Court ruling № 140736167, 19.10.2026, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 201/10321/25

Провадження № 2/201/918/2026

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Коверзай О.О.

за участі:

представника позивача Ревякіної Н.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання представника відповідача про зупинення провадження в цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває дана цивільна справа.

31 серпня 2026 року представником відповідача через систему «Електронний суд» було подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду кримінальної справи № 12026042110000810 за ч. 2 ст. 190 КК України.

В обгрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_3 , як добросовісний покупець квартири АДРЕСА_1 не могла навіть уявити, що всі свої заощадження за придбання квартири віддала шахраям. Тим паче недовіряти нотаріусу Кононенко С.А., ріелтеру Ксенії Олегівні від агентства «Квадратний метр» чи продавцю під час укладання Договору купівлі-продажу не було підстав, які запевняли, що всі необхідні перевірки зроблено. Вважає, що такий надмірний матеріальний тягар не має покладатися на покупця одноосібно, це є неприпустимим та протиправним, про що також зазначив ВС в своїх висновках. Вважала, що буде за доцільне спочатку завершити розслідування кримінальної справи, знайти шахраїв або встановити причетність всіх осіб (в т.ч. нотаріуса та ріелтера), знайти винних осіб (організаторів чи самих шахраїв), які і мають компенсувати позивачеві завдану шкоду, тому справу необхідно призупинити до завершення розгляду кримінальної справи. Враховуючи, що до тепер в провадженні слідчого СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області Сіухіної Юлії триває досудове розслідування кримінальної справи №12026042110000810 від 27.05.2026 р., за ч. 2 ст. 190 КК України, то за доцільне зупинити провадження по справі №201/10321/25 до закінчення розгляду кримінальної справи №12026042110000810 за ч. 2 ст. 190 КК України, адже предметом розслідування є пошук та покарання шахраїв, а також, відшкодування збитків, що завдано кримінальним діянням. Відповідальність має нести та особа, яка вчинила дане кримінальне правопорушення, і відповідно відшкодувати Позивачеві збитки, а не ОСОБА_3 , яка також є потерпілою від злочинних дій.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала заявлене клопотання та наполягала на його задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти зупинення провадження у справі, оскільки розгляд кримінального провадження ніяким чином не пов`язано з даною цивільною справою.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розумність строків розгляду справи згідно з ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Так, згідно з п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04). Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

На суди покладений обов`язок забезпечити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. Відповідно для зупинення провадження у справі суддя повинен з`ясувати причини неможливості розгляду справи, адже необґрунтоване зупинення провадження у справі затягує строки її розгляду, і, як наслідок, учасники справи перебувають у стані невизначеності.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Провадження зупиняється до моменту, коли відпадуть обставини, які є перешкодою для розгляду справи, або будуть вчинені необхідні дії.

Підстави зупинення провадження та відповідний порядок визначені ЦПК України. Цей перелік є вичерпним та передбачає як підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд не зобов`язаний, але може зупинити провадження у справі.

Зокрема, у п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

За п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі.

Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

У розумінні змісту наведених положень зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, можливе лише до закінчення розгляду цієї справи по суті, тобто до ухвалення судом першої інстанції рішення про вирішення спору та до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року зроблено висновок, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі №308/5006/16-ц від 27 лютого 2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі №1522/27468/12 від 07 листопада 2018 року.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Розумність строків розгляду справи згідно зі ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини гарантії регламентовані статтею 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення ЄСПЛ у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Отже, враховуючи предмет позову у цій цивільній справі, суд вважає, що зі змісту поданого клопотання не вбачається обставин, які б вказували на об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до закінчення розгляду кримінальної справи № 12026042110000810 за ч. 2 ст. 190 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим клопотання про зупинення провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 260 ЦПК України, суд,, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі № 201/10321/25 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя С.О. Демидова