Decision № 140733628, 19.10.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13804/26

пр. № 2/759/10782/26

19 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н. О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., представника відповідача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Одягайло Л.М., представника відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВГАЗ» - адвоката Полішко Ю.О., представника відповідача Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» - Тараненка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС», Комунального підприємства «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВГАЗ» про визначення порядку участі співвласників у витратах на утримання спільного майна та оплату житлово-комунальних послуг, а також зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС», Комунального підприємства «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВГАЗ» про визначення порядку участі співвласників у витратах на утримання спільного майна та оплату житлово-комунальних послуг, а також зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона є співвласником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За даними КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» іншими співвласниками вказаної квартири є: ОСОБА_3 - 2/3 частки.

Фактично інший співвласник ОСОБА_2 за адресою спірної квартири не проживає, тривалий час проживає за межами України, участі в утриманні належної їй частки квартири та оплаті житлово-комунальних послуг не бере, що підтверджується актом про непроживання.

Попри це всі витрати з утримання квартири, сплати комунальних платежів, погашення поточних нарахувань та фактично боргу несе саме позивач. Надані квитанції за 2018-2026 роки підтверджують систематичну оплату ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг за квартиру. Зокрема, позивачем оплачується тепло, гаряча вода, абонентське обслуговування, водопостачання, водовідведення, ввезення побутових відходів, розподіл газу, утримання будинку та прибудинкової території.

Станом на 01.03.2026 за квартирою обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги. Враховуючи, що позивач є співвласником 1/3 частки вказаної квартири, інший співвласник, якій належить 2/3 частки спірної квартири, виконує обов`язок щодо участі у витратах, всі виконавці послуг здійснюють облік на квартиру в цілому, відсутній механізм розподілу витрат між співвласниками, виникла необхідність судового визначення порядку участі співвласників у витратах та зобов`язання виконавців послуг привести облік у відповідність до часток співвласників.

Позивач зазначає, що змушена нести витрати не лише за свою частку у праві власності, але й за інших співвласників, що суперечить положенням цивільного законодавства щодо розподілу обов`язків співвласників. Проте у даному випадку відсутній механізм реалізації зазначених норм, оскільки виконавці послуг здійснюють нарахування не на частки співвласників, а на об`єкт нерухомості в цілому. Відсутність погодженого між співвласниками порядку участі у затратах, а також відсутність технічної можливості самостійного розподілу витрат через виконавців послуг зумовлює необхідність судового втручання.

З урахуванням зазначених обставин справи позивач просить суд визначити порядок участі співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 у витратах на утримання квартири та оплату житлово-комунальни послуг пропорційно їх часткам у праві спільної часткової власності. Зобов`язати ОСОБА_2 брати участь у витратах на утримання зазначеної квартири та оплату житлово-комунальних послуг у розмірі, що відповідає її частці у праві власності (2/3). Зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго», Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київкомунсервіс», Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київгаз»: здійснити розподіл особових/облікових рахунків щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до їх часток у праві власності; відкрити окремі особові рахунки на кожного зі співвласників; здійснювати подальші нарахування плати за житлово-комунальні послуги окремо по кожному співвласнику, пропорційно його частці у праві спільної часткової власності; здійснювати розрахунок обсягів та вартості спожитих послуг із розподілом між співвласниками відповідно до визначеного судом порядку участі у витратах.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_3 про розгляд даної справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

25.06.2026 від представника АТ «КИЇВГАЗ» - Полішка Ю.О. надійшов відзив на позову заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Вважає позовну заяву в частині зобов`язання АТ «КИЇВГАЗ» розділити особовий рахунок на оплату послуг з розподілу природного газу на трьох співвласників пропорційно їхнім часткам у праві спільної часткової власності безпідставною, необґрунтовану та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки правова можливість укладення договору про розподіл природного газу з кожним із співвласників (користувачів) та ведення відокремленого обліку споживання природного газу виникає за умов, виділення часток спільної власності в натурі із забезпеченням частки кожного із співвласників окремим обліком спожитого газу (створення відокремленої газифікації), присвоєння ЕІС-коду окремим точкам комерційного обліку споживачів, та за умови присвоєння в передбаченому законодавством порядку різних поштових адрес виділеним в натурі часткам співвласників. При цьому, за вищевказаною адресою у АТ «КИЇВГАЗ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 та присвоєний ЕІС-код V 56ХМ19А24375358М.

26.06.2026 на адресу суду надійшов відзив представника ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» - Тараненка С. В., у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, вказуючи на його необґрунтованість, безпідставність та недоведеність, оскільки позовні вимоги про поділ особи рахунків не підлягають розгляду у судовому порядку.

Звернув увагу також на те, що нарахування за послуги з централізованого водопостачання холодної води та централізованого водовідведення на кв. АДРЕСА_2 здійснюються за показаннями прийнятих на абонентський облік засобів обліку води. Таким чином, Позивач який фактично одноособово користується та розпоряджається житловим приміщенням, оскільки відповідач-1 згідно наданих ним відомостей у спірній квартирі не проживає, та відповідно позивач, який одноособово споживає послуги, має намір за відсутності на те фактичної та правової підстави покласти частину спожитих нею послуг на іншого співвласника приміщення.

