і може реалізувати свої права шляхом встановлення часу спілкування за судовим рішенням.

На думку суду, відповідачка ОСОБА_2 не позбавлена права на особисте виховання доньок іншим шляхом, зокрема, шляхом визначення порядку її участі у спілкуванні та вихованні дітей. Здійснюючи таку участь, відповідачка має можливість налагодити із доньками відповідний контакт та відновити їх прихильність і довіру до себе.

Таким чином, враховуючи викладене, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що для того, щоб забезпечити дітям необхідне виховання та повноцінний розвиток, слід визначити їх місце проживання разом із батьком, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача 1064 грн. 96 коп. судового збору, оплата яких підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Очаківської міської ради, про визначення місця проживання дітей задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий: