Decision № 140735616, 19.10.2026, Brovary City and District Court of Kyiv Oblast

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/1922/26, cправа № 361/3766/26

19.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» жовтня 2026 року м. Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Василишина В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 19.02.2023-100000200 від 19 лютого 2023 року у розмірі 7 859 грн. 60 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 19 лютого 2023 року між ТОВ

«Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти)

№ 19.02.2023-100000200, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 800грн. 00 коп. строком на 42 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 01 квітня 2023 року.

Взяті на себе зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на дату подання позову має заборгованість в розмірі 8 359 грн. 60 коп., з яких сума заборгованості по тілу кредиту становить 7 990 грн. 00 коп., по процентах 369 грн. 60 коп.

З довідки про стан заборгованості за кредитним договором, проценти по кредиту нараховані за період з 08.03.2023 року по 19.04.2023 року.

З підстав стягнення заборгованості позивач звернувся до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження разом з позовом та доданими до нього документами за зареєстрованою адресою проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19.02.2023-100000200.

Відповідно до пунктів 3 та 4 заявки строк на який надається кредит 42 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 01 квітня 2023 року.

Відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту: 8 800 грн. 00 коп., реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за цим договором: НОМЕР_1 ; фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 4,2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Відтак, ТОВ «Споживчий Центр» не надало жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів саме відповідачу ОСОБА_1 , а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність йому карткового рахунку НОМЕР_1 .

Наявна в матеріалах справи довідка-розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежать від волевиявлення дій сторони (кредитора/позивача).

Суд зауважує, що довідка-розрахунок заборгованості є внутрішнім документом кредитора та не містить відомостей, які дозволили перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу.

Таким чином, матеріали справи не містять, ані виписки за рахунками відповідача, ані документів первинного бухгалтерського обліку, які є підтверджують фінансову операцію, ані документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідачу карткового рахунку НОМЕР_1 .

Крім того, клопотань про витребування доказів про підтвердження зарахування коштів відповідачу заявлено не було.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 13 ЦПК України встановлено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частинами 1-4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

На підставі викладеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» є недоведеними, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити.

Сторони справи:

позивачТовариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок №133-А; - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37356833);

відповідач ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_2 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.О.Василишин