Зокрема, позивачем жодним чином не обґрунтовано зміст його порушеного права, як і не зазначено які саме дії відповідача-3 призвели до такого порушення. При цьому, позовна заява не містить доказів укладання між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , як співвласниками квартири АДРЕСА_2 , та ПрАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» окремих договорів, що є обов`язковою умовою для розподілу особових рахунків.

29.06.2026 на адресу суду від представника КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Одягайло Л.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не базуються на нормах чинного законодавства України. Вказує, що при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном, такий порядок користування може встановити суд. Зі змісту позовної заяви убачається, що між сторонами немає певної домовленості щодо користування квартирою АДРЕСА_2 , позивач та відповідач ОСОБА_2 допускають не сплату своїх частин комунальних послуг/допускають несвоєчасну їх оплату. Питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи з відповідною заявою та документами на підтвердження права власності на частину квартири до житлово-експлуатаційної організації. Також матеріали справи не місять доказів щодо звернення позивача до відповідних комунальних установ з вимогою про розподіл особових рахунків чи відомостей щодо наявних домовленостей по оплаті житлово-комунальних послуг між співвласниками квартири. Відсутні також докази того, що позивач намагалась досягти домовленостей щодо розподілу оплати житлово-комунальних із співвласником - відповідачем у справі, а останнім було відмовлено позивачу у вирішенні цього питання. Таким чином, вважають передчасними позовні вимоги щодо розподілу особових рахунків на сплату комунальних послуг, шляхом виділення сторонам окремих особових рахунків. При цьому позивач не позбавлена можливості звернутися до підприємств, які надають комунальні послуги, для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах і тільки в разі виникнення спору може звернутися до суду з позовом до підприємств, які надають такі послуги.

Питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи із письмовою заявою про вказане до відповідного житлового органу/ підприємств, які надають відповідні послуги, з додатком про підтвердження права власності особи на частину

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 вересня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду з перебуванням на стаціонарному лікуванні. Суд відмовив у задоволенні указаного клопотання з причин не доведеності та не долучення жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Представники відповідачів Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВГАЗ» заперечували проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзивах на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. У судове засідання не з`явилася, повідомлялася про розгляд справи належним чином шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження на її останню відому адресу місця проживання, проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням про розгляд справи. Також відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин своєї неявки, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явилися.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, заслухавши учасників справи, які з`явилися у судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування 1/3 частки квартири від 20.05.2008, а також витягом з Державного реєстру правочинів.

За даними КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» іншими співвласниками вказаної квартири є: ОСОБА_5 - 1/3 частки на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.10.1993, ОСОБА_2 - 1/3 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.08.1993. Загальна площа квартири складає 56,60 кв.м., житлова площа становить 34,20 кв.м.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 належить на праві спільної часткової власності 2/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, тривалий час проживає за межами України, участі в утриманні квартири та оплаті житлово-комунальних послуг не бере, що підтверджується актом про не проживання від 20.03.2026.

Позивач несе тягар по утриманню спірної квартири, сплачуючи квитанції за газ, водопостачання, тепло постання, вивезення доходів тощо у період з 2018 року по 2026 рік.

При цьому, позивач змушена нести витрати не лише за свою частку у праві власності (1/3), але й за іншого співвласника, що суперечить положенням цивільного законодавства щодо розподілу обов`язків співвласників.

На звернення позивача КП «Київтеплоенерго» повідомило, що особовий рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я ОСОБА_1 , а нарахування за послуги здійснюються щодо квартири в цілому, без розподілу між співвласниками. Підприємство прямо зазначило, що облік ведеться на один особовий рахунок, прив`язаний до квартири, і обсяг спожитих послуг між співвласниками не розподіляється.

ПрАТ «АК «Київводоканал» підтвердило, що особовий рахунок (№ НОМЕР_3 ) також відкритий на ім`я ОСОБА_1 , а нарахування здійснюються за показниками квартирних засобів обліку води, тобто фактично на рівні об`єкта нерухомості, без індивідуалізації співвласників.

КП «Київкомунсервіс» повідомило, що особовий рахунок № НОМЕР_4 відкритий на ім`я ОСОБА_1 , а нарахування здійснюється на одну зареєстровану особу. Водночас підприємство фактично не забезпечує можливості самостійного розподілу обов`язку між співвласниками, зазначаючи про необхідність звернення до інших суб`єктів.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» підтвердило, що особовий рахунок також обліковується на ім`я ОСОБА_1 , а правовідносини з надання послуг управління будинком здійснюються на підставі публічного договору управителя.

Разом з тим, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київгаз» повідомило, що за вказаною адресою особовий рахунок на послуги з розподілу природного газу відкрито на ім`я іншого споживача, відмінного від позивача, а також зазначило, що не може підтвердити статус позивача як співвласника квартири на підставі наданих документів. Крім того, підприємство замовило у наданні частини запитуваної інформації, посилаючись на її конфіденційний характер та обмежений доступ.

При цьому AT «Київгаз» фактично підтвердило, що за однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем, що також свідчить про відсутність індивідуалізації співвласників у правовідносинах з виконавцем послуг.

Отже, співвласники квартири у багатоповерховому житловому будинку по АДРЕСА_1 між собою не можуть знайти порозуміння з приводу сплати кожним з них своєї частки житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідачів розділити особовий рахунок на оплату послуг на співвласників пропорційно їхнім часткам у праві спільної часткової власності.

Позивач зазначає про те, що між власниками квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг, накопичується заборгованість, виникла необхідність у проведенні розподілу особових рахунків в судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з вимогами статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до вимог ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Правовідносини з приводу користування та утримання квартир, у тому числі тих, що належать громадянам на праві власності, регулюються, зокрема, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про електроенергетику», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2494, що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, та Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015року за № 1382/27827.

Статтями 7, 8, 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавців житлово-комунальних послуг та управителів.

Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця надання послуг своєчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з пунктами 2, 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди).

Власник зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10 Правил визначено, що мешканці квартири, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням; можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу; встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання; розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

За умови відсутності по квартирного (по кімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:

- за електроенергію при загальному лічильнику пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

- за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень за чисельністю членів сім`ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі, більше ніж місяць;

- за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Спори між власниками у квартирах, в яких проживає два і більше власників, при розподілі витрат на оплату комунальних та інших послуг розв`язуються судом.

Судом встановлено, що позивач в спірній квартирі проживає одна, між нею та відповідачем ОСОБА_2 існує конфліктна ситуація, яка не дозволяє їм дійти згоди щодо порядку участі кожного з них в утриманні квартири та сплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитками, затверджених Постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572, пункту 3.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27 червня 2008 року №190, пункту 4 Правил надання послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09 грудня 1999 року № 2246 відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників в натурі та встановлення окремих облікових приладів на споживання води, газу, електричної та теплової енергії.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18 / провадження № 61-12907св19 /.

Таким чином, позивач відповідно до пункту 10 Правил, після вирішення питання щодо встановлення окремих облікових приладів на споживання води, газу, електричної та теплової енергії, не позбавлена можливості звернутися до конкретних виконавців (суб`єктів господарювання), які надають житлово-комунальні послуги з приводу укладення з нею окремого договору на надання житлово-комунальних послуг, з урахуванням якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг.

Отже, вирішити питання про поділ особових рахунків, як це передбачено положеннями вищевказаних нормативно-правових актів, суд може лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна із осіб й претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні.

З матеріалів справи встановлено, що позивач із вимогами щодо встановлення порядку користування квартирою до суду не зверталась, рішення суду з даного питання не приймалося.

Встановлені судом обставини та досліджені докази свідчать про те, що порядок користування між співвласниками належною їм квартирою не встановлювався, а також між сторонами не було укладено договору про участь у витратах на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, заявлення вимог про розподіл особових рахунків є передчасним і безпідставним.

Слід також зазначити, що діючим законодавством обов`язок по оплаті комунальних платежів, покладений на кожного з співвласників, відповідно до частки співвласника у квартирі. У разі ухилення співвласника від виконання своїх зобов`язань по оплаті за комунальні послуги, інші співвласники, які оплачують ці послуги, мають право на стягнення коштів, сплачених ними з співвласника, який таку оплату не проводить. У разі відмови співвласника у добровільному порядку сплатити кошти співвласнику чи співвласникам, особа має право за захистом своїх інтересів звернутись до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене вище, позивач не позбавлена можливості звернутися в суд з відповідними позовними вимогами до відповідача про стягнення коштів, які нею сплачені за утримання квартири та комунальні послуги, які має сплачувати співвласник, незалежно від того чи проживає він у квартирі, чи не користуються нею, оскільки згідно з вимогами закону «власність зобов`язує».

Разом з тим, щодо вирішення питання про поділ особових рахунків як це передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, то суд може задовольнити такі вимоги лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім`я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, як співвласник 1/3 частин спірної квартири, не ставить на вирішення питання щодо встановлення порядку користування та утримання квартири, вирішення даного питання в позасудовому порядку з відповідачем не здійснювала. З огляду на викладене, враховуючи відсутність факту виділення у користування позивачу та відповідачу конкретної житлової площі, за яку здійснювалася б оплата за самостійним особовим рахунком, суд приходить до висновку про відсутність на даний час правових підстав щодо розподілу особових рахунків між сторонами, а відтак відсутні підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВКОМУНСЕРВІС», Комунального підприємства «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВГАЗ» про визначення порядку участі співвласників у витратах на утримання спільного майна та оплату житлово-комунальних послуг, а також зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